Рішення № 83492687, 26.07.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 липня 2019 року м. Рівне №460/381/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Созонюк Т.М.,

відповідача: представник Дем`янюк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі - відповідач) та просив визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000015/2 від 03.01.2019.

В обґрунтування позову позивач покликався на те, що відповідно до рахунку-фактури від 03.12.2018 № 180100017, виставленого продавцем - David Vorel, позивач придбав у власність транспортний засіб марки Audi модель А6 Allroad, 2013 року випуску, за ціною 6900 євро. 04.12.2018 позивачем особисто на підставі попередньої митної декларації № UA20410/2018/226640 від 03.12.2018 вказаний транспортний засіб було ввезено на митну територію України. 29.12.2019 декларантом позивача для здійснення митного оформлення транспортного засобу подано в електронній формі митну декларацію № 204010/2018/229726 та заявлено його митну вартість в розмірі 10651 євро. Так, в графі 42 митної декларації "ціна товару" зазначено 6900 євро, в графі 45 "коригування" вказано 347 301,53 грн, в графі 23 "курс валюти" 31,714138 грн. До вказаної митної декларації декларантом долучено рахунок-фактуру від 03.12.2018 № 180100017, Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209020/2018/49832 від 04.12.2018, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 180425172 від 14.10.2013, довідку про транспортні витрати, Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (Звіт № 660Е від 17.12.2018) та інші документи, необхідні для митного оформлення.

Позивач повідомив, що 29.12.2018 о 18:02 на електронну адресу декларанта надійшло електронне повідомлення від митниці з вимогою надати додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів, а саме: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які підтверджують заявлені декларантом відомості щодо вартості транспортування імпортованого транспортного засобу; копію експортної митної декларації.

Позивач зауважив, що відповідач фактично обмежив його щодо строку подання запитуваних документів, оскільки з урахуванням вихідних днів для цього було надано лише один робочий день - 02.01.2019.

Покликаючись до положень ч.3 ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України), позивач ствердив про відсутність законних підстав для витребування митним органом додаткових документів під час митного оформлення товару. Зазначив, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий подібних (аналогічних товарів) у електронному довіднику SuperSCHWACKE 12/2018 не може бути підставою для витребування додаткових документів, а є підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, і лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Також позивач зазначив, що запитувані митницею документи у нього були відсутні з об`єктивних причин, так як вартість автомобіля оплачувалась готівкою. Вважає, що відсутність товарних чеків не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунок-фактура, експортна декларація країни відправлення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу тощо), які є достатніми для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей. Окрім цього, вважає, що прямого зв`язку між відомостями із платіжних документів та митною вартістю товару немає, у зв`язку з цим касові та товарні чеки не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару. Разом з тим, відповідно до звіту № 660Е від 17.12.2018 ринкова вартість імпортованого транспортного засобу станом на 14.12.2018 становила 10651,00 євро або 337 504,34 грн за курсом 31,687573.

03.01.2019 відповідач відмовив у митному оформленні транспортного засобу за митною декларацією № UA204010/2018/229726 та виніс оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/00015/2 від 03.01.2019, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 20250 євро. При цьому в пункті ІІ оскарженого рішення зазначено, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018 - 19950 євро).

Покликаючись до положень ст.ст. 49, 52, 53 МК України, позивач зазначив, що митним органом під час аналізу поданих декларантом документів не було виявлено, що такі документи містять розбіжності, неточності або не містять усіх складових частин митної вартості, що зумовлювало б неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору. За таких обставин, враховуючи виконання позивачем обов`язку з підтвердження митної вартості товару з наданням митному органу належних документів, відповідач не мав законних підстав для зміни методу визначення митної вартості товару з основного на резервний та, як наслідок, приймати рішення про коригування митної вартості.

Позивач зазначив, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. При цьому митним органом не наведено обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом.

Окрім цього, позивач вважає, що інформація з інтернет джерел, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни та підставою для визначення скоригованої митної вартості.

Позивач зазначив, що згідно з актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209020/2018/49832 від 04.12.2018 встановлено, що транспортний засіб на час митного огляду містив пошкодження: відсутні передній бампер та права фара, капот та праве крило, пошкоджено легкосплавний диск, пошкодження салона, спрацьовані 2 подушки безпеки. Жодних відомостей про врахування вищевказаних пошкоджень під час коригування митної вартості автомобіля не надано. В свою чергу, наданий позивачем звіт № 660Е від 17.12.2018 оцінювача-автотоварознавця складений на підставі фактичного огляду транспортного засобу суб`єктом оціночної діяльності та його дослідження.

За наведеного, позивач вважає, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законом, внаслідок чого порушив права позивача на можливість визначення митної вартості товару за ціною договору.

Ухвалою від 25.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідач позову не визнав, подав відзив на позовну заяву (а.с.45-50). В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказав, що фактурна вартість товару відповідно до наданого до митного оформлення рахунку від 03.12.2018 № 180100016 становить 6900 євро. Митна вартість товару за МД № UA204010/2018/229726 заявлена декларантом за другорядним (резервним) методом на рівні 347301,5 грн (еквівалент 10951 євро за офіційним курсом НБУ на день подання МД до митного оформлення) на підставі інформації, наявної у наданих до митного оформлення Звіті № 660Е про оцінку автомобіля від 17.12.2018 та довідки імпортера про вартість транспортування автомобіля до місця перетину митного кордону України. Тобто, декларантом при розрахунку митної вартості були враховані відомості щодо вартості придбання транспортного засобу, надані у звіті про оцінку автомобіля, та суми транспортних витрат.

Разом з тим, відповідач зауважив, що висновок експерта не є документом, що підтверджує як фактурну, так і митну вартість оцінюваних товарів, в розумінні положень статті 53 МК України.

При проведенні у відповідності до статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, встановлено наступне:

автоматизованою системою управління ризиками згенеровано форму митного контролю "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 19950,00";

митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (періодичне видання: витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018 - 20150,00 EUR);

наданий до митного оформлення Звіт №660Е про оцінку автомобіля АUDІ А6 VIN-код НОМЕР_1 від 17.12.2018, на підставі якого декларантом заявлено митну вартість, не може бути прийнятим в якості підтвердження числового значення митної вартості, оскільки він підготовлений без дотримання положень Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/839 (далі - Методика), зокрема заявлений в якості джерела цінової інформації витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018 підготовлений для транспортного засобу, дата першої реєстрації якого листопад 2013 року, в той час згідно наданих до митного оформлення реєстраційних документів перша реєстрація автомобіля - 14.10.2013; також наявні розбіжності щодо величини пробігу у Звіті та витягу з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018, невірно прийняте значення Сд1.

З огляду на встановлені обставини, відповідач вважає правомірним направлення декларанту запиту про надання додаткових документів. 03.01.2019 декларантом надано лист б/н, яким повідомлено, що додаткові документи надаватись не будуть, з проханням прийняти рішення без врахування термінів, передбачених ст.53 МК України.

Враховуючи вищевказані обставини, а також факт ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, вказаним у вимозі органу доходів і зборів, вважає достатніми підстави вважати про надання декларантом неточних та неповних відомостей щодо числових значень складових митної вартості транспортного засобу.

Таким чином, Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості транспортного засобу від 03.01.2019 № UA204000/2019/000015/2. Митну вартість товару визначено на підставі інформації, згідно з витягом з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018, сформованого на дату винесення рішення (та згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2) - 19950,00 євро та інформації про вартість транспортних витрат (300 євро), наданої декларантом до митного оформлення.

Випуск транспортного засобу у вільний обіг здійснено за МД від 08.01.2019 №UА204010/2019/200415 з врахуванням ч.7 ст.55 МК України. Сума додатково нарахованих митних платежів, на яку декларантом надано фінансову гарантію у вигляді грошової застави, становить 134982,51 грн (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг).

Відповідач зазначив, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою зони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконання вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Таким чином, відповідач вважає, що дії Рівненської митниці ДФС щодо винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості імпортованого товару є правомірними, обґрунтованими, здійснені в межах наданої законом компетенції. З цих підстав просив у позові відмовити повністю.

У підготовчому засіданні 25.03.2019 оголошено перерву.

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с.84-90), в якій, покликаючись до положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", зазначив, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Таким чином, Звіт № 660Е від 17.12.2018 є належним та допустимим доказом у справі з метою визначення ринкової вартості автомобіля та підтверджує розрахунок вартості заявленого до митного декларування транспортного засобу, що узгоджується з пп.1 ч.2 ст.53 МК України.

Також представник позивача зазначив, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль АUDІ А6 VIN-код НОМЕР_1 не зареєстрований, про що є напис на цьому свідоцтві, та відсутні відомості про його першу реєстрацію. Натомість, у свідоцтві зазначена дата виготовлення транспортного засобу - 14.10.2013, яка вважається датою першої реєстрації даного автомобіля, що відображено в розділі 3.1 Ідентифікація КТЗ Звіту № 660Е від 17.12.2018.

Стосовно фактичного пробігу зазначив, що пробіг транспортного засобу відповідає показам одометра, що підтверджується фототаблицею, яка є додатком до звіту № 660Е від 17.12.2018, та відображено в розділі 3.1 Ідентифікація КТЗ в графі пробіг - 238593 км.

Таким чином, вважає, що інформація, яка міститься у витягу з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018 щодо дати реєстрації та величини пробігу, на яку посилається відповідач, не може братися до уваги, оскільки є сумнівною та не відображає фактичних даних.

Покликаючись до положень ст.ст.57, 58 МК України, представник позивача вважає відмову позивачу у здійсненні розмитнення автомобіля відповідачем не обґрунтованою та такою, що побудована виключно на припущеннях, а сумніви митниці не підтверджені конкретними доказами. Окремо вказав на протиправність зроблених митницею висновків про неможливість визначення митної вартості за другорядним методом та неправомірність використання електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018 виконаного іноземною мовою, оскільки відповідно до п.7.2 Методики використання зарубіжної довідкової літератури допускається у разі відсутності потрібної інформації у вітчизняних довідниках.

Представник позивача наголосив, що автомобіль був придбаний після аварії, про що зазначено в наданих до митного оформлення документах, проте відповідачем використано виключно каталожну вартість аналогічного автомобіля без застосування передбаченої Методикою формули та віднімання пошкоджень, що не відповідає встановленню митної вартості товару в розумінні статті 49 МК України.

Протокольною ухвалою 08.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 06.05.2019 представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, наведені в заявах по суті справи.

Ухвалою суду від 31.05.2019 відкладено розгляд справи у зв`язку з відпусткою головуючого судді.

В судовому засіданні 08.07.2019 оголошено перерву у зв`язку з витребуванням за ініціативою суду додаткових доказів від відповідача, а саме митної декларації, за якою було завершено митне оформлення транспортного засобу, та перекладу українською мовою витягу з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018, який був використаний відповідачем при визначенні спірної митної вартості товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, доводи та аргументи на обґрунтування позовних вимог та заперечень, дослідивши надані сторонами за власною ініціативою та на вимогу суду докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

03.12.2018 декларантом ФОП ОСОБА_2 подано попередню декларацію ІМ 40 ЕЕ № UA204010/2018/226640, відповідно до якої одержувач (особа, відповідальна за фінансове врегулювання) ОСОБА_1 , на легковий автомобіль марки Audi модель А6 Allroad, 2013 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 ; зазначивши відомості про вартість 221201,84 (графа 12); країна відправлення (експорту) Польща (графа 15); валюта та загальна сума за рахунком 6900 EUR (графа 22); ціна товару 6900,00 (графа 42); код МВВ не зазначено (графа 43) (а.с.16).

04.12.2018 в зоні митного контролю МП "Краковець" Львівської митниці ДФС уповноваженою особою митного органу в присутності ОСОБА_1 складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209020/2018/49832, яким зафіксовано наявні пошкодження вищевказаного транспортного засобу: відсутній передній бампер та права фара, капот та праве крило, пошкоджено легкосплавний диск, пошкодження салона, спрацьовані 2 подушки безпеки (а.с.150).

29.12.2018 декларантом ФОП ОСОБА_2 подано до Рівненської митниці ДФС митну декларацію ІМ 40 ДЕ № UA204010/2018/229726, відповідно до якої одержувач (особа, відповідальна за фінансове врегулювання) ОСОБА_1 , для митного оформлення увезеного через Львівську митницю ДФС легкового автомобіля марки Audi модель А6 Allroad, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування, пасажирський, номер двигуна - НОМЕР_2 , двигун дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2967 см.куб., бувший у використанні, тип кузова - універсал, колісна формула 4*4, рік виготовлення - 2013 модельний рік виготовлення - 2014, виготовлений на базі кузова легкового автомобіля.

В митній декларації № UA204010/2018/229726 зазначено: країна відправлення Чехія (графа 15); відомості про вартість 347301,53 (графа 12) валюта та загальна сума за рахунком 6900 євро (графа 22), курс валюти 31,714138; ціна товару 6900,00 (графа 42); код МВВ 6 (графа 43); коригування 347301,53 (графа 45) (а.с.18).

Разом з МД № UA204010/2018/229726 від 29.12.2018 декларантом позивача було подано документи, відображені в графі 44.

Цього ж дня, 29.12.2018 уповноваженою особою митного органу направлено декларанту повідомлення, в якому зазначено, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, спрацювання ризиків за кодом 105-2 106-2 системи АСАУР - 19950 євро (витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018 - 20150 євро). Враховуючи викладене, необхідно надати: 1. касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; 2. касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять підтверджують заявлені декларантом відомості щодо вартості транспортування імпортованого транспортного засобу; 3. копію експортної митної декларації. Зазначено, що декларант має право за бажанням надати інші документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (а.с.19).

03.01.2019 декларант ОСОБА_2 повідомив митницю, що по МД ІМ 40 ДЕ UA204010/2018/229726 від 29.12.2018 додаткові документи надаватися не будуть, та просив прийняти рішення щодо визначення митної вартості без врахування термінів, передбачених ст. 53 МК України (а.с.54).

Суд встановив, що 03.01.2019 уповноваженою особою Рівненської митниці ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000015/2 по митній декларації UA204010/2018/229726, відповідно до якого загальна сума за розрахунком (фактурна вартість товару) 6900 євро, що за курсом 31,71 становить 218827,55 грн (графа 16); заявлені декларантом складові митної вартості нарахування до ціни договору 300 євро, що за курсом 31,71 становить 9514,24 грн (графа 17); розрахована декларантом митна вартість товару 10951,00 євро, що за курсом 31,714138 становить 347301,53 грн (графа 28); код МВВ декларанта 6 (графа 29); проведено коригування на загальну суму 20250,00 євро (графа 30); код МВВ митного органу 6 (графа 31).

В Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000015/2 зазначено:

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною рахунку щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, визначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р.

ІІ. Орган доходів і зборів володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару - заявлений декларантом за другорядним методом визначення митної вартості розрахований на підставі Звіту № 660Е про оцінку автомобіля Audi А6 VIN-код НОМЕР_1 від 17.12.2018, який підготовлений із помилками. Згідно витягу з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018 (та згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2) вартість імпортованого КТЗ становить 19950 євро, що перевищує заявлену митну вартість КТЗ (10951,00 євро).

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять підтверджують заявлені декларантом відомості щодо вартості транспортування імпортованого транспортного засобу; копію експортної митної декларації.

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (статті 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником, для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (статті 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, визначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно з інформацією, наявною у митниці.

Вартість товару визначено на підставі інформації згідно з витягом з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018 (та форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2) - 19950,00 євро та інформації про вартість транспортних витрат (300 євро), наданої декларантом до митного оформлення. Числове значення митної вартості транспортного засобу становить 20250,00 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 642211,29 грн (а.с.37-38).

Також Рівненською митницею ДФС видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2019/00014, якою відмовлено у випуску товарів за митною декларацією UA204010.2018.229726 від 29.12.2018 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації: Провести декларування товарів, здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів від 03.01.2019 № UA204000/2019/000015/2 (а.с.12).

Суд встановив, що 08.01.2019 декларантом позивача подано відповідачу митну декларацію ІМ 40 ДЕ № UA204010/2019/200415, якою проведено коригування митної вартості товару в сумі 639839,84 грн (графа 45) відповідно до офіційного курсу 31,5970290 (графа 23); в графі 43 Код МВВ в лівому полі проставлено "6", праве поле порожнє; в графі 47 нараховано митні платежі з суми нарахування 639839,84 грн (а.с.132).

Як ствердили представники сторін, у зв`язку зі сплатою митних платежів за вищевказаною митною декларацією митне оформлення товару було завершене, автомобіль випущений у вільний обіг.

Позивач, вважаючи протиправним рішення про коригування митної вартості, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

При цьому, пунктом 2 частини другої цієї статті Кодексу зобов`язано декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч.3 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти.

Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначені статтею 53 МК України.

Так, згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

А згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

В ході судового розгляду було досліджено документи, надані декларантом до МД № UA20410/2018/229726 від 29.12.2018 та встановлено таке.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , транспортний засіб Audi А6 VIN-код НОМЕР_1 зареєстрований у м. Вільц, Велике Герцогство Люксембург, дата випуску 14.10.2013, дата реєстрації відсутня (а.с.95,96-97).

Відповідно до фактури № 180100017 від 03.12.2018, виставленої постачальником: ОСОБА_3 , 293 01 Млада Болеслав ( Чехія ) покупцю: ОСОБА_5 , Рівне, Україна, вартість зазначеного транспортного засобу до оплати : 6900 євро; оплачено готівкою; дата платежу 03.12.2018; основа в чеських кронах: 179 193,00, використаний курс 25,97. Також зазначено, що автомобіль після аварії (а.с.93,94).

Згідно з експортною декларацією країни відправлення MRN 18CZ10000203J9BR1 від 11.12.2018 фактурна вартість автомобіля заявлена 181400 чеських крон (а.с.98), що відмінне від суми в чеських кронах 179193,00, зазначеної у фактурі № 180100017 від 03.12.2018.

Разом з тим, суд встановив, що в митній декларації UA20410/2018/229726 від 29.12.2018 декларант визначив митну вартість автомобіля не відповідно до рахунку-фактури за основним методом, а за шостим (резервним) методом (графа 43 МД), а саме: відповідно до звіту № 660Е від 17.12.2018 та довідки про транспортні витрати від 20.12.2018.

Так, відповідно до Звіту № 660Е від 17.12.2018 про оцінку автомобіля Audi А6 VIN-код НОМЕР_1 ринкова вартість автомобіля складає 10651,00 євро або 337504,34 грн (за курсом 31,687573 станом на 14.12.2018) (а.с.21-25).

Згідно з довідкою про транспортні витрати від 20.12.2018 вартість витрат на транспортування означеного автомобіля становить 300 євро (а.с.56).

Отже, декларант визначив митну вартість товару в митній декларації UA20410/2018/229726 від 29.12.2018 наступним чином: 10651 + 300 = 10951 євро, що за курсом валюти 31,714138 становить 347301,53 грн (графа 45 МД), з якої й були обчислені митні платежі (графа 47 МД).

Суд погоджується з доводами відповідача, зазначеними в спірному рішенні про коригування митної вартості, щодо сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості на підстав Звіту № 660Е від 17.12.2018, який підготовлено з помилками.

Так, суд встановив, що у звіті про оцінку автомобіля було враховано, серед іншого, довідник Schwacke 000881. Зокрема, показник Сд1 - ціна КТЗ, що був у користуванні, відповідно строку експлуатації згідно з довідковою літературою Schwacke, що відображає ціни КТЗ у країні придбання або в провідних країнах-експортерах, з урахуванням перепробігу згідно з Schwacke 000881, становить 23378,00 євро (а.с.25). Зменшивши такий показник на вартість відновлювального ремонту (12019,08 євро) та величину втрати товарної вартості автомобіля (707,94 євро), оцінювач визначив ринкову вартість в розмірі 10651,00 євро, що й було враховано декларантом.

Однак, відповідно до долученого до Звіту № 660Е від 17.12.2018 витягу з довідника Schwacke 000881, базова вартість транспортного засобу в розмірі 23378,00 євро зазначена на транспортний засіб, перша реєстрація якого 11.2013 (а.с.33), що не відповідає свідоцтву про реєстрацію увезеного позивачем транспортного засобу, перша реєстрація якого 14.10.2013, про що зазначено вище по тексту судового рішення.

Також суд зазначає про неналежність наданої декларантом до митного оформлення довідки про транспортні витрати (а.с.56), позаяк вона не містить необхідних реквізитів, підписана особою без зазначення прізвища, ініціалів, а зі змісту такої довідки неможливо встановити, ким були понесені витрати на транспортування легкового автомобіля. Суд зауважує, що місце реєстрації транспортного засобу - Велике Герцогство Люксембург, місце його продажу - Чехія, при цьому будь-які документально підтверджені відомості щодо маршруту транспортування автомобіля, які впливали б на розмір понесених витрат на транспортування, відсутні. Зазначені недоліки не були спростовані під час судового засідання представником позивача, який ствердив, що витрати в розмірі 300 євро були понесені на придбання пально-мастильних матеріалів безпосередньо позивачем, який особисто на лафеті доставив придбаний транспортний засіб в Україну. При цьому будь-які платіжні документи на підтвердження витрат на транспортування ні до митного оформлення, ні до судової справи надано не було.

Таким чином, дослідженими судом доказами підтверджено обґрунтованість доводів відповідача про те, що надані декларантом до митної декларації документи не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості транспортного засобу, заявленого за шостим методом.

З урахуванням вищевказаних розбіжностей та недоліків у Звіті № 660Е від 17.12.2018 та довідці б/н від 20.12.2018 про транспортні витрати, суд вважає, що відповідач правомірно, у відповідності до ч.3 ст.53 МК України, направив декларанту електронне повідомлення про надання додаткових документів, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу та вартості його транспортування.

Також з наданих відповідачем пояснень та доказів (а.с.58) встановлено, що при проведенні митного контролю автоматизованою системою управління ризиками згенеровано форму митного контролю "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ VIN-код НОМЕР_1 , вартість 19950,00 євро".

У зв`язку з цим суд враховує, що відповідно до п.8 розділу 2 наказу ДФС України від 11.09.1995 № 689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", які розроблені відповідно до положень розділів ІІІ та ХІ МК України та наказу Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Отже, за встановлених судом обставин, направлення відповідачем декларанту запиту про надання додаткових документів відповідає приписам проаналізованих вище норм МК України та підзаконних нормативних актів, які регламентують визначення митної вартості імпортованих товарів та здійснення контролю за її правильністю.

Саме ненадання декларантом додаткових документів на підтвердження складових числового значення заявленої митної вартості слугувало підставою для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товару.

Суд відхиляє як необґрунтовані доводи позивача про обмеження його в часі на надання додаткових документів, а саме один робочий день, оскільки відповідно до ч.3 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані подати запитувані документи протягом 10 календарних днів. При цьому, декларант позивача письмовою заявою б/н від 03.01.2019 вказав про те, що додаткові документи надаватись не будуть та просив прийняти рішення щодо визначення митної вартості без урахування термінів, передбачених ст.53 МК України (а.с.54).

Щодо доводів позивача про неправомірне неврахування відповідачем при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості наявних пошкоджень транспортного засобу, який був після аварії, суд зазначає таке.

Як вказано вище по тексту судового рішення, за приписами ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Отже, обов`язок підтвердити достовірність визначення заявленої митної вартості імпортованого товару покладено на декларанта.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Суд встановив, що заявлена декларантом митна вартість за шостим (резервним) методом ґрунтувалась, зокрема, на Звіті про оцінку автомобіля № 660Е від 17.12.2018, при цьому на визначення оцінювачем ринкової вартості транспортного засобу мало вплив зменшення середньої ринкової вартості КТЗ на вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні (-12019,08 євро).

Співставленням відомостей про пошкодження транспортного засобу відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 14.12.2018, який було складено оцінювачем (а.с.29), та відомостей з Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.12.2018, складеного уповноваженим представником Львівської митниці ДФС у присутності позивача (а.с.150), встановлено, що в протоколі огляду оцінювачем відображено пошкодження, які не були зафіксовані на транспортному засобі при перетині державного кордону України, а зокрема зазначено про пошкодження заднього бампера, передніх та задніх лівих дверей. В судовому засіданні при дослідженні фототаблиці до звіту (а.с.34-35) представником позивача було надано для огляду кольорові фотознімки, з яких встановлено відсутність будь-яких пошкоджень транспортного засобу з лівої сторони.

Враховуючи, що акт про проведення огляду ( переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.12.2018 підписаний позивачем без жодних зауважень щодо повноти наявних на транспортному засобі пошкоджень, суд оцінює критично Звіт про оцінку автомобіля № 660Е від 17.12.2018 в частині врахованих оцінювачем пошкоджень КТЗ, а відтак і висновок про вартість відновлювального ремонту транспортного засобу не може бути визнана достовірною. Таким чином, на думку суду, відповідач правомірно не врахував звіт про оцінку автомобіля при визначенні митної вартості транспортного засобу.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи дають підстави для висновку про обґрунтованість підстав вважати митному органу, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Зазначеним вимогам спірне рішення про коригування митної вартості відповідає, оскільки містить всю передбачену законом інформацію.

Оцінюючи доводи позивача щодо безпідставного врахування відповідачем при визначенні скоригованої митної вартості відомостей з періодичного видання: електронного довідника SuperSchwacke 12/2018, суд враховує таке.

Згідно з ч.1 ст.1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N 1074/8395, затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), відповідно до п.1.4 абз. з) якої установлено, що Методика застосовується з метою, зокрема, визначення вартості колісного транспортного засобу, його складників, що ввозяться на митну територію України.

Відповідно до додатку 8 Методики до переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням віднесено, зокрема, періодичний довідник "SuperSCHWACKE". - Eurotax, Швейцарія.

Відповідно до ч.1 ст.7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Частиною четвертою статті 7 МК України встановлено, що безпосереднє керівництво здійсненням державної митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з наказом Державної митної служби України № 885 від 13.10.2006 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів", зі змінами та доповненнями, з метою здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів при ввезенні їх на митну територію України та недопущення випадків заниження бази оподаткування і надходжень до Державного бюджету України, наказано начальникам регіональних митниць, митниць, зокрема:

забезпечити постійний контроль за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.03 N 142/5/2092 (далі - Методика), за формулами, зазначеними в п. 7.35 Методики;

забезпечити підрозділи, що здійснюють контроль за визначенням бази оподаткування транспортних засобів, вузлів та агрегатів, джерелами цінової інформації - довідниками: "Superschwacke", "Schwackeliste", "Schwackeliste Trailertax" видавництва "Eurotax", "Used Car Guide", "Travel Trailer Guide" видавництва "Kelley Blue Book Auto market report", з обов`язковим оновленням щокварталу.

З урахуванням наведеного, суд вважає правомірним застосування відповідачем при визначенні митної вартості товару наявної у митниці інформації з довідника Superschwacke станом на 03.01.2019, дату прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, в розмірі 19950 євро (а.с.66-71), з включенням суми транспортних витрат в розмірі 300 євро, оскільки такі витрати були заявлені декларантом і в подальшому не зазнали жодного коригування зі сторони митниці.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах.

Позивач ні під час митного оформлення, ні до судової справи не надав належних та достовірних доказів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості імпортованого товару за шостим резервним методом, а відтак суд вважає, що доводи позивача не спростовують правомірності оскарженого рішення митниці та не дають суду підстав для його скасування. Відтак, позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в позові до Рівненської митниці ДФС (вул. Соборна,104, м. Рівне, 33024, код ЄДРПОУ 39420640) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000015/2 від 03.01.2019 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 06 серпня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.