Рішення № 83510035, 30.07.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2019 р. справа № 338/564/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Богородчанського районного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Богородчанської РДА Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу у взятті на облік як внутрішньо переміщеної особи з районів проведення антитерористичної операції та зобов"язати відповідача поставити позивача на облік як внутрішньо переміщену особу з районів проведення антитерористичної операції та видати відповідну довідку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у взятті його на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України. Просить задовольнити позов.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 20.05.2019 передано адміністративну справу № 338/564/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії - до Івано-Франківського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до частини 6 статі 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку визначеному статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, судом встановлено наступне.

16 квітня 2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи у зв`язку з вимушеною зміною постійного місця проживання на тимчасове у с. Підгір`я, Богородчанського району Івано-Франківської області. Місцем мого проживання та реєстрації було м. Торез Донецької області. Доказами мого проживання на території Донецької області з дитинства є також військовий квиток, свідоцтва на право на спадщину за законом та технічний паспорт на домоволодіння, страховим полісом та архівною справкою.

У 2013 році позивач перебував в гостях своєї матері ОСОБА_2 , на Івано-Франківщині, де в нього значно погіршився стан здоров`я, внаслідок чого він потрапив до лікарні. Для подальшого лікування позивач був змушений тимчасово змінити своє місце реєстрації з м. Торез Донецької області на с. Підгір`я Богородчанського району Івано-Франківської області. Коли його стан здоров`я покращився, пройшовши відповідне лікування та реабілітацію, він мав на меті повернутись додому, а саме в м. Торез Донецької області, однак на вказаній території уже проводились воєнні дії, на підтвердження вказаних обставин позивачем було подано до Управління праці та соціальної політики відповідні документи.

26.04.2019 позивач отримав письмову відповідь від відповідача про відмову у взятті його на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Позивач вважаючи такі дії відповідача неправомірними, звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 8 Конституції України, саме Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції країни і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб" (далі - Закону №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

За приписами п.п. 2, 3ст. 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи врегульований Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

Згідно з пунктом 1 Порядку №509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

За приписами пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Підстави для відмови у видачі довідки наведені в пункті 8 Порядку № 509, відповідно до якого заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли: відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону; у державних органів наявні відомості про подання за відомо неправдивих відомостей для отримання довідки; заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення); у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку; докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.

Рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.

Суд, зазначає, що вищенаведеною нормою встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у взятті на облік внутрішньо переміщеної особи.

Зазначена норма не містить будь-яких додаткових умов, як то здійснення своїх повноважень органами державної влади на території проведення антитерористичної операції.

Наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 року № 33/6/а визначено такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07.04.2014 року; Харківська область - з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року.

Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення, та у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. До вказаного переліку включено м. Торез (м. Чистякове).

Отже суд зазначає, що позивач перемістився з міста, яке відноситься до території здійснення антитерористичної операції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, на якого розповсюджується дія Закону № 1706-VII, у зв"язку з чим позивачу було протиправно відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідачем жодним чином не доведено відсутність документів, поданих із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, на підтвердження інформації про проживання позивача у м. Торез Донецької області.

Таким чином суд, дійшов до висновку про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у видачу довідки внутрішньо переміщено особи та зобов"язання видати позивачу довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 03193324, вул. Грушевського 2, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701) щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у взятті на облік як внутрішньо переміщеної особи з районів проведення антитерористичної операції.

Зобов"язати Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 03193324, вул. Грушевського 2, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701) поставити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на облік як внутрішньо переміщену особу з районів проведення антитерористичної операції та видати відповідну довідку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.