Рішення № 8350857, 19.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/58519.01.10 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Дім"

до товариства з обмеженою відповідальністю "СВТ Фортуна"

про стягнення 58 070,11 грн.

Представники сторін:

від позивача Фадєєва К.В. –директор;

від відповідача не з’явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Дім" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "СВТ Фортуна" про стягнення заборгованості в розмірі 58 070,11грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.01.2009 року Позивач та Відповідач уклали Договір № 20/01 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги на підставі якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу фінансову допомогу в розмірі 60 000 грн., а Відповідач зобов'язався прийняти фінансову допомогу та повернути її не пізніше 16 березня 2009 р.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі та 20.01.2009 р. перерахував на підставі укладеного Договору на розрахунковий рахунок Відповідача 60 000 грн., що підтверджується банківською випискою.

Відповідач виконав свої зобов'язання лише частково, та 03.02.2009 р. перерахував на розрахунковий рахунок Позивача лише невелику частину отриманою фінансової допомоги в розмірі 5 000 грн., що підтверджується банківською випискою. Решту отриманої фінансової допомоги в розмірі 55 000 грн. Відповідач не повернув до сьогоднішнього дня.

03.08.2009 р. Відповідачеві була направлена претензія з вимогою повернути Позивачеві отриману фінансову допомогу та пеню за порушення договірних зобов'язань, що підтверджується поштовою квитанцією. На направлену претензію відповідач не прореагував, письмової або іншої відповіді на Претензію на надав та належну частину отриманої фінансової допомоги не повернув.

У зв’язку з цим позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2009 року порушено провадження у справі № 33/585, розгляд справи призначено на 10.11.09.

Судове засідання, призначене до слухання на 10.11.2009, у зв'язку із перебуванням судді Мудрого С.М. на лікарняному, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року розгляд справи відкладено до 02.12.2009 року.

В судове засідання 02.12.2009 року представник позивача з’явився, подав документи на виконання вимог ухвали суду від 11.09.2009 року, а також заяву про продовження строку розгляду справи.

Представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/585 від 11.09.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи відкладено на 19.01.10р.

Представник позивача в судовому засіданні надав документи на вимогу ухвали суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив суд стягнути з Відповідача борг у сумі 56 692, 58 гривень (із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення), а також три відсотки річних від простроченої суми, що разом складає 777, 53 грн., пеню за несвоєчасне повернення фінансової допомоги в розмірі 600, 00 грн. та відшкодувати судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

20.01.2009 року Позивач та Відповідач уклали Договір № 20/01 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги на підставі якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу фінансову допомогу в розмірі 60 000 грн., а Відповідач зобов'язався прийняти фінансову допомогу та повернути її не пізніше 16 березня 2009 р.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі та 20.01.2009 р. перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача 60 000 грн., що підтверджується банківською випискою.

Кінцевим строком повернення позики сторони визначили 16 березня 2009 р.

Відповідач виконав свої зобов'язання лише частково, та 03.02.2009 р. перерахував на розрахунковий рахунок Позивача частину отриманої фінансової допомоги в розмірі 5 000 грн., що підтверджується банківською випискою.

03.08.2009 р. Відповідачеві була направлена претензія з вимогою повернути Позивачеві отриману фінансову допомогу та пеню за порушення договірних зобов'язань, що підтверджується поштовою квитанцією.

На направлену претензію відповідач не прореагував, письмової або іншої відповіді на Претензію на надав та належну частину отриманої фінансової допомоги не повернув.

З урахуванням обставин справи судом встановлено, що відповідач станом на день вирішення справи, має перед позивачем заборгованість у розмірі 55000,00 грн.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини1статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 55000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню на підставі п. 6.2. Договору, який передбачає пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми Договору за кожний день прострочення платежу, але не більше 1 % від суми Договору.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що предметом позики є грошові кошти, вимога позивача про стягнення пені суперечить Цивільному кодексу України і суд відмовляє у її задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 1692,58 грн. та трьох відсотки річних в сумі 777,53 грн. підлягають задоволенню за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ ФОРТУНА»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, ЄДРПОУ 14330356, Банк: ВАТ «БМ Банк»р/р 260080230134, МФО 380913) або з будь-якого іншого рахунку на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ДІМ»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, ЄДРПОУ 35518885 Банк: ВАТ «СВЕДБАНК»р/р 260000000544401, МФО 300164) 55 000 (п’ятдесят п’ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, індекс інфляції в сумі 1692 (одна тисяча шістсот дев’яносто дві) грн. 58 коп., 3% річних в сумі 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 53 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 574 (п’ятсот сімдесят чотири) грн. 89 коп. та 233 (двісті тридцять три) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 600,00 грн. відмовити

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Рішення підписано 04.02.2010р.