Ухвала суду № 83506395, 06.08.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/769/19

В справі № 760/198/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Самарець А.М. про відвід головуючому в справі, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів.

Після оголошеної в справі перерви 12 липня 2019 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Самарець А.М. про відвід головуючого в справі.

В обґрунтування відводу заявник посилається на те, що головуючим були долучені до матеріалів справи подані представником позивача не засвідчені у встановленому порядку докази, частина з яких нерозбірлива, та не зобов`язала позивача усунути ці недоліки.

Крім того, згідно журналу підготовчого судового засідання від 27 червня 2019 року було постановлено протокольну ухвалу без видалення до нарадчої кімнати про відмову в прийнятті до розгляду зустрічного позову.

Проте в матеріалах справи, а також в Єдиному державному реєстру судових рішень міститься письмова ухвала суду за наслідками розгляду даного питання, яка не видавалася і не направлялася сторонам, що, на думку заявника, свідчить про фальсифікацію процесуальних документів та порушення прав відповідачів.

10 липня 2019 року головуючий повідомила про надходження до суду декількох заяв від позивача, в тому числі заяви про часткову зміну предмету та підстав позову, заяви про виклик свідків та заяви про долучення документів.

Без ознайомлення відповідачів, яким не був відомий зміст цих заяв, головуючим було поставлено на обговорення питання про можливість їх прийняття та, не дивлячись на заперечення відповідачів, долучено зазначені документи до матеріалів справи.

Зазначив, що приймаючи до розгляду заяву позивача про часткову зміну підстав та предмет позову головуючий порушила процесуальні норми, а саме: не врахувала того, що цивільне процесуальне законодавство не допускає одночасної зміни підстав та предмету позову; враховуючи, що позивачем в зазначеній заяві було поставлено питання про заміну неналежного відповідача, не поставила питання заміни відповідача на обговорення учасникам справи та не постановила відповідної ухвали; враховуючи, що позивач частково зменшує розмір позовних вимог, не постановила відповідної ухвали про відмову від частини позовних вимог.

Прийнятою судом заявою позивач без відповідного рішення суду позбавив відповідача статусу учасника справи, не включивши його в якості третьої особи, не дивлячись на те, що даним спором зачіпаються його права та інтереси.

Також зазначив, що позивач самостійно запросив в судове засідання свідка, не дивлячись на те, що дане питання в судовому засіданні не вирішувалось та обурився, коли протокольною ухвалою суду йому в задоволенні клопотання про допит свідка було відмовлено.

Зазначає, що вказані обставини свідчать про зацікавленість головуючого в конкретному вирішенні справи, на відсутність з її боку неупередженості та об`єктивності.

Вважає також, що заява про відвід має бути передана на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва, найбільш наближеного до Солом`янського районного суду м. Києва, оскільки суддя Шереметьєва Л.А. є головою суду, а тому судді цього суду не зможуть прийняти об`єктивного рішення за заявою.

Враховуючи викладене, вважає, що ці обставини перешкоджають головуючому в справі брати участь у її розгляді і є достатніми для її відводу.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України учасники справи в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення відводу, виходячи з наступного.

Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Так, звертаючись з відповідною заявою, представник відповідача посилається на допущені головуючим порушення процесуальних норм при вирішенні клопотань представника позивача при прийнятті до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог та долучення до матеріалів справи документів, не засвідчених у порядку, визначеному законом, а також порушення прав сторони відповідачів, яким не було надано вказаних документів для огляду при вирішенні питання про їх прийняття.

Крім того, аналізуючи повноваження представника позивача, як адвоката, та його дії при наданні позивачу правової допомоги, які не відповідають вимогам Цивільного процесуального кодексу України, припускає, що такі дії представником позивача узгоджені з головуючим у справі, а в її діях прослідковується прямий умисел в інтересах позивача.

З матеріалів справи вбачається, що при вирішенні питання про відмову в прийнятті зустрічного позову сторонам було повідомлено про прийняте рішення, як і про те, що судом буде постановлена письмова ухвала з приводу прийнятого рішення, що і було зроблено судом.

В свою чергу, статтею 272 ЦПК України не передбачено обов`язку суду направляти сторонам, присутнім у судовому засіданні, прийняті в судовому засіданні процесуальні документи, оскільки право на ознайомлення з матеріалами справи та отримання копій документів регламентується ст.ст.43, 49 ЦПК України.

Крім того, частиною 1 ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а принцип диспозитивності, закріплений у ст.13 ЦПК України, регламентує право особи, яка звернулася до суду, розпоряджатися своїми правами на власний розсуд, у тому числі при наданні доказів та заперечень та визначення їх обсягу та форми.

Основні положення про докази визначено § 1 Глави 5 Цивільного процесуального кодексу України, а порядок оцінки доказів врегульовано ст. 89 ЦПК України, якими не передбачено втручання суду в оцінку доказів на стадії їх подання та вжиття заходів до осіб, що їх подали, для їх приведення у визначений законом спосіб.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

З журналу судового засідання вбачається, що такі заперечення учасниками справи не висловлювалися.

Крім того, з заяви про відвід вбачається, що в ній аналізуються не лише дії представника позивача, а й головуючого при прийнятті рішень та висловлюється своє бачення поведінки головуючого та рішень, які мали ним прийматися з певних процесуальних питань, які виникали в судовому засіданні.

За змістом ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, висловлені у відводі підстави ґрунтуються виключно на суб`єктивній думці заявника, що полягає у незгоді з процесуальними рішеннями судді, що суперечить закону.

Враховуючи викладене, підстави, викладені заявником в обґрунтування поданої заяви про відвід, не ґрунтуються на законі, фактичних обставинах справи, і є лише її суб`єктивною точкою зору з цього приводу.

У заяві про відвід відсутні будь-які посилання на конкретні обставини, які б свідчили про необ`єктивність чи упередженість головуючого щодо заявника, викладені в заяві мотиви узгоджуються з заявою про відвід відповідача ОСОБА_3 , тобто маються на меті інші причини, з якими пов`язане небажання сторони відповідача розглядати справу в даному складі суду.

Крім того, вчинені головуючим процесуальні дії врегульовані законом, право оскарження яких мають учасники процесу в установленому цивільним процесуальним законом порядку, а незгода з ними учасників судового розгляду не є підставою для висновкі про необ"єктивнічть чи упередженість головуючого судді.

Виходячи з цього, підстави для задоволення заяви відсутні.

Крім того, порядок вирішення заявленого відводу регламентується ст. 40 ЦПК України.

Підставою для передачі заяви про відвід до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до суду, в якому заявлено даний відвід, у відповідності до ч. 4 ст. 40 ЦПК України, є неможливість розгляду цієї заяви в суді, в якому розглядається справа.

Підстав вважати, що існують об`єктивні обставини, що унеможливлюють розгляд заявленого відводу в Солом`янському районному суді м. Києва на момент постановлення ухвали, немає.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

Враховуючи встановлені законом строки для розгляду відводу, суд не знаходить підстав для зупинення провадження в справі.

Виходячи з цього, керуючись ст.ст.36,39, 40 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - Самарець А.М. про відвід головуючому в справі відмовити.

Заяву про відвід передати для вирішення іншим суддею, визначеним автоматизованою системою документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шереметьєва