Рішення № 83437187, 05.08.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року справа № 580/1889/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

13.06.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд з позовом звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39392109) (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 19.02.2019 №0026565013 про застосування штрафних санкцій в сумі 311,77грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (далі - ЄВ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення є протиправним, оскільки прийняте без урахування наявної у позивача переплати з ЄВ. Позивач стверджує, що ЄВ був сплачений помилково на інший рахунок, у зв`язку з чим відповідачу подані заяви про його перерахування. У будь-якому разі ЄВ був сплачений до бюджету. З цього приводу просив врахувати постанови Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №813/6852/14 та від 13.11.2018 у справі №813/524/18. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 18.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними рекомендованого повідомлення та розписки вказану ухвалу відповідач отримав 20.06.2019, а позивач - 25.06.2019.

08.07.2019 відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що штрафні санкції застосовані до позивача у зв`язку з несвоєчасною сплатою ЄВ за період з 20.10.2018 до 17.12.2018, тоді як помилкова сплата ЄВ на інший рахунок відбулась у період 2016-2017 роки. Отже, спірне рішення не має відношення до помилкової сплати позивачем ЄВ за 2016-2017 роки. Крім того зазначає, що у разі перерахування помилково сплачених на інший рахунок коштів сумі відображатиметься у стовпці «Переплата», а недоїмка не погашатиметься.

Оскільки сторони клопотань про розгляд справи з їх повідомленням (викликом у судове засідання) або заперечень на розгляд справи саме у спрощеному провадженні суду не надали, з огляду на відсутність необхідності виклику та допиту свідків, призначення експертизи, суд вирішив розглянути справу у спрощеному провадженні без проведення судового засідання та їх виклику (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд встановив, що згідно з даними ЄДРПОУ позивач зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 15.03.2013. Довідкою УПФУ в м. Черкасах від 13.03.2013 №1425 підтверджено взяття її на облік, як платника ЄВ, з 10.03.2013.

19.02.2019 відповідач прийняв спірне рішення №0026565013 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 311,77грн. (258,46 грн. - штраф, 53,31 грн. - пеня) за несвоєчасну сплату ЄВ за період з 20.10.2018 до 17.12.2018.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.10 №2464-VI (далі - Закон №2464).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі п.4 ч.1 ст.4 фізичні особи-підприємці є платниками єдиного внеску.

Оскільки позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем в розумінні Закону №2464 він є страхувальником та платником ЄВ.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульовано ст. 9 Закону № 2464. Згідно з частинами 2 і 3 цієї статті обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Пунктами 1, 4 ч.2 ст.6, абз.1 і 2 ч. 8, ч.12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зокрема, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

У розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим Законом, є недоїмкою.

Відповідно до частин 3, 4 ст.25 Закону № 2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

На підставі пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄВ, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Ч.ч.2, 3 ст. 25 Закону № 2464 встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники ЄВ зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. При цьому, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За змістом норм частин 10, 13 ст.25 цього Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Пунктом 2 ч.11 ст.25 зазначеного Закону встановлено, що орган доходів і зборів застосовує до платника ЄВ штрафні санкції. Зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частинами 14, 15 і 16 ст. 25 Закону № 2464 визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником ЄВ протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ складається згідно з додатком 12 до Інструкції №449. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Зі спірного рішення суд установив, що штрафні санкції застосовані до позивача у зв`язку з несвоєчасною сплатою позивачем ЄВ за період з 20.10.2018 до 17.12.2018.

З даних облікової картки позивача (код класифікації доходів бюджету 71040000) суд встановив, що станом на 19.10.2018 за ним рахувалась переплата з ЄВ в сумі 819,20 грн. У період з 20.10.2018 до 17.12.2018 позивачу нараховано ЄВ на суму 2802,75 грн., а позивач сплатив до бюджету ЄВ за вказаний період на загальну суму 2132,20 грн.

Також суд встановив, що 02.07.2014 позивач уклав з ДПІ у м. Черкасах договір №1423019100214 про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, предметом якого була добровільна сплата єдиного внеску на рахунок № НОМЕР_2 . Строк дії цього договору - 30.06.2016.

Після закінчення його дії станом на 01.01.2017 на вищевказаному рахунку позивача рахувалась переплата в сумі 4223,79 грн. Крім того на вказаний рахунок позивачем сплачені кошти платіжними дорученнями від 20.01.2017 №481 на суму 704,00грн., від 16.023.2017 №491 на суму 704,00грн., від 15.03.2017 №499 на суму 704,00грн. Отже, переплата на зазначеному рахунку становила 6335,79 грн. Цієї обставини відповідач не спростовує.

16.01.2017 та 19.04.2017 позивач звертався до податкового органу із заявами (а.с.16, 22), в яких просив здійснити перерахування коштів в розмірі 4223,79 грн. та 2112,00 грн. відповідно з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_3 . Станом на час вирішення цього спору перерахування коштів не здійснено, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки позивача.

З цього приводу суд врахував, що відповідно до п.2 розділу IV Інструкції №449 сплата ЄВ здійснюється за місцем обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується, в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Згідно з ч.10 ст.9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

З метою регламентування руху коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року №54 затверджено Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Положення №54).

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 2 Положення №54 державна фіскальна служба України та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби відкривають в Казначействі небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування" для зарахування та розподілу страхових коштів.

Відкриття рахунків 3719 здійснюється на підставі заяв ДФС і головних управлінь ДФС та інших документів у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

На підставі п.1 Розділу 3 Положення №54 страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДФС.

Отже, для зарахування та акумулювання страхових коштів у органах казначейства відкритий єдиний балансовий рахунок 3719.

Відповідно до ч.5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Отже, наявна у позивача на рахунку № НОМЕР_2 переплата на загальну суму 6335,79 грн. перебуває на балансовому рахунку 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування".

З цього приводу суд рахував висновки Верховного Суду (далі - ВС) у подібних правовідносинах у постанові від 04.05.2018 у справі №813/6852/14.

У вказаному рішенні ВС вважає, що оскільки особу притягнуто до відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску у той час, коли кошти зараховані на казначейський рахунок, зазначена обставина не може бути кваліфікована як несвоєчасна сплата, оскільки кошти перераховано своєчасно хоча і на помилковий, але на дійсний казначейський рахунок органу доходів і зборів.

Крім того згідно з позицією ВС у п.15 постанови від 13.11.2018 №813/524/18 помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску, за умови зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок - 3719, не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений Законом строк, а відтак і для застосування відповідальності за несвоєчасне перерахування єдиного внеску.

Тому суд дійшов висновку, що застосування до позивача спірним рішенням штрафних санкцій є необґрунтованим.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що спірне рішення у цій справі є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог сплачений позивачем судовий збір у розмірі 768,40грн. відповідно до квитанції від 13.06.2019 №0.0.1379691515.1 підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі. Інших клопотань щодо розподілу судових витрат не заявлено.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасувати рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 19.02.2019 №0026565013 про застосування штрафних санкцій в сумі 311,77грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39392109) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 768,40грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі 05.08.2019.