Рішення № 83477337, 25.07.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року

м. Харків

Справа № 639/995/19,

Провадження № 2-о/639/40/19

Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі головуючого - судді Єрмоленко В. Б.,

за участі секретаря: Петрової Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт приналежності їй заповіту, складеного громадянином ОСОБА_2 31 липня 2018 року на ім`я ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Глуховцевою Н. В. і зареєстрованого за № 2384.

В обґрунтування вимог зазначено, що 31.07.2018 батько заявниці - ОСОБА_2 склав заповіт, яким усе своє майно заповів декільком особам, у тому числі і заявниці, ім`я якої відображено у заповіті відповідно даних у паспорті, виданому 1998 року, а саме « ОСОБА_1 ». ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого відкрилася спадщина. Проте, заявниці було повідомлено, що вона не зможе отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки за новим паспортом, а саме ID-карткою, яку остання отримала 07.11.2018, її прізвище за новими правилами транслітерації вказано не « ОСОБА_1 », а « ОСОБА_1 ».

Розбіжність в написанні прізвищ у паспорті заявниці та правовстановлюючому документі - заповіті від 31.07.2018, перешкоджає їй в отриманні свідоцтва про право на спадщину і порушує її інтереси, у зв`язку з чим заявниця звернулася до суду.

Представником ОСОБА_1 - ОСОБА_15 , який діє на підставі ордеру, подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності заявниці та її представника.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , про що зазначено у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданому Палацом новонароджених м. Харків 19.01.1971 (а.с. 6).

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Палацом «Жовтневий» м. Харків 05.10.1991, ОСОБА_1 уклала шлюб з « ОСОБА_10 » (зазначено російською), після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 » (зазнчено російською) (а.с. 7).

В паспорті громадянина України, виданому Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл. 17.08.1998 на ім`я заявниці, зазначено українською прізвище останньої як « ОСОБА_1 » (а.с. 11).

31.07.2018 батьком заявниці - ОСОБА_2 , складено заповіт, яким він заповів усе своє майно, яке належатиме йому на день смерті, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із земельної ділянки загальною площею 0,1732 га (кадастрові номери НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), на якій він розташований, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в рівних частках, а саме по 1/4 частці кожному. Заповіт посвідчено 31.07.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Н. В. та зареєстровано в реєстрі за № 2384 (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Виконавчим комітетом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області 12.09.2018 (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Однак, заявниця не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку з розбіжністю зазначення її прізвища.

Так, з копії паспорта громадянина України (ID-картка), виданого 07.11.2018 на ім`я заявниці, вбачається, що її прізвище зазначено як « ОСОБА_1 » (а.с. 12-13).

Окрім того, в офіційному перекладі з російської мови на українську мову свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 05.10.1991 Палацом «Жовтневий» м. Харків, вбачається, що за правилами транслітерації прізвище позивача українською зазначено « ОСОБА_1 » (а.с. 8), що також вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію щлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00016720930 (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За роз`ясненнями, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, заява розглядається в порядку окремого провадження.

Частипною першою ст. 318 ЦПК України передбачено, що заявник у своїй заяві зобов`язаний зазначити який факт він просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

В п. 12 вищевказаної Постанови зазначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 293 ЦПК у порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відтак, судом достовірно встановлено, що в заповіті, складеному 31.07.2018 ОСОБА_2 , зареєстрованому в реєстрі за № 2384, посвідченому приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н. В., прізвище заявниці ОСОБА_1 вказано за старими правилами транслітерації як « ОСОБА_1 ».

Таким чином, факт належності ОСОБА_1 зазначеного вище правовстановлюючого документу знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, а встановлення даного факту має юридичне значення, оскільки необхідне заявниці для отримання свідоцтва про право на спадщину в передбаченому законом порядку після смерті батька ОСОБА_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 265, 293, 294, 315-319 Цивільного процессуального кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , заповіту, складеного 31 липня 2018 року ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за № 2384, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Наталією Володимирівною.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони: Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт № НОМЕР_7 , виданий 07.11.2018, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області, ЄДРПОУ 02900742, адреса місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 4.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повне рішення складено 05.08.2019.

СУДДЯ