Ухвала суду № 83456785, 23.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

23.07.2019Справа № 910/7033/18

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" м. Дніпра

на дії та рішення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

заінтересовані особи Національний банк України, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" м. Києва

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від скаржника Переяславська М.В.,

від органу Державної виконавчої служби не з`явився,

від заінтересованих осіб не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

у липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" звернулося в суд з указаною скаргою.

Скаржник зазначав, що під час примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/7033/18 від 14 серпня 2018 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову ВП № 59063430 від 10 травня 2019 р. про арешт майна боржника, якою було накладено арешт на належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 37,6 м2.

Зазначав, що всупереч вимог ч. 3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закону) в указаній постанові державний виконавець наклав арешт на його майно понад суму стягнення з нього за наказом господарського суду м. Києва № 910/7033/18 від 14 серпня 2018 р.

Крім того, незаконність дій державного виконавця також полягає в тому, що арешт накладено на належне йому майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території м. Севастополя, що унеможливлює вчинення будь-яких примусових дій з його реалізації.

З цих підстав просив визнати неправомірною та скасувати вищевказану постанову про арешт майна боржника.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу.

Орган Державної виконавчої служби та заінтересована особа письмових пояснень на скаргу не надали, їх представники у судове засідання не з`явилися, про час і місце його проведення повідомлені в установленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути скаргу відповідно до вимог ч. 2 ст. 343 ГПК України у відсутності представників органу Державної виконавчої служби та заінтересованої особи за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться наказ господарського суду міста Києва № 910/7033/18 від 14 серпня 2018 р., яким, у рахунок часткового погашення заборгованості Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" за кредитним договором № 19 від 3 березня 2009 р. перед Національним банком України у розмірі 2674478038 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 61 від 24 березня 2009 р., укладеним між Національним банком України та Акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 557, а саме квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 37,6 м2, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" на підставі договору купівлі-продажу від 26 грудня 2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. за реєстраційним номером № 1346, на користь Національного банку України. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 616589 грн. без ПДВ. Виконавче провадження було відкрите постановою цього відділу ВП № 59063430 від 8 травня 2019 р.

10 травня 2019 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 59063430, якою накладено арешт на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" на праві приватної власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 37,6 м2 в межах суми стягнення 2674478038 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно ч. 7 ст. 52 Закону примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку"

За вимогами ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Рішенням суду у даній справі встановлено обсяг забезпеченого іпотекою майна боржника зобов`язання у розмірі 2674478038 грн.

Зазначена у спірній постанові про накладення арешту загальна сума забезпеченого зобов`язання не збільшує розмір відповідальності іпотекодавця, визначеної ст. 11 Закону України "Про іпотеку".

Тому посилання скаржника, що накладений арешт перевищує вартість предмета іпотеки є безпідставними.

Приписи Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не виключають можливості здійснення виконавчого провадження щодо майна, розташованого на тимчасово окупованій території, тому скарга в цій частині є необґрунтованою.

Інших доказів порушення державним виконавцем прав та охоронюваних законом інтересів скаржника під час накладення арешту на його майно, суду не надано.

За таких обставин у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 232-235, 342-345 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" м. Дніпра на дії та рішення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар