Ухвала суду № 83462534, 02.08.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019 року Справа № 280/1973/19 : Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву (клопотання) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2019 по справі №280/1973/19 була задоволена позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в особі представника - ОСОБА_2 , до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0058724907 від 24.04.2019. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн.

23.07.2019 від представника позивача до суду надійшла заява про постановлення додаткового судового рішення щодо судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 2, 3 статті 252 КАС України визначено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 24.07.2019 заява призначена до розгляду у судовому засіданні на 01.08.2019 без виклику сторін (у письмовому провадженні).

01.08.2019 від відповідача по даній справі надійшли заперечення на заяву щодо стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№317630). У запереченнях Головне управління ДФС у Запорізькій області зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не надано документів, з яких би вбачалось, що витрати на правничу допомогу були понесені саме по цій справі. Також відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом при наданні правничої допомоги. Просить суд відмовити у задоволенні заяви щодо витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

Розглянувши клопотання позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з Адвокатським об`єднанням «Аксіома» договір про надання правової допомоги №19/04-19 від 19.04.2019 (далі - Договір) (а.с. 31-33).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що правову допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, Клієнт оплачує із розрахунку - 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати за одну годину роботи адвоката.

Відповідно до п.4.2 Договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом відповідного рахунку.

Згідно з п.4.4 Договору, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатським об`єднанням поштою та або електронною поштою.

Сторони підписали Акт№АО-0000158 здачі прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 29).

Відповідно до зазначеного акту, Адвокатським об`єднанням «Аксіома» були виконані роботи (надані послуги) по підготовці позовної заяви майнового характеру. Вартість робіт складає 3000,00 грн.

На підстави виставленого Адвокатським об`єднанням «Аксіома» рахунку №АО-0000158 від 19.09.2019, позивачем були сплачені виконані роботи (надані послуги) по підготовці позовної заяви майнового характеру, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 22.04.2019 на суму 3000,00 грн. (а.с. 30).

Суд зазначає, що вартість наданих адвокатських послуг відповідає розміру гонорару за надання аналогічних послуг адвокатів, яка склалася в Україні.

Таким чином суд вважає, що судові витрати заявлені до відшкодування обґрунтовано, в зв`язку з чим заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 132, 139, 241, 244, 252, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривен 00 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль