Рішення № 83400614, 31.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1433/19

РІШЕННЯ

іменем України

31 липня 2019 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. позивача: ОСОБА_1 , представника відповідача: Подворного Д.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якій просить суд зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України врахувати старшому лейтенанту поліції Мельнику Сергію Миколайовичу до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, служби в Державній пенітенціарній службі України з 11.11.2009 по 27.10.2015 та провести відповідні виплати з врахуванням вислуги років.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві та у відповіді на відзив позивач зазначив, що з 11.11.2009 по 27.10.2015 проходив службу в Державній пенітенціарній службі України. На даний час працює інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції.

Вказав, що 19.11.2018 подав начальнику Департаменту патрульної поліції Національної поліції України рапорт щодо зарахування періоду служби в Державній пенітенціарній служби України до стажу служби в Національній поліції.

Листом ДПП НПУ №14407/41/4/01-18 від 11.12.2018 позивачу повідомлено, що відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік органів, установ, періоди роботи в яких зараховуються до стажу служби в поліції. Зазначено, що періоди проходження служби в органах Державної пенітенціарної служби України до вказаного переліку не включено. Повідомлено, що підстави для зарахування даного періоду служби до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки - відсутні.

Позивач вважає, що має право на зарахування до стажу його служби в поліції періоду служби в органах Державної пенітенціарної служби України, а тому звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Суд, ухвалою від 24.05.2019 року відкрив провадження та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив на позовну заяву та заперечення, в яких вказав, що вважає адміністративний позов необґрунтованим та безпідставним з підстав того, що статтею 78 Законом України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік органів, установ, періоди роботи в яких зараховуються до стажу служби в поліції. Вказав, що підстав для зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції періодів служби в органах Державної пенітенціарної служби України немає. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що позивач - ОСОБА_1 з 11.11.2009 по 27.10.2015 проходив службу в Державній пенітенціарній службі України, що підтверджується наказом начальника Управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області ОСОБА_2 від 27.10.2015 року №54о/с "По особовому складу", та відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

На даний час позивач працює інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції.

19.11.2018 позивач подав начальнику Департаменту патрульної поліції Національної поліції України рапорт щодо зарахування періоду служби в Державній пенітенціарній служби України до стажу служби в Національній поліції.

Листом ДПП НПУ №14407/41/4/01-18 від 11.12.2018 позивача повідомлено, що відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік органів, установ, періоди роботи в яких зараховуються до стажу служби в поліції. Зазначено, що періоди проходження служби в органах Державної пенітенціарної служби України до вказаного переліку не включено. Повідомлено, що підстави для зарахування даного періоду служби до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Даючи правову оцінку доводам позивача щодо безпідставності не зарахування йому періодів служби в Державній пенітенціарній службі України до стажу служби в поліції на підставі ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію", суд враховує наступне.

Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Суд звертає увагу і на ту обставину, що служба в Державній пенітенціарній службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а відтак повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі п.3 ч.2 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію".

У відповідності до ч.4 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію" порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Положеннями п.п.3-6 ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 № 900-VIII, який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Згідно з Конституцією України та Законом України "Про міжнародні договори і угоди", чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Також згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.

Частиною 1 статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пункті 83 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини" від 12.07.2001 Суд нагадує, що, згідно з усталеною практикою органів Конвенції, "майно" може являти собою "існуюче майно" або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

При цьому, враховуючи принцип справедливості (fairness) та недопущення зловживання повноваженнями (abuse of power) під час прийняття рішень та вчинення діянь публічною адміністрацією, наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового захисту.

З урахуванням зазначених обставин, суд зазначає, що служба в органах Державної пенітенціарної служби України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, тобто має аналогічний правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію".

Враховуючи, що позивачем доведено протиправність дій відповідача щодо не зарахування до стажу роботи позивача служби у Державній пенітенціарній службі України, тому позовні вимоги щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, служби в Державній пенітенціарній службі України з 11 листопада 2009 року по 27 жовтня 2015 року та проведення відповідних виплат з врахуванням вислуги років є обґрунтованими.

Належних та допустимих доказів в спростування зазначеного представником відповідача суду не надано.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив 768,40 грн судового збору, що підтверджується квитанцією №82 від 10.05.2019.

Отже, з врахуванням положень ст. 139 КАС України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, на користь позивача необхідно стягнути 768,40 грн судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Керуючись статтями 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України врахувати старшому лейтенанту Мельнику Сергію Миколайовичу до стажу служби в поліції службу у Державній пенітенціарній службі України з 11 листопада 2009 року по 27 жовтня 2015 року та провести відповідні виплати з врахуванням вислуги років.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 серпня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048 , код ЄДРПОУ - 40108646)

Головуючий суддя П.М. Майстер