Рішення № 83399567, 25.07.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 липня 2019 року Справа № 280/1619/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.

за участю:

представника позивача - Саланської І.Л.

представника відповідачів - Голікова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдснаб" (69083, м.Запоріжжя, вул. Музична, буд. 2, код ЄДРПОУ 41016389)

до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197),

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдснаб" (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою (з урахуванням уточненої) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 25.02.2019 № 1087025/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000038 від 18.02.2019; від 02.04.2019 № 1129324/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000066 від 26.02.2019; від 12.04.2019 № 1139848/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000023 від 11.03.2019; від 12.04.2019 № 1139849/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000034 від 15.03.2019; від 12.04.2019 № 1139841/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000062 від 05.03.2019; від 15.04.2019 № 1141967/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000015 від 06.03.2019; від 15.04.2019 № 1141966/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000036 від 15.03.2019; від 15.04.2019 № 1141955/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000028 від 13.03.2019 та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1000038 від 18.02.2019, № 1000066 від 26.02.2019, № 1000023 від 11.03.2019, № 1000034 від 15.03.2019, № 1000062 від 05.03.2019, № 1000015 від 06.03.2019, № 1000036 від 15.03.2019 та № 1000028 від 13.03.2019.

За приписами частини 9 статті 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №28 від 15.04.2019 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ" адміністративна справа №280/1619/19 призначена на повторний автоматизований розподіл у зв`язку з відпусткою з вагітністю та пологами з 12.04.2019 по 15.08.2019 головуючого по даній справі судді Артоуз О.О.

Справа автоматизованою системою документообігу суду 15.04.2019 передана на розгляд судді Сіпаці А.В.

Ухвалою суду від 15.04.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання по справі на 13.05.2019.

Ухвалою суду від 13.05.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 25.06.2019.

Ухвалою суду від 25.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.07.2019.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 25 липня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив та уточненій позовній заяві. Зокрема зазначила, що за фактом продажу товару Товариством було складено накладні № 1000038 від 18.02.2019, № 1000066 від 26.02.2019, № 1000023 від 11.03.2019. № 1000034 від 15.03.2019, № 1000062 від 05.03.2019, № 1000015 від 06.03.2019. № 1000036 від 15.03.2019 та № 1000028 від 13.03.2019, які подано засобами електронного зв`язку на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до отриманих 20.02.2019, 12.03.2019, 28.03.2019 та 29.03.2019 квитанцій, документи прийнято, проте реєстрацію зупинено у зв`язку з наступним: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/PK не відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем на розгляд Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в електронному вигляді було подано Повідомлення № 12 від 21.02.2019, № 23 від 26.03.2019, № 29 від 10.04.2019, № 31 від 10.04.2019, № 30 від 10.04.2019, № 32 від 11.04.2019, № 34 від 11.04.2019 та № 33 від 11.04.2019 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрація яких зупинена. Зазначає, що Комісією ДФС було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, з підстави ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; Договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій. У графі «Додаткова інформація» зазначено: первинні документи щодо транспортування товару до покупця від постачальника. Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних було оскаржено в адміністративному порядку. Проте, рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 07.03.2019 № 13402/41016389/2 залишено скаргу без задоволення рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Позивач вважає, що вказані вище рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідачів заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов (вх. №18973 від 13.05.2019). Зокрема зазначив, що комісія ГУ ДФС у Запорізькій області приймала рішення про відмову у реєстрації податкових накладних тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд комісії. Вказав, у Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних. Зазначив, що рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області не можуть бути скасовані так як прийняті виключно в межах діючого законодавства, а тому є правомірними.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - пять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що ТОВ "Голдснаб" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності ТОВ "Голдснаб" є виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування (КВЕД 20.41).

Між ТОВ "Голдснаб" та ТОВ ВКФ "ЕЛТА" було укладено Договір № 4 від 27 березня 2017 року, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати Покупцеві у власність товар, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити його вартість у строки, визначені цим Договором. Найменування, асортимент, кількість і сума вартості товару вказується в накладній, що є невід`ємною частиною цього Договору. Товар Покупцеві відпускається на підставі накладної, у відповідності до замовлення Покупця.

У межах Договору поставки № 4 від 27 березня 2017 року, ТОВ "Голдснаб" на користь ТОВ ВКФ "ЕЛТА" здійснені наступні поставки товару:

за видатковою накладною № 94 від 18.02.2019 було здійснено поставку хімічної продукції на суму 21 428,30 грн., у т.ч. ПДВ 3 571,38 грн.;

за видатковою накладною № 135 від 26.02.2019 було здійснено поставку парфумерних виробів на суму 321 718, 64 грн., у т.ч. ПДВ 53 619, 77 грн.;

за видатковою накладною № 150 від 11.03.2019 було здійснено поставку парфумерних виробів на суму 25 905, 00 грн., у т.ч. ПДВ 4 317, 50 грн.;

за видатковою накладною № 145 від 15.03.2019 було здійснено поставку парфумерних виробів на суму 2 970, 00 грн., у т.ч. ПДВ 495, 00 грн.;

за видатковою накладною № 207 від 05.03.2019 було здійснено поставку парфумерних виробів на суму 18 480, 00 грн., у т.ч. ПДВ 3 080, 00 грн.;

за видатковою накладною № 149 від 06.03.2019 було здійснено поставку хімічної продукції на суму 26 290, 00 грн., у т.ч. ПДВ 4 381, 67 грн.;

за видатковою накладною № 167 від 15.03.2019 було здійснено поставку хімічної продукції на суму 1 375, 00 грн., у т.ч. ПДВ 229, 17 грн.;

за видатковою накладною № 158 від 13.03.2019 було здійснено поставку хімічної продукції на суму 547, 50 грн., у т.ч. ПДВ 91, 95 грн.

Платіжними дорученнями від 25.02.2019 № 351, від 05.03.2019 № 518 та від 18.03.2019 і № 589 ТОВ ВКФ "ЕЛТА" здійснено повний розрахунок за придбаний товар, що підтверджується виписками по рахунку TOB «Голдснаб» у AT «Укрсиббанк» за 25.02.2019, за 05.03.2019 та за 18.03.2019.

ТОВ "Голдснаб" за фактом продажу товару складені податкові накладні № 1000038 від 18.02.2019, № 1000066 від 26.02.2019, № 1000023 від 11.03.2019. № 1000034 від 15.03.2019, № 1000062 від 05.03.2019, № 1000015 від 06.03.2019. № 1000036 від 15.03.2019 та № 1000028 від 13.03.2019, які подано засобами електронного зв`язку на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до отриманих квитанцій 20.02.2019, 12.03.2019, 28.03.2019 та 29.03.2019 квитанцій, документи прийнято, проте реєстрацію зупинено у зв`язку з наступним: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/PK не відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог відповідача, позивачем, в електронному вигляді було подано Повідомлення № 12 від 21.02.2019, № 23 від 26.03.2019, № 29 від 10.04.2019, № 31 від 10.04.2019, № 30 від 10.04.2019, № 32 від 11.04.2019, № 34 від 11.04.2019 та № 33 від 11.04.2019 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, а саме: Штатного розкладу № 1/19, переліку основних фондів, що є у власності підприємства, Договору № 01/18 оренди нежитлового приміщення від 01.01.2018, Акту приймання-передачі від 02.01.2018, Специфікації (Додаток №2 до Договору № 01/18 від 01.01.2018), висновків санітарно-епідеміологічної експертизи на хімічну продукцію та сировину для виробництва парфумерних виробів від 03.03.2017 № 05.03.02-07/585, від № 602-123-20-1/10445, від 15.02.2018 № 602-123-20-1/5483, від 14.04.2017 № 602- 123-20-1/10890, від 10.05.2018 № 602-123-20-1/20914, від 18.05.2018 № 602-123-20-1/15599, від № 602-123-20-3/50799, калькуляції собівартості виробленої продукції, Наказу від 19.12.2018 № 2 про проведення інвентаризації та Інвентаризаційного опису ТМЦ № ЗГС00000016 від 20.12.2018, Наказу від 17.12.2018 № 1 про проведення інвентаризації та Інвентаризаційних описів ТМЦ № ЗГС00000011, № ЗГС 00000012, № ЗГС00000013, № ЗГС00000014, № ЗГС00000015, №ЗГС00000020 від 18.12.2018, Наказу № 7/1 від 02.04.2019 «Про затвердження переліку осіб, які мають право на підпис первинних документів на здійснення господарських операцій, пов`язаних з відпуском та прийманням ТМЦ, протоколу № 6 загальних зборів учасників TOB «Голдснаб» від 26.10.2017, пакет документів на реалізацію продукції (копію Договору поставки № 4 від 27.03.2017, видаткових накладних № 94 від 18.02.2019, № 135 від 26.02.2019, № 150 від 11.03.2019, № 145 від 15.03.2019, № 207 від 05.03.2019, № 149 від 06.03.2019, № 167 від 15.03.2019 та № 158 від 13.03.2019, виписок по рахунку TOB «Голдснаб» у AT «Укрсиббанк» за 25.02.2019, за 05.03.2019 та за 18.03.2019), пакет документів на придбання сировини та матеріалів для виробництва продукції (вибірково, у зв`язку із великою кількістю постачальників та номенклатурою сировини) (копію контракту № 1 від 01.10.2018 з продавцем Підприємством STYLE PROVENCE AROMATIK (Франція), копію Специфікації № 180902 від 04.10.2018 до Контракту № 1 від 01.10.2018, міжнародної товарно-транспортної накладної UA100010/2018/545657, вантажної митної декларації №2359, пакувального листа № 181101 від 20.11.2018, інвойсу № 1 від 20.11.2018, Договору поставки № Ф150 від 01.09.2017 з TOB «Флексосвіт» та видаткової накладної № ФМ1737 від 30.11.2018, видаткової накладної № 105 від 27.11.2018, видаткової накладної № РН-0436 від Договору № 210317/03 від 21.03.2017, видаткової накладної № 271209 від ТТН № 271210 від 04.01.2017, видаткової накладної № 141216 від 04.01.2019, ТТН№ 141216 від 04.01.2019, видаткової накладної № 197 від 28.01.2019, ТТН №Р197 від 31.12.2019, Договору поставки № 54 від 22.03.2017, видаткової накладної № УБ-0000017 від 11.01.2019, Договору № 00010 від 07.04.2017, видаткової накладної № 159 від 18.02.2019, видаткової накладної № 72 від 28.01.2019, видаткової накладної № 1538 від 14.12.2018, Договору постачання товару № 1302-1 від 13.02.2018, видаткової накладної № 17011 від 17.01.2019, Договору поставки № 7-21/0918 від 03.09.2018, видаткової накладної № 00000000496 від 31.01.2019, ТТН № 00000000496 від 31.01.2019). Окремо були надані письмові' пояснення за підписом директора TOB «Голдснаб».

Однак, рішеннями Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.02.2019 № 1087025/41016389, від 02.04.2019 № 1129324/41016389, від 12.04.2019 № 1139848/41016389. від 12.04.2019 № 1139849/41016389. від 12.04.2019 № 1139841/41016389, від 15.04.2019 № 1141967/41016389, від 15.04.2019 № 1141966/41016389 та від 15.04.2019 № 1141955/41016389 позивачу відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, з підстави ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-'фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; Договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій.

У графі «Додаткова інформація» зазначено: первинні документи щодо транспортування товару до покупця від постачальника.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження до Комісії з питань розгляду скарг ДФС України. Однак, Комісія з питань розгляду скарг ДФС України прийняла рішення від 07.03.2019 № 13402/41016389/2, яким залишила скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Вважаючи прийняті відповідачем 2 рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування та зобов`язання відповідача 1 зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачами докази, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Згідно з підпунктами а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010р. (надалі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено, крім іншого, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).

За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На сайті ДФС України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), затверджені керівником ДФС України 05.11.2018.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зупиняючи реєстрацію податкової накладної контролюючий орган послався на критерії ризиковості, затверджені ДФС, зокрема на п. 1.6 відповідно до якого комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Разом з тим, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі 822/1878/18.

Відповідно до пункту 21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи письмових доказів, а саме квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. При цьому суд звертає увагу, що конкретного переліку документів, які податковий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не вказано.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків та подальша пропозиція про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі № 817/1356/18 тощо.

Судом встановлено, позивачем подані до податкового органу повідомлення щодо подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Разом з тим, комісією ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказані повідомлення, та додані до них документи, підтверджуючі факти, викладені у повідомленнях, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказівка у спірних рішеннях про те, що позивач не надав копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-'фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій, документи щодо транспортування товару до покупця від постачальника є безпідставною, позаяк судом встановлено, що позивачем надавались документи, які підтверджують операції згідно податкових накладних № 1000038 від 18.02.2019, № 1000066 від 26.02.2019, № 1000023 від 11.03.2019. № 1000034 від 15.03.2019, № 1000062 від 05.03.2019, № 1000015 від 06.03.2019, № 1000036 від 15.03.2019 та № 1000028 від 13.03.2019.

Крім того, суд звертає увагу контролюючого органу, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови що інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія Головного управління ДФС в Запорізькій області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясувала специфіку проведеної операції та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності операції з урахуванням їх змісту і обсягу.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 1000038 від 18.02.2019, № 1000066 від 26.02.2019, № 1000023 від 11.03.2019. № 1000034 від 15.03.2019, № 1000062 від 05.03.2019, № 1000015 від 06.03.2019, № 1000036 від 15.03.2019 та № 1000028 від 13.03.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення її на реєстрацію позивачем.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи відповідачів не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Запорізькій області (по 7648,00 грн. з кожного).

Разом з цим, 23.07.2019 до суду від представника позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 230291), в якому останній просить суд стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Саланською Ілоною Любомирівною у розмірі 10 000,00 грн.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч.4 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, суд вказав, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 р. №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч. 5, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст. 242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі N 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі N 814/698/16.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатом Саланською Ілоною Любомирівною договір про надання правової допомоги № 07/19 від 25.02.2019.

На підставі Договору від 25.02.2019 №07/19 між сторонами укладено Додаткову угоду від 18.04.2019 №2, за якою визначено порядок оплати, приймання-передачі та розмір отриманої плати за надану правову допомогу

Так, за умовами Додаткової угоди, винагорода (гонорар) за надання правової допомоги по даному Договору визначена сторонами наступним чином:

складання позовної заяви (з урахування кількості опрацьованих документів) - 3000 грн.; представництво інтересів в судових засіданнях (за один судо/день) - 2000,00 грн.; підготовка клопотань, письмових пояснень, відповідей, та інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань (за один документ) - 1500 грн.

Вартість наданих адвокатських послуг відповідає розміру гонорару за надання аналогічних послуг адвокатів, яка склалася в Україні, що підтверджується рекомендованими (мінімальними) ставками адвокатського гонорару, які були затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018 та рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018. Зазначені рішення долучені до матеріалів справи.

Адвокатом Саланською Ілоною Любомирівною виставлено рахунок на оплату послуг № 2 від 15.07.2019 на суму 10 000,00 грн.

Вказані послуги прийняті позивачем за відповідним Актом прийняття-передачі виконаних робіт згідно договору про надання правової допомоги від 25.02.2019 та оплачені позивачем, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 723 від 17.07.2019.

Представник відповідачів у клопотанні від 24.07.2019 (вх.30642) щодо заявлених вимог про стягнення витрат на правничу допомогу та в судовому засіданні зазначив, на необхідність їх зменшення у зв`язку з тим, що дана справа щодо скасування рішення про блокування податкової накладної є типовими, оскільки відповідачем у таких справах є один і той самий орган, спір виникає з аналогічних підстав, відносини у яких виникає спір регулюються одними нормами права. Також зазначив, що з приводу Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018р, ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018р якими керується представник позивача для встановлення цін, відсутні такі послуги як « Заява про зміну предмету позову» та «Підготовка відповіді на відзив» тому ми вважаємо не доцільним стягувати з відповідачів кошти які фактично не встановлені ніякими рекомендаціями, та за своєю природою входять до надання послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів для складання відповідних заяв. Також суму витрат, зокрема, участі адвоката у двох судових засіданнях 25.06.2019та 25.07.2019 по 2000 грн. за день, вважаємо за необхідне пропорційно врахувати лише реальну тривалість цих судових засідань відповідно до судового журналу, оскільки дана сума є не співмірна з складністю самої справи та потраченого часу.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позовна заява, відповідь на відзив, заява про зміну предмету позову із уточненою позовною заявою, дійсно складені та підписані адвокатом Саланською Ілоною Любомирівною.

Крім того, адвокат брав участь у судовому засіданні 25.07.2019 року, що підтверджується протоколом судових засідань.

Таким чином, заява представника позивача в частині відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 8000,00 грн.

Решту витрат на правову допомогу, заявлену у клопотанні суд вважає необгрунтованою та не підтвердженою належними доказами, а тому в цій частині заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

від 25.02.2019 № 1087025/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000038 від 18.02.2019;

від 02.04.2019 № 1129324/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000066 від 26.02.2019;

від 12.04.2019 № 1139848/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000023 від 11.03.2019;

від 12.04.2019 № 1139849/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000034 від 15.03.2019;

від 12.04.2019 № 1139841/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000062 від 05.03.2019;

від 15.04.2019 № 1141967/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000015 від 06.03.2019;

від 15.04.2019 № 1141966/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000036 від 15.03.2019;

від 15.04.2019 № 1141955/41016389 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1000028 від 13.03.2019.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1000038 від 18.02.2019, № 1000066 від 26.02.2019, № 1000023 від 11.03.2019, № 1000034 від 15.03.2019, № 1000062 від 05.03.2019, № 1000015 від 06.03.2019, № 1000036 від 15.03.2019 та № 1000028 від 13.03.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдснаб" (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, буд. 2, код ЄДРПОУ 41016389) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7648,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдснаб" (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, буд. 2, код ЄДРПОУ 41016389) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7648,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 02.08.2019.

Суддя А.В. Сіпака