Ухвала суду № 83400195, 02.08.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 серпня 2019 р. Справа № 480/2626/19

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Сумської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської обласної державної адміністрації, та просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача при розгляді скарги ОСОБА_1 від 29.11.2018 № 696 , які призвели до надання необґрунтованої відповіді (відмови);

- визнати необґрунтованою та незаконною відмову відповідача зробити до Верховної Ради України подання про перевибори сільської ради та її голови, викладену в листі від 11.06.2019 № 01-48/6046;

- зобов`язати відповідача протягом 5 днів з дня ухвалення судом рішення надати обґрунтовану відповідь на скаргу від 29.11.2018 № 696.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 позовна заява була залишена без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України. Позивачу надано семиденний строк, з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме: подати до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначити: власний реєстраційний номер облікової картки платника податків, або номер і серію паспорта, зазначити офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача, або відомості про їх відсутність, надати засвідчені належним чином додатки до позовної заяви, а також відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; надати оригінал квитанції про сплату судового збору.

Ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 26.07.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду від 22.07.2019 про залишення позовної заяви без руху, 30.07.2019 позивач надіслав до суду заяву № 539, в якій навів підстави звільнення його від сплати судового збору подібні за своїм змістом, що були зазначені ним у заяві від 17.07.2019 № 514. Однак суд зазначає, що вказані підстави не були визнані судом такими, що свідчать про незадовільний майновий стан позивача.

Так, у заяві № 539 позивач, вираховуючи свій чистий дохід за 2018 рік, посилається на положення підпункту 165.1.14 Податкового кодексу України, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України.

Відтак, на думку позивача, відраховані аліменти в розмірі 24000,00 грн не можуть входити до нарахованого доходу за 2018 рік у розмірі 30614,91 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Частиною 2 встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що вирішення питання звільнення від сплати судового збору пов`язується саме з річним доходом позивача.

Податковим кодексом України визначено поняття доходу з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю (підпункт 14.1.54 Податкового кодексу України).

Документально підтверджений дохід позивача за 2018 рік, згідно з наданими ним довідками, складає 31955,19 грн та згідно з його поясненнями - 30614,91 грн. Отже, саме ця сума є сумою річного доходу позивача за 2018 рік.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1536,80 грн складає менше 5 відсотків від річного доходу позивача.

Суд також не погоджується з твердженням позивача про те, що в силу положень підпункту 165.1.14 Податкового кодексу України в його дохід не можуть бути враховані кошти, які відраховані в якості аліментів, оскільки дане положення Кодексу стосується особи, яка отримала аліменти, а не особи, яка їх сплатила.

Вказана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 16.04.2019 у справі № 580/1388/17 (адміністративне провадження № К/9901/3312/19) за позовом ОСОБА_1 до Землевпорядника Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області Гутник Тетяни Вікторівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Також суд зазначає, що надана позивачем до заяви № 539 копія довідки з Лебединської міськрайонної філії Центру зайнятості № 2470 не є належним та достатнім доказом, який підтверджує незадовільний майновий стан позивача, оскільки охоплює лише період з 01.01.2019 по 31.06.2019.

Інших підстав звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 не наведено, документа про сплату судового збору ним не надано.

Крім того, на виконання ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 позивач не зазначив власний реєстраційний номер облікової картки платника податків, або номер і серію паспорта, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача, або відомості про їх відсутність.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За приписами ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки позивач недоліки позовної заяви в повному обсязі не усунув в семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а строк для усунення її недоліків закінчився 02.08.2019, тому позовну заяву належить повернути позивачу відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

У той же час, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Н.В. Савицька