Рішення № 83491688, 07.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року Справа № 160/6850/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді -Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , врахувавши до складу грошового забезпечення суми щомісячної додаткової грошової винагороди (60%), за період з лютого 2016 по січень 2018 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок починаючи з 01.03.2018 року, та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховується пенсія, суми щомісячної додаткової грошової винагороди (60%), за період з лютого 2016 по січень 2018 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою №1314/8/173 від 16.04.2019 командира військової частини А 1314 та виплатити донараховану суму;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача всі понесені судові витрати, передбачені ст. 132 КАСУ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та з вересня 2005 року отримує пенсію, яку йому призначено на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Так, згідно інформації довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії №99 від 22.02.2018 позивачу нарахована та виплачується пенсія, яка за своїми складовими не відповідає вимогам чинного законодавства та є значно зменшеною, оскільки в ній не зазначена та не врахована при розрахунку пенсії за період з лютого 2016 року по січень 2018 року сума щомісячної додаткової грошової допомоги. 20.05.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії разом із уточненою довідкою №1314/8/173 від 16.04.2019 командира військової частини А 1314, наданої на запит позивача. Однак, 25.06.2019 відповідач своєю відповіддю /№4451/К-09 відмовив позивачу у перерахунку пенсії.

Не погодившись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

02.08.2019 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свою правову позицію відповідач обгрунтував тим, що Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошовою забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основи види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад з військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпеченню зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення йог видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

На підставі викладеного, а також виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи видно, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до пункту «а» ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб №2262-XII від 09 квітня 1992 року.

При розрахунку та призначенні пенсії відповідачем не було враховано за період з лютого 2016 по січень 2018 суми щомісячної додаткової грошової винагороди.

З метою проведення перерахунку призначеної пенсії, ОСОБА_1 20.05.2019 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив на підставі довідки №1314/8/173 від 16.04.2019 командира військової частини А1314 перерахувати та виплачувати пенсію в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка становить 60% місячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

У задоволенні вказаної заяви відповідач листом від 25.06.2019 № 4151/К-09 відмовив та роз`яснив позивачу про відсутність правових підстав для здійснення спірного перерахунку пенсії посилаючись на п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей». Також, відповідач зазначив, що пенсія обчислена, призначена і виплачується позивачу згідно вимог чинного законодавства.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон № 2262-ХІІ) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 41 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон № 2011-XII від 20.12.1991 року).

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов`язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом №2011-XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329).

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Зазначеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що матеріальна допомога для оздоровлення до відпусток, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, разові премії, доплати за роботу в нічний час, святкові та вихідні дні, індексація грошових доходів, грошова компенсація за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 року № 158 зі змінами від 31.01.2015 року № 24 встановлено грошову винагороду за участь в антитерористичних операціях та бойових діях (далі за текстом - винагорода за участь в АТО).

Зазначена грошова винагорода виплачується військовослужбовцям, які приймають безпосередню участь в антитерористичних операціях з 01.05.2014 року.

Виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених/ операціях і заходах.

Тобто названа грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб, приймаючих участь в АТО постійно з часу її запровадження і має щомісячний характер.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку позивач має право на перерахунок пенсії, починаючи з 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховується пенсія, суми щомісячної додаткової грошової винагороди (60%), за період з лютого 2016 по січень 2018 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою №1314/8/173 від 16.04.2019 командира військової частини А 1314 та виплатити донараховану суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

З урахуванням вимог статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суд зазначає, що посадовим особам Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідно здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу, з врахуванням виплачених сум щомісячної додаткової грошової винагороди, починаючи з 01.03.2018.

Вказані вище висновки зазначені в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17 від 06.02.2019 року, правова позиція якого є обов`язковою для застосування судами попередніх інстанцій.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Із наведеного випливає, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн. позивачем надано до суду копію Договору про надання правової допомоги від 17.07.2018; опис робіт від 19.07.2018, згідно з яким на підготовку позовної заяви в порядку КАСУ витрачено 6 годин, вартість яких склала 3500 грн.; представництво в суді як вид правничої допомоги за фактом участі в судовому засіданні 1000 грн.; копію квитанції від 17.07.2019 № 351305 на суму 4500,00 грн., найменування послуги "гонорар за надання правової допомоги".

Суд звертає увагу позивача, що ухвалою суду від 22.07.2019 було відкрито провадження у справі №160/6850/19 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 263 КАС України, тобто, розгляд даної справи проводився без участі сторін, а тому 1000 грн., яка сплачена за представництво в суді як вид правничої допомоги за фактом участі в судовому засіданні не підлягає стягненню.

На підстав викладеного, позовна вимога щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області всіх судових витрат, передбачених ст.132 КАС України підлягає частковому задоволенню.

Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн., а саме: на підготовку позовної заяви в порядку КАС України, підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 241 - 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , врахувавши до складу грошового забезпечення суми щомісячної додаткової грошової винагороди (60%), за період з лютого 2016 по січень 2018 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок починаючи з 01.03.2018 року, та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховується пенсія, суми щомісячної додаткової грошової винагороди (60%), за період з лютого 2016 по січень 2018 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою №1314/8/173 від 16.04.2019 командира військової частини А 1314 та виплатити донараховану суму.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко