Рішення № 83400622, 02.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1931/19

РІШЕННЯ

іменем України

02 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України , Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України, Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків на Чорнобильської АЕС при Міністерстві соціальної політики України від 27 березня 2018 року (протокол №117); зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області поновити позивачу виплату додаткової пенсії згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту припинення. Постанову звернути до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням йому було відмовлено у підтвердженні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, оскільки не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження. Визнано безпідставним видачу посвідчення та вирішено його вилучити з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Позивач також зазначає, що згідно спірного рішення Комісії припинено виплату додаткової пенсії відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вважає вказане рішення протиправним, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується наявними в матеріалах його особової справи документами.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

У встановлений судом строк Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначив, що 25.04.2018 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов витяг з рішення Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації засідання комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській ЕАС при Міністерстві соціальної політики України.

Згідно зазначеного рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України від 27.03.2018 встановлено відсутність підстави для підтвердження статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській ЕАС категорії 1 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_1 від 29.09.1999, визначеного Хмельницькою обласною державною адміністрацією по ОСОБА_1 . Не підтверджено факт виконання робіт в зоні відчуження. Посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

На підставі зазначених документів Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Швецю М.Г ОСОБА_2 з 27.03.2018 (з дати засідання Комісії) припинено виплату пенсії як особі з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону № 796-ХІІ.

Згідно розпорядження начальника відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 3 від 15.05.2018 № 108239 ОСОБА_1 з 27.03.2018 переведено на пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.

Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_1 припинення виплати пенсії як особі з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України № 796-ХІІ здійснено в межах повноважень та у спосіб передбачений законом.

Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.

Суд зазначає, що частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до задоволення не підлягає.

Також, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв`язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду.

Щодо клопотання про залишення без розгляду по причині пропуску позивачем строку звернення до суду, суд звертає увагу відповідача на те, що на виконання ухвали суду від 01.07.2019 позивачем надано заяву в якій останній підтвердив поважність пропуску звернення до адміністративного суду, а тому на думку суду вказане клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Від Міністерства соціальної політики України на адресу суду 29.07.2019 надійшов відзив в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що Державною фінансовою інспекцією в Хмельницькій області в 2012 році була проведена перевірка в частині правильності призначення ОСОБА_3 пенсії, надання пільг та компенсацій як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В ході перевірки було встановлено, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС заявнику було видало в 1998 році на підставі довідки Волочиської центральної районної лікарні від 01.12.1992 № 78 та довідки Міністерства охорони здоров`я України про те, що в 1986 році ОСОБА_1 працював в с.Андріївна, Чорнобильського району, Київської області.

Проте, відповідно до інформації, наданою Іванківською центральною районною лікарнею, працівники Волочиської центральної районної лікарні: зокрема і ОСОБА_1 , в 1986 році перебували у відрядженні в с.Розважів, Іванківського району, Київської області, яке розташовано за межами зони відчуження.

Дослідивши позовну заяву, а також відзиви на позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що в період з 19.05.1986 по 24.05.1986 ОСОБА_1 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою Іванківської Центральної районної лікарні №303 від 09 вересня 1991 року.

З матеріалів пенсійної справи встановлено, що з 07.10.2005 ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності II групи на загальних умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З 01.01.2006 позивача переведено на пенсію по інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі фактичних збитків.

З 1992 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, згідно посвідчення, яке згодом було замінено на посвідчення серії НОМЕР_1 від 29.09.1999.

Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України прийнято рішення № 117 від 27.03.2018 про відсутність підстав для підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Хмельницькою обласною державною адміністрацією та про вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Підставою прийняття вищевказаного рішення зазначено не підтвердження факту виконання робіт в зоні відчуження.

Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Швецю М ОСОБА_4 з 27.03.2018 (з дати засідання Комісії) припинено виплату пенсії як особі з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач вважаючи вищевказане рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі – Закон № 796-ХІІ).

Згідно ч.1 ст.1 Закону №796-ХІІ визначено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до статті 10 Закону №796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 14 Закону №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів.

Статтею 15 Закону №796-ХІІ встановлено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до статті 65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року за № 51 (далі - Порядок) (який був чинним під час видачі позивачу відповідного посвідчення), посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 10 абзацу 4 Порядку, Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Пунктом 12 Порядку встановлено, що спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, розглядаються комісіями при Київській і Житомирській облдержадміністраціях на підставі відповідних письмових підтверджень, виданих керівниками підприємств, організацій та установ, які направляли цих осіб на роботу до зони відчуження, або керівниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за місцем виконання робіт.

Згідно Пункту 5.1. Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 травня 2006 року №187 (яке було чинним на момент видачі позивачу посвідчення) встановлено, що рішення Комісії приймаються колегіально і є обов`язковими для виконання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видане безпідставно.

Відповідно до пункту 5.6. у разі встановлення Комісією факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії воно на підставі рішення Комісії підлягає вилученню.

Суд зазначає, що згідно довідки № 2369 від 26.12.1990 Волочиської центральної районної лікарні ОСОБА_1 у період з 16.05.1986 по 30.05.1986 знаходився в Іванківському районі Київської області по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно довідки Іванківської центральної районної лікарні №303 від 09 вересня 1991 року ОСОБА_1 в період з 19.05.1986 по 24.05.1986 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, відповідно до довідки Волочиської центральної районної лікарні №б/н виданої Головним лікарем району, ОСОБА_1 встановлено, що за час відрядження з 19 травня по 24 травня 1986 року по ліквідації аварії на ЧАЕС заробітна плата нараховувалась в 3-х кратному розмірі - 237 крб. 18 коп.

Суд встановив, що відповідно до довідки Волочиської центральної районної лікарні №148 від 11.03.2002 виданої позивачу, що він працював в зоні відчуження в населеному пункті с.Андріївка 5,5 (п`ять з половиною) днів, з 19.05.1986 по 24.05.1986, крім того заробітна плата за ці дні складає 237 крб. 18 коп.

Вказані довідки є доказами про підвищену оплату праці в зоні відчуження та одним із документів на підставі яких видається посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Також, довідка №42 видана Міністерством охорони здоров`я України 24.11.1992 ОСОБА_1 підтверджує факт перебування позивача з 19.05.1986 по 24.05.1986 у зоні відчуження с.Андріївка, та є підставою для видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Суд критично оцінює твердження відповідачів, щодо перебування позивача в період з 19.05.1986 по 24.05.1986 поза межами зони відчуження, оскільки останніми у наданих відзивах не заперечувався зміст довідок виданих ОСОБА_1 та їх дійсність.

Крім того, суд бере до уваги положення частини першої статті 6 КАС України де зазначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності.

Позивач тривалий час, зокрема з 1999 року мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, користувався відповідними пільгами, встановленими законодавством України та розраховував на стабільність і передбачуваність свого статусу.

Такий спосіб формулювання висновку відповідачем, суд вважає протиправним, оскільки, в матеріалах пенсійної справи позивача знаходились довідки, видані на ОСОБА_1 згідно яких позивач був залучений до роботи у зоні відчуження в с.Андріївка, що в свою чергу спростовує твердження відповідача про перебування позивача за межами зони відчуження в період з 19.05.1986 по 24.05.1986.

Також суд вважає, що Комісією не було належним чином досліджено документи про розміри нарахованої та виплаченої позивачу заробітної плати у 1986 році, оскільки як встановлено зі змісту довідки позивач у травні 1986 року отримав суттєво підвищений розмір оплати праці, яка здійснювалась лише особам, які перебували в зоні відчуження та виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Додатково судом встановлено, що відповідно до довідки МСЕК серії МСЕ № 056034 від 15.01.2004 позивачу у подальшому було встановлено ІІ групу інвалідності довічно, у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Причинний зв`язок хвороби з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджується також Експертним заключенням Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії № 13 від 09 вересня 1999 року, де вказано, що захворювання пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно наказу Волочиської центральної районної лікарні №30 від 06.05.1986, встановлено, що для виконання завдань відкомандировано в Іванківську центральну районну лікарню Київської області строком з 19.05. по 24.05.1986 ОСОБА_1 - завідуючого відділенням швидкої допомоги, начальника команди.

У той же час відсутність інших письмових доказів про перебування позивача в зоні відчуження і наявність наказу про відрядження його в район, який знаходиться поруч з зоною відчуження, а не в самій зоні, не виключає того, що позивач міг щодня залучатись до роботи саме в зоні відчуження.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що при прийнятті спірного рішення від Комісія не врахувала усіх деталей та не достатньо вивчила матеріали справи позивача, не встановивши усі дійсні обставини та не проаналізувавши усі наявні документи, позаяк позивач мав відповідний статус, який ніким під сумнів не ставився.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, оскільки рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України від 27.03.2018 № 117 про відсутність підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та вилучення вказаного посвідчення призводить до погіршення правового статусу особи, що в контексті змісту Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод може розцінюватись як невиправдане втручання держави у права особи, гарантовані Конвенцією, що не відповідає принципу пропорційності заходу, меті такого втручання, а також принципу правової визначеності, суд вважає, що у даному випадку існують підстави для визнання рішення відповідача протиправним та його скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання поновити виплату пенсії згідно Закону № 796-ХІІ, суд зазначає наступне.

Позивачу призначено пенсію з врахуванням довідки Волочиської районної центральної лікарні від 11.03.2002 року № 148 про заробітну плату за період роботу в зоні відчуження в населеному пункті с. Андрїївка з 19.05.1986 по 24.05.1986.

З 2006 року позивача переведено на пенсію по інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону № 796-ХІІ в розмірі фактичних збитків.

Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу з 27.03.2018 припинено виплату пенсії як особі з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону № 796-ХІІ, на підставі прийнятого Комісією рішення від 27.03.2018.

Тобто, підставою для припинення виплати пенсії позивачу слугувало рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків на Чорнобильської АЕС при Міністерстві соціальної політики України від 27.03.2018 (протокол №117).

У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Щокін проти України" питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення судом вчинення відповідачем протиправних дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

В зв`язку із наведеним вище, суд вважає, що враховуючи протиправність рішення №117 від 27.03.2018, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому має право на отримання додаткової пенсії згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту припинення виплати відповідної пенсії.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності його поведінки у спірних правовідносинах.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки наданих доказів в їх сукупності дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків на Чорнобильської АЕС при Міністерстві соціальної політики України від 27 березня 2018 року (протокол №117).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області поновити ОСОБА_1 виплату додаткової пенсії згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту її припинення.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії ОСОБА_1 в межах суми стягнення за один місяць.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Міністерство соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10,м.Київ,01023 , ідентифікаційний код - 37567866) Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10,Київ,Центральна Частина Києва, Київ,01601 , ідентифікаційний код - 37567866) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 21318350)

Головуючий суддя П.І. Салюк