Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 14/44628.10.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу№ 14/446
за позовом Заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно консалтинговий центр-ЛН"
простягнення 53684,73 грн.
за участю представників сторін: від прокуратури - Лесько Г.Є. від позивача 1- Іванушкін О.О.
від позивача 2- не зявились
від відповідача- Гончаров С.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно консалтинговий центр-ЛН" про стягнення 42000,40 грн. основної заборгованості, 1084,95 грн. пені, 10599,38 грн. інфляційних витрат.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням своїх зобовязань за договором купівлі-продажу № 68/12 від 27.12.2007 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.08.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобовязано сторони виконати певні дії.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2009 р. розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні 23.10.2009 р. оголошувалась перерва.
Представник прокуратури в судовому засіданні позов підтримав повністю, просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні 30.09.2009 р. подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.
Статтею 36 (1) Закону України “Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
Суд враховує, що господарський суд відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України порушує справи за заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.
Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 р. у справі № 3-рн/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2007 року між Державним підприємством «Кіровоградський ремонтний завод»та ТОВ «Інженерно консалтинговий центр - ЛН»був укладений договір №68/12 (надалі Договір) купівлі - продажу виробу РМК-10 МІ (відповідно до накладної № 3013710 машина регламентна), відповідно до якого сторони погодили що позивач передає у власність відповідачу обладнання згідно до специфікації, а відповідач приймає та оплачує на умовах Договору обладнання.
Відповідно до п 2.2 Договору вартість обладнання складає 56 000 грн.
Відповідно до п. 3.1 Договору Замовник сплачує Виконавцю 50 % від загальної суми Договору прямим перерахунком коштів на розрахунковий рахунок Виконавця в термін не більше 30 днів з дати підписання Договору.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що залишок суми (50 %) Замовник сплачує прямим перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 60 днів виконання з дати підписання Акту прийому-передачі Товару.
Так, позивач передав відповідно до акту прийому-передачі від 27 грудня 2007 року та накладної № 010 від 30.01.2008 року виріб РМК-10 М1.
Крім цього, 14.09.2008 року між відповідачем та позивачем укладено Угоду № 1 про розстрочку боргу (надалі Угода) в якій Відповідач відповідно до п. 1.1 визнав і підтвердив свій борг на користь позивача у сумі 56 000 грн. який виник при виконання умов договору № 68/12 від 27 грудня 2007 року та відповідно до п. 1.2 зобов'язався погасити борг розстроченням визначеним Кредитором наступним чином: вересень 2008 р. - 14 000 грн.; жовтень 2008 р. - 14 000 грн.; листопад 2008 р. - 14 000 грн.; грудень 2008 р. - 14 000 грн.
Відповідач, в порушення вимог п. п. 3.1, 3.2 Договору перший платіж у розмірі 50 % від загальної суми Договору прямим перерахунком коштів на розрахунковий рахунок Виконавця в термін не більше 30 днів не провів, а в подальшому 10.10.2008 року частково сплатив суму 14,000 грн., внаслідок чого перед підприємством утворилась заборгованість у сумі 42 000, 40 грн.
Позивач 23.02.2009 р. вих. № 125 направив претензію про погашення заборгованості.
Але відповідач відповіді на претензію не надав, борг не погасив.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускаються (ст. 525 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ст. 692 ЦК України).
Посилання відповідача на те, що акт приймання-передачі з його боку не був підписаний уповноваженою особою, як на підставу звільнення від виконання зобовязань, не приймається судом до уваги, оскільки підписи на договорах та актах скріплені печаткою відповідача.
Суд враховує, що відповідно до положень ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
При цьому суд приймає до уваги, що відповідач не посилається на незаконне використання печатки товариства, на наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Відсутні також докази звернення відповідача до правоохоронних органів стосовно обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень.
Відповідно до наявного в матеріалах справи акту звірки від 23.10.2009 р. підписаного обома сторонами, заборгованість відповідача по основному боргу відсутня в результаті повного погашення відповідачем боргу, що підтверджується платіжними дорученнями № 539 від 14.09.2009 р., № 267 від 09.10.2009 р. та квитанцією № 178 від 14.09.2009 р. (в матеріалах справи).
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.
Таким чином, виходячи з вищезазначеного, провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню.
Оскільки відповідач прострочив виконання зобовязання, то відповідач вважається таким, що порушив зобовязання (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором або законом.
Відповідно до п. 6.2 Договору у разі недоотримання Покупцем терміну розрахунків за Товар, він несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,2 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, вимоги про стягнення пені в розмірі 1084,95 грн. підлягають задоволенню за наданим розрахунком, перевіреним судом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги про стягнення 10599 грн. інфляційних витрат, за наданим розрахунком, перевіреним судом, підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно консалтинговий центр-ЛН" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 61, корп. 57, код 33883319) на користь Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (25005, м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, код 07646544), з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1084,95 грн. пені, 10599 грн. інфляційних витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно консалтинговий центр-ЛН" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 61, корп. 57, код 33883319) на користь Державного бюджету України, з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 536,84 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині провадження у справі припинити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 02.11.2009 р.
Судове рішення № 8350595, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 14/446. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: