
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №1.380.2019.001042
У Х В А Л А
про поновлення пропущеного строку звернення до суду
05 серпня 2019 року зал судових засідань №11 Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Тронки О.В.,
представника позивача Бречка О.А. ,
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного до ОСОБА_2 про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, -
встановив:
05.03.2019 до суду надійшов позов Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного код ЄДРПОУ 08410370, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32 (далі - позивач) до ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 126676грн. 38 коп.
Позивач разом з позовною заявою подав до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Вказане клопотання вмотивоване тим, що на момент виключення відповідача зі списків особового складу академії та зобов`язання його відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, спори такої категорії вирішувались в порядку цивільного судочинства, із встановленим терміном позовної давності три роки. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № 804/285/16 дійшла висновку, що вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язанні з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. Таким чином, позивач з незалежних від нього об`єктивних причин (внаслідок зміни підсудності спору) пропустив строк звернення до суду.
07.05.2019 представник відповідача разом з відзивом на позовну заяву подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що позивач пропустив без поважних причин тримісячний строк звернення до суду, який встановлений в абз.2 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). З огляду на це, позовну заяву необхідно залишити без розгляду в порядку ст.123 КАС України.
В судовому засіданні представник позивача клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду підтримав, в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду просив відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримала, в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду просила відмовити.
Суд при вирішенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли вказаним Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд встановив, що наказом начальника Національної академії сухопутних війська імені Петра Сагайдачного №187 від 25.07.2018 (по стройовій частині) відповідача виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення, а також зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в академії в сумі 130313,53 грн. Підставою для прийняття вказаного наказу слугувала, зокрема, довідка- розрахунок №1151 від 25.07.2018.
У вказаній довідці-розрахунку зазначено, що відповідач зобов`язався оплатити відповідні кошти в касу або на рахунок позивача до 25.08.2018.
Таким чином, перебіг строку звернення до суду з позовом про відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням в академії, почався з 26.08.2018.
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду 02.03.2019, що підтверджується відбитком штемпеля на поштовому конверті.
Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду з відповідним позовом.
Оцінюючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд встановив наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № 804/285/16 вирішила відійти від попередньої практики, та дійшла висновку, що спори про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, пов`язані із реалізацією правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби , від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державною службою.
У зв`язку з цим, спори такої категорії підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позивач звернувся до Яворівського районного суду з позовом до відповідача про відшкодування останнім витрат, пов`язаних з його утриманням в академії.
Ухвалою Яворівського районного суду від 03.01.2019 у справі №460/5922/18 відмовлено у відкритті провадженні у цивільній справі, оскільки розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції Львівського окружного адміністративного суду.
Сторонами не надано доказів, які б підтверджували конкретну дату отримання позивачем зазначеної ухвали суду.
Як вже встановив суд, позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду 02.03.2019.
Аналіз вказаних обставин дає підстави для висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду із адміністративним позовом, у зв`язку із зміною юрисдикції такої категорії справ із цивільної на адміністративну і відповідно зменшенням строку звернення до суду з таким позовом з трьох років, до трьох місяців.
Оцінюючи вказані обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що позивач після отримання ухвали Яворівського районного суду вчиняв логічні та послідовні дії, спрямовані на звернення до компетентного суду для вирішення вказаного спору. Суд також зазначає, що з моменту звернення позивача до Яворівського районного суду та до моменту отримання ухвали про відмову у відкритті провадження, позивач належним чином реалізував право на судовий захист.
Таким чином, суд дійшов висновку, що пропуск строку звернення до суду відбувся з незалежних від позивача причин. При цьому, пропуск строку звернення до суду є незначним.
Суд також зазначає, що позивач без зайвих зволікань після того як дізнався про відмову у відкритті провадження у справі, повторно звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з тим самим позовом.
Суд при вирішенні питання про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, згідно з якою право на судовий захист, є важливішим, ніж встановлені державою процесуальні особливості реалізації ним цього права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Іліан проти Туреччини" наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 вказано, що регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Європейський суд підкреслює, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист.
Окрім цього, у рішеннях у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Таким чином, суд вважає, що причини пропуску Національною академією сухопутних військ імені Петра Сагайдачного строку звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі є поважними, а тому пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.
З огляду на вказане, відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а тому в задоволенні такого клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 121, 123, 248, 256 КАС України, суд,-
у х в а л и в :
в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.
Поновити Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного пропущений строк звернення до суду у справі за позовом Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного до ОСОБА_2 про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Повна ухвала суду складена і підписана 06.08.2019.
Суддя А.Г. Гулик
Судове рішення № 83463748, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 05.08.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1.380.2019.001042. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: