Ухвала суду № 83409532, 02.05.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5760/18

Провадження № 1-кп/359/137/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2019 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кабанячого Ю.В.,

суддів Муранової-Лесів І.В., Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Тоцькій К.О.,

за участю:

прокурорів Малашич Ю.Ю., Донського О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Ємець С.М., Каленіченко Л.С., Сороки З.І.,

Танчук М.А.,

розглядаючи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.2 ст.127, ч.3 ст.27, ст.340, ч.3 ст.27, п.п.3, 12 ч.2 ст.115 КК України,

встановив:

В судовому засіданні прокурор Малашич Ю.Ю. заявила клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою за обставин, що підстави для обрання обвинуваченому такого виду запобіжного заходу не перестали існувати, а обраний запобіжний захід слід продовжити, з огляду на наступне.

Зокрема залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2 опинившись на волі, зможе, ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування) і на це вказують такі обставини: характер групових протиправних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких висунуто обвинувачення; тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватими. Крім того, на виконання вимог ст. 178 КПК України оцінюючи дані про особу обвинуваченого слідує, що він не має утриманців, не має на праві власності одноособово нерухомого майна, хоча його майнові статки впевнено можна визнати високим. До того ж інші особи, які є співвиконавцями інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, опинившись на волі, ухилилися від слідства, у зв`язку з чим перебувають у розшуку.

Джерела походження інформації про обґрунтованість висунутого обвинувачення ідентифікуються з наведеного раніше переліку вчинення процесуальних дій під час досудового розслідування. За таких обставин, гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою обвинуваченого дотримані, враховуючи при цьому і практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Нечипорук і Ионкало проти України»).

Співвідносячи доцільність подальшого застосування щодо ОСОБА_4 тримання під вартою з особливістю та обсягом тих процесуальних дій, які слід провести для завершення провадження, слід взяти до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого судовий розгляд не завершено, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.

Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2 опинившись на волі, зможе також перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це, крім самого характеру протиправних дій, в яких він обвинувачується, вказують такі обставини: надзвичайна важливість показань очевидців подій з різних сторін конфлікту, висока ймовірність контактів з боку обвинуваченого та інших підозрюваних, якщо він опиниться на волі.

Таким чином, встановлені на час обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вищевказані ризики та імовірне вчинення інших дій, які враховано при обранні йому зазначеного запобіжного заходу, не зменшилися.

Зазначені обставини виправдовують потребу в ізоляції обвинуваченого ОСОБА_4 на час судового розгляду, що є можливим лише у разі тримання його під вартою, а інші запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурори Малашич Ю.Ю. та Донський О.І. підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити.

Захисник Ємець С.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинувачуваного ОСОБА_1 під вартою. Вважає дане клопотання не є обґрунтованим та таким, що суперечить вимогам закону, а також не припустимим відповідно чинного законодавства. Наведені стороною обвинувачення ризики, фактично не існують. Зазначені факти щодо ризиків вчинення її підзахисного не містять конкретних беззаперечних фактів.

ОСОБА_1 має проблеми зі здоров`ям, його діагноз гіпертонія другого ступеня з високим ризиком. Його стан тільки погіршується, що підтверджується довідками від лікаря та виписками з швидкої допомоги. ОСОБА_1 рекомендована госпіталізація.

Таким чином просить суд врахувати вимоги чинного законодавства, міжнародну правову норму, наданні у судовому засіданні документальне підтвердження вищезазначеного та відмовити у клопотанні прокурора, за недоведеністю та не обґрунтуванням клопотання про продовження строку тримання під вартою, змінивши запобіжний захід ОСОБА_1 на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою, а саме заставу або домашній арешт.

Захисники Сорока З.І., Танчук М.А. та Каленіченко Л.С. в судовому засіданні заперечили роти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 та просили застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачуваний ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримав своїх захисників.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , заперечення на вказане клопотання, показання свідка, колегія суду дійшла до таких висновків.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч.3 ст.199 цього ж Кодексу строк тримання обвинуваченого під вартою підлягає продовженню у випадку, якщо заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також неможливо завершити судове провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Практика Європейського суду з прав людини та Конвенція про захист прав та основоположних свобод дозволяє державам застосовувати необхідні засоби для запобігання вчиненню конкретного злочину. («Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v United Kingdom), 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 «Влох проти Польщі» (Wloch v Poland), 27785/95, 19 жовтня 2000. «Степуляк проти Молдови» (Stepuleac v Moldova), 8207/06, 6 листопада 2007).

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Зважаючи на те, що на час розгляду клопотання не допитані потерпілі, ця обставина свідчить про те, що кримінальне провадження не може бути завершено до закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою.

Зважаючи на вимоги Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу щодо встановлення мінімальних стандартів забезпечення прав, підтримання та захисту жертв злочинів від 25 жовтня 2012, вказує на обов`язок держав здійснювати захист вразливих учасників кримінального процесу не лише від фізичного, а й від емоційного та психічного впливу.

Зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за яке передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі. Ця обставина свідчить про те, що під впливом тяжкості покарання, яке може загрожувати обвинуваченому, з великим ступенем вірогідності він може переховуватись від суду. Крім того, станом на час розгляду цього клопотання допитано не всі свідки. Потерпілі ще не допитувалися. Ця обставина свідчить про те, що ризик незаконного впливу обвинуваченого на цих учасників кримінального провадження не зменшився та продовжує існувати.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Таким чином, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, наявність міцних соціальних зв`язків за відсутності будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено.

Продовження дії запобіжного заходу відбудеться в даному випадку не «автоматично», а із встановленням і дослідженням питання про наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини в кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного колегія суду вважає, що тримання під вартою в даному випадку не виходить за межі розумного строку та не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки суспільний інтерес, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи. А тому, на даний час, підстав для застосування іншого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суду не вбачає. З цих підстав у задоволенні клопотання захисників Ємець Світлани Миколаївни, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про обрання менш суворого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи застави відмовити.

З огляду на це суд вважає доцільним продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою ще на 60 днів.

Керуючись ч.3 ст.331, ч.2 ст.369, ч.3 ст.371, ст.372, ч.2 ст.376 КПК України, суд,

ухвалив:

Клопотання прокурора Малашич Юлії Юріївни про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому в АДРЕСА_1 , продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Ухвала суду діє до 24 години 00 хвилин 30 червня 2019 включно.

ОСОБА_1 утримувати в ізоляторі тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в м. Києві (м. Київ пров. Косогірний, 7).

Зобов`язати адміністрацію ізолятора тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в м. Києві забезпечити дообстеження ОСОБА_1 в умовах спеціалізованої кардіологічної медичної установи.

У задоволенні клопотання захисників Ємець Світлани Миколаївни, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про обрання менш суворого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п`яти днів.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Головуючий суддя Ю.В. Кабанячий

Судді: І.В. Муранова-Лесів

Є.О. Борець