Рішення № 83398850, 23.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року Справа № 160/1499/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати припис, винесений Одеським міським управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 20.12.2018р. № 139.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що посадовими особами Одеського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області 18.12.2018р. було проведено плановий захід державного контролю стосовно додержання позивачем гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 Інглезі 6в, за результатами якого був складений акт від 18.12.2018р. №1984 за висновками якого були виявлені порушення, а саме: потужність сплановано, сконструйовано та розміщено так, що не забезпечується її належне утримання, здійснення заходів необхідних для забезпечення гігієнічних вимог в частині зберігання продуктів харчування (бакалія, напої, овочі, без кремові кондитерські вироби), що є порушеннями п.2 ч.1 ст. 41 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997р. №771/97-ВР (далі – Закон №771). На підставі вказаного акту було винесено припис №139, яким приписано позивачеві до 31.12.2018р. розробити заходи щодо усунення виявлених порушень вказаних у приписі та приведення закладу у відповідність до вимог чинного законодавства про що письмово повідомити відповідача. Позивач вважає, що вищезазначені висновки про порушення вимог п.2 ч.1 ст. 41 Закону №771 є необґрунтованими, не відповідають дійсності, а тому вважає оспорюваний припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню посилаючись на те, що позивач не допускав порушень наведених норм, потужності за наведеним вище місцем здійснення діяльності, на яких здійснюється обіг харчових продуктів, підтримуються у чистому та робочому стані, сплановані та розміщені для належного утримання, чищення та дезінфекції, запобігання забруднення. Також позивач вказує, що у приписі щодо усунення порушень законодавства має бути зазначено, які саме порушення необхідно усунути та строки їх усунення згідно до вимог ч.8 ст.7 Закону №877, однак, зміст оспорюваного припису щодо розроблення заходів щодо усунення виявлених порушень не відповідає своїй суті поняттю «припис».

26.03.2019р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив у задоволенні даного адміністративного позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що доводи позивача щодо відсутності порушень спростовуються актом №1984 від 18.12.2018р. та відеофіксацією, яка в повній мірі відображає наявність порушення позивачем вимог п.1 ч.1 та п.2 ч.1 ст.41 Закону України №771 щодо усунення яких вимагалось оспорюваним приписом. З аналізу матеріалів відеофіксації вбачається, що без кремові кондитерські вироби зберігаються у коридорі між загальними складськими приміщеннями та адміністративними приміщеннями; фрукти зберігаються на майданчиках сходових маршів; зберігається в загальному складському приміщенні порожня пакувальна тара та дерев`яні піддони. При цьому, відповідач вказує, що заходи інспектування проводились перевіряючими у присутності керуючого магазину Діденко Д.А., якому надавались роз`яснення щодо виявлених конкретних порушень і в чому саме полягає їх невідповідність вимогам законодавства. Акт № 1984 від 18.12.2018 року в повній мірі відображає наявні порушення вимог п.2 ч.1 статті 41 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», усунення яких вимагалось Приписом №139 від 20.12.2018 року. Щодо посилань позивача на незаконність та необґрунтованість припису №139 від 20.12.2018 року, то вказане твердження спростовано листом ТОВ «АТБ-Маркет» за вх.№11448/25 від 29.12.2018р. в якому вказано про усунення вимог припису, зокрема, в магазині переглянуто та змінено зонування зберігання продуктів харчування (овочі, фрукти, бакалейні товари, напої, без кремові кондитерські вироби) в складських приміщеннях, згідно гігієнічних вимог, товарного сусідства, температурних режимів та вологості, ти самим усвідомлюючи суть порушень та визначаючи їх існування.

17.04.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що ТОВ «АТБ-Маркет» не допускало порушень п.2 ч.1 ст.41 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та на обґрунтування своєї позиції посилався на аналогічні доводи, що зазначені у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання 18.04.2019р. та 23.05.2019р. свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення повісток, які містяться в матеріалах справи .

Разом з тим, відповідач у відзиві на позов та окремо, у клопотанні від 18.04.2019р. та від 21.05.2019 року, надісланому на електронну адресу суду, просив про розгляд справи за відсутності представника управління у зв`язку з територіальною віддаленістю від Дніпропетровського окружного адміністративного суду згідно до вимог ст.44 та ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» зареєстроване як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. В.Сухомлинського,76, код ЄДРПОУ 30487219, що підтверджується відомостями, наявними у матеріалах справи.

18.12.2018р. на підставі наказу від 07.12.2018р. №3844 та направлення від 07.12.2018р. №3110 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області посадовими особами відповідача було проведено плановий захід державного контролю стосовно додержання позивачем гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами за місцем здійснення господарської діяльності – АДРЕСА_1 в, за результатами якої був складений акт за № 1984 (а.с.11-27).

За змістом вказаного акту №1984 від 18.12.2018р. у ході проведення наведеного вище планового заходу, згідно опису виявлених порушень, було встановлено такі порушення, а саме:

- потужність сплановано, сконструйована таким чином, що не забезпечується її належне утримання, здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог у частині зберігання продуктів харчування (бакалія, напоїв, овочі, без кремові кондитерські вироби).

Вказаний акт був складений у присутності керуючого магазином Діденко ОСОБА_1 , який зауважень не мав, що підтверджується змістом акту №1984 від 18.12.2018 р.

Також процедура проведення інспектування була зафіксована відеозаписом, що підтверджується наявним в матеріалах справи диском.

На підставі висновків вищенаведеного акту, начальником Одеського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_2 , 20.12.2018р. був прийнятий припис за №139 у якому зазначено, що за результатами проведеного планового заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами було встановлено порушення:

1) потужність сплановано, сконструйовано та розміщено так, що не забезпечує її належне утримання, здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог у частині зберігання продуктів харчування (овочі, бакалія, напої, кондитерські вироби), що є порушенням вимог п.2 ч.1 ст.41 Закону №771, у зв`язку з чим ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» м. Одеса, вул. Інглезі 6в, було приписано до 31.12.2018р. розробити заходи щодо усунення виявлених порушень вказаних у приписі та приведення закладу у відповідність до вимог чинного законодавства, про що письмово повідомити Одеське міське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, не пізніше вказаного строку (а.с.28-29).

Наведений оспорюваний припис №139 від 20.12.2018р. було виконано ТОВ «АТБ-МАРКЕТ 29.12.2018р., що підтверджується змістом листа за вих.№2912 від 29.12.2018р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Позивач оспорює припис №139 від 20.12.2018р., просить визнати його протиправним та скасувати посилаючись на те, що ним порушень, які були зафіксовані у акті №1984 від 18.12.2018р. та оспорюваному приписі, не допускалось, при цьому, позивач зазначає, що при складанні оспорюваного припису Одеське міське управління не мало повноважень та підстав для його складання та він не відповідає за своєю суттю поняттю «припису», так як не містить необхідних конкретних вимог, які підлягають усуненню (є незрозумілим) та його підписано не всіма особами, які проводили перевірку в порушення вимог ч.8 ст.7 Закону №877.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, слід зазначити про таке.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя та здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до вимог ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів та порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України регулюються Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997р. №771/97-ВР ( далі – Закон №771).

У відповідності до вимог ст.4 Закону №771 державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров`я та інтересів споживачів.

Держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом, зокрема, здійснення державного контролю.

Статтею 5 Закону №771 встановлено, що до системи органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів належать, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган).

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області діє відповідно до вимог Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017р. №209.

За п.п.1 п.4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 14 вересня 2017р. №854 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів та забезпечує здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду (контролю) за здоров`ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних (побічних) продуктів тваринного походження, кормів та інших об`єктів санітарних заходів, охороною території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро, територій інших держав або карантинних зон.

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області є юридичною особою.

Відповідно до структури та штатного розпису Одеське міське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області є структурним підрозділом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, юрисдикція якого поширюється на територію міста Одеси.

Одеське міське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області діє відповідно до Положення, затвердженого Наказом Головного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 13 листопада 2017р. №582.

Завданням Одеського міського управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території м. Одеси у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів у сфері державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства.

Отже, всі дії, які вчиняються в межах роботи Одеського міського управління здійснюються як структурним підрозділом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, а посадові особи Одеського міського управління є співробітниками саме Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та наділені повноваженнями на виконання завдань вказаного компетентного державного органу.

У відповідності до вимог п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» передбачено, що державний контроль – діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних норм. Державний контролю включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України.

Згідно до вимог статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон №877) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За ч.6 ст.7 Закону №877 визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно до вимог ч.8 ст.7 Закону №877 передбачено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

За приписами п.1 та п.2 ч.1 ст.41 Закону №771 встановлено, що потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам:

- підтримуватися в чистому та робочому стані;

- бути спланованими, сконструйованими та розміщеними для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів.

Пунктом 69 статті 1 Закону №771 передбачено, що потужності - споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об`єктів санітарних заходів.

А п.55 наведеної статті визначено, що оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

У відповідності до вимог ч.1 ст.20 Закону №771 оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.

Згідно п.1 ч.2 ст.20 Закону України №771 оператори ринку зобов`язані забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.

Також, і відповідно до п.32, п.33 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006р. №833 суб`єкт господарювання повинен утримувати торговельні та складські приміщення, а також прилеглу до них територію відповідно до санітарних норм.

Під час продажу товарів і після закінчення виїзної (виносної) торгівлі суб`єкт господарювання зобов`язаний вжити заходів для дотримання чистоти на місці торгівлі та навколо нього.

У разі зберігання товарів у складських приміщеннях і розміщення їх у торговельних залах чи на об`єктах дрібнороздрібної мережі працівники суб`єкта господарювання зобов`язані дотримуватися принципу товарного сусідства, санітарних норм, норм складування і вимог протипожежної безпеки.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що на позивача як оператора ринку харчових продуктів вищенаведеними нормами покладено обов`язок утримувати потужності (приміщення та будівлі) у чистому та робочому стані, які повинні бути сконструйовані, спланованими та розміщеними для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду.

В той же час, відповідач як компетентний орган наділений повноваженнями здійснювати заходи контролю у сфері державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства операторами ринку харчових продуктів та наділений повноваженнями складати акти та приписи щодо усунення виявлених порушень, які є обов`язковими для виконання такими операторами ринку у строк, встановлений відповідними приписами.

Так, як вбачається із матеріалів справи, 18.12.2018р. у ході проведення посадовими особами відповідача заходів з державного нагляду за дотриманням ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами за адресою господарської діяльності – м. Одеса, вул. Інглезі 6в, було встановлено порушення:

- потужність спланована, сконструйована таким чином, що не забезпечується її належне утримання, здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог у частині зберігання продуктів харчування (бакалія, напої, овочі, без кремові кондитерські вироби), що є порушенням п.2 ч.1 ст.41 Закону №771, що підтверджується змістом акту №1984 від 18.12.2018р. та припису №139 від 20.12.2018р., а також матеріалами відеофіксації, наявних в матеріалах справи.

Вищенаведені факти виявлених порушень під час здійснення заходів державного нагляду стосовно позивача, які були встановлені посадовими особами відповідача 18.12.2018р., ні позивачем, ні представником позивача у ході судового розгляду справи жодними належними, достатніми та допустимими доказами не спростовані виходячи з вимог ст.72-76 Кодексу адміністративного судочинства України.

Навпаки, наявність фактів виявлених порушень та факти усунення виявлених порушень позивачем підтверджується і змістом листа позивача за вих.№2912 від 29.12.2018р., направленого посадовою особою позивача на адресу відповідача, зі змісту якого видно, що позивач на виконання припису №139 від 20.12.2018р., складеного на підставі акту №1984 від 18.12.2018р. у магазині «Продукти 1071» ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» м.Одеса, вул. Інглезі, буд. 6в, усунув усі зауваження та провів наступні заходи:

1. В магазині переглянуто та змінено зонування зберігання продуктів харчування (овочі, фрукти, бакалійні товари, напої, без кремові кондитерські вироби) в складських приміщеннях, згідно гігієнічних вимог, товарного сусідства, температурних режимів та вологості.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт виконання позивачем оспорюваного припису, суд приходить до висновку, що твердження позивача про відсутність факту недопущення ним виявлених порушень вимог п.1, п.2 ч.1 ст.41 Закону №771 не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки спростовується змістом листа позивача за вих. №2912 від 29.12.2018р.

При цьому, судом враховується і те, що факт виконання вимог оспорюваного припису свідчить про те, що позивач погодився із його вимогами, виконав припис у строк, встановлений таким приписом 20.12.2018р.(до 31.12.2018р.), а тому, суд приходить до висновку, що за таких обставин вказаний припис вичерпав свою дію після його виконання позивачем, а отже, позивач, виконавши вимоги оспорюваного припису, втратив своє право на його оскарження, оскільки правові наслідки оскаржуваного припису за таких обставин є вичерпаними.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч.1 ст.77 вказаного Кодексу, на позивача покладено обов`язок довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Однак представником позивача у ході судового розгляду справи не було надано жодних доказів та не наведено будь-яких обгрунтованих підстав, які б свідчили про протиправність оспорюваного припису з урахуванням аналізу вищенаведених норм чинного законодавства та обставин встановлених судом щодо виконання позивачем оспорюваного припису, які позивачем не спростовані.

Судом не можуть бути покладені в основу даного судового рішення та відхиляються доводи представника позивача стосовно того, що у оспорюваному приписі не зазначено, які саме порушення слід усунути та строки їх усунення, тобто припис є незрозумілим, оскільки вказане твердження спростовується змістом листа позивача №2912 від 29.12.2018р., у якому були перелічені заходи, які були вчинені позивачем на виконання оспорюваного припису, що свідчить про усвідомлення позивачем суті виявлених порушень, які наведені у оспорюваному приписі.

Є безпідставними і доводи представника позивача стосовно того, що вимоги припису щодо розроблення заходів на усунення виявлених порушень не відповідають своїй суті поняттю «припис», з огляду на те, що оспорюваний припис складений у відповідності до вимог ч.8 ст.7 Закону №877, відповідає поняттю «припис», оскільки містить опис виявлених порушень, вимоги до суб`єкта господарювання щодо усунення виявлених порушень та вказано строк у який слід виконати вимоги припису ( до 31.12.2018р.), припис підписаний посадовою особою відповідача, яка проводила перевірку та вказаний припис містить вказівку про необхідність письмового повідомлення про виконання припису компетентний орган, що і було вчинено позивачем на виконання вимог припису згідно листа позивача від 29.12.2018 року №2912.

Також, судом критично оцінюється і твердження представника позивача про необхідність підписання оспорюваного припису всіма посадовими особами відповідача, які проводили перевірку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки такої вимоги ч.8 ст.7 Закону №877 не містить, а вказана норма вказує на необхідність підписання припису лише однією посадовою особою державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку, а отже, такий припис може бути підписаний однією із посадових осіб, у разі, якщо перевірка здійснювалася декількома посадовими особами відповідача.

Оскільки згідно пункту 7 наказу від 07.12.2018 року №3844 про проведення планового заходу ТОВ «АТБ-Маркет» контроль за виконанням наказу, в частині проведення планового заходу головними спеціалістами відділу безпечності харчових продуктів ветеринарної медицини Одеського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Каташинським ОСОБА_5 та ОСОБА_6 О.А, покладено на начальника Одеського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_2 , то як контролюючий співробітник ОСОБА_2 приймав участь у заході державного нагляду (контролю) стосовно позивача 18.12.2018р., та ним як посадовою особою відповідача, яка здійснювала перевірку, правомірно підписано оспорюваний припис виходячи з вимог ч.8 ст.7 Закону №877.

Є безпідставними і твердження позивача про те, що припис винесено Одеським міським управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, яке не є територіальним органом Держпродспоживслужби та не має статусу юридичної особи публічного права, а тому у Одеського міського управління були відсутні повноваження та законні (правові) підстави видавати оспорюваний припис від імені Одеського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, оскільки вказане твердження спростовується змістом Положення про Одеське міське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затвердженого наказом від 13 листопада 2017р. №582 завданням якого є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території м. Одеса у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів у сфері державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства. Питання використання бланків Управління регулюється інструкцією з діловодства Головного управління. Управління відповідно до покладених на нього завдань має право, зокрема, здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону; вимагати відповідно до закону від суб`єктів господарювання усунення виявлених порушень, а також виносити приписи про усунення порушень, встановлених за наслідками здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Отже, виходячи із наведеного, можна дійти висновку, що Одеське міське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області наділено повноваженнями щодо винесення приписів про усунення виявлених порушень за наслідками здійснення заходів державного нагляду (контролю) у відповідності до вищенаведеного Положення та вимог ч.8 ст.7 Закону №877.

Окрім того, слід зазначити, що вищенаведені позивачем доводи щодо процедурних порушень відповідачем не підтверджені жодними доказами, а також і не спростовують виявлених у ході здійснення заходів державного нагляду (контролю) фактів порушень позивачем вимог п.1, п.2 ч.1 ст.41 Закону №771, а тому не можуть бути окремою підставою для скасування оспорюваного припису з урахуванням того, що судом встановлено обставини щодо виконання позивачем оспорюваного припису 20.12.2018р., тобто у строк, встановлений приписом (до 31.12.2018р.), які позивачем не спростовані належними доказами у розумінні ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Між тим, відповідачем надано достатньо доказів та наведено достатньо обґрунтованих підстав, які свідчать про законність та обґрунтованість прийняття оспорюваного припису з урахуванням вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене та перевіривши дії відповідача з приводу правомірності прийняття оспорюваного припису, суд приходить до висновку про те, що оспорюваний припис прийнятий відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У відповідності до вимог ст.ст. 6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до Конституції та законів України.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову повністю.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова