Ухвала суду № 83506798, 01.08.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27806/19

Провадження № 1-кс/761/19240/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В. за участю секретаря Малашевського О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого з ОВС десятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Пасічника Андрія Івановича, про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018100000000292 від 11.12.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий з ОВС десятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Пасічник Андрій Іванович, звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури міста Києва Бурмістровим В.І., про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018100000000292 від 11.12.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

У клопотанні слідчий вказує, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 11.12.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100000000292, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в порушення п.п. «д» п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п. 1.2, п.п.1.3 п.16 Підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями не задекларувала дохід у вигляді основної суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором ПАТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 000390019) у 2017 році, у розмірі 4 704 139, 39 грн., відповідно занизила податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік у загальній сумі 846 745,09 грн., крім того, занизила зобов`язання по військовому збору у сумі 70 652, 09 грн., в результаті чого ухилилась від сплати податків у загальній сумі 917 307,18 грн., що є значним розміром.

У клопотанні вказано, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР слугував акт №3937/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 від 28.09.2019 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017».

Слідчий зазначає у клопотанні, проведеною перевіркою встановлено, що згідно із відомостями ЦБД ДРФО ДФС України в період з 01.01.2017 по 31.12.2017 платник податків - фізична особа ОСОБА_1 отримала доходи у загальній сумі 4 704 139, 39 грн. з ознакою доходу 126.

Вказано, що відповідно до довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і утриманого з них податку (форма 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4 під ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.

У клопотанні вказано, платник податків - фізична особа ОСОБА_1 в 2017 році відповідно до даних ЦБД ДРФО ДФС України мала взаємовідносини із ПАТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) та отримала оподатковуваний дохід як додаткове благо у вигляді основної суми боргу анульованої кредитором, що підтверджується листом від ПАТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) №05.6-12/79-756 від 19.07.2018.

Зазначено, що фізичній особі ОСОБА_1 направлено лист ГУ ДФС у м. Києві від 26.03.2018 №13164/С/26-15-13-04-20 щодо виконання обов`язку подання декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік та декларування доходу як додаткове благо.

У клопотанні вказано, що ПАТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) відповідно до вимог п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та дотримуючись порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, подано до контролюючого органу податковий розрахунок за формою 1 - ДФ за IVкв. 2017 року, в якому відображено нарахований та виплачений дохід у вигляді анулювання (прощення) боргу за ознакою доходу 126 (дохід, отриманий як додаткове благо) ОСОБА_1 у сумі 4 704 139, 39 грн.

Відповідно до п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до п.п. 168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Слідчий вказує у клопотанні, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 не включено до загального річного оподатковуваного доходу за 2017 рік доходи отримані у вигляді додаткового блага у сумі 4 704 139, 39 грн., які підлягають відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи та не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до бюджету з такого доходу, чим порушено п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 п.п. 168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4 п.49.18 ст.49 Кодексу).

Згідно до п.п. «а» п. 176.1. ст. 176 Кодексу платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вимогами п. 44.3 ст.44 Кодексу платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Слідчий зазначає у клопотанні, що фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 не подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, а також, в порушення вимог п.п. «а» п.176.1. ст. 176, п. 44.1, п.44.3 ст.44 Кодексу до перевірки не надано книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Вказано, перевіркою встановлено, що фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 не задекларовано річний оподатковуваний дохід за 2017 рік отриманий у вигляді додаткового блага у сумі 4 704 139, 39 грн. в податковій декларації про майновий стан і доходи та не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів.

Клопотання мотивоване тим, що з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, виникла необхідність у отриманні документів кредитної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), оскільки такі документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також мають значення для доказування у кримінальному провадженні фактичного розміру завданої державі шкоди, визначення осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення та необхідні для проведення судових експертиз тощо.

В судове засідання слідчий не з`явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності та підтримання клопотання в повному обсязі.

Представник особи, у володінні якої перебувають речі та документи, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення клопотання, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 11.12.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100000000292, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Положеннями ст. 132 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає, що досудовим слідством використані всі надані чинним законодавством можливості щодо отримання необхідної для розкриття кримінального правопорушення інформації без застосування такого заходу його забезпечення, як тимчасовий доступ до речей та документів.

Відповідно з ч.ч.1, 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої перебувають такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 160 КПК України, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Положеннями до ч. 6 ст. 163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року, інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

Як передбачено ч. 7 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Як вбачається з матеріалів клопотання інформація, яка необхідна для проведення досудового розслідування, перебуває у володінні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 3.

Враховуючи зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною кримінального провадження доведено можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.

Слідчий суддя приходить до висновку, що документи вказані у клопотанні, мають важливе значення для досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018100000000292 від 11.12.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, а також слідчим доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів.

Враховуючи, що вказані документи перебувають у володінні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), слідчий суддя вважає, що вони можуть бути використані як докази під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018100000000292 від 11.12.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 110, 159, 160, 163-166, 309 та 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

клопотання слідчого з ОВС десятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Пасічника Андрія Івановича, про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018100000000292 від 11.12.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України - задовольнити.

Надати дозвіл слідчим з особливо важливих справ десятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління ГУ ДФС у м. Києві, а саме: Пасічнику Андрію Івановичу, Мельнікову Євгену Сергійовичу, Цмовз Анастасії Михайлівні, а також оперативним співробітникам за дорученням (в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України) на тимчасовий доступ до речей і документів, з можливістю вилучення їх належним чином завірених копій, які знаходяться у володінні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, м. Київ, вул. Ділова, 3), а саме, до кредитної справи клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення.

Роз`яснити особам, у володінні яких перебувають речі та документи, що відповідно до ч. 1 ст. 166 КПК України, у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення в частині надання дозволу на вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність.

В іншій частині ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: