Рішення № 83424366, 27.05.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/8460/18

Провадження № 2/752/1590/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.05.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

за участю секретаря - Петрова Є.В.,

представника відповідача - Юхименко Д.В .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» страхового відшкодування в розмірі 56276,47 гривень та судових витрат у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.06.2017 р. о 14 год 15 хв в м.Києві по вул.Трутенка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ssang Yong-Actyon» д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля «Audi-80» д.н. НОМЕР_2 , що належить позивачу, внаслідок чого транспортні засоби зазнали пошкоджень.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_3 відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 04.10.2017 р.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Ssang Yong-Actyon» д.н. НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «СК «ВУСО» на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів АК/6370270.

Позивач посилається на те, що 02.11.2017 р. вона звернулась до Страхової компанії з метою ознайомлення з документами на підставі яких була оцінена шкода, які надані їй не були. Представником компанії була проведена консультація та повідомлено, що автомобіль, який належить їй на праві власності визнано фізично знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та його залишки можуть бути продані, в зв`язку з чим розмір страхового відшкодування в сумі 27298,82 гривень буде достатнім для відшкодування збитків. Будучи необізнаною з процедурою оцінки вона подала заяву про узгодження суми страхового відшкодування, після чого, дана сума була перерахована на її рахунок.

В зв`язку з тим, що залишки пошкодженого транспортного засобу не вдалось реалізувати, вона звернулась до експерта з метою проведення оцінки розміру матеріального збитку, завданого їй внаслідок ДТП і відповідно до Звіту № 808/12-17 ринкова вартість автомобіля до настання дорожньо-транспортної пригоди становить 92175,29 гривень. В подальшому оцінювачем складено Звіт № 808/12-17/1 від 09.01.2018 р., відповідно до якого визначено ринкова вартість автомобіля після настання дорожньо-транспортної пригоди, що становить 8600 гривень.

Тобто розмір завданої шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відповідно до ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить різницю між вартістю автомобіля до настання дорожньо-транспортної пригоди та після її настання, а саме 83575,29 гривень.

З урахуванням сплаченого страхового відшкодування з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування в сумі 56276,47 гривень.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність позивача.

Представник відповідача в ході судового розгляду заперечував проти задоволення позову, підтримав позицію Страхової компанії, викладену у відзиві на позовну заяву, зазначаючи на те, що розмір страхового відшкодування був узгоджений між сторонами, а тому Страхова компанія виконала свій обов`язок щодо виплати страхового відшкодування в узгодженому розмірі відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки позивач не наполягала на проведенні експертизи. Крім того, представник відповідача зазначив на недопустимість доказів, наданих позивачем на підтвердження розміру матеріального збитку, оскільки оцінка транспортного засобу проведена з порушенням Методики проведення даного виду досліджень.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.06.2017 р. о 14 год 15 хв в м.Києві по вул.Трутенка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ssang Yong-Actyon» д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля «Audi-80» д.н. НОМЕР_2 , що належить позивачу, внаслідок чого транспортні засоби зазнали пошкоджень.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 04.10.2017 р. ОСОБА_3 визнано винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 30.06.2017 р., та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як закріплено ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов"язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Ssang Yong-Actyon» д.н. НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «СК «ВУСО» на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів АК/ 6370270.

Відповідно до Полісу ліміт відповідальності Страховика за шкоду, завдану третім особам, становить 100000 гривень, фрашиза дорівнює нулю.

Згідно з ст.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст.6 Закону).

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що 17.09.2018 р. позивач звернувся до ПАТ «СК «ЗДОРОВО» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підставі ст. 30 зазначеного Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Дії особи, яка має право на отримання страхового відшкодування, регламентуються ст.35 Закону, відповідно до якої для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

У відповідності до ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

Судом встановлено, що 02.11.2017 р. ОСОБА_2 після проведення відповідних консультацій з представником Страхової компанії «ВУСО» звернулась з заявою про отримання страхового відшкодування та узгодження розміру страхового відшкодування, а також зазначила про достатність зазначеної суми для відновлення транспортного засобу і відсутність у неї матеріальних претензій після отримання страхового відшкодування.

Тобто, позивач скористалась своїм правом на узгодження суми страхового відшкодування і не наполягала на проведенні оцінки пошкодженого транспортного засобу у визначеному Законом порядку.

Посилання позивача у відповіді на відзив про застосування працівниками Страхової компанії омани та неналежне роз`яснення положень Закону щодо порядку визначення розміру збитків не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не доведені будь-якими доказами.

Страхове відшкодування в узгодженому розмірі в сумі 27298,82 гривень 03.11.2017 р. було перераховано позивачу, що не оспорювалось сторонами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виконання відповідачем свого обов`язку, передбаченого Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині виплати потерпілій страхового відшкодування в один із способів, передбачених Законом.

На підставі зазначеного суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

В силу положень ст.141 ЦПК України в зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати,понесені позивачем, не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 273, 281 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О.Колдіна