Постанова № 8344522, 16.02.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6504/09/1370

16 лютого 2010 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судд і - Качур Р.П.

за участю секретаря судового засідання - Дрозди І.С.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Яра» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

За участю представників сторін :

від позивача : Босак О.Є. (довіреність № б/н від 10.10.2009 року)

від відповідача : Кармелюк Т.Б. (довіреність № 7839/10-008 від 03.04.2009 року)

в с т а н о в и в :

12 жовтня 2009 року Приватне підприємство «Яра» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001072300/0/7472 від 01.04.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав повністю з мотивів, зазначених у позові. Зокрема, зазначив, що перевіркою не було встановлено порушення Приватним підприємством «Яра» порядку нарахування та сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість, тому самим податковим органом підтверджується правомірність формування сум податкового кредиту. На думку представника позивача, Приватне підприємство «Яра» не може нести відповідальність за можливі порушення норм чинного законодавства іншими платниками податків. Представник позивача вважає що, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем (виконавцем робіт, послуг), оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав наведених в запереченні на позовну заяву, які знаходяться в матеріалах справи. Зокрема, зазначив, що Приватне підприємство «Яра» в порушення п. 1.7, п.1.8 ст.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет на загальну суму 58474,40 грн., оскільки відсутній факт отримання ПП «Яра» робіт, послуг від ТзОВ «Профліга», що на думку представника відповідача підтверджується даними Центральної бази даних ДПА України згідно якої ТзОВ «Профліга» знаходиться в розшуку та з березня 2008 року не подає звітності; податкова звітність ТзОВ «Профліга» з березня 2008 року не подається; відсутні необхідні умови для здійснення відповідної господарської діяльності; відповідно до останньої податкової декларації по податку на прибуток (за 1 квартал 2008р.) на ТзОВ «Профліга» відсутні основні засоби; листом від 10.02.2009р. ГВПМ ДПІ у м. Львові повідомлено про порушення кримінальної справи відносно ТзОВ «Профліга» за ч. 2 ст. 205 КК України та ч. 3 ст. 212 КК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

19.03.2009 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланоу виїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Яра» з питань взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Профліга» за червень-грудень 2008р.

За наслідками перевірки складено Акт №394/62/23-118/25229844 від 19.03.2009 р.

Згідно висновку акта перевірки, перевіркою встановлено порушення п. 1.7, п.1.8 ст.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет на загальну суму 58474,40 грн., в т.ч. за липень 2008р.- 12807,40 грн., серпень 2008р. 14358,20 грн., жовтень 2008р. - 23029,20 грн., грудень 2008р.- 8279,60 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки, начальником ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, на підставі п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення п. 1.7, п. 1.8 ст.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 58474,40 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 29237,2 грн., загальна сума якого складає 87711,60 грн.

Як вбачається з акта перевірки, висновок перевіряючих грунтується зокрема на тому, що згідно Центральної бази даних ДПА України ТзОВ «Профліга» знаходиться в розшуку та з березня 2008 року не подає звітності; податкова звітність ТзОВ «Профліга» з березня 2008 року не подається; відсутні необхідні умови для здійснення відповідної господарської діяльності; відповідно до останньої податкової декларації по податку на прибуток (за 1 квартал 2008р.) на ТзОВ «Профліга» відсутні основні засоби; листом від 10.02.2009р. ГВПМ ДПІ у м. Львові повідомлено про порушення кримінальної справи відносно ТзОВ «Профліга» за ч. 2 ст. 205 КК України та ч. 3 ст. 212 КК України.

На основі викладеного, перевіряючими в описовій частині акту перевірки вказано, що відсутній факт отримання робіт по поточному ремонту орендованого приміщення, послуг з виготовлення та розповсюдження буклетів від ТзОВ «Профліга» та виникнення податкових зобовязань по податку на додану вартість у ТзОВ «Профліга».

На цій підставі відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про те, що факт одержання робіт, послуг від ТзОВ «Профліга» здійснений не з метою, яка випливає з його змісту, а з метою несплати відповідних сум податків, в даному випадку заниження податку на додану вартість. Як вказано в акті перевірки, такий правочин є нікчемним, оскільки суперечить моральним засадам суспільства, та не спрямований на реальне настання правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду з червня 2008 р. по грудень 2008 р. між ТзОВ «Профліга» та ПП «Яра» було укладено ряд фінансового-господарських договорів по надання послуг та виконанню робіт.

За період з червня 2008 р. по грудень 2008 р. ПП «Яра» було сплачено шляхом безготівкового перерахування ТзОВ «Профліга» вартість робіт, послуг на загальну суму 351581, 40 грн. в т.ч. податок на додану вартість на суму 58474, 40 грн., в т.ч. за липень 2008 р. - 12807, 40 грн., серпень 2008 р. 14358, 20 грн., жовтень 2008 р.- 23029,20 грн., грудень 2008 р.- 8279, 60 грн.

В процесі перевірки, було підтверджено факт здійснення оплати вищевказаних сум вартості робіт/послуг в тому числі сум податку на додану вартість, згідно платіжних доручень: від 20.06.2008р. № 0000116 на суму 43380,00 грн.; від 04.08.2008р. № 0000148 на суму 33644,40 грн.; від 05.09.2008р. № 0000171 на суму 41749,20 грн.; від 09.09.2008р. №0000173 на суму 44585,00 грн.; від 09.10.2008р. № 0000199 на суму 55731,25 грн.; від 08.12.2008р. № 0000241 на суму 16377,60 грн.; від 08.12.2008р. № 0000241 на суму 33438,75 грн.

Як вбачається з акта перевірки до перевірки також було представлено первинні бухгалтерські документи в підтвердження здійсненні фінансово-господарських операцій, а саме:

- податкова накладна від 31.07.2008 року № 7310000044, ПДВ 5607.40 грн., Договір 07/08 від 01.07.2008 року, акт приймання виконаних робіт за липень, серпень 2008 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року, Договірна ціна на будівництво адмінприміщення по вул. Любінській, 112, локальний кошторис № 3-1-1, 3-1-2, 3-1-3, 3-1-4 на ремонт приміщення по вул. Любінській, 112;

- податкова накладна від 30.06.2008 року № 6300000002, ПДВ 7200 гри., Договір від 02.06.2008 року № 02/06-08, акт виконаних робіт до Договору від 02.06.2008 року № 02/06-08 від 30.06.2008 року № 1;

- податкова накладна від 28.08.2008 року № 8280000032, ПДВ 6958.20 грн., Договір 08/08 від 01.08.2008 року, акт приймання виконаних робіт за серпень 2008 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року, договірна ціна на будівництво адмінприміщення по вул. Любінській, 112, акти приймання-передачі матеріалів замовника від 18.08.2008 року № 1,2,3, акт від 29.08.2008 року про витрату давальницьких матеріалів;

- податкова накладна від 29.08.2008 року № 8290000046, ПДВ 7400,00 гри., Договір від 01.08.2008 року № 01/08-08 щодо послуг з виготовлення та розповсюдження 20000 шт. буклетів, акт виконаних робіт від 29.08.2008 року до Договору № 01/08-08 від 01.08.2008 року;

- податкова накладна від 30.09.2008 року № 9010000015, ПДВ 13779.20 грн., Договір 09/08 від 01.09.2008 року, акт приймання виконаних робіт за вересень 2008 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, акт від 30.09.2008 року про витрату давальницьких матеріалів, акти приймання-передачі матеріалів від 26.09.2008 року № 1-4, договірна ціна на будівництво адмінприміщення по вул.Любінській, 112, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 3-1-1, 3-1-2, 3-1-3, локальний кошторис № 3-1-1, №3-1-2, №3-1-4 на ремонт адмінприміщення;

- податкова накладна від 30.09.2008 року № 29300000071, ПДВ 9250,00 гри., Договір від 01.09.2008 року № 01/09-08 щодо послуг з виготовлення та розповсюдження 25000 шт. буклетів, акт виконаних робіт до Договору від 01.09.2008 року № 01/09-08 від 30.09.2008 року;

- податкова накладна від 28.11.2008 року № 11280000023, ПДВ 2729.60 грн. Договір від 03.11.2008 року № 11/08, акт приймання виконаних робіт за листопад 2008 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, акт від 28.11.2008 року про витрату давальницьких матеріалів, договірна ціна на будівництво адмінприміщення по вул. Любінській, 112;

- податкова накладна від 28.11.2008 року № 11280000024, ПДВ 5550,00 грн., Договір від 02.06.2008 року № 02/06-08 щодо послуг з виготовлення та розповсюдження 20000 шт. буклетів. Акт виконаних робіт до Договору від 02.06.2008 року № 02/06-08 від 30.06.2008 року № 1 на суму 33438.75 грн. в т.ч. ПДВ 5550,00 грн.

Усі вищезазначені документи належним чином оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а таму позивач правомірно відніс до валових витрат суми витрат понесених ним у звязку із реалізацією господарських зобовязань з ТзОВ “Профліга» щодо отримання послуг.

Крім того, позивачем на підтвердження факту виготовлення продукції ТзОВ «Профліга»долучено до матеріалів справи екземпляри виготовленої продукції, зокрема взірці рекламних буклетів. Доказів того, що вказана продукція для позивача не виготовлена або не могла бути виготовлена ТзОВ «Профліга» відповідачем суду не надана.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткованих операцій у межах господарської діяльності платника податку

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового період, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)-в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. Закону України « Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.5.1п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплаті товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником товарів (робіт, послуг)

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 закону України № 168/97-ВР податкова накладна складається з моменту виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно із п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визнання сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 1 1.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до частини 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-Х1У бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-ХІУ визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-ХІУ первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи, в даному випадку, визначається за умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Орган державної податкової служби вважає, що позивач та ТзОВ «Профліга», укладаючи спірні правочини діяли з умислом на приховування від оподаткування прибутків та доходів.

Доказами в підтвердження спрямованості умислу на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковим органам відомості про відсутність підприємства за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування (припинення) державної реєстрації підприємства та інше.

У зв'язку з тим, що ТзОВ «Профліга» не подає звітності з податку на додану вартість з березня 2008 року, орган державної податкової служби вважає, що ТзОВ «Профліга» неправомірно виписувало податкові накладні у наступних податкових періодах, оскільки не подавало звітності до органів державної податкової служби та не включало дані суми з податку на додану вартість до своїх податкових зобов'язань.

В даному випадку, орган державної податкової служби пов'язує вчинення спірних господарських зобов'язань з метою яка суперечить інтересам держави та суспільства з неподанням звітності у органи державної податкової служби.

При цьому, суд враховує те, що санкції встановлені ч. 1 ст. 208 ГК України не можуть застосовуватися як сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), неналежного декларування таких зобов'язань однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, неправомірне їх декларування, а не вчинення правочину.

Таким чином, сам факт неподання ТзОВ «Профліга» звітності до органів державної податкової служби, може вказувати, за наявності відповідних обставин, лише про несплату податків, а не про недійсність господарського зобов'язання. Більше того, у відповідності до вимог ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-ІУ, з наступними змінами та доповненнями, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, органом державної податкової служби не доказано, що ТзОВ «Профліга» не мало права на виписування податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит.

З огляду на викладене та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, як передбачено ч.1 ст.71 КАС України, суд вважає, що органом державної податкової служби не представлено достатньо доказів, які б в своїй сукупності, підтверджували наявність мети, яка завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, зі сторони позивача та ТзОВ «Профліга», при вчиненні спірних господарських зобов'язань.

Окрім цього, суд погоджується з думкою позивача про те, що сама по собі несплата податку продавцем до державного бюджету (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводи адміністративного позову, а також не спростовано тих обставин, що на момент видачі податкових накладних ТзОВ «Профліга» було зареєстровано органами державної податкової служи у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість.

При цьому суд не вбачає порушення зі сторони позивача приписів п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001072300/0/7472 від 01.04.2009 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Яра» (м. Львів, вул. Шевченка, 150, код ЄДРПОУ 25229844) 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2010 року

Суддя /підпис/ Р.Качур

З оригіналом згідно

Суддя Р.Качур