Ухвала суду № 83435629, 05.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року Справа № 160/4989/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у м. Дніпро клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про закриття провадження у справі в частині позовних вимог за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЄВРОБУС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

в с т а н о в и в:

31.05.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЄВРОБУС" (далі - ТОВ з ІІ "ЄВРОБУС", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ з ІІ "ЄВРОБУС" №111574 від 23.05.2019р.;

- визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №239/19 від 09.04.2019 року до акта №037190 від 09.04.2019 року у розмірі 127,00 євро.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/54989/19 за вищевказаною позовною заявою ТОВ з ІІ "ЄВРОБУС" та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судовому засіданні на 03.07.2019р. об 11:00 год. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

19.06.2019р. від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому викладено клопотання про закриття провадження у справі №160/4989/19 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд, оскільки ці вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з`явився, у відповіді на відзив, наданій Дніпропетровському окружному адміністративному суду на електронну адресу 26.06.2019р., просив провести розгляд справи №160/4989/19 за відсутності позивача та його представника. Своєї позиції стосовно клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог не висловив.

Відповідач про час, дату та місце розгляду справи також був повідомлений належним чином, проте його представник у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на приписи ч.9 ст.205 КАС України, суд розглянув дану справу та клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про закриття провадження у справі №160/4989/19 в частині позовних вимог в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки відсутня потреба заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та заявлене клопотання, проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють це питання, суд доходить висновку про його задоволення, з огляду на таке.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Отже, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

При цьому згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, проте, ці рішення, дії чи бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

В свою чергу, за своєю правовою природою оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні ст.19 КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, а тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому суд зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 30 січня 2019 року у справі №803/3/18 та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 травня 2019 року у справі №807/1277/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Приписами ч.2 ст.238 КАС України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №239/19 від 09.04.2019 року до акта №037190 від 09.04.2019 року не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд доходить висновку про задоволення клопотання відповідача та закриття провадження у цій справі у вказаній частині позовних вимог.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України - не пізніше закінчення строків розгляду справи, а саме: суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст. ст. 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про закриття провадження у справі в частині позовних вимог за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЄВРОБУС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - задовольнити.

Провадження у справі №160/4989/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЄВРОБУС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №239/19 від 09.04.2019 року до акта №037190 від 09.04.2019 року у розмірі 127,00 євро - закрити.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав відповідно до приписів ч.2 ст.239 КАС України не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені 294-297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 05 серпня 2019 року.

Суддя О.М. Турова