Ухвала суду № 83492539, 07.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4633/19

УХВАЛА

07 серпня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову

Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради (адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 40199728, телефон: 705 37 40, e- mail: dabk@omr.gov.ua

до: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

адреса проживання: АДРЕСА_2 )

третя особа на стороні Відповідача: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

адреса проживання: АДРЕСА_2 )

про:зобов`язання привести самочинно збудований об`єкт будівництва у відповідність до договору купівлі - продажу квартири від 13.09.2018 року та технічного паспорта № 703пр-117-173 від 25.04.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 в якому позивач просить:

- зобов`язати ОСОБА_1 привести самочинно збудований об`єкт будівництва у відповідність до договору купівлі-продажу квартири від 13.09.2018 року та технічного паспорта №703пр-117-173 від 25.04.2012 року.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.

Суд звертає увагу, що позивач у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Позивач в поданому адміністративному позові просить зобов`язати ОСОБА_1 привести самочинно збудований об`єкт будівництва у відповідність до договору купівлі-продажу квартири від 13.09.2018 року та технічного паспорта №703пр-117-173 від 25.04.2012 року.

При цьому заявлені вимоги виникли за наслідками здійснення архітектурно - будівельного контролю на підставі Наказу № 01-13/1ДАБК від 02.01.2019 року та звернення фізичних і юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (вх. № 01-17/436-гл від 14.12.2018 р.).

22.01.2019 року складений і вручений Акт № 000085, яким встановлені порушення.

16.04.2019 року складений Акт № 000729, протокол про адміністративне порушення.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Отже, днем виникнення підстав для звернення до суду є 17.04.2019 р., а днем завершення 17.07.2018 року.

Адміністративний позов зареєстрований 02.08.2019 р. за вхід. № 43821/19.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАСУ), у цій статті містяться терміни "дізналася" та "повинна була дізнатися", що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач на протязі більше 3 років не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

"Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, суд звертає увагу на необхідність приведення суб`єктного складу у відповідність.

Позивач зазначив адресу відповідача АДРЕСА_4 , проте не надав до позову належних та допустимих доказів, що вказана адреса є місцем проживання чи перебування відповідача - фізичної особи.

Вказана адреса зазначена у договорі купівлі-продажу від 13.09.2018 року, але позивач не зазначає, що з часу придбання вказаної квартири відповідач в ній не перебуває, а проживає за адресою зазначеної у позові. Між тим, сам позивач всю кореспонденцію (копії актів, протоколів, запрошення на розгляд справ направляв саме за адресою придбаної квартири - АДРЕСА_2. Крім того. Позивач не зазначає про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру. Вказані докази необхідно надати.

Згідно договору купівлі- продажу квартири АДРЕСА_2 , вона придбана відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках, тобто квартира придбана в сумісну часткову власність.

Стаття 360 ЦК України визначає, що кожен співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ст.358 ЦКУ право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Враховуючи наявність спільної часткової власності направлення (копія додана до позову) на перевірку надано головному спеціалісту Управління ДАБК було щодо перевірки реконструкції квартири суб`єктами містобудування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Запит вимога щодо надання документів також направлений співвласникам на адресу АДРЕСА_2 .

Але у подальшому виходячи з копій наданих документів перевірка та всі інші документа, у тому числі притягнення до відповідальності складені лише відносно ОСОБА_1 , при цьому в позові не зазначено причин та обґрунтувань звільнення від відповідальності щодо майна у тому числі реконструкції без необхідних документів іншого співвласника квартири. До позову не надано жодного належного та допустимого доказу наявності укладеного у встановленому законодавством порядку договору про порядок володіння та користування житлом, яке знаходиться у сумісній частковій власності.

Таким чином, як проведення перевірки та складання документів під час цієї перевірки щодо одного відповідача, не відповідає наданим до позову документам щодо спільної часткової власності, у зв`язку з чим позивачу необхідно надати вказані документи та зазначити в позові відповідні правові обґрунтування щодо визначення відповідачем по вимогам позивача лише одного співвласника квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 256, 294 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 про зобов`язання привести самочинно збудований об`єкт будівництва у відповідність до договору купівлі - продажу квартири від 13.09.2018 року та технічного паспорта № 703пр-117-173 від 25.04.2012 року - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.