Рішення № 83493087, 07.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1573/19

РІШЕННЯ

іменем України

07 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача від 16.04.2019 щодо видачі позивачу посвідки на постійне проживання в Україні у формі книжечки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251 "Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків із змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №453", без присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі, без відцифрування образу обличчя та підпису особи та без імплантації безконтактного електронного носія та зобов`язати відповідача оформити і видати посвідку на постійне проживання в Україні у формі книжечки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251 "Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків із змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №453", без присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі, без відцифрування образу обличчя та підпису особи та без імплантації безконтактного електронного носія.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 01.04.2019 звернувся до УДМС України в Хмельницькій області із заявою щодо оформлення посвідки на постійне місце проживання в Україні у формі книжечки, яка не має імплантованого безконтактного носія. Листом від 16.04.2019 №П-27/6/6801-19/6801.4/3867-19 було відмовлено у видачі посвідки. Позивач вважає, що відмовою порушуються конституційні права позивача у зв`язку з цим просить визнати протиправною відмову та зобов`язати здійснити видачу посвідки на постійне місце проживання у формі книжечки, яка немає імплантованого безконтактного носія інформації.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

11.06.2019 відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернувся до Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області в порядку Закону України "Про звернення громадян", а відтак йому було надано відповідь в порядку, визначеному цим законом. Оскільки позивач особисто не зверталася до підрозділу міграційної служби із заявою-анкетою про надання адміністративної послуги та необхідним переліком документів, рішення Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відмову у наданні такої адміністративної послуги стосовно неї не приймалося, відтак не може бути предметом оскарження у суді.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Російської Федерації, після одруження на гр.-ці України на підставі п. 1 ч.3 ст.4 ЗУ «Про імміграцію», отримав 09.01.2019 дозвіл №3170 на імміграцію в Україну, який дійсний до 09.01.2020 року.

01.04.2019 ОСОБА_1 листом звернувся до Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області з заявою про видачу посвідки на постійне місце проживання в Україні у формі книжечки, без присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі, без відцифрування образу обличчя та підпису особи та без імплантації безконтактного електронного носія.

Листом від 16.04.2019 №П-27/6/6801-19/6801.4/3867-19 Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області було надано відповідь на звернення позивача, в якому відповідач зазначив про відсутність законних підстав для оформлення та видачі посвідки на постійне проживання в Україні у вигляді книжечки, яка не має імплантованого безконтактного носія інформації.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Відтак, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає, що положення певного акту впливають на його правове становище.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно щодо особи має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем.

При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

З наведеного вбачається, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.

Аналіз вищезгаданих норм права дає підстави вважати, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача. Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 01 грудня 2015 року по справі №800/134/15. Також, як вказав Верховний Суд у постанові від 10 травня 2018 року по справі №811/119/13-а, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язків характер.

Механізм обміну посвідки на постійне проживання врегульований положеннями Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 25.04.2018 далі - Порядок №321).

Згідно з п. 1, 2 Порядку №321 посвідка на постійне проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні. Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до п.3 Порядку №321 посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які мають дозвіл на імміграцію в Україну або до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території.

Посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України та які: досягли 16-річного віку, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто.

Відповідно до п.7 Порядку №321 обмін посвідки здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до посвідки; 2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки; 3) закінчення строку дії посвідки; 4) непридатності посвідки для подальшого використання; 5) досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).

Оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін здійснюється територіальними органами / територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (далі - Центр) /п.9 Порядку №321/.

Згідно п.12 Порядку №321 для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта сканує із застосуванням засобів Реєстру документи до заяви-анкети, які подаються іноземцем або особою без громадянства п.26 Порядку №321/.

Приписами п. 40 Порядку №321 визначено, що для оформлення у зв`язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи: 1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення); 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства; 3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 4) документи, що підтверджують обставини, у зв`язку з якими посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3-5 пункту 7 цього Порядку); 5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.

Іноземець або особа без громадянства під час подання документів пред`являють працівникові територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-6 цього пункту.

До заяви-анкети додаються оригінали документа, зазначеного у підпункті 3 цього пункту, і документа, що підтверджує сплату адміністративного збору, та копії документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору, засвідчені працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати.

Оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертаються іноземцеві або особі без громадянства.

Аналізуючи вищевикладене слід дійти висновку, що особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України для здійснення видачі посвідки необхідно особисто подати пакет документів, які мають бути відскановані працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 особисто до територіального підрозділу ДМС для видачі посвідки на постійне місце проживання не звертався, направив поштою заяву довільної форми та додав до неї документи.

Глобинським районним сектором Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області надана відповідь в порядку та строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" з роз`ясненням визначеного в Порядку № 321 алгоритму дій, необхідних для видачі посвідки на постійне місце проживання в Україні у формі книжечки, яка не має імплантованого безконтактного носія, зокрема, звернуто увагу заявника на необхідність особистого звернення із заявою до територіального підрозділу міграційної служби за місцем проживання.

Таким чином, суд вважає, що листом від 16.04.2019 №П-27/6/6801-19/6801.4/3867-19 позивачу не відмовлено в видачі посвідки на постійне місце проживання в Україні у формі книжечки, оскільки позивач не звертався до територіального підрозділу міграційної служби із заявою-анкетою про надання адміністративної послуги та необхідними документами (оригіналами документів).

Щодо посилання позивача на правові позиції Верховного Суду у зразковій справі, які викладені у постанові від 19.09.2018 по справі №806/3265/17 (провадження №11-460заі18), суд вважає такі безпідставними з огляду на таке.

Обов`язковими ознаками цієї зразкової справи для застосування викладеної правової позиції у постанові від 19.09.2018 по справі № 806/3265/17 є: 1) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення №2503-ХІІ; 2) відповідач - територіальні органи ДМС України; 3) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ.

Однак, суд звертає увагу, що справа, яка перебуває на розгляді в Хмельницькому окружному адміністративному суді, не відповідає вказаним ознакам, оскільки у цих правовідносинах відсутня відмова відповідача в видачі посвідки на постійне місце проживання в Україні у формі книжечки, яка не має імплантованого безконтактного носія.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, у випадку, коли відповідачем є суб`єкт владних повноважень, адміністративний суд повинен перевірити, зокрема, чи діяв суб`єкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (частина друга статті 2 КАС України). Під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що у спірних правовідносинах діяльність відповідача відповідає зазначеним вище критеріям, оскільки позивачка звернулася не у спосіб, що встановлений для такого звернення, що не перешкоджає повторному зверненню із спірним питанням.

Тому суд вважає, що оскільки право позивача на видачу посвідки на постійне місце проживання в Україні відповідачем на даний час не порушене, позовна вимога щодо зобов`язання здійснити видачу посвідки є передчасною та задоволенню не підлягає

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову та зазначає, що ОСОБА_1 не позбавлений права на звернення до суду за судовим захистом у разі, коли ним буде дотримано всіх необхідних процедур, проте за наслідками буде відмовлено в видачі посвідки на постійне місце проживання в Україні у формі книжечки, яка не має імплантованого безконтактного носія.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи наведене, позивачем не доведено правомірність своїх дій, а відповідачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються його заперечення, відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Враховуючи положення статті 139 КАС України судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 Відповідач:Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. М. Мазура, 4,Хмельницький,Хмельницька область,29007 , код ЄДРПОУ - 37864148)

Головуючий суддя Г.В. Лабань