Рішення № 83492298, 29.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1.380.2019.002816

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шиц А.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Красневича Ю.Б.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, із вимогами:

-визнати протиправними дії Пустомитівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах та скасувати рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №21 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №45 від 15.02.2019 року про відмову в призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2 ;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 01.07.1983 року 05.05.1986 року електрозварювальником на напівавтоматичних машинах 1-го та 2-го розрядів та електрозварювальником 3-го розряду у Львівському автобусному заводі; з 16.05.1986 року по 15.05.1990 року газозварювальником 4-го та 5-го розрядів у Військовій частині 39309; з 24.05.1990 року по 01.12.2005 року газоелектрозварювальником у АТП-1361 Львівського облагробуд (згодом Орендна організація автотранспорту, ЗАТ «Вантажавто»), призначити ОСОБА_1 , який проживає за адресою - АДРЕСА_1 , пенсію на пільгових умовах з 01.08.2018 року та провести відповідні виплати.

В обґрунтування позову зазначено, що після досягнення позивачем 55 річного віку він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, проте відповідач своїм рішенням №45 від 13.02.2019 року відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 через відсутність достатніх записів у трудовій книжці на підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення та у зв`язку із відсутністю уточнюючої довідки підприємств. Позивач вважає, що до пільгового стажу позивача безпідставно не зараховані спірні періоди роботи електрозварювальником та газозварювальником. Не погоджуючись з такими діями та рішеннями органу Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від 07.06.2019 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали судді позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 19.06.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

11.07.2019 року від відповідача засобами поштового зв`язку надійшов до відзив на позовну заяву, у якому останній проти наявності правових підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах заперечував, з мотивів недостатності у позивача записів у трудовій книжці на підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення та у зв`язку із відсутністю уточнюючої довідки підприємств.

Ухвалою суду від 22.07.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Позивач позовні вимоги у судовому засіданні підтримав, з підстав, що викладені у позовній заяві, просив суд позов задоволити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши їхні доводи та заперечення, дослідивши зібрані в справі докази, об`єктивно оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 10.09.2016 року досяг 55 річного віку, що підтверджується відомостями його паспорта.

У лютому 2019 року позивач звернувся до Пустомитівського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) ГУПФ України у Львівській обл. із заявою та необхідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №21 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №45 від 13.02.2019 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю достатніх записів у трудовій книжці позивача на підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення та відсутністю уточнюючої довідки підприємств, згідно п.20 Порядку підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.

Позивач, вважаючи протиправними дії органу Пенсійного фонду, рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком по Списку №2, звернувся з означеним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Аналіз вищенаведених норм законодавства вказує, що для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто що виконані всі умови, зазначені в статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме:

- зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються),

- що виконувана робота відповідає Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України,

- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць.

Судом із долученої до матеріалів справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 встановлено, що загальний трудовий стаж ОСОБА_1 складає більше 30 років, з них 17 років 4 місяці на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зокрема, позивач працював у період: з 01.07.1983 року по 05.05.1986 року - на посаді електрозварювальника на напівавтоматичних машинах 1-го та 2-го розрядів та електрозварювальником 3-го розряду у Львівському автобусному заводі; з 16.05.1986 року по 15.05.1990 року - на посаді газозварювальника 4-го та 5-го розрядів у Військовій частині 39309; з 24.05.1990 року по 01.12.2005 року - на посаді газоелектрозварювальника у АТП-1361 Львівського облагробуд (згодом Орендна організація автотранспорту, ЗАТ «Вантажавто»), що дає йому право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки такі посади включені до Списку №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Судом досліджено, що професія - електрогазозварник, газоелектрозварник та електрозварник на напівавтоматичних машинах включена до Списку №2, розділ ХХХІІІ Загальні професії (у всіх галузях господарства).

Так, Списком №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, розділом XXXІІ «Загальні професії» передбачені газозварники та їх підручні; електрозварники та їх підручні.

Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, розділом ХХХІІІ «Загальні професії» передбачені: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні та ручному зварюванні, на півавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162, розділом XXXІІІ «Загальні професії» передбачені: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36, розділом XXXІІІ «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» передбачені: газозварники; електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Судом з`ясовано, що позивач має відповідні записи в трудовій книжці, які підтверджують факт його роботи на посадах у спірних періодах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення як такі, що зазначені у Списках №2, чинних у відповідні періоди часу.

Крім того, позивачем на підтвердження наявності у нього пільгового стажу надано архівну довідку №5/103044від 13.10.2016 року, в якій зазначені дані щодо заробітної плати за період з січня 1986 року по грудень 1990 року.

Щодо посилань відповідача в своєму рішенні для відмови позивачу в призначенні пільгової пенсії на відсутність уточнюючої довідки, яка б підтверджувала зайнятість повний робочий день ОСОБА_1 у шкідливих умовах праці суд відзначає таке.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 цього ж Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Як слідує з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , записи у ній є чіткими, розбірливими, містять відомості про періоди роботи позивача на посадах, які дають йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, а відтак, доводи відповідача про необхідність підтвердження наявного трудового стажу уточнюючою довідкою підприємства, установи, організації є безпідставними, не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Таким чином, враховуючи те, що основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, та з якої можливо встановити, що позивач має необхідний загальний та пільговий стаж, оскільки працював на посадах, віднесених до Списку №2, суд приходить до висновку, що періоди роботи позивача: з 01.07.1983 року по 05.05.1986 року - на посаді електрозварювальника на напівавтоматичних машинах 1-го та 2-го розрядів та електрозварювальником 3-го розряду у Львівському автобусному заводі; з 16.05.1986 року по 15.05.1990 року - на посаді газозварювальника 4-го та 5-го розрядів у Військовій частині 39309; з 24.05.1990 року по 01.12.2005 року - на посаді газоелектрозварювальника у АТП-1361 Львівського облагробуд (згодом Орендна організація автотранспорту, ЗАТ «Вантажавто»), які віднесені до Списку №2 підлягають зарахуванню до пільгового стажу, що дає право позивачу на пільгову пенсію.

Вказана позиція також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 22.03.2018 року у справі №208/235/17 (2-а/208/105/17) та у постанові від 17.04.2018 року у справі №668/3386/15-а.

Суд також відзначає, що зі свого боку, позивач вчинив всі необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 дії та надав усі необхідні для цього документи.

Крім того, суд зауважує, що дії управління при відмові у призначенні пенсії позивачу є непропорційними заявленій легітимній меті, тому їх не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, адже відповідач у даному випадку не врахував той факт, що позивач надав необхідні первинні документи та позбавлений можливості надати додаткові документи на підтвердження роботи у спірний період на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України»).

Згідно з п.п.4, 23 ч.1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» №137-V 14.09.2006 року, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№25921/02), Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і у справі «Стреч проти Сполучного Королівства» («Stretch - United Kingdom» №44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («Von Maltzan and Others v. Germany» №71916/01, 71917/01 та 10260/02).

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 рішення «Брумареску проти Румунії» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права («Brumarescu v. Romania» №28342/95). У пункті 109 справи «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку («Judgment in the Case of Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova» №45701/99).

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За результатами розгляду справи, суд вважає, що оскаржуване рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права та законні свободи позивача, а отже підлягає скасуванню.

Суд також відзначає, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задоволити позовну вимогу про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 01.07.1983 року 05.05.1986 року електрозварювальником на напівавтоматичних машинах 1-го та 2-го розрядів та електрозварювальником 3-го розряду у Львівському автобусному заводі; з 16.05.1986 року по 15.05.1990 року газозварювальником 4-го та 5-го розрядів у Військовій частині 39309; з 24.05.1990 року по 01.12.2005 року газоелектрозварювальником у АТП-1361 Львівського облагробуд (згодом Орендна організація автотранспорту, ЗАТ «Вантажавто»), призначити ОСОБА_1 , який проживає за адресою - АДРЕСА_1 , пенсію на пільгових умовах з 01.08.2018 року та провести відповідні виплати.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з нормами ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн., сплачений при зверненні до суду із даним позовом.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Пустомитівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Скасувати рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №21 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №45 від 13.02.2019 року про відмову в призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 01.07.1983 року 05.05.1986 року електрозварювальником на напівавтоматичних машинах 1-го та 2-го розрядів та електрозварювальником 3-го розряду у Львівському автобусному заводі; з 16.05.1986 року по 15.05.1990 року газозварювальником 4-го та 5-го розрядів у Військовій частині 39309; з 24.05.1990 року по 01.12.2005 року газоелектрозварювальником у АТП-1361 Львівського облагробуд (згодом Орендна організація автотранспорту, ЗАТ «Вантажавто»), призначити ОСОБА_1 , який проживає за адресою - АДРЕСА_1 , пенсію на пільгових умовах з 01.08.2018 року та провести відповідні виплати.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст рішення складено та підписано 07 серпня 2019 року.