Рішення № 83399006, 02.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019 рокуСправа № 160/6028/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якій просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування пенсійним органом періоду роботи ОСОБА_1 з 18.01.1980 року по 01.10.1984 року, як трудового стажу, здобутого в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з урахуванням кратності районного коефіцієнту одного року роботи за один рік шість місяців; та

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок трудового стажу ОСОБА_1 , зарахувавши пільговий стаж в період з 18.01.1980 року по 01.10.1984 року трудової діяльності в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з урахуванням крайності районного коефіцієнту одного року роботи за один рік шість місяців.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 11 березня 2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити розрахунок пільгового стажу в кратності з врахуванням коефіцієнту 1,5 за період роботи з 18.01.1980 по 11.06.1984 в м. Тинда Тиндинського району Амурської області, який відноситься до місцевості, прирівняної до районі Крайньої Півночі. Проте, листом від 19.03.2019 р. за вих.№1838/М-09 Новокодацького відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було відмовлено у такому перерахунку, оскільки в архівній довідці №04/06-07/1042-М від 25.03.2008 зазначено, що трудові договори та інші документи, які б підтверджували користування пільгами по обчисленню стажу роботи в кратності за період з 1980 по 1983 роки до архівного відділу адміністрації Тиндинського району Амурської області не надходили, тому зарахувати період роботи з 18.01.1980 по 11.06.1984 в пільговому обчисленні не має законних підстав. Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, оскільки зазначений позивачем трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці. На підставі чого просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

01 липня 2019 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

19 липня 2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. 11 березня 2019 позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою стосовно розрахунку стажу в кратності за період роботи в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Страховий стаж обчислюється територіальним органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004 р.), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004 р.) – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки або письмового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі, та користування пільгами. У матеріалах пенсійної справи міститься архівна довідка №04/06-07/1042-М від 25.03.2008, в якій зазначено, що трудові договори та інші документи, які б підтверджували користування пільгами по обчисленню стажу роботи в кратності за період з 1980 по 1983 роки до архівного відділу адміністрації Тиндинського району Амурської області не надходили, тому зарахувати період роботи позивача з 18.01.1980 по 11.06.1984 в пільговому обчисленні не має законних підстав.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із записами в трудовій книжці у період:

- з 18.01.1980 р. по 23.06.1980 р. – працював водієм автоклубу в Тиндинському районному відділі культури Тиндінського району Амурської області (записи №11, №12);

-з 23.06.1980 р. по 01.06.1983 р. – водієм 2 класу пожежної команди в Тиндинському воєнізованому загоні Байкало-Амурської залізничної магістралі (записи №№13-15);

- з 02.06.1983 р. по 23.10.1983 р. - працював майстром по ремонту пожежних рукавів та обладнання в ОПП ст. Тинда (запис №16);

- з 24.10.1983 р. по 01.10.1984 р. – водієм 1 класу на спецавтомобілі УАЗ-469 «б» в Тиндинському воєнізованому загоні Байкало-Амурської залізничної магістралі (записи №17, №18).

Згідно з довідкою Адміністрації Тиндинського району відділу культури Амурської області від 26.12.2007 р. №280 ОСОБА_1 працював водієм автоклубу в Тиндінському районному відділі культури Тиндинського району Амурської області з 18.01.1980 р. по 23.06.1980 р.

Відповідно до архівної довідки Адміністрації Тиндинського району Амурської області від 10.04.2018 р. № 04/06-07/3685-М ОСОБА_1 з 23.06.1980 р. прийнятий на посаду водія 2 класу пожарної команди. З 01.06.1983 р. звільнений у зв`язку з переводом до ВОХР БАМ ж.д.

Згідно з архівною довідкою від 23.04.2008 р. №НОДАА/М-39 ОСОБА_1 прийнятий переводом з 02.06.1983 р. майстром по ремонту пожежних рукавів та обладнання в в/охорону ОПп ст. Тинда; наказом начальника загону воєнізованої охорони від 14.05.1984 р. ОСОБА_1 - водій звільнений з 11.06.1984 року.

Довідкою Об`єднаного архіву філіалу «Дальневосточная железная дорога» від 23.04.2008 р. №НОДАА/М підтверджено факт отримання позивачем заробітної плати з червня 1983 р. по червень 1984 р. (довідка видана на підставі документів по особовому складу Тиндинського загону воєнізованої охорони Тиндинського відділення Байкало-Амурської залізниці, які зберігаються в об`єднаному архіві).

Згідно з відомостями пенсійної справи позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до розрахунку пенсії, період роботи позивача з 18.01.1980 по 23.06.1980 та з 24.06.1980 по 01.06.1983, та з 02.06.1983 по 11.06.1984 включений до стажу роботи в одинарному розмірі (кратність 1).

21 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, яку просив зробити розрахунок страхового стажу з урахуванням коефіцієнту 1,5 за період роботи в м. Тинда, а саме: з 18.01.1980 по 23.06.1980, з 24.06.1980 по 01.06.1983, з 02.06.1983 по 11.06.1984.

Листом від 19 березня 2019 року за вих. № 1838/М-09 Новокодацький відділ обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивачу про відсутність законних підстав для зарахування періоду роботи з 18.01.1980 по 11.06.1984 в пільговому обчисленні.

Таке рішення відповідача мотивовано тим, що у матеріалах пенсійної справи міститься архівна довідка №04/06-07/1042-М від 25.03.2008, видана головою адміністрації Тиндінського району Амурської області, в якій зазначено, що трудові договори та інші документи, які б підтверджували користування пільгами по обчисленню стажу роботи в кратності за період з 1980 по 1983 роки до архівного відділу адміністрації Тиндинського району Амурської області не надходили».

Не погодившись з відмовою відповідача у зарахування періоду роботи позивача на Крайній Півночі у пільговому обчисленні стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що у випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.

Згідно з п. 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до пп. «б» п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районі Крайньої Півночі колишнього Союзу СРС, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що «робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах».

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 р. - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Пунктом 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» встановлено «скоротити тривалість трудового договору, який дає право на отримання пільг, які передбачені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з п`яти до трьох років».

Інструкцією про порядок надання пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, яка затверджена Постановою Президії ВЦСПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, передбачено, що пільги, встановлені вищезазначеними нормативно-правовими актами надаються всім робочим та службовцям (у тому числі - місцевим жителям та іншим особам, прийнятим на роботу на місці) підприємств, які знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Пільги, передбачені Указами від 10.02.1960 та від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок про те, що ненадання трудового договору, так само як і його відсутність, не є підставою для позбавлення пільг особам, які працювали в районах крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в тому числі щодо пільгового зарахування періодів їх роботи на Крайній Півночі при розрахунку стажу.

Посилання відповідача на те, що для пільгового розрахунку трудового стажу на роботі в районах Крайньої Півночі необхідно подання саме строкового трудового договору, суперечить вимогам чинного законодавства.

Жодна з наведених вище правових норм не визначає строковий трудовий договір як єдиний документ, що підтверджує право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, (далі по тексту - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Крім того, відповідно до п. 20 зазначеного Порядку для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Як встановлено судом, згідно із записами в трудовій книжці (записи №11-№18) позивач у період з 18.01.1980 р. по 23.06.1980 р. – працював водієм автоклубу в Тиндинському районному відділі культури Тиндінського району Амурської області (записи №11, №12); з 23.06.1980 р. по 01.06.1983 р. – водієм 2 класу пожежної команди в Тиндинському воєнізованому загоні Байкало-Амурської залізничної магістралі (записи №№13-15); з 02.06.1983 р. по 23.10.1983 р. - майстром по ремонту пожежних рукавів та обладнання в ОПП ст. Тинда (запис №16); та з 24.10.1983 р. по 01.10.1984 р. – водієм 1 класу спецавтомобіля УАЗ-469 «б» в Тиндинському воєнізованому загоні Байкало-Амурської залізничної магістралі (записи №17, №18).

Відповідно до постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.11.1967 р. № 1029, із змінами внесеними постановою Ради Міністрів СРСР від 03.01.1983 р. №12, місто Тинда, Тиндинський район Амурської області віднесений до місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі.

Періоди роботи позивача у районі Крайньої Півночі з 18.01.1980 р. по 11.06.1984 р. належним чином підтверджені архівними довідками, а саме: довідкою Адміністрації Тиндинського району відділу культури Амурської області від 26.12.2007 р. №280, архівною довідкою Адміністрації Тиндинського району Амурської області від 10.04.2018 р. № 04/06-07/3685-М, архівною довідкою від 23.04.2008 р. №НОДАА/М-39, довідкою Об`єднаного архіву філіалу «Дальневосточная железная дорога» від 23.04.2008 р. №НОДАА/М.

Як видно з довідки від 23.04.2008 р. №НОДАА/М-39, позивачу у заробітну плату з червня 1983 р. по червень 1984 р. включено було районний коефіцієнт та північна надбавка.

Відповідні відомості про включення до заробітної плати позивача з червня 1980 по червень 1983 р. районного коефіцієнту та північних надбавок містить і архівна довідка Адміністрації Тиндинського району Амурської області від 10.01.2008 р. №04/06-07/3686-М.

Враховуючи відомості трудової книжки та довідок, що підтверджують стаж роботи та отримувані пільги під час роботи позивача в районі Крайньої Півночі, є достатні підстави для зарахування позивачу до пільгового трудового стажу період роботи з 18.01.1980 р. по 11.06.1984 р. із розрахунку за кожний рік - один рік і шість місяців.

Посилання відповідача на те, що обов`язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, суд вважає помилковим з огляду на приписи п.5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції закону чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно до якої пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

За таких обставин, відмова відповідача у зарахуванні періодів роботи позивача з 18.01.1980 р. по 11.06.1984 р. в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, у пільговому обчисленні, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців, з посиланням на відсутність трудового договору є протиправною, такою, що не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням фактичних обставин справи, бездіяльності з боку відповідача судом не встановлено.

Враховуючи викладене та з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періодів роботи з 18.01.1980 року по 11.06.1984 року, як трудового стажу, здобутого в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, у пільговому обчисленні, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців.

Щодо позовних вимог за період з 12.06.1984 р. по 01.10.1984 року, суд зазначає наступне.

Згідно з записами №17, 18 трудової книжки позивач з 24.10.1983 р. по 01.10.1984 р. працював водієм 1 класу на спецавтомобілі УАЗ-469 «б» в Тиндинському воєнізованому загоні Байкало-Амурської залізничної магістралі.

Втім, згідно із записом №19 трудової книжки – позивач з 24 вересня 1984 року прийнятий водієм автомобіля 1 класу швидкої медичної допомоги Дніпропетровського Міськздраввідділу, що не узгоджується із записом №18 трудової книжки.

Крім того, згідно з архівною довідкою від 23.04.2008 р. №НОДАА/М-39 наказом начальника загону воєнізованої охорони від 14.05.1984 р. ОСОБА_1 - водій, звільнений з 11.06.1984 року.

З довідки від 23.04.2008 р. №НОДАА/М-39 видно, що у заробітну плату з червня 1983 р. і саме по червень 1984 р. включено було районний коефіцієнт та північна надбавка.

До того ж, згідно з довідкою від 03.01.2019 р. за вих.№2, виданою КП «Автопідприємство санітарного транспорту» Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради, яка міститься в пенсійній справі, ОСОБА_1 дійсно працює в Комунальному підприємстві «Автопідприємство санітарного транспорту» Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради на посаді водія автотранспортних засобів з 24 вересня 1984 року і по теперішній час.

За таких обставин, суд вважає, що період з 12.06.1984 р. по 01.10.1984 року не може бути зарахований позивачу в трудовий стаж, що здобутий в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та перерахований у пільговому співвідношенні, оскільки не підтверджений належним чином. Дані трудової книжки цього періоду не узгоджуються між собою та з даними довідок, що підтверджують періоди роботи.

Пояснень щодо таких невідповідностей позивач не надав.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768,40грн. відповідно до квитанції від 26.06.2019 №31602.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293,3 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу періоду роботи з 18.01.1980 року по 11.06.1984 року, як трудового стажу, здобутого в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, у пільговому обчисленні, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу періоди роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 18 січня 1980 року по 11 червня 1984 року, у пільговому обчисленні, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. відповідно до квитанції від 26.06.2019 р. №31602.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський