Рішення № 83492176, 06.08.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року м.Кропивницький Справа № 340/1740/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого-судді Ю.П. Пасічник

за участю секретаря судового засідання - Побочій О.В.

представника позивача Куєвда Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Нечаївської сільської ради Компаніївського району (вул.Яновського, 1а, с.Нечаївка, Компаніївський район, Кіровоградська область, 28420, код ЄДРПОУ 04364779) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області щодо розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

- зобов`язати Нечаївську сільську раду Компаніївського району Кіровоградської області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

- застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області подати у місячний строк, з дня набрання законної сили, звіт про його виконання;

- стягнути з Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області витрати на правничу допомогу в розмірі 16 269 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.07.2019р. звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Нечаївська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області. Разом з тим, в порушення положень ч. 9 ст.118 ЗК України відповідачем було допущено бездіяльність в частині розгляду його заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме, заяву не було розглянуто у двотижневий строк у зв`язку з чим він був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.07.2019р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду по суті на 06.08.2019р.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.65) в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, подав до суду відзив на позов та просив суд відмовити у його задоволені, оскільки двадцять шоста сесія Нечаївської сільської ради від 23.07.2019 р., на якій розглядалась заява позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відмовила в задоволенні заяви позивача (а.с.66).

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

06.08.2019р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення, складення повного тексту відкладено до 11.08.2019р. (а.с.80).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково враховуючи наступне.

Встановлено, що в 03.07.2019р. представник позивача ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою, в якій просила затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею до 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області (а.с.14).

До заяви також було додано:

- проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку;

- копія довіреності.

Заява зареєстрована 03.07.2019 р. за вх.№189.

На момент подання позову до суду (17.07.2019року) відповіді на вказану заяву відповідач не надав, рішення щодо затвердження проекту землеустрою не прийняв.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.

У відповідності зі ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема, ст.ст.12, 122 Земельного кодексу України.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частиною 8 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку встановленому ст.186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частин 9, 10 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Як на підтвердження розгляду заяви позивача відповідачем надано до суду копію рішення Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області №309 від 23.07.2019 року, яке жодним чином не стосується позивача, адже вказаним рішенням вирішувалось питання щодо затвердження проекту землеустрою гр. ОСОБА_3 (а.с.67-68).

Таким чином, відповідачем питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не розглянуто.

Отже, в порушення ч.9 ст.118 Земельного кодексу України відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не прийняття в межах повноважень рішення за результатами розгляду заяви про затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відтак, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права є зобов`язання відповідача належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.07.2019 року про затвердження проект землеустрою, та прийняти в межах компетенції відповідне рішення.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України суд зазначає, що ч.1 ст.382 Кодексу вказує те, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим, позивач не навів причин та не надав доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Відтак, підстави зобов`язувати відповідача подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Доказів на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу ні позивачем ні його представником суду не надано.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Нечаївської сільської ради Компаніївського району (вул.Яновського, 1а, с.Нечаївка, Компаніївський район, Кіровоградська область, 28420, код ЄДРПОУ 04364779) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області щодо розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Зобов`язати Нечаївську сільську раду Компаніївського району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.07.2019 року про затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 07.08.2019 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник