Рішення № 83463295, 06.08.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року м. Житомир справа № 240/8927/19

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Словечанської сільської ради до Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом (а.с.15-16), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 10 від 21.05.2019 на загальну суму 18315,18 грн., з підстав того, що відповідачем прийнято рішення на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV, яка втратила чинність з 01.01.2011, згідно з Законом № 2464-VI, і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Ухвалою від 15.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Поданий позивачем відзив на позовну заяву (а.с.25-28) суд до уваги не приймає, оскільки до нього, всупереч п.2 ч. 4 ст. 162 КАС України, не додано документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву іншим учасникам справи.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву та заяви позивача (а.с.29) учасники справи просять розглянути її без їх участі.

Враховуючи, що немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених ст. 205 КАС України, всі учасники справи не з`явилися в судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду (а.с.23-24), відсутня потреба заслуховувати свідка чи експерта, суд, відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, розглядає справу у письмовому провадженні.

Проаналізувавши досліджені по справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Рішенням Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 10 від 21.05.2019 до Словечанської сільської ради, на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", застосовано штраф в розмірі 515,22 грн. та нарахована пеня в розмірі 17799,96 грн. за період з 14.12.2010 по 08.04.2019 (а.с.18).

Вважаючи, що п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV не діяв на момент прийняття спірного рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини дев`ятої статті 106 Закону № 1058-IV, яка діяла до 1 січня 2011 року, передбачалось, що виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладаються штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач не заперечує того, що він мав заборгованість зі сплати страхових внесків станом на 14.12.2010, яка ним була сплачена в квітні 2019 року, та не оспорює розміри застосовуваного спірним рішенням штрафу та нарахованої пені.

Стосовно доводів позивача про те, що після 01.01.2011 року накладення органами ПФУ штрафу на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) за прострочення заборгованості із сплати страхових внесків, донарахованих органом Пенсійного фонду не передбачено, суд звертає увагу на таке.

З набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) п.2 ч.9 ст.106 із Закону № 1058-ІV виключений.

У той же час, згідно з абзацом п`ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов`язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема, Закону № 1058-ІV та абзаців п`ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI.

Таким чином, оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків виникла до 1 січня 2011 року, УПФУ має право здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 30.01.2018 по справі № 817/1049/15.

Враховуючи наведене, суд вважає зазначені в позовній заві доводи про протиправність спірного рішення безпідставними, а тому позов є необґрунтованим і в його задоволенні належить відмовити.

Щодо посилання позивача на постанову Верховного суду України від 20.11.2012 по справі № 21-367а12, то воно є безпідставним, оскільки предметом розгляду в ній було рішення УПФУ від 15 серпня 2011 року про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів ПФУ за 2008-2009 та 2010 роки на підставі пункту 5 частини дев`ятої статті 106 Закону № 1058-IV, а не рішення УПФУ про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Словечанської сільської ради (вул. Поліська, 9, с. Словечне, Овруцький р-н,Житомирська обл., 11122, код 04343398) до Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Гетьмана Виговського, 12, м. Овруч, Житомирська обл., 11100, код 40380946) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк