Рішення № 8349400, 18.03.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2010 р. Справа № 01/167/15-42 за позовом прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт», м.Дніпропетровськ

до малого підприємства „Торговий дім «Експрестехпостач”, м.Луцьк,

про стягнення 1008,91 грн., розірвання договору оренди №821-УКВ/08 від 3.11.2008р., звільнення приміщення

                                                                                                    суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: н/з

від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: н/з

від відповідача: М’яловіцький В.Л. (довір. від 11.01.2010р.)

          В судовому засіданні взяв участь Загоруйко С.С. –старший прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Волинської області.

Суть спору: : прокурор в інтересах позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача 993,15 грн., з них: 885,19 грн. заборгованості за оренду нежитлового приміщення, 107,96 грн. пені за період з17.12.2008р. по 16.09.2009р.; розірвати договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста №821-УКВ/08 від 3.11.2008р., зобов’язати відповадача звільнити нежитлове приміщення та передати його балансоутримувачу –міському комунальному підприємству «Дніпропетровський електротранспорт».

          Представник відповідача в поясненнях від 27.01.2010р. (а.с.43) просив провадження в частині стягнення суми основного боргу припинити, в решті позовних вимог відмовити, посилаючись на таке:

          - відповідно до п.п.3.3., 3.4., 3.5. договору оренди комунального майна №821-УКВ/08 відповідач був зобов'язаний до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачувати орендну плату, 50 % якої спрямовувати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська, а 50% - балансоутримувачу орендованого майна - МКП "Дніпропетровський електротранспорт".

Фактично орендна плата сплачувалась на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків.

25.11.2009 р., до подачі позову (позовна заява датована 30.11.2009 р.) відповідач згідно одержаних рахунків №582 від 30.09.2009р. та №648 від 31.10.2009р. сплатив Управлінню комунальної власності Дніпропетровської міськради 866 грн., тому, на момент звернення до суду заборгованості відповідача по сплаті орендної плати не існувало.

Окрім цього, заявлений позов не підлягає до задоволення, оскільки з доданих до позовної заяви документів не вбачається, що управління комунальної власності Дніпропетровської міськради наділено повноваженнями органу виконавчої влади. Між тим, даючи офіційне тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, Конституційний Суд України у рішенні від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7 та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Отже, згідно зазначених норм та статей 6, 7, 13, 143 Конституції України органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, виступає орган місцевого самоврядування, якому, згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" надано повноваження органу виконавчої влади.

Заявою №256вих.ю. від 5.02.2010р. прокурор позовні вимоги уточнив, просить стягнути з відповідача 1008,91 грн., з них: 900,95 грн. заборгованості за оренду на підставі договору №821-УКВ/08 від 3.11.2008р. нежитлового приміщення, 107,96 грн. пені за період з17.12.2008р. по 16.09.2009р.; розірвати договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста №821-УКВ/08 від 3.11.2008р.; зобов’язати відповадача звільнити нежитлове приміщення та передати його балансоутримувачу-міському комунальному підприємству «Дніпропетровський електротранспорт».

В письмових поясненнях №8/3-73 від 1.03.2010р., надісланих до суду 9.03.2010р., позивач пояснив, що кошти в розмірі 1074,83 грн., перераховані відповідачем платіжним дорученням №39 від 29.01.2009р., частково –в розмірі 832,06 грн. було віднесено позивачем в рахунок погашення заборгованості відповідача за попереднім договором - №42 від 31.05.2007р., а решту коштів –в розмірі 242,77 грн. зараховано в рахунок оплати орендних платежів за договором №821-УКВ/08 від 3.11.2008р.

Прокурор в судовому засіданні 18.03.2010р. просив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 900,95 грн. заборгованості за оренду нежитлового приміщення припинити у зв’язку з оплатою, в решті позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.03.2010р. повідомив про те, що він перерахував позивачу в рахунок погашення заборгованості 907,15 грн. та підписав з позивачем акт звірки, згідно з яким заборгованість за відповідачем відсутня. На підтвердження цього подав платіжне доручення №155 від 16.03.2010р. та факсокопію акту звірки від 18.03.2010р.У зв’язку з цим в частині стягнення заборгованості просить провадження у справі припинити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача господарський суд

в с т а н о в и в:

          3.11.2008р. між управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради як орендодавцем і приватним малим підприємством „Торговий дім «Експрестехпостач” як орендарем було укладено договір №821-УКВ/08, згідно з п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар –приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно –нежитлове приміщення загальною площею 26,06кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 31-а та перебуває на балансі міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт».

          Пунктами 1.1., 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору №821-УКВ/08 від 3.11.2008р. передбачено, що розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою.

          Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід’ємною частиною цього договору, становить 762,16 грн. без ПДВ (базова за жовтень 2008р.)

          Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача.

          Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з листопада 2008 року.

          За користування об’єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50% від загальної суми орендної плати в розмірі 381,08 грн.–до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних податкових інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401;

- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 381,08 грн. – на рахунок балансоутримувача об’єкта оренди (КП ««Дніпропетровський електротранспорт») .

          Орендна плата за кожен наступний місяць визначається коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць, сплачується орендарем щомісяця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.

          Факт передачі нежитлового приміщення площею 26,06 кв.м. по вул. вул. Героїв Сталінграду,31-а у м. Дніпропетровську в оренду відповідачу підтверджується актом приймання-передачі майна від 3.11.2008р.

          Нежитлове приміщення по вул. Героїв Сталінграду,31-а в м. Дніпропетровську є об’єктом права комунальної власності територіальної громади міста.

          Згідно із заявою прокурора про уточнення позовних вимог №256вих.ю. від 5.02.2010р. заборгованість відповідача за оренду нежитлового приміщення за договором №821-УКВ/08 від 3.11.2008р. складала 900,95 грн.

          З платіжного доручення №155 від 16.03.2010р., поданого представником відповідача в судовому засіданні 18.03.2010р., вбачається, що відповідач перерахував позивачу в рахунок погашення заборгованості за договором №821-УКВ/08 від 3.11.2008р. 907,15 грн.

          З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 900,95 грн. заборгованості на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України підлягає припиненню у зв’язку із відсутністю предмету спору.

          У зв’язку із порушенням відповідачем строків перерахування орендної плати, встановлених п.3.5. договору, з нього відповідно до п.9.2. договору, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», п.6 ст.232 ГК України слід стягнути 74,70 грн. пені за період з 17.12.2008р. по 15.06.2009р.

          Враховуючи вимоги п.6 ст.232 ГК України, у стягнення пені за період з 16.06.2009р. по 16.09.2009р. на суму 33,26 грн. слід відмовити.

          У відповідності із п.9.7. договору оренди у разі невиконання або порушення однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавством, цей договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

          Відповідно до п.3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав передбачених законодавчими актами України.

          Як вбачається з п.10.1 договору оренди строк його дії –з 3.11.2008р. по 19.10.2011р. Пунктом 11.1. договору передбачено, що дія договору може бути припинена, зокрема, внаслідок дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

          Звертаючись в інтересах держави в особі управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради з позовом до господарського суду, прокурор просить розірвати договір оренди №821-УКВ/08 від 3.11.2008р., посилаючись на постійне невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті за оренду нежитлового приміщення, що на думку прокурора відповідно до ч.3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.782 ЦК України є підставою для розірвання зазначеного договору.

          Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

                    Відповідно до частин 1, 3 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

                    Статтею 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

                    - наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

                    - наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

                    - наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

                    - наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

                    Вказаний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

                    Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор в якості підстави для розірвання договору оренди зазначає постійне порушення орендарем умови договору щодо строку внесення орендних платежів.

                    В той же час, невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою його розірвання в судовому порядку.

                    Посилання прокурора на ст. 782 Цивільного кодексу України як на підставу розірвання в судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів є також необгрунтованим, оскільки ст. 782 ЦК України встановлює для такого випадку право на односторонню відмову від договору.

                    Наведеної правової позиції дотримується і Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних з розірванням договорів оренди (постанова ВСУ від 22.02.2005р. у справі N 34/400).

                    З матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено, прокурором та позивачем не доведено надіслання відповідачу як орендарю та одержання останнім на підставі ч. 2 ст. 782 ЦК України повідомлення наймодавця про відмову від договору оренди №821-УКВ/08 від 3.11.2008р. у зв'язку з невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд.

          З огляду на викладене, відсутні правові підстави для задоволення вимоги прокурора про розірвання договору оренди №821-УКВ/08 від 3.11.2008р., та звільнення відповідачем орендованого приміщення.

          Доказів про повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі, як це передбачено п. 5.5. договору №821-УКВ/08 від 3.11.2008р. відповідачем не подано.

          Доводи відповідача про те, що заявлений позов прокурора не підлягає до задоволення, оскільки з доданих до позовної заяви документів не вбачається, що управління комунальної власності Дніпропетровської міськради наділено повноваженнями органу виконавчої влади, відхилено.

          Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

                    Статтею 361 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

                    Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

          Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 року N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6,7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

          Право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти тощо належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах (пункт 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), які згідно зі статтею 143 Конституції України безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності. Як передбачено пунктом 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зазначені органи від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

                    Представницькі органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради - вправі приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення (пункт 31 статті 26 цього ж Закону). Зокрема, до відання виконавчих органів цих рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності.

                    Згідно із п.1.1. Положення про управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради (нова редакція), затв. рішенням Дніпропе6тровської міської ради від 24.12.2008р. №47/41, управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради є виконавчим органом Дніпропетровської міської ради, є юридичною особою.

          Відповідно до п.1.2. Положення управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради є органом приватизації та єдиним орендодавцем комунального нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста.

          Пред'являючи позов в інтересах держави, в особі управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, прокурор визначив, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтував необхідність їх захисту, а також вірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради.

                    За таких обставин суду позовна заява прокурора відповідає вимогам статті 2 Господарського процесуального кодексу України та вимогам Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 року N 3-рп/99.

          Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача слід стягнути судові витрати по справі: 102 грн. державного мита в доход Державного бюджету України, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 року N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді, ст.ст.19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.193, п.6 ст.232, ст.291 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 599, 625, 783 Цивільного кодексу України, ст.ст.44,49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з малого підприємства „Торговий дім «Експрестехпостач” (поштова адреса: м. Луцьк, вул. Ковельська, 70; юридична адреса: м. Луцьк, пр. Соборності, 5, кв. 21, код ЄДРПОУ 30006855, р/р 26004494 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305569) на користь управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ до міського бюджету (отримувач: Управління державного казначейства м. Дніпропетровська, код ЗКПО 23928791, р/р 33214871700002, банк отримувача: ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 22080401) 74 грн. 70 коп. пені.

          3. В позові про стягнення 33 грн. 26 коп. пені, розірвання договору оренди №821-УКВ/08 від 3.11.2008р., звільнення орендованого приміщення відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення 900 грн. 95 коп. заборгованості за оренду нежитлового приміщення припинити.

5. Стягнути з малого підприємства „Торговий дім «Експрестехпостач” (поштова адреса: м. Луцьк, вул. Ковельська, 70; юридична адреса: м. Луцьк, пр. Соборності, 5, кв. 21, код ЄДРПОУ 30006855, р/р 26004494 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305569) 102 грн. державного мита в доход Державного бюджету України.

6. Стягнути з малого підприємства „Торговий дім «Експрестехпостач” (поштова адреса: м. Луцьк, вул. Ковельська, 70; юридична адреса: м. Луцьк, пр. Соборності, 5, кв. 21, код ЄДРПОУ 30006855, р/р 26004494 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305569) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход Державного бюджету України (р/р №31217259710002, одержувач коштів УДК у м. Луцьку, банк одержувача ГУДКУ у Волинській області, код одержувача 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050000.).

Суддя                     І.О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення: 19.03.2010р.