Рішення № 83492179, 01.08.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року м. Кропивницький Справа №340/1327/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Кіровоградської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю:

секретаря судового засідання - Костенко А.В.,

представників:

позивача - ОСОБА_7,

відповідача - ОСОБА_2

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградської митниці ДФС «Про коригування митної вартості товарів» від 28.03.2019 р. про коригування митної вартості №UA901020/2019/000147/2.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в оскаржуваному рішенні використані відомості з МД від 20.03.2019 р. №UA400030/2019/012919, однак в цій декларації відсутнє числове значення митної вартості, а також відповідач використав відомості про подібний легковий автомобіль, тобто скористався методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, який визначений ст.60 Митного кодексу України, проте визначив митну вартість за ст.64 Митного кодексу України за резервним методом. Представник позивача зауважує, що в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що цінову інформацію про ідентичні та подібні товари в розумінні ст.ст.59, 60 Митного кодексу України та з урахуванням положень ст.61 Митного кодексу України у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін як у митниці, так і у декларанта не виявлено, в той же час, відповідач в оскаржуваному рішенні наводить факт митного оформлення митної декларації на аналогічний автомобіль в розумінні ст.60 Митного кодексу України.

Представник позивача наголошує на тому, що позивачем при митному оформленні належного йому транспортного засобу, неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у розумінні ч.6 ст.54 та ч.4 ст.368 Митного кодексу України заявлено не було.

Представник позивача вказує, що автомобіль не є новим та не був придбаний позивачем у закладі торгівлі, а отже, вимога відповідача надати касовий або товарний чек є необґрунтованою, натомість позивачем при здійсненні митного оформлення був наданий відповідачу договір-купівлі-продажу уживаного транспортного засобу, де зазначено, що позивачем придбаний автомобіль за ціною 1450 Євро.

Представник позивача акцентує на тому, що відповідно до п.3 ч.3 ст.64 Митного кодексу України, на підставі якої визначалась митна вартість оскаржуваним рішенням, митна вартість імпортних товарів не визначається на підставі ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера. В даному випадку країною-експортером є саме Німеччина та каталог SCHWACKE якраз вказує приблизну залишкову вартість потриманих автомобілів саме на внутрішньому ринку Німеччини, а отже, цей метод не міг бути застосований до оцінюваного автомобіля. Крім того, даний каталог визначає лише приблизну залишкову вартість на ринку Німеччини і не враховує фактичний стан автомобіля, а також цивільно-договірні відносини між продавцем і покупцем автомобіля щодо остаточної ціни продажу та ціни продажу за межі території Німеччини, в якій, продавцеві відшкодовують 19% податку на додану вартість з ціни продажу товару на експорт.

Також представник позивача вважає не законними і вимоги посадової особи митниці по витребуванню у позивача додаткових документів, оскільки в оскаржуваному рішенні Кіровоградською митницею ДФС не зазначено, що у поданих позивачем до митного оформлення документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Представник позивача вказує, що позивачем надавалася відповідачу відповідна цінова інформація з мережі Інтернет щодо цін на ідентичні автомобілі, зокрема з найпопулярнішого в Німеччині інтернет-ресурсу «Mobile.de», однак Кіровоградською митницею надані позивачем докази були проігноровані.

Як вважає представник позивача, посадові особи Кіровоградської митниці повинні були визнати заявлену позивачем митну вартість автоматично, оскільки під час проведення митного контролю належного позивачу транспортного засобу марки HYUNDAI модель SANTA FE, 2005 року виготовлення, кузов НОМЕР_1 не змогли аргументовано довести, що ним заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість цього автомобіля.

Представник позивача зазначає, що рішення Кіровоградської митниці ДФС від 28.03.2019 р. про коригування митної вартості товарів №UA901020/2019/000147/2 винесене без обґрунтування, побудоване на припущеннях і узагальненнях, а тому не відповідає вимогам ст.ст.54, 55. 58 та 64 Митного кодексу України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому він заперечив щодо задоволення позову (а.с.37-41). Представник відповідача зазначає, що відповідачем проведено перевірку рівня митної вартості товару як з використанням даних ПІК ЄАІС ДФС, так і згідно інформаційного електронного довідника SCHWACKE. З використанням ПІК ЄАІС ДФС проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів з максимально наближеними техніко-комерційними показниками та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» за час максимально наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. Згідно інформаційного електронного довідника встановлено, що відповідно до заявлених техніко-комерційних характеристик та фактичного пробігу, ринкова вартість товару вища, ніж заявлена митна вартість. Представник відповідача наголошує на тому, що наявна в митниці інформація з ПІК ЄАІС ДФС та інформаційного електронного довідника SCHWACKE, призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом.

Представник відповідача вказує, що відповідно до ст.368 Митного кодексу України декларанту було повідомлено про необхідність надання товарного чеку (квитанції, іншого еквівалентного за змістом документа, який підтверджує сплачену за товар суму), а згідно з ч.6 ст.53 Митного кодексу України для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару - про можливість надати за власним бажанням додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, наприклад: митну декларацію країни відправлення або її копію; висновки про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та які стосуються даного товару; документи про страхову вартість автомобіля; відомості про вартість автомобіля та/або ідентичних та/або подібних транспортних засобів з Інтернет-джерел.

Представник відповідача звертає увагу на те, що при здійсненні митного оформлення та при винесенні рішення про коригування митної вартості позивачем не було надано будь-яких документів, які б містили відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль. Документ в якому зазначена вартість оспорюваного транспортного засобу в сумі 1450 євро є так званий договір купівлі продажу. Представник відповідача з посиланням на приписи ст.655 Цивільного кодексу України робить висновок про те, що договір купівлі-продажу підтверджує лише домовленість про передачу майна-речі, предмета за певну суму, але не підтверджує сам факт сплати коштів за таке майно, речі, предмети. У зв`язку з ненаданням квитанції, чека чи іншого еквівалентного за змістом документа, який підтверджує сплачену за товар суму, як того вимагає ст.386 Митного кодексу України, у митниці були відсутні підстави для оформлення оспорюваного автомобіля за ціною договору (контракту).

Представник відповідача зазначив, що цінову інформацію про ідентичні та подібні товари в розумінні ст.ст.59, 60 та з урахуванням положень ст.61 Митного кодексу України у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін як у митниці так і у декларанта не виявлено. Відповідно до положень ст.ст.54, 55 Митного кодексу України та враховуючи встановлену ст.57 Митного кодексу України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно зі ст.64 Митного кодексу України резервним методом на рівні 3102,00 Євро. При визначенні митної вартості використані відомості з МД від 20.03.2019 р. №UA400030/2019/012919 (подібний легковий автомобіль марки HYUNDAI модель SANTA FE, бувший у використанні, робочий об`єм циліндрів бензинового двигуна - 2351 см3, потужність двигуна 107 кВт, виробник - HYUNDAI, МВВ 6, модельний рік 2005 та календарний рік виготовлення - 2005, вага нетто 1628 кг., колісна формула 4х2, товар експортовано в Україну з Німеччини на адресу фізичної особи). Представник відповідача наголошує на тому, що процедура консультування між митницею і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару відповідно до вимог Митного кодексу України проведено з урахуванням вимог ч.4 ст.57, ч.1 ст.56 Митного кодексу України щодо додержання конфіденційності інформації, в ході консультації декларантом не було надано додаткову цінову інформацію.

Представник відповідача вважає, що правомірність винесеного рішення про коригування митної вартості підтверджується постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 р. по справі №1140/3243/18 в аналогічних правовідносинах за позовом громадянина ОСОБА_3 та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 р. по справі №160/9458/18, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 р. у справі №340/558/19.

Представником позивача подано відповідь на відзив (а.с.118-124) у якому вказав, що згідно з інформацією, зазначеною у ПІК ЄАІС «Цінова інформація для формування судових доказів» за наближений час до дати експорту в Україну оцінюваного транспортного засобу, митними органами України оформлено 27 автомобілів, які підпадають під визначення ідентичних або подібних, з яких 6 автомобілів з митною вартістю нижче митної вартості автомобіля позивача, заявленої ним у митній декларації. Також представник позивача зазначив, що інформація про визнані (визначені) органами доходів і зборів митні вартості не може розміщуватися в мережі Інтернет, а отже, не може звідти отримуватися для визначення митної вартості на підставі ст.64 Митного кодексу України. Представник позивача наголошує на тому, що застосування електронного довідника Super SCHWACKE при винесення оскаржуваного рішення прямо суперечить вимогам п.3 ч.3 ст.64 Митного кодексу України. Стосовно посилання у відзиві на позов на судові рішення представник позивача вказує, що в Україні не діє прецедентна норма права. рішення на які посилається представник відповідача не стосуються даної справи та наводить рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду по даній категорії справ в яких позовні вимоги щодо скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнялися.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.1-2).

02.07.2019 р. за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 18.07.2019 р. (а.с.65, 67, 68, 69).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 р. витребувано у Кіровоградської митниці ДФС інформацію за період з 22.12.2018 р. по 23.03.2019 р. з ПІК ЄАІС «Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України» про випадки оформлення митними органами України митних декларацій на автомобіль марки HYUNDAI модель SANTA FE, 2005 року виготовлення, з такими фізичними характеристиками - об`єм циліндрів двигуна 2351 см3, тип двигуна - бензиновий, з обов`язковим зазначенням номера, дати митної декларації та ціни автомобіля, по якій було здійснено митне оформлення та належним чином завірені копії документів, які стали підставою для оформлення митної декларації №UA400030/2019/012919 від 20.03.2019 р., а також оголошено перерву до 30.07.2019 р. (а.с.99-100).

В судовому засіданні 30.07.2019 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив. Представники відповідача заперечили проти задоволення позову з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 30.07.2019 р. оголошено перерву до 01.08.2019 р. за клопотанням представника позивача (а.с.131).

На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 01.08.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення повного рішення відкладено у строк до 02.08.2019 р., про що повідомлено під час проголошення вступної та резолютивної частини.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2019 року між AUTODOM HAMBURG e.K . та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу уживаного транспортного засобу, відповідно до умов якого AUTODOM HAMBURG e.K . продано ОСОБА_6 автомобіль Huyndai SantaFe, дата першого допуску в експлуатацію 16.12.2005 р., технічний паспорт транспортного засобу НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , показання тахометру 220000 км, вартість 1450 євро (а.с.15, 16, 47). При цьому, у договорі зазначено, що оплата отримана готівкою, транспортний засіб отримано 20.03.2019 р. (а.с.15, 16, 47).

Вивезення придбаного транспортного засобу з території Європейського Союзу здійснювалося через територію Республіки Польща, що підтверджується митною декларацією №19PL402010E0331657 від 22.03.2019 р. в якій зазначена вартість товару 6289 польських злотих, що за курсом Народного банку Польщі становило 1466 Євро (а.с.18, 19, 20, 52).

З метою митного оформлення товару декларантом подано до Кіровоградської митниці ДФС митну декларацію (МД-2) №UA901020/2019/000715 від 26.03.2019 р., у якій задекларовано ввезений товар за ціною 1450 Євро (а.с.45).

Судом встановлено, що в графі 31 митної декларації №UA901020/2019/000715 від 26.03.2019 р. крім іншого зазначено, що наявні механічні пошкодження лакофарбового покриття по кузову транспортного засобу, пошкоджений та забруднений салон: оббивка сидінь, дверей та даху, наявні сліди корозії по кузову транспортного засобу (а.с.45. зі звороту), у графі 42 декларантом визначено митну вартість товару за першим методом в розмірі 1450,00 Євро (а.с.45).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості разом з декларацією форми МД-2 подано до Кіровоградської митниці ДФС технічний паспорт транспортного засобу WS622870 від 26.05.2016 р., договір купівлі-продажу уживаного транспортного засобу від 20.03.2019 р. (а.с.15. 16, 47), лист-згоду від 20.03.2019 р., копію митної декларації країни відправлення №19PL402010E0331657 від 22.03.2019 р. (а.с.18, 19, 52).

Відповідачем проведено перевірку рівня митної вартості товару як з використанням даних ПІК ЄАІС ДФС, так і згідно інформаційного електронного довідника SCHWACKE (відповідно до даних наведених в технічному паспорті транспортного засобу , відомостей заявлених у гр.31 поданої до митного оформлення митної декларації). З використанням ПІК ЄАІС ДФС проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів з максимально наближеними техніко-комерційними показниками, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» за час максимально наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. Згідно інформаційного електронного довідника SCHWACKE встановлено, що відповідно до заявлених техніко-комерційних характеристик та фактичного пробігу, ринкова вартість товару вища, ніж заявлена митна вартість. Наявна в митниці інформація з ПІК ЄАІС ДФС та інформаційного електронного довідника SCHWACKE, призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом (а.с.14, 43).

Відповідно до ст.368 Митного кодексу України, декларанту повідомлено про необхідність надання товарного чеку (квитанції, іншого еквівалентного по змісту документу, який підтверджує сплачену за товар суму) а згідно з ч.6 ст.53 Митного кодексу України, для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, - про можливість надати за власним бажанням додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, наприклад: митну декларацію країни відправлення або її копію, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та які стосуються даного товару; документи про страхову вартість автомобіля; відомості про вартість автомобіля та/або ідентичних та/або подібних транспортних засобів з інтернет-джерел(а.с.44).

Декларантом додатково подано роздруківки з сайту mobile.de щодо аналогічних автомобілів та цін по них (а.с.44, зі звороту).

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA901020/2019/000147/2 від 28.03.2019 р. Кіровоградською митницею ДФС визначено митну вартість товару згідно зі ст.64 Митного кодексу України за резервним методом на рівні 3102,00 Євро (а.с.13-14, 42-43). При визначенні митної вартості використані відомості з митної декларації від 20.03.2019 р. № UA400030/2019/012919 (подібний легковий автомобіль марки HYUNDAI, модель SANTA FE, бувший у використанні, робочий об`єм циліндрів бензинового двигуна - 2351 см3, потужність двигуна 107 кВт, виробник - HYUNDAI, МВВ 6, модельний рік 2005 та календарний рік виготовлення - 2005, вага нетто 1628 кг, колісна формула 4х2, товар експортовано в Україну з Німеччини на адресу фізичної особи) (а.с.88-89, 116).

Відповідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Зі змісту ст.49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на положення ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

На підставі ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що право органу доходів і зборів щодо витребування від декларанта додаткових документів виникає у випадку встановлення ним обставин, які свідчать про наявність розбіжностей у документах підтверджуючих митну вартість товарів, перелік яких визначено ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а також ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №UA901020/2019/000715 від 26.03.2019 р. визначено за основним методом. При цьому, до митної декларації додано договір купівлі-продажу уживаного транспортного засобу від 20.03.2019 р., яким підтверджуються заявлені відомості про митну вартість.

Коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу проведено відповідачем у зв`язку з не наданням декларантом товарного чеку (квитанції, іншого еквівалентного за змістом документа, який підтверджує сплачену за товар суму (а.с.14, 43).

Так, при здійсненні контролю митної вартості товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати ціни товару безпосередньо не стосуються та, з огляду на це, не можуть бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Зважаючи на ч.7 ст.58 Митного кодексу України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Суд враховує, що у поданому декларантом для митного оформлення договорі купівлі-продажу уживаного транспортного засобу від 20.03.2019 р. вказано вартість: 1450 євро, умови оплати: оплата отримана готівкою, дата та місце отримання транспортного засобу : Гамбург , 20 березня 2019 року (а.с.15, 16).

Таким чином, зазначений договір засвідчує не лише домовленість сторін щодо купівлі-продажу уживаного транспортного засобу, а й його фактичне виконання сторонами.

Разом з тим суд бере до уваги, що розрахунок через фінансову установу не здійснювався, що виключає наявність у покупця транспортного засобу будь-якого банківського платіжного документу.

За таких умов, договорі купівлі-продажу уживаного транспортного засобу від 20.03.2019 р. слід розцінювати як документ, який підтверджує сплачену за товар суму.

Суд зважає на те, що саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали обґрунтовані сумніви у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, причини неможливості встановлення вартості товару на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Водночас відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, встановлене п.1 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, не довів перед судом наявності застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у ч.ч.1, 2 ст.58 Митного кодексу України, в тому числі, щодо не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

Більш того, матеріалами справи не доведено, що заявлені позивачем відомості про митну вартість автомобіля є неповними та/або недостовірними.

Також відповідачем не зазначено в яких документах, поданих декларантом, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні усі відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль.

Суд зауважує, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду зазначеною в постанові від 23.07.2019 р. у справі №1140/3242/18 (провадження №К/9901/15046/19).

За змістом п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, серед іншого, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Під час розгляду справи судом встановлено, що декларантом надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

Окрім того, зважаючи на приписи ч.4 ст.57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Доказів того, що відповідачем проведено процедуру консультації у належний спосіб матеріали справи не містять. Натомість саме лише посилання на проведення консультації не може вважатися таким проведенням та дотриманням вимог ч.4 ст.57 Митного кодексу України.

Стосовно посилання представника відповідача в обґрунтування правомірності прийнятого рішення на рішення судів першої та апеляційної інстанції, суд зазначає, що такі рішення не стосуються сторін у даній справі та не є належними доказами у даній справі, а тому відповідно до ч.4 ст.73 КАС України не беруться судом до розгляду.

Суд враховує, що при визначенні митної вартості відповідачем взято до уваги інформацію з ПІК ЄАІС ДФС та інформаційного електронного довідника SCHWACKE.

Відповідачем надано до суду витяг з ПІК ЄАІС «Цінова інформація для формування судових доказів по справі №340/1327/19» (а.с.109-114) та витяг з інформаційного електронного довідника SCHWACKE від 27.03.2019 р. №308925/29652655 (а.с.50).

Зі змісту ПІК ЄАІС «Цінова інформація для формування судових доказів по справі №340/1327/19» судом встановлено, що митна вартість щодо переважної більшості транспортних засобів відображених у витягу визначена саме митним органом.

При цьому, суд враховує, що відповідачем використані відомості щодо митної вартості транспортного засобу оформленого відповідно до митної декларації від 20.03.2019 р. № UA400030/2019/012919, однак митна вартість цього автомобіля визначена саме митним органом, тоді як декларантом зазначалася митна вартість за ціною договору в розмірі 1 860,37 євро (а.с.112). Окрім того, відповідачем не надано відомостей стосовно того, чи оскаржувалася в судовому порядку відкоригована митна вартість транспортного засобу оформленого відповідно до митної декларації від 20.03.2019 р. №UA400030/2019/012919.

Стосовно врахування відповідачем відомостей з інформаційного електронного довідника SCHWACKE суд зазначає, що зазначена інформація стосується середньої залишкової вартості уживаних автомобілів в залежності від типу транспортного засобу, року випуску, обладнання та пробігу на ринку Німеччини. При цьому, наданий до суду витяг з інформаційного електронного довідника SCHWACKE від 27.03.2019 р. №308925/29652655 складений німецькою мовою та не має перекладу на українську мову, що унеможливлює його оцінку на предмет правомірності застосування до спірних правовідносин.

Отже, використання відповідачем інформації з інформаційного електронного довідника SCHWACKE суперечить положенням ст.64 Митного кодексу України.

Крім того, обґрунтовуючи можливість використання інтернет джерела SCHWACKE, відповідач посилається на Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 р. №689.

Однак, Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 р. №689 не пройшли державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України відповідно до вимог ст.117 Конституції України та в порядку визначеному Указом Президента України від 03.10.1992 р. №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. №731, а тому не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Зважаючи на те, що в судовому засіданні позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA901020/2019/000147/2 від 28 березня 2019 року підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1 ст.132 КАКС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на п.п.1, 5 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З огляду на п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем понесені судові витрати на оплату судового збору у розмірі 768,40 грн. (а.с.3), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. (а.с.23, 24), витрати за оплату послуг перекладу в розмірі 335,00 грн (а.с.25).

Зі змісту акта №1 надання послуг (виконаної роботи) по договору про надання правової допомоги від 15.04.2019 р. від 27.05.2019 р. встановлено, що адвокатом виконано роботи:

- 27.05.2019 р. - підготовка, направлення позовної заяви з відповідними клопотаннями та додатками, кількість витрачених годин - 5, вартість - 2 500,00 грн.;

- прийняття участі у судових засіданнях, вартість - 1 500,00 грн. (а.с.29).

При цьому, суд враховує, що відповідач в порядку ч.7 ст.134 КАС України не звертався до суду щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та не надано відповідних доказів, що в свою чергу, виключає можливість суду самостійно зменшувати розмір таких витрат.

Зважаючи на викладене підлягають стягненню на ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у загальному розмірі 5 103,40 грн., у тому числі судовий збір у розмірі 768,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн., витрати за оплату послуг перекладу в розмірі 335,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці ДФС.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA901020/2019/000147/2 від 28 березня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) понесені нею судові витрати у загальному розмірі 5 103,40 грн. (п`ять тисяч сто три грн. 40 коп.), у тому числі судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.), витрати за оплату послуг перекладу в розмірі 335,00 грн. (триста тридцять п`ять грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39640963, м. Кропивницький, вул. Лавандова (Тореза), 27-б).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду - 02 серпня 2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт