
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2019 року Справа № 160/5448/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Вишнівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні
дії, -
ВСТАНОВИВ:
12.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Вишнівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 08.05.2019 №880-46/VІІ «Про відмову гр. ОСОБА_1 у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння і випасання худоби на території Вишнівської селищної ради»;
- зобов`язати Вишнівську селищну раду на найближчий сесії затвердити гр. ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 139,5978 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) в оренду для сінокосіння і випасання худоби на території Вишнівської селищної ради.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було прийнято рішення відповідно до якого відмовлено позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 139,5978 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) в оренду для сінокосіння і випасання худоби на території Вишнівської селищної ради. Позивач вважає, що вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.
13.06.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
12.07.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було продовжено строк для вчинення процесуальних дій.
16.07.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого вказано, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, оскільки вказана ділянка зарезервована під подальше створення заповідного об`єкту «Комісарівський ліс», у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
24.07.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву та вважає їх не обґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки земельна ділянка розташована на території Лозуватської сільської ради, але не в межах заповідника.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2018 року позивач звернувся до Вишнівської селищної об`єднаної територіальної громади із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння і випасання худоби площею 139,5978 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території: Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області із земель державної власності.
Рішенням Вишнівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 25.07.2018 №625-34/VІІ позивачу відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння і випасання худоби площею 139,5978 га, оскільки на земельні ділянки державної власності, які були передані по акту прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.06.2018 року станом на 20.07.2018 року не зареєстровано право власності за відповідачем у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
12.02.2019 року позивач повторно звернувся до Вишнівської селищної об`єднаної територіальної громади із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння і випасання худоби площею 139,5978 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території: Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області із земель державної власності.
14.03.2019 року було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 139,5978 га, що розташована у Дніпропетровській області, П`ятихатський район, Лозуватська сільська рада за відповідачем.
Рішенням Вишнівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 08.05.2019 року №880-46/VІІ було відмовлено позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння і випасання худоби площею 139,5978 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка зарезервована під подальше створення заповідного об`єкту «Комісарівський ліс».
Позивач не погоджується із вищевказаним рішенням та вважає його протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України, зокрема, частиною 2 передбаченою, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац 1 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України).
Відповідно до пункту ґ) частини 2 статті 25 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документації із землеустрою.
За приписами частини 2 статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Відповідно до частини 4 статті 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Так, частиною 1 статті 186-1 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
В силу положень частин 4, 5 статті 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Частиною 3 статті 50 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
Частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Відповідно до частини 10 статті 123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Частиною 13 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Аналіз наведених положень Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій» свідчить, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають погодженню у порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, після чого відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов`язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у користування.
Судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1 ) в оренду для сінокосіння та випасання худоби на території Вишнівської селищної ради було те, що вказана земельна ділянка зарезервована під подальше створення заповідного об`єкту «Комісарівський ліс».
Згідно з частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
За приписами статті 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 Земельного кодексу України).
Частиною 1 статті 46 Земельного кодексу України визначено, що до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об`єкти, що мають особливу наукову цінність.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 19.03.2002 року № 525-22/ХХІІІ «Про природо - заповідний фонд області» при затверджені Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки у Дніпропетровській області та затверджені переліку природних територій, що резервуються для подальшої організації природо-заповідного фонду області закріплено: - під номером 94 додатку 2: - під номером 96 додатку 2: заповідний об`єкт «Комісарівський ліс» балково-приводороздільний із штучним лісовим масивом.
У позовній заяві позивач зазначає, що природно-заповідний об`єкт «Комісарівський ліс» розташований з іншої сторони між селами Миронівка, Новоукраїнка Лозуватка та помічений на карті, як «лесничество», при цьому суд зазначає, що заповідний об`єкт, це не тільки ліс, це - ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти, які мають особливу природо-охоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. ПЗФ охороняється, як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.
Судом встановлено, що Рішенням сесії Дніпропетровської обласної ради № 176-8/VІІ від 24.03.2017 року «Про затвердження схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області», було затверджено картографічні матеріали із точним місцем розташування вищезазначених об`єктів, серед яких є земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 (вказане рішення знаходиться у вільному доступі на сайті за посиланням: https://oblrada.dp.gov.ua/rishemna/sklikarmia-7/viii-session/176-8vii/).
Також, згідно з наявною в матеріалах справи копією листа Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної адміністрації №1-2305/0/261-19 від 27.03.2019 року, судом встановлено, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 знаходиться в районі розташування території зарезервованої під подальше створення заповідного об`єкту «Комісарівський ліс».
Таким чином, місце розташування зазначених об`єктів співпадає з місцем розташування спірної земельної ділянки, як на картографічних матеріалах, так і з описом у рішенні Дніпропетровської обласної адміністрації (між селами Суханівка, Лозуватка та села Миронівка, Новоукраїнка, Лозуватка).
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що бажана до отримання в оренду позивачем земельна ділянка відноситься до земель, які зарезервовані під подальше створення заповідного об`єкту «Комісарівський ліс», відповідач правомірно відмовив позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.
Щодо доводів позивача наведених у відповіді на відзив, щодо відсутності доказів того, що представник відповідача має повноваження на підписання та подання відзиву на позовну заяву, суд зазначає, що матеріали справи містить ордер серії ДП №2545/033 від 11.07.2019 року, наданий відповідачем разом з клопотанням від 12.07.2019 року, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Позивачем не доведено та судом не встановлено наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння і випасання худоби.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Вишнівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області (52151, Дніпропетровська область, смт.Вишневе, вул.Центральна, 47, код ЄДРПОУ 04338517) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв
Судове рішення № 83491927, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 07.08.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/5448/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: