Рішення № 83463980, 06.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2019 р. Справа № 520/6786/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2 поверх 3,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344 ) в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови у врахуванні в рахунок заробітної плати для обчислення пенсії виплаченої різниці між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці ( без премій), та розміром заробітної плати, встановленими за новими умовами оплати праці, протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1 з 06 червня 2019 року в розмірі 60 відсотків суми її заробітної плати, з урахуванням усіх складових, згідно довідки Харківського апеляційного господарського суду № 137 від 05.06.2019 року, в тому числі виплаченої різниці між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці ( без премій), та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці в загальній сумі 19679, 39 ( дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять грн. 39 коп.), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 06.06.2019 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок розміру песнії. Рішенням відділу з питань призначення пенсії від 15.06.2019 позивачу відмовлено у перерахунку розміру пенсії, у зв`язку з відсутністю підстав для такого перерахунку. Позивач вважає, що при вирішенні її питання порушена частина 4 Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 № 622, якою передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60% суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач - Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на адресу суду надав відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ №622 від 14.09.2016 року не передбачено для врахування при обчисленні розміру пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" різниці між заробітною платою визначеною за попередніми умовами оплати праці та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 12 вересня 2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України „Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 р. (надалі-Закон № 3723).

06 червня 2019 року позивач звернулася до відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства головного управління із заявою, в якій просила здійснити перерахунок призначеної пенсії відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" та включити в розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії різниці між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці (без премії), та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці у загальній сумі 19679,39 грн. До заяви позивач додала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видану Харківським апеляційним господарським судом від 05.06.2019 року №137.

Зазначена заява позивача розглянута та відповідачем винесено Рішення від 15.06.2019 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії призначеної відповідно до Закону України „Про державну службу" з урахуванням довідки № 137 від 05.06.2019 року в зв`язку з тим, що Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 року не передбачено для врахування при обчисленні розміру пенсії призначеної відповідно до Закону України „Про державну службу" різниці між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці. Про що листом від 05.07.2019 року №1082-03.8-20 повідомлено ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2, 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Виховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частиною 4 Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 р. №622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Абзацом 7 частини 14 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII передбачено, що керівники державної служби мають право у зв`язку з установленням нових умов оплати праці розміру заробітної плати ( без премії) в окремих державних службовців на час роботи на займаній посаді виплачувати в межах видатків, передбачених на оплату праці різницю між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці ( без премії), та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці.

Наказом від 09.09.2016 р. № 102-к було застосовано нові умови оплати праці для працівників апарату Харківського апеляційного господарського суду, в тому числі і до позивача, начальника відділу з 12.09.2016 р., отже з цього часу розпочато виплати різниці між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці (без премії), та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що різниця між заробітною платою, встановленою згідно з новими умовами праці, входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які, відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір обов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Як слідує з довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 137 від 05.06.2019, виданою Харківським апеляційним господарським судом, з суми різниці між заробітною платою, встановленою згідно з новими умовами праці в розмірі 19679,39 грн., сплачувався єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що пенсія позивачу повинна обраховуватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала, в тому числі з урахуванням різниці між заробітною платою, визначеною згідно з попередніми умовами праці, і розміром заробітної плати, встановленої згідно з новими умовами оплати праці, тобто з усієї заробітної плати, що була нарахована і отримана державним службовцем, та на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. У зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.06.2019 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про держану службу" з урахуванням довідки №137 від 05.06.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.246,257,258,263, 255,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови у врахуванні в рахунок заробітної плати для обчислення пенсії виплаченої різниці між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці ( без премій), та розміром заробітної плати, встановленими за новими умовами оплати праці, протиправними.

Скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.06.2019 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про держану службу" з урахуванням довідки №137 від 05.06.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1 з 06 червня 2019 року в розмірі 60 відсотків суми її заробітної плати, з урахуванням усіх складових, згідно довідки Харківського апеляційного господарського суду № 137 від 05.06.2019 року, в тому числі виплаченої різниці між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці ( без премій), та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці в загальній сумі 19679, 39 ( дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять грн. 39 коп.), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2 поверх 3,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344 ) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім ) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов