Ухвала суду № 83462499, 05.08.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 серпня 2019 рокум. Ужгород№ 260/794/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши клопотання позивача про розгляд справи з повідомлення сторін за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про визнання неправомірними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати неправомірними та протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області та рішення, оформлене 29 листопада 2018 року листом №Ф-2008/0-4747/0/18-18 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки під індивідуальне садівництво на території Рахівського району Закарпатської області; 2) скасувати рішення ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, оформлене листом від 29 листопада 2018 року №Ф-2008/0-4747/0/18-18 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки під індивідуальне садівництво на території Рахівського району Закарпатської області; 3) зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки під індивідуальне садівництво на території Рахівського району Закарпатської області згідно матеріалів клопотання від 02 листопада 2018 року; 4) визнати неправомірними та протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області та наказ від 23 листопада 2018 року №2123-сг "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність"; 5) скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 23 листопада 2018 року №2123-сг "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.19 р. відкрито спрощене позовне провадження по розгляду даної адміністративної справи.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.07.19 р. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_2 .

01 серпня 2019 року позивач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Заявлене клопотання обґрунтовує тим, що проведення судового засідання зможе забезпечити як оперативність судового розгляду, що має для нього значення, так і створить максимально сприятливі умови для судового захисту своїх законних інтересів, забезпечить використання всіх передбачених національним правом інструментів правового захисту, реальний та повний доступ до правосуддя.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Ч. 1 ст. 12 КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Нормами ст. 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження регулюються нормами ст. 262 КАС України.

Так, ч. 5 зазначеної статті КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Проте суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Нормами ч. 7 ст. 262 КАС України визначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Як вбачається з матеріалів справи, відзив на позов був надісланий відповідачем на адресу позивача 25 червня 2019 року, однак з клопотанням про призначення судового розгляду до суду позивач звернувся тільки 01 серпня 2019 року (про що свідчить відбиток печатки Закарпатського окружного адміністративного суду). Доказів подання заявленого клопотання в межах встановленого ч. 7 ст. 262 КАС України строку позивач не надав.

В своєму клопотанні позивач зазначає, що 03 липня 2019 року ним до суду було направлено клопотання про проведення судового розгляду справи в порядку спрощеного провадження, яке станом на 24 липня 2019 року розглянуто не було. З цього приводу суд зазначає, що жодного клопотання від 03 липня 2019 року про призначення судового розгляду станом на 05 серпня 2019 року від позивача до Закарпатського окружного адміністративного суду не надходило.

Також можливість подання даного клопотання поза межами строків, встановлених ч. 7 ст. 262 КАС України, позивач обґрунтовує залученням до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_2 , що, на його думку, є новою істотною обставиною, яка значною мірою вплине на порядок розгляду даної справи. Однак суд не може погодитися з таким твердження позивача з огляду на наступне.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 49 КАС України вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Отже, КАС України не передбачає жодних змін порядку розгляду даної адміністративної справи, пов`язаних зі вступом третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Більше того, суд зазначає, що залучення 3-ї особи обумовлено тим, що заявлені позовні вимоги стосуються безпосередньо ОСОБА_2 . Таким чином всі наявні в матеріалах справи обставини та доводи в їх обґрунтування, що стосуються 3-ї особи відомі позивачу. Окрім того, жодних пояснень щодо позову чи доказів 3-я особа не надала.

Заявляючи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, позивач жодних доказів на обґрунтування необхідності проведення судового засідання, окрім декларативних положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не навів.

Суд зазначає, що нормами КАС України передбачена можливість надання сторонами своїх пояснень, доказів та захисту своїх порушених прав також і в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та такий судовий розгляд жодним чином не суперечить основним принципам здійснення адміністративного судочинства, а навпаки сприяє швидкому розгляду справи, на важливому значенні якого наполягає позивач.

Суд зауважує, що метою адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Виконання вказаного завдання забезпечується судом в рівній мірі як в межах загального, так і спрощеного позовного провадження.

Нормами процесуального законодавства надано можливість позивачу викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення шляхом подання до суду відповіді на відзив, яка й була реалізована позивачем.

Суд зауважує, що звертаючись із клопотанням позивач не вказав чим саме спрощене позовне провадження без виклику сторін унеможливить забезпечити судовий захист його законних інтересів, використати всі передбачені національним правом інструменти правового захисту та забезпечити реальний та повний доступ до правосуддя.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній адміністративній справи не передбачає необхідності проведення судового засідання, заслуховування свідків чи представників сторін, а тому, враховуючи положення КАС України, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з повідомлення сторін за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про визнання неправомірними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку зазначеному в статті 256 КАС України.

СуддяР.О. Ващилін