Рішення № 8349117, 14.03.2010, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 2-6090/2009 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2009 року

Київський районний суд м. Одеси в складі

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Фірко Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

16.09.09 року позивач звернувся до суду та просив постановити рішення згідно якого стягнути з відповідачів грошові кошти у загальній сумі – 13 008, 64 гривень згідно кредитного договору № 1241-08 ОФ А від 28.07.2004 року, а також стягнути сплачені судові витрати з відповідачів у розмірі 130,08 гривень – судовий збір, та 120 гривень – витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 28.07.2004 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № НОМЕР_1 А, за яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 43 400, 00 (сорок три тисячі чотириста) гривень зі сплатою 19 відсотків річних з кінцевим терміном повернення до 28.07.2009 року.

Крім того, за договором застави транспортного засобу укладеного 28.07.2004 року для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором позивач передав у заставу – транспортний засіб марки «Chevrolet», модель «Aveo», 2004 року випуску, що належав на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1

За договором поруки № 1241-08 від 28.07.2004 року відповідач ОСОБА_2 зобов’язалась перед позивачем нести солідарну відповідальність за виконання відповідачем ОСОБА_1 в повному обсязі взятих на себе зобов’язань за кредитним договором. Крім того відповідачі взяли на себе зобов’язання здійснювати повернення основної суми кредиту щомісячно рівними частками по 723,00 гривні. Відповідачі порушили умови договору кредиту – без наявних причин вони припинили погашення кредиту. Банк неодноразово звертався до відповідачів з претензіями про погашення боргу, проте відповідачі не надали ніякої відповіді. До теперішнього часу заборгованість не погашена. Станом на 04.09.2009 року загальна сума заборгованості складає 13 008, 64 гривень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання сповіщені належним чином, заяв та клопотань про відкладання судового засідання не заявляли, причини неявки суду не повідомили.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, сповіщених про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28.07.2004 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1241-08 ОФ А, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 43 400, 00 (сорок три тисячі чотириста) гривень зі сплатою 19 відсотків річних з кінцевим терміном повернення до 28.07.2009 року (а.с.19).

Відповідно до договору застави транспортного засобу укладеного 28.07.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром №5145 (а.с.29), для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором позивач ОСОБА_1 передав у заставу – транспортний засіб марки «Chevrolet», модель «Aveo», 2004 року випуску. Зазначений автомобіль належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серією ОІС № 637389, виданим МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області від 27.07.2004 року (а.с.40).

Як вбачається з договору поруки, укладеного 28.07.2004 року № 1241-08 року ОСОБА_2 зобов’язалась перед позивачем нести солідарну майнову відповідальність за виконання в повному обсязі взятих на себе зобов’язань за кредитним договором ( а.с.35).

Відповідно до умов договору поруки п. 1.3., 1.4, поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник у тому числі за повернення основної суми боргу, відсотків, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкції, зазначених в кредитному договорі.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки, у випадку невиконання Позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, кредитор має право пред’явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов’язковими до виконання. Однак взяті на себе зобов’язання за договором поруки відповідачем не виконані.

Термін дії договору закінчився 28.07.2009 року. Відповідач свої зобов’язання не виконав відповідно до умов договору у визначений в договорі термін. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 04.09.2009 року загальна сума заборгованості складає 13 008, 64 гривень, з якої:

- сума заборгованості за основним боргом та простроченим кредитом – 7 973,00 гривень;

- сума заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом –

1 547, 09 гривень;

- сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 2 987, 27 гривень;

- суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом – 501, 28 гривень.

Суд вважає, що відповідно до ст. 526 ЦК України з боку відповідачів, стосовно позивача, виникло зобов’язання, згідно якого відповідачі зобов’язані повернути одержаний внесок в повному обсязі та сплачувати відсотки за користування внеском в терміни встановлені Договором.

Суд вважає, що відповідачами були порушені вимоги ст. ст. 525, 526, 527 ЦК України, зобов’язання не було виконане належним чином у встановлений термін та до теперішнього часу відповідачі ніяким чином не відреагували на прохання позивача та не погасили свій борг.

Згідно до вимог ст. 554 ЦК України в разі невиконання зобов’язання боржник поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлених договором відсотків річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( неналежне виконання).

Згідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов’язань однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання. Одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це не встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Згідно до ст. 623 ЦК України боржник який порушив зобов’язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд, вивчивши матеріали справі, вислухавши предстаника позивача, доходить до висновку що в справі мається достатньо доказів для ухвалення заочного рішення про задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 526, 543, 554, 611,615, 623 ЦК України, ст.ст.209,212,213,214,215,218,223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, паспорт серії КЕ № 341312, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 08.08.1996 року) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН № НОМЕР_3, паспорт серії КЕ № 341313, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 08.08.1996 року, на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку „ УкрСиббанк”(просп.Московський, 60 м. Харків, 61050, кор. рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 09807750) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1241-08 ОФ А від 28.07.2004 року в розмірі 13008,64 (тринадцять тисяч вісім гривень шістдесят чотири копійки) та судові витрати по оплаті державного мита у розмірі 130,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 120 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня його отримання.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

С у д д я :