Ухвала суду № 83463516, 06.08.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 серпня 2019 року Чернігів Справа № 620/1399/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці в Чернігівській області від 22.03.2019 №25-18-012/0141 про усунення виявлених порушень;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Чернігівській області від 09.04.2019 №25-18-012/0274/117 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на позивача накладено штраф у розмірі 125 190,00 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Чернігівській області від 22.03.2019 №25-18-012/0141 про усунення виявлених порушень та постанову Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 09.04.2019 №25-18-012/0274/117 у розмірі 125 190,00 грн.

В подальшому позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, яка мотивована тим, що виконавчою службою відкрито виконавче провадження із примусового виконання постанови Управління Держпраці у Чернігівській області від 09.04.2019 №25-18-012/0274/117, якою до заявника застосовано штрафні санкції у сумі 125 190,00 грн. Також державним виконавцем у межах виконавчого провадження винесено постанову про стягнення виконавчого збору. На переконання заявника, наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.

Враховуючи наведене, оскільки подання адміністративного позову, а також відкриття провадження у адміністративній справі не зупиняють дію вищевказаної постанови, заявник просить задовольнити клопотання про забезпечення позову.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з п.1 ч.1 та ч.2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведених норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того, правова позиція по даному питанню висловлена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, спірна постанова Управлінням Держпраці у Чернігівській області пред`явлена до примусового виконання та 10.07.2019 старшим державним виконавцем Прилуцького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області відкрито виконавче провадження (ВП №59511855). Одночасно, державним виконавцем у постанові стягнуто із позивача виконавчий збір в сумі 12 519,00 грн.

Згідно з п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VІІІ) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закон №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст.26).

Частиною сьомою цієї статті визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному ст.56 цього Закону.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 27.05.2013 у справі "Суханов та Ільченко проти України" першим і найголовнішим правилом ст.1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в "інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стягнення штрафу в примусовому порядку на підставі вищевказаної постанови до набрання законної сили рішенням у справі №620/1399/19 може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача. При цьому, суд погоджується з доводами заявника, що у разі невжиття заходів із забезпечення адміністративного позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, зокрема, майновим.

Відповідно до ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Згідно ч.1ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про те, що ефективність захисту інтересів заявника безпосередньо залежить від недопущення настання несприятливих змін власного матеріального становища у вигляді неправомірного стягнення грошових коштів, а тому суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову, задовольнивши відповідну заяву.

При цьому, суд враховує, що правомірність постанови Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 09.04.2019 №25-18-012/0274/117 перевірено судом у межах розгляду справи №620/1399/19 та рішенням суду від 04.07.2019 позовні вимоги задоволено. Однак, сам по собі факт оскарження постанови про накладення штрафу в судовому порядку не зупиняє її виконання.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Чернігівській області від 09.04.2019 №25-18-012/0274/117 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами (виконавче провадження №59511855) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №620/1399/19.

Копію ухвали направити сторонам - до відома.

Копію ухвали направити Прилуцькому міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (вул.Пушкіна, 73, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500) - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.О. Житняк