Рішення № 83437222, 05.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 серпня 2019 р. № 520/6436/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (просп. Московський, буд. 198/3,м. Харків,61082, код ЄДРПОУ 41248021) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова по призначенню та перерахунку пенсії ОСОБА_1 незаконною, такою, що порушує права та свободи позивача;

- прийняти рішення, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(ІІ)2019, про зобов`язання Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова перерахувати і виплачувати ОСОБА_1 пенсію в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України №796-ХІІ, з 25.04.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не обчислив його пенсію по інвалідності як інваліду війни та учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, на виконання Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посилаючись на відсутність порядку його виконання та відсутністю внесення змін до п.9-1 Порядку №1210. У зв`язку з відмовою в перерахунку призначеної пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження по справі, справа розглянута відповідно до ч.1, 2 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст рішення виготовлено 05.08.2019 року з урахуванням перебування судді Мінаєвої К.В. у відпустці. Відповідачу ухвалою суду надано строк для подачі відзиву на позов разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, у разі невизнання адміністративного позову.

17.07.2019 р. від відповідача надійшов відзив, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що підстави для перерахунку пенсії позивача були відсутні, у зв`язку з чим Управлінням прийнято рішення про відмову в такому перерахунку. Також відповідач зазначив, що Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) не містить положень щодо порядку його виконання. Отже, особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення відповідних змін до цієї статті та п.9-1 Постанови Кабінету Міністрів України №1210. Також відповідач зазначив про те, що відповідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» №543, яка набрала законної сили 01.07.2019 р., позивачу перераховано розмір пенсії з 01.07.2019 року. У зв`язку з викладеними обставинами відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзиву, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала вначлідок аварії на ЧАЕС, має ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , довідкою МСЕК серії ХАР №056412 від 12.03.2001 р. та експертним висновком Харківської міжвідомчої експертної ради від 30.03.1990 р. (а.с.10, 13-15). Позивач перебуває на обліку в Індустріальному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно військового квитка № НОМЕР_3 , ОСОБА_1 в період з 06.09.1986 р. по 16.12.1986 р. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. (а.с.11-12)

14.05.2019 р. позивач звернувся до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова із заявою про перерахунок пенсії в розмірі відшкодування фактичних збитків із врахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 25.04.2019 року. (а.с.17-18)

Рішенням від 22.05.2019 р. №491 Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) у зв`язку з тим, що рішення не містить порядку його виконання. (а.с.119-20)

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо призначення та перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

З урахуванням викладених обставин справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону №796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Дані правовідносини до прийняття Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року № 1-р(ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) були врегульовані статтею 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII (у редакції чинній до 01 жовтня 2017 року) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, норма частини 3 статті 59 Закону №796-XII (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 року №2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону викладено у новій редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Аналіз попередньої та чинної редакцій частини 3 статті 59 Закону №796-XIІ свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, проте з моменту внесення змін до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Отже, дія статті 59 Закону №796-XII (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється виключно на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону №796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

У зв`язку з цим, обов`язковою умовою для застосування положень ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII є саме участь особи у ліквідації наслідків ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в ухвалах від 08.05.2018 року у справі №820/1148/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/33/18), від 21.05.2018 року у справі №816/1159/18 (провадження №Пз/9901/37/18), від 11.06.2018 року у справі №820/2589/18 (провадження №Пз/9901/39/18), у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №822/1346/18 (адміністративне провадження №К/9901/62803/18).

Разом з тим, суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним.

Таким чином, вказаним Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України, посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України також наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону та обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов`язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.

В Рішенні Суду також підкреслюється, що військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.

Отже, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що положення ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі згідно ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" з 25 квітня 2019 року.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність змін у Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", так як положення ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі згідно ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" з 25 квітня 2019 року. Так як закон має вищу юридичну силу, зокрема положення ч.3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" зі змінами, то відповідач повинен в першу чергу керуватися законом, а не Порядком №1210.

Щодо посилань відповідача на те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», відповідачем з 01.07.2019 року в межах наданих повноважень, позивачу здійснено перерахунок та нарахування пенсії, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 01.07.2019 року, абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в такій редакції: "9-1. За бажанням військовослужбовців, зокрема, військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:".

Суд зазначає, що вказаною Поставою Кабінету Міністрів України абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи приведено у відповідність до положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд не приймає до уваги доводи відповідача в частині посилання на факт набуття чинності Постановою №543 01.07.2019 року, оскільки зазначені відповідачем обставини не впливають на законодавчо визначене право позивача на отримання з 25.04.2019 року пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року на підставі ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідачем до суду не надано жодного доказу на підтвердження фактичного здійснення перерахунку та нарахування пенсії позивачу з 01.07.2019 року на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправного рішення відповідача, а саме: Рішення від 22.05.2019 р. №491 Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова, яким відмовлено позивачу в перерахунку в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України №796-ХІІ, з 25.04.2019 року відповідно Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19). У зв`язку з чим, правильним та ефективним способом захисту порушеного права буде визнання бездіяльності Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова по призначенню та перерахунку пенсії ОСОБА_1 незаконною, визнання протиправним та скасування Рішення від 22.05.2019 р. №491 Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова та зобов`язання Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України №796-ХІІ, з 25.04.2019 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(ІІ)2019.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір". Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст.72-77, 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (просп. Московський, буд. 198/3, м.Харків, 61082, код ЄДРПОУ 41248021) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати бездіяльність Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова по призначенню та перерахунку пенсії ОСОБА_1 незаконною, такою, що порушує права та свободи позивача.

Визнати протиправним та скасувати Рішення від 22 травня 2019 року №491 Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова "Про відмову в перерахунку пенсії".

Зобов`язати Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України №796-ХІІ, з 25.04.2019 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(ІІ)2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (просп. Московський, буд. 198/3, м.Харків, 61082, код ЄДРПОУ 41248021) судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 05 серпня 2019 року.

Суддя Мінаєва К.В.