Постанова № 8344344, 10.03.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а -371/10/1370

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі Новосад В.М.

з участю представників

від позивача Русиняк І.Я.,

від відповідача не зявився,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Бориславського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення коштів допомоги з безробіття, -

в с т а н о в и в :

Бориславський міський центр зайнятості звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про повернення коштів допомоги з безробіття в сумі 2206 грн. 08 коп.

В обгрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем було приховано факт реєстрації як приватного підприємця, а тому суми, які йому були виплачені як безробітному, підлягають поверненню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з викладених підстав.

Відповідач клопотання від 28.01.2010 року позов визнав повністю.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року №1533-III, з наступними змінами та доповненнями, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним здійснюється на підставі Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248.

На виконання зазначених повноважень, позивачем було проведено перевірку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що був складений відповідний акт за №36 від 17.06.2009 року.

У відповідності до вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII, з наступними змінами та доповненнями, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно п.3 ст.1 згаданого Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

В матеріалах справи наявна Довідка від 11.06.2009 року за №25/17-ДР, видана Днржавним реєстратором Виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області, про те, що ОСОБА_2 з 23.02.1998 року зареєстрований як фізична особа підприємець.

Таким чином, відповідач не може вважатись безробітним, оскільки такий зареєстрований як підприємець та самостійно забезпечував себе роботою.

Як вбачається з Довідки позивача, ОСОБА_2 за період з 12.05.2006 року по 11.06.2007 року нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 2206 грн. 08 коп.

Згідно із п.8 цього ж Порядку, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підставні і обґрунтовані, а тому, підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати із сторін.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2, що проживає за адресою АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Бориславського міського центру зайнятості, що знаходиться за адресою Львівська область, м.Борислав, вул.Шевченка, 49 (код ЄДРПОУ 22401389) 2206 грн. 08 коп.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 березня 2010 року.

Суддя В.Я.Мартинюк