Ухвала суду № 83446680, 01.08.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14480/19

1-кс/569/6592/19

УХВАЛА

01 серпня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді – Ореховської К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Гуменюком В.

слідчого – Бабіна Ю.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника підозрюваного – адвоката Максимовича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Бабіна Ю.В., яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури юристом 1 класу Гуменюком В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Рівненської області, українця, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, з повною середньою освітою, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції Бабін Ю.В., звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури юристом 1 класу Гуменюком В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимий, востаннє 01.09.2017 вироком Рівненського міського суду за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 5 місяців, 12.04.2019 звільнений із Катеринівської ВК Рівненської області по відбуттю покарання, маючи не зняту та не погашену у встановлений законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення і перевиховання не став, а знову вчинив новий умисний злочин проти власності.

Зокрема, 29 липня 2019 року, приблизно о 17 год. 20 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу суші – бару «Катана», що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , вул АДРЕСА_3 , 2/20, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, шляхом відтиску скла передніх водійських дверей, проник в салон припар кованого поблизу вказаного суші – бару автомобіля марки «Фольсваген Поло» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , звідки таємно викрав належний останньому мобільного телефону марки «Iphone 5S» вартістю 5000 гривень та грошові кошти в сумі 2000 гривень.

У подальшому, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що його злочинні дії помічені потерпілим та його знайомим ОСОБА_3 , своїх протиправних дій, спрямованих на заволодіння чужим майном, втікши з місця події з викраденим майном, чим завдав ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 7000 гривень..

Правова кваліфікація кримінальних правопорушень – ч. 2 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення – вина підозрюваного ОСОБА_4 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України – відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків – ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимий, востаннє 01.09.2017 вироком Рівненського міського суду за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 5 місяців, 12.04.2019 звільнений із Катеринівської ВК Рівненської області по відбуттю покарання, маючи не зняту та не погашену у встановлений законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення і перевиховання не став, а знову вчинив новий умисний злочин проти власності.

Вказаний фактор свідчить про злочинну спрямованість дій ОСОБА_1 та про те, що перебуваючи на волі він може продовжувати свою злочинну діяльність.

30 липня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Разом із цим, відсутність у ОСОБА_1 офіційного працевлаштування та постійних стабільних доходів, місця проживання,свідчить про те, що грошові кошти на проживання останній отримує шляхом вчинення злочинів.

Також з`ясовано, що підозрюваний не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тобто у підозрюваного відсутні соціальні зв`язки та стримуючі фактори від продовження злочинної діяльності та переховування від органів досудового розслідування. Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а саме позбавлення волі строком 6 років, відсутність постійного місця роботи та незадовільний майновий стан, наявність судимостей, є підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів – застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи вище викладене та те, що більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання покладених на ОСОБА_1 процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Підозрюваний та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні слідчого Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180010004636 від 29.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

21 год. 50 хв. 29.07.2019 року ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

30 липня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 , на даний час встановлено, що він раніше неодноразово судимий, востаннє 01.09.2017 вироком Рівненського міського суду за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 5 місяців, 12.04.2019 звільнений із Катеринівської ВК Рівненської області по відбуттю покарання, маючи не зняту та не погашену у встановлений законом порядку судимість, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого за ч.2 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком 6 років, а також, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід – тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 27 вересня 2019 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Рівненської області, українця, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, з повною середньою освітою, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 29 липня 2019 року.

Визначити строк дії ухвали до 21 год. 50 хв. 27 вересня 2019 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 50 прожиткових мінімумів, що становить 100 350 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030200.

Підозрюваний ОСОБА_1 , або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21 год. 50 хв. 27 вересня 2019 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з – під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Ореховська К.Е