
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 серпня 2019 року м. Київ справа № 320/5194/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
Київської області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі – відповідач, Києво-Святошиньске ОУ ПФУ), в якому просить суд:
- визнати дії Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області(ЄДРПОУ 41248571) про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - протиправними;
- зобов`язати Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ЄДРПОУ 41248571) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що дає право на призначення пенсії відповідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 27.03.1996 по 12.06.1998 на шахті ім. ХІХ з`їзду КПРС в/о «Ворошоловградвугілля» (після перейменування ДВАТ «шахта ім. ХІХ з`їзду КПРС» ДП ДКХ «Луганськвугілля») на посаді підземного заступника начальника дільниці з повним робочим днем під землею;
- зобов`язати Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ЄДРПОУ 41248571) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23.03.2017 з урахуванням інформації викладеної в довідці № 336 від 26.11.2015 та довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 357 від 26.11.2015.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на пенсію на пільгових умовах, відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому вважає, що має право на призначення пенсії по досягненню 50-ти років.
Позивач вказує, що у вересні 2017, листом від 19.09.2017 № 5769/07 Києво-Святошинським ОУ ПФУ було відмовлено йому у призначенні пенсії на пільгових умовах. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області було визнано протиправним та скасовано вказане рішення пенсійного органу та зобов`язано відповідача розглянути питання про призначення йому пенсії на пільгових умовах, відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Проте, з листа № 6626/07 від 23.05.2018 Києво-Святошинського ОУ ПФУ позивач дізнався, що до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» можливо врахувати період з 11.01.1988 по 10.11.1995, що становить повних 7 років.
Позивач вважає, що відповідачем повторно безпідставно до пільгового стажу не враховано період його роботи з 27.03.1996 по 12.06.1998 (2 роки 2 місяці 16 днів), коли він працював на посаді підземного заступника начальника дільниці з повним робочим днем під землею.
Тому позивач вважаючи свої права порушеними звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 було відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 судом витребувано від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України: інформацію щодо трудового стажу ОСОБА_1 на посаді підземного начальника дільниці з повним робочим днем під землею ВП «Шахта імені ХІХ з`їзду КПРС «ДП «Луганськвугілля», у період з 27 березня 1996 р. по 12 червня 1998 р.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 № 19, було проведено повторний автоматизований розподіл справи № 320/5194/18.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 адміністративну справу № 320/5194/18 прийнято до провадження суддею Пановою Г.В. та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві (вх. № 3761/19 від 12.02.2019) на адміністративний позов вказав, що постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.03.2018 у справі № 369/13319/17, що набрала законної сили, зобов`язано Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та згідно довідки № 336 від 26.11.2015 та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 357 від 26.11.2015, та прийняти відповідне мотивоване рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
Також відповідач зазначив, що за наданими документами, до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» можливо врахувати період роботи з 11.01.1988 по 10.11.1995, який становить повних 7 років. Відповідач звертав увагу, що при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків кожний повний рік цих робіт, пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» знижується на 1 рік, однак в частині наявності стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 на визначений вік заявника, законні підстави для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відсутні.
Крім того, відповідач вказав, що під час розгляду питання виконання постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області було виявлено, що в документах наданих позивачем при зверненні за призначенням пенсії, відповідно до заяви від 14.09.2017, відсутні довідка № 336 від 26.11.2015 та довідка про заробітну плату для обчислення пенсії № 357 від 26.11.2015, у свою чергу, пунктом 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2015 № 22-1 передбачено, що документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналі.
Відповідач зазначив, що довідки про заробіток за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу до 1 липня 2000 в період з 01.01.1990 по 31.12.1996, що знаходиться в матеріалах судової справи, не відповідає вищезазначеним вимогам, оскільки не підтверджена копіями первинних документів про її нарахування.
Позивач спростовуючи доводи відповідача викладені у відзиві на позов, подав до суду відповідь на відзив (вх. № 11889/19 від 25.02.2019), відповідно до змісту якого вказав, що відповідач у відзиві не заперечує, що фактично під час розгляду його заяви про призначення пенсії для обчислення його стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було враховано період роботи з 11.01.1988 по 19.11.1995, що становить повних 7 років. У той же час, відповідачем не спростовано інформацію, що міститься у повідомленні Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19.09.2017 № 5769/07, згідно з яким стаж роботи позивача у вказаний період становить 7 років 10 місяців. Крім того, позивач вказав, що відповідачем не спростовано інформацію щодо того, що робоче місце позивача, де він у період з 27.03.1996 по 12.06.1998 працював на посаді підземного заступника начальника дільниці з повним робочим днем під землею, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці було атестоване відповідно до наказу № 152 від 20.03.1995.
Разом з тим, позивач стверджував, що ним до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду Київської області були подані оригінали довідки № 336 від 26.11.2015 та довідки про заробітну плату для обчислення пенсій № 357 від 26.11.2015, які містять зазначення назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинними документами. Таким чином, позивач зазначив, що ним було в повному обсязі були виконані вимоги діючого законодавства щодо надання необхідних (визначених законодавством) документів для призначення пенсії на пільгових умовах.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суд від 13.02.2019, у зв`язку з витребуванням документів суд на підставі статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України оголошує перерву до 11.03.2019.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2019, у зв`язку з неявкою сторін на підставі статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України оголосив перерву у судовому засіданні до 04.04.2019.
У судове засідання, призначене у справі на 04.04.2019, сторони не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою про розгляд справи № 320/5194/18.
судом встановлено, що 04.04.2019 позивач звернувся до суду із заявою про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з`явився, явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надав.
Частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 ухвалено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у березні 2017 року звернувся до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах.
Листом від 10 квітня 2017 року за № 22463/06 Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Києва відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на те, що його страховий стаж, згідно наданих документів станом на 27.03.2017 року становить 19 років 3 місяці 19 днів, що є недостатнім для даного виду пенсії. Для підтвердження роботи з шкідливими і важкими умовами праці по списку № 1, 2 після 21 серпня 1992 року надаються документи, які б підтверджували факт проведення атестації робочих місць за умовами праці. При обробці документів, відсутні документи, які б підтверджували факт проведення атестації робочих місць за умовами праці підземного прохідника з 1992 року по 1995 року.
В подальшому, позивач ОСОБА_1 у вересні 2017 року звернувся до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах.
Листом від 19 вересня 2017 року № 5769/07 Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на те, що не виконані вимоги п. «а» ст. 13 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині наявності стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 на визначений вік заявника, законні підстави для призначення пенсії із заниженням пенсійного віку відсутні.
Також судом встановлено, що всупереч наведеній нормі Києво-Святошинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області не доведено правомірності у прийнятті відмови ОСОБА_1 у призначенні йому пенсії на пільгових умовах. Посилання відповідача Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у відмові у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах на те, що при зверненні до пенсійного фонду не були виконані вимоги п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.
Разом з тим суд акцентував увагу, що оскільки позивач раніше працював на підприємстві, яке залишилося на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює подання ним будь-яких уточнюючих довідок чи інших архівних документів щодо роботи позивача на цьому підприємстві (а у випадку надання таких документів вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки неможливо перевірити їх достовірність) то відповідач повинен був керуватися положеннями ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та перевірити наявність пільгового стажу на підставі записів у трудовій книжці, показань свідків, даних, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.03.2018 позов ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19 вересня 2017 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах та зобов`язав Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та згідно довідки № 336 від 26 листопада 2015 року та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 357 від 26 листопада 2015 року, та прийняти відповідне мотивоване рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.03.2018 у справі № 369/13319/17, відповідач листом № 6626/07 від 23.05.2018 повідомив позивача про те, що при визначенні права на пенсію за наданими документами встановлено, що до стажу що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України « Про пенсійне забезпечення», можливо врахувати період з 11.01.1988 по 10.11.1995, що становить повних 7 років. Оскільки не виконуються вимоги ч.2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині наявності стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 на визначений вік заявника, законні підстави для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відсутні (а.с.19-20). Водночас, відповідач у вказаному рішенні звертав увагу позивача, що під час розгляду питання виконання постанови суду було виявлено, що в документах, наданих при зверненні ОСОБА_1 за призначенням пенсії, відповідно до заяви від 14.09.2017 № 6993, відсутні довідки № 336 від 26.11.2015 та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 357 від 26.11.2015, а сканкопія довідки про заробітну плату не відповідає вищезазначеним вимогам, оскільки не підтверджена копіями первинних документів про її нарахування.
21.06.2018 позивач надав до Києво-Святошинського ОУ ПФУ України Київської області оригінали довідок про заробітну плату № 336 від 26.11.2015 та № 357 від 26.11.2015, що підтверджується відбитком штемпелю вхідної кореспонденції відповідача на супроводжувальному листі від 21.06.2019 (а.с.21).
Листом від 07.08.2018 Києво-Святошинське ОУ ПФУ Київської області повідомило позивача про те, що ґрунтовна відповідь за результатами розгляду питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та згідно довідки № 336 від 26.11.2015 та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 357 від 26.11.2015 була надана листом від 23.05.2018 № 6626/07. Одночасно також відповідач повідомив, що листом від 19.06.2019 № 23443/08 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило про відсутність державного підприємства «Луганськвугілля» за вказаною в документах юридичною адресою, та відповідно неможливо провести перевірку чи витребувати необхідні документи.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 у період з 11.01.1988 по 12.06.1998 позивач працював на шахті ім.ХІХ з`їзду КПСС «Ворошиловградвугілля» (а.с.23-26), а саме:
- 11.01.1988, відповідно до наказу № 13к від 05.01.1988 прийнятий учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею;
- 16.01.1988 направлений на курси гірником підземним строком з 16.01.1988 по 25.02.1988 в УП шахти ім. Леніна відповідно до наказу № 27/п від 18.01.1988;
- 25.02.1988 переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею, відповідно до наказу №92/к від 24.02.1988;
- 26.02.1988 направлений на курси машиністом підземних установок строком з 26.02.1988 по 27.04.1988 УП шахти ім. Леніна згідно наказу № 92/к від 24.02.1988;
- 27.04.1988 переведений машиністом підземних установок з розряду з повним робочим днем під землею,;
- 14.12.1988 направлений на курси підземного прохідника строком з 14.12.1988 по 05.04.1989 в ПТУ № 20 м. Лутугино;
- 05.04.1989 переведений підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею, відповідно до наказу № 237/к від 07.04.1989;
- 07.03.1995 призначений на посаду підземного гірного майстра з повним робочим днем під землею;
- 10.11.1995 призначений на посаду головного технолога по охороні праці, пов`язаної з підземними роботами;
- 27.03.1996 призначений на посаду підземного заступника начальника ділянки з повним робочим днем під землею відповідно до наказу № 153 к від 29.03.1996;
-12.06.1998 звільнений за власним бажанням у відповідності до ст. 38 КЗпП України.
Разом з тим, відповідно до запису під номером 12 трудової книжки ОСОБА_2 18.09.1996 Шахті ім.ХІХ з`їзду КПСС «Ворошиловградвугілля» перейменовано в Відокремлений підрозділ «шахта імені ХІХ з`їзду КПРС» Державного підприємства «Луганськвугілля».
Згідно даних довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 26.11.2015 № 357 виданої ВП «Шахта імені ХІХ з`їзду КПРС» Державного підприємства «Луганськвугілля», виданої на підставі первинних документів, ОСОБА_1 за період роботи з січня 1990 по грудень 1996 було розраховано заробітну плату в сумі 7232,67360 грн.(а.с.29).
Вказане також підтверджується даними довідки від 26.11.2015 № 336 виданої ВП «Шахта імені ХІХ з`їзду КПРС» Державного підприємства «Луганськвугілля» про те, що довідка № 357 від 26.11.2015 за період роботи з 01.01.1990 по 31.12.1996 ОСОБА_1 видана на підставі особових рахунків за 1990-1996 роки (а.с. 28).
Згідно даних довідок ВП «Шахта імені ХІХ з`їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» від 18.04.2016 № 171 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів, ОСОБА_1 працював повний робочий день у ВП Шахта ім. ХІХ з`їзду КПРС у наступні періоди: з 11.01.1988 по 16.01.1988; з 16.01.1988 по 25.02.1988; з 25.02.1988 по 26.02.1988; з 26.02.1988 по 27.04.19888; з 27.04.1988 по 14.12.1988; з 14.12.1988 по 16.02.1989; з 16.02.1989 по 05.04.1989; з 05.04.1989 по 07.03.1995; з 07.03.1995 по 10.11.1995 та виконував роботи, що передбачені Списком 1 розділу 1 підрозділу 1 (а.с.58-60).
Відповідно до витягів з наказу по ВП Шахта ім.ХІХ з`їзду КПСС від 20.03.1995 № 152, на підставі проведеної атестації місць та професій підземний гірничий майстер, головний технолог по охороні праці пов`язаній з підземними роботами, підземний заступник начальника ділянки дають право виходу на пенсію за списком № 1 (а.с.63-64).
Як вбачається з протоколу Києво-Святошинського ОУ ПФУ «про призначення пенсії» 6993 від 19.09.2017 відповідачем визначено, що ОСОБА_1 не має права на пенсію, при цьому загальний стаж станом на 31.12.2016 складає 23 роки 2 місяці, стаж на підземних роботах – 7 років 10 місяців, в тому числі навчання, яке зараховане у пільговий стаж 6 місяців 28 днів (а.с.151).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду Київської області щодо неврахування періоду роботи з 27.03.1996 по 12.06.1998 до пільгового стажу для призначення пенсії позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VІ (далі Закон № 1058-VІ).
Відповідно до пункту 2 розділу ХV Закону № 1058-VІ, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Приписами пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною другою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.
Абзацом 1 частини першої статті 26 Закону № 1058-VІ вказано, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Отже, необхідною умовою для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-VІ страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону № 1058-VІ, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзацу десятого частини третьої статті 24 Закону № 1058-VІ за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до абзаців 1, 2, 4 п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідно стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній – уточнюючі первинні документи.
Відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_1 у період з 27.03.1996 по 12.06.1998 (2 р.02 м.16д.) працював на посаді підземного заступника начальника ділянки з повним робочим днем під землею Шахта ім.ХІХ з`їзду КПСС «Ворошиловградвугілля», яка перейменована у Відокремлений підрозділ «шахта імені ХІХ з`їзду КПРС» Державного підприємства «Луганськвугілля».
Факт роботи, повний робочий день в шкідливих умовах на зазначеній посаді у вказаний період підтверджений записами у трудовій книжці, а також у період по 31.12.1996 довідкою ВП «Шахта імені ХіХ з`їзду КПРС» № 336 від 26.11.2015 та довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії № 357 від 26.11.2015.
Щодо доводів відповідача, про те, що надана довідка про заробітну плату не відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки не підтверджена копіями первинних документів, слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що місцезнаходженням Відокремленого підрозділу «шахта імені ХІХ з`їзду КПРС» Державного підприємства «Луганськвугілля» є: Луганська область, Лутугунський район, смт. Біле,
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року затверджено перелік непідконтрольних, а також прифронтових населених пунктів у зоні АТО, з якого вбачається, що населені пункти Лутугинського району Луганської області знаходяться на непідконтрольній території.
Таким чином, позивач об`єктивно не має можливості надати первинні документи, що знаходяться на підприємстві.
У свою чергу, на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 Міністерством енергетики та вугільної промисловості України направлено на адресу суду лист, у якому зазначено, що Міненерговугілля не має на збереженні архівних документів з особового складу підприємств, установ та організацій, які знаходяться у сфері управління Міністерства. Архівні документи з особового складу працівників, що накопичуються за час діяльності підприємств, установ і організацій, знаходяться на збереженні на підприємствах, установах, організаціях за основним місцем роботи працівника. У випадку ліквідації чи реорганізації підприємств, установ і організацій архівні документи, що нагромадилися за час їхньої діяльності, передаються в упорядкованому стані правонаступникам. Якщо підприємство припиняє свою діяльність без правонаступника – архівні документи передаються до державних архівних установ. Оскільки ВП «Шахта імені ХІХ з`їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» фактично не здійснив переміщення архівних документів на контрольовану українською владою територію, то у Мінеенерговугілля відсутня можливість підтвердити чи спростувати факт трудових відносин ВП «Шахта імені ХІХ з`їзду КПРС ДП «Луганськвугілля» з громадянином ОСОБА_1 .
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (вказана постанова набрала чинності з 03.08.2016, далі - Список №1).
Розділ І Списку №1 має назву «Гірничі роботи» (видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд)
Підрозділом 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» (далі - підрозділ 1) розділу І «Гірничі роботи» Списку №1 передбачено, що до Списку №1 відносяться працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах; керівники та фахівці підземних дільниць; начальники дільниць, їх заступники, які виконують роботи в підземних умовах.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Слід зазначити, що трудова книжка позивача заповнена відповідно до положень записів до трудової книжки, довідка про заробітну плату № 357 від 26.11.2015 видана на основі розрахункових відомостей, зокрема на підставі особистих рахунків.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв`язку з невідповідністю вимогам законодавства, оскільки не підтверджена копіями первинних документів про її нарахування є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день під землею, на посадах, які відносяться до списку № 1 підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.
Крім того, як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 19.06.2018 3 23443/08 Головне управління Пенсійного фонду у м. Києві не має можливості провести перевірки довідок про пільговий стаж роботи та про заробітну плату на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період роботи в ВП «Шахта імені ХІХ з`їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» у зв`язку з тим, що Державне підприємство «Луганськвугілля», яке їх видало, не знаходиться за юридичною адресою, згідно відповідної інформації щодо місцезнаходження страхувальника за юридичною адресою від 08.06.2018 (а.с.66).
Відсутність документів, які підтверджують видачу довідок № 336 від 26.11.2015 та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 357 від 26.11.2015, зокрема первинних документів, які знаходяться на підприємстві, внаслідок проведення антитерористичної операції та знаходження підприємств на тимчасово окупованій території, не може порушувати право позивача на отримання пенсії, гарантоване Конституцією України.
Відповідно до вимог ст. ст. 1,3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія .»України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дії Конституції та законів України.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи. їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконним, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь - який акт (рішення, документ), виданий органом та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків.
Як вбачається зі змісту ч. ч.1, 2 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 25.09.2018 у справі № 569/15635/16-а.
Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, у рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.03.2018 у справі № 369/13319/17 судом було встановлено, що відповідач (Києво-Святошинське ОУ ПФУ Київської області) відмовляється визнати пільговий стаж позивача на тій підставі, що позивач не надав документів, які б підтверджували факт проведення атестації робочих місць за умовами праці на посаді підземного прохідника, які були видані підприємством, яке залишилося на тимчасово окупованій території України. Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, було прийнято саме з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим Порядком передбачено кілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, які можуть бути застосовані в різних ситуація (на підставі інших, ніж трудова книжка, документів або на підставі показань свідків ). У жодному разі не можна дійти висновку, що метою цього Порядку є створення формальних перешкод для реалізації права особи на отримання пенсії. І хоча вимагаючи деякі документи (наприклад, уточнюючу довідку підприємства), органи Пенсійного фонду України переслідують в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, тим не менше органи Пенсійного фонду України, виконуючи свої повноваження повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно (ч. 3ст. 2 КАС України) з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав. У даному випадку відповідач повинен був керуватися положеннями ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та перевірити наявність пільгового стажу на підставі записів у трудовій книжці, показань свідків, даних, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Наведені вище факти та правові норми, що регулюють спірні правовідносини, вказують на те, що дії відповідача з приводу відмови у призначенні пенсії позивачу з причин відсутності у нього необхідного стажу є протиправними, а відтак наявні підстави для задоволення позову в цій частині.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 27.03.1996 по 12.06.1998 року був зайнятий повний робочий день на підземних роботах за Списком № 1, при цьому відсутність документів, які підтверджують атестацію робочого місця не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду, що встановлено рішення суду, яке набрало законної сили, а також відсутність первинних документів на підтвердження достовірності довідки про заробітну плату також не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до с.2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 27 березня 1996 року по 12 червня 1998 року на ВП «Шахта імені ХІХ з`їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» у зв`язку з тим, що Державне підприємство «Луганськвугілля» до спеціального (пільгового) страхового стажу .
Враховуючи викладене, слід зазначити, що відповідно до відомостей листа № 6626 від 23.05.2018 відповідач зазначив, що за наданими документами до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», можливо врахувати період з 11.01.1988 по 10.11.1995, що становить повних 7 років. Разом з тим, суд зобов`язав відповідача зарахувати до пільгового страхового стажу період з 27.03.1996 по 12.06.1998, що складає 2 роки 2 місяці 16 днів. Таким чином сумарна кількість пільгового стажу, який враховується для призначення пенсії на підставі частини 2 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» складає 9 років. Отже, позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 зі зниженням пенсійного віку на 9 років, тобто у віці 51 року.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної вимоги про зобов`язання Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ЄДРПОУ 41248571) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23.03.2017 з урахуванням інформації викладеної в довідці № 336 від 26.11.2015 та довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 357 від 26.11.2015, частково.
Таким чином, суд з метою належного захисту права позивача дійшов висновку про зобов`язання Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ЄДРПОУ 41248571) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23.03.2018 з урахуванням інформації викладеної в довідці № 336 від 26.11.2015 та довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 357 від 26.11.2015.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності вчинених дій.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
Крім того, слід зазначити , що у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд зобов`язати Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області подати в десятиденний термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.
Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказані положення не є імперативними та передбачають диспозитивну поведінку суду. Тобто, це право суду, а не його обов`язок, суд має можливість самостійно на власний розсуд приймати рішення про необхідність чи відсутність потреби в зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт.
При цьому, вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю, суд має врахувати надані позивачем докази, особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно із судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконувати в рамках законодавства.
Враховуючи те, що позивачем не наведено обґрунтованих аргументів необхідності застосування ч. 1 ст. 382 КАС України та не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2114,40 грн., що підтверджується квитанцією № 1 від 04.10.2018. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 382 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ЄДРПОУ 41248571; місцезнаходження:08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 50) щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) пенсії відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
3. Зобов`язати Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ЄДРПОУ 41248571; місцезнаходження:08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 50) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), що дає право на призначення пенсії відповідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 27 березня 1996 року по 12 червня 1998 року на шахті ім. ХІХ з`їзду КПРС в/о «Ворошоловградвугілля» (після перейменування ДВАТ «шахта ім. ХІХ з`їзду КПРС» ДП ДКХ «Луганськвугілля») на посаді підземного заступника начальника дільниці з повним робочим днем під землею;
4. Зобов`язати Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ЄДРПОУ 41248571; місцезнаходження:08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 50) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) пенсію відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23.03.2018 з урахуванням інформації викладеної в довідці № 336 від 26.11.2015 та довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 357 від 26.11.2015.
5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять ) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області(ЄДРПОУ 41248571; місцезнаходження:08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 50).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.
Судове рішення № 83510081, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 08.08.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/5194/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: