Рішення № 83395975, 15.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року Справа № 160/3055/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство «Дніпроважмаш» (далі – АТ «Дніпроважмаш», позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протипраними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20 липня 2018 року № 0018651401, № 0018661401, № 0018671401.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено акт перевірки №31681/04-36-14-01/168076 від 19.06.2018 року, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.07.2018 року № 0018651401, № 0018661401, № 0018671401. Позивач зазначає, що податковий орган протиправно при визначенні податкових зобов`язань дійшов висновку щодо їх заниження. Податковим органом безпідставно розширено ряд документів (доказів), якими повинен підтверджуватись факт поставки товарно-матеріальних цінностей, зокрема, в акті зазначено, що відсутні докази на підтвердження транспортування товару. На думку податкового органу, метою функціонування підприемств-контрагенгів ПАТ «Дніпроважмаш» є створення виключно штучного документообігу по операціям, які фактично не надавалися, у зв`язку з тим, що до перевірки було надано товарно-транспортні накладні не на всі поставки, або надано ТТН, оформлені з недоліками, не було надано сертифікати якості товару, деякі договори надано в ксерокопіях, контрагенти ПАТ «Дніпровадмаш» не завжди подавали податкову звітність, що суперечить дійсним обставинам справи. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 13.06.2019 року, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

У встановлений судом строк, відповідач заперечуючи проти позову, надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на те, що в ході проведення перевірки було встановлено порушення оформлення первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «РУМ ПЛЮС», ТОВ «ТК ГАМ А», ТОВ «ТЕХСЕРВІС», ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» та ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ», метою функціонування яких є створення виключно штучного документообігу по операціям, які фактично не надавалися. Відповідач вважає, що викладені висновки в акті перевірки №31681/04-36-14-01/168076 від 19.06.2018 року відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Публічне акціонерне товариство «Дніпроважмаш» зареєстроване 05.04.1994 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

У період з 27.04.2018 року по 12.06.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 77.1, пп. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на VI квартал 2017 року, наказу від 10.04.2018 року №2097-п, направлень від 23.04.2018 року №2577, №2578, №2579, №2580, від 27.04.2018 року №2681 та від 21.05.2018 року №3040 проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

За результатами документальної планової виїзної перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області складено акт від 19.06.2018 року № 31681/04-36-14-01/168076.

Перевіркою встановлені порушення, зокрема:

- пп. 134.1.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 169 407,00 грн. за 2015 рік;

- п.188.1 ст.188, п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п. 198.1, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість усього у сумі 484 932,00 грн., у тому числі: у лютому 2016 року - 49 213,00 грн., у липні 2016 року – 513,00 грн., у серпні 2016 року - 334 684,00 грн., у липні 2017 року - 11 241,00 грн., у грудні 2017 року - 89 281,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки від 19.06.2018 року контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0018651401 від 20.07.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 169 407,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0018661401 від 20.07.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 727 398,00 грн., з яких 484 932,00 грн. - за основним платежем, 242 466,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №0018671401 від 20.07.2018 року, яким застосовано штрафні санкції за завищення від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 43 294,20 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ПАТ «Дніпроважмаш» звернулось до Державної фіскальної служби України із скаргою з вимогами переглянути та скасувати прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.07.2018 року № 0018651401, № 0018661401, № 0018671401.

За результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України рішенням від 17.10.2018 року №33719/6199-99-11-01-01-25 залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 20.07.2018 року № 0018651401, № 0018661401, № 0018671401, а скаргу - без задоволення.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 20.07.2018 року № 0018651401, № 0018661401, № 0018671401.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

На час звернення з позовом до суду, позивач відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань змінило назву з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» на Акціонерне товариство «Дніпроважмаш» (а.с 20).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з положенням пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено: витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Позивач та його контрагенти на момент складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Із змісту статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ПАТ «Дніпроважмаш» мало взаємовідносини з ТОВ «РУМ ПЛЮС», ТОВ «ТК ГАМА», ТОВ «ТЕХСЕРВІС», ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» та ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ».

Так, взаємовідносини ПАТ «Дніпроважмаш» (покупець) з ТОВ «РУМ ПЛЮС» (постачальник) відбувались на підставі договору від 27.04.2015 року №61/80, відповідно до якого постачальник зобов`язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві продукцію, в певній кількості, відповідної якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти продукцію і сплатити її на умовах, визначених у цьому договорі.

Загальна сума договору визначається як наростаюча сума по всіх поставках, проведених протягом всього терміну дії цього договору. Термін постачання протягом 2 календарних днів після надання заявки. Базисні умови постачання: СРТ — склад покупця (згідно «Інкотермс» в редакції 2010 року). Постачальник зобов`язаний надати належнім чином оформлені документи (підписані уповноваженою особою і скріплені печаткою постачальника) на продукцію, що поставляється, відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме: накладну на продукцію, рахунок, сертифікат якості, товарно - транспортну накладну, видаткову накладну).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Разом з тим, в договорі від 27.04.2015 року №61/80 відсутній підпис та печатка сторони постачальника.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Водночас, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, дія договору без його підписання однією із сторін - ТОВ «РУМ ПЛЮС» суперечить загальним положенням цивільного законодавства, ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також самим положенням, визначеним у даному договорі.

Також, умовами договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати належним чином оформлені документи, у тому числі: сертифікат якості та товарно-транспортну накладну.

Проте, підприємством, ні під час перевірки, ні під час розгляду справи у суді, не надано жодних документів, які б підтверджували якість продукції.

Крім того, відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, у періоді з 01.01.2015 року по 31.05.2015 року ТОВ «РУМ ПЛЮС» купувало товари, роботи, послуги: цукор, олія соняшникова, рис пакистанський довгозернистий, мішки, масло, борошно, акумулятори, ячмінь, соняшник, пшениця, горох, ковбасу, комбікорм, молоко, пасту, послуга з перевезення вантажів, сир, сметану, цукерки та ін.

При цьому, придбання цегли вогнетривкої, коксу електро-, водо-, газо-постачання, оренди приміщень інших товарів та послуг, які б свідчили про ведення господарської діяльності підприємства - відсутнє.

Таким чином, ТОВ «РУМ ПЛЮС» купувало зовсім інший асортимент товарів, ніж той, що у подальшому реалізовувався на адресу ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ».

В той же час, ТОВ «РУМ ПЛЮС» зареєстровано за юридичною адресою: АДРЕСА_1 , Рівненська обл., м АДРЕСА_2 (у період взаємовідносин з ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» - 03118, м. Київ, вул. Козацька, буд. 116, оф.207), тоді як у ТТН пункт навантаження зазначено лише «м. Дніпропетровськ», без уточнення вулиці, номеру будівлі, складу, тощо. Фінансовий звіт (баланс) до органів ДФС не подавався, що свідчить про відсутність на підприємстві будь-яких основних засобів та залишків ТМЦ. Остання звітність податкова декларація з ПДВ за серпень 2016 року. Звітність у 2017, 2018 роках не подавалась.

Одночасно, відповідно до ІС «Податковий блок» встановлено, що по ТОВ «РУМ ПЛЮС» 29.05.2015 року внесно ознаку фіктивності. Так, ГУ ДФС у Дніпропетровській області від оперативного управління ДПІ у Солом`янського районі ГУ ДФС у м. Києві отримані пояснення ОСОБА_1 від 23.05.2015 року, яка була директором ТОВ «РУМ ПЛЮС» у період взаємовідносин з ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ». Згідно з поясненням ОСОБА_1 повідомила про те, що їй нічого невідомо, про данне підприємство вона чує вперше, фактично вона ніколи не була директором, засновником або головним бухгалтером будь-яких підприємств. Жодне підприємство вона не купувала та в подальшому нікому не продавала. Жодна інформація, щодо місця реєстрації, виду господарської діяльності, кількості працюючих на ТОВ «РУМ ПЛЮС» їй не відома. Печатки ТОВ «РУМ ПЛЮС» вона не замовляла для виготовлення та ніколи їх не отримувала. Особисто вона ніколи не займалася веденням бухгалтерського та податкового обліку зазначеного підприємства. Хто вів бухгалтерський та податковий облік на вказаному підприємстві їй не відомо.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про нереальність придбання товарів у ТОВ «РУМ ПЛЮС» та, як наслідок, неправомірне формування ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» витрат, які вплинули на фінансовий результат у 2015 році на суму 906 351 грн., та податкового кредиту на суму 181 270 грн., у тому числі: у квітні 2015 року - 55 878 грн., у травні 2015 року - 125 393 гривень.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «Дніпроважмаш» також мало взаємовідносини з ТОВ «ТК ГАМА» на підставі договору поставки від 03.06.2016 року №61/90, відповідно до якого кількість, асортимент та ціна продукції, що поставляється, вказується у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Специфікацією № 1 до договору від 03.06.2016 року № 61/90 визначено найменування товару, а саме: рельс Р-50, сума по специфікації 41 602,51 грн.

У ТТН від 07.06.2016 року №Р86 у пункті «пункт навантаження» зазначено лише м. Запоріжжя, без конкретизації вулиці, номеру будівлі, складу, тощо.

В той же час, ТОВ «ТК ГАМА» зареєстровано за адресою вул. Брянська, буд.15, Орджонікідзевський район, м. Запоріжжя, 69035. Стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності: 46.90 – неспеціалізована оптова торгівля. Фінансовий звіт (баланс) до органів ДФС не подавався, що свідчить про не відення на підприємстві будь-яких основних засобів та залишків ТМЦ. Відповідно до відомості про нарахування заробітної плати (доходу, забезпечення) застрахованим особам за червень 2016 року, на підприємстві рахується 1 особа - ОСОБА_2 . Декларації з податку на прибуток у 2016 році до органів ДФС не подавались. Звітність у 2017, 2018 роках не подавалась.

Відповідно до ЄРПН встановлено, що у періоді з 01.01.2016 року по 30.06 2016 року ТОВ «ТК ГАМА» купувало товари, роботи, послуги: конфети, консерви, серветки, воду, чай, дитяче пюре, вафлі, десерт, снеки, каву, карамель, крупи, метало черепицю, профіль, осб панелі, листи, прокладання місцевих ВОЛЗ, лампи, нагрівальні апарати, розміщення статті на веб-сайті, маршрутизатори, відео карти, газобетон та інше, в той час як придбання рельс - відсутнє.

Таким чином, ТОВ «ТК ГАМА» купувало зовсім інший асортимент товарів, ніж той, що у подальшому реалізовувався на адресу ПАТ «Дніпроважмаш».

Одночасно, відповідно до ІС «Податковий блок» встановлено, що по ТОВ «ТК ГАМА» 09.08.2016 року внесено ознаку фіктивності.

Відповідно до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2017 року у справі №335/14/17, ТОВ «ТК АМА» створено не маючи дійсного наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в документах і пов`язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, маючи мету отримувати прибуток при наданні послуг підприємствам, зареєстрованим на території Запорізької області та інших областей України, з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, а також з метою приховування факту та фактичних обсягів операцій діяльності підприємств та прикриття незаконної діяльності.

У подальшому реквізити зазначеного суб`єкта господарської діяльності під час вчинення фіктивного підприємництва використовувались у мінімізації податкових зобов`язань для підприємств реального сектору економіки. ТОВ «ТК ГАМА» використовувалось у схемі по прикриттю незаконної діяльності, у тому числі мінімізації податкових зобов`язань, конвертації грошових коштів з безготівкової форми у готівку підприємств вигодоотримувачів.

Водночас, згідно з вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 року у справі №335/12032/16-к особи, у відношенні яких винесений вирок, у період з 04.02.2015 року по 30.09.2016 року забезпечили прикриття незаконної діяльності, зокрема, ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ».

У постанові Верховного Суду від 05.05.2018 р. по справі 826/11377/14, та від 27.02.201’8 року у справі № 813/1974/17 зазначено, що первинні документи, які стали підставою для формування показників податкової звітності підприємства, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого у взаємовідносинах з юридичною особою - позивачем у справі встановлена вироком суду, що набрав законної сили, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, оскільки статус фіктивного підприємства за наявності зазначених умов несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть при формальному підтвердженні її первинними документами».

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про нереальність придбання товарів у ТОВ «ТК ГАМА» та, як наслідок, неправомірне формування ПАТ «Дніпроважмаш» витрат, які вплинули на фінансовий результат у 2016 році на суму 34 669,00 грн., та податкового кредиту у червні 2016 року на суму 6 934,00 гривень.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ПАТ «Дніпроважмаш» з ТОВ «ТЕХСЕРВІС» на підставі догову від 18.02.2013 року №28/77.

В матеріалах справи наявні видаткові і податкові накладні з номенклатурою товару: редуктор 1Ц2У160 - 31,5 - 21 У1, редуктор 4125-80-52 на суму 10 834,00 грн., ПДВ на суму 166 гривень.

При цьому, у наданих ТТН від 22.03.2017 року №996067981 на перевезення редуктора 4125-80-52 зазначено: ОСОБА_3 , хоча видаткова накладна виписана ТОВ «ТЕХСЕРВІС».

В той же час, ТОВ «ТЕХСЕРВІС» перебуває на обліку у Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Стан платника «0» - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності 46.69 - оптова торгівля іншими машинами і устаткованням.

Відповідно до ЄРПН встановлено, що постачальниками редукторів на адресу «ТЕХСЕРВІС» були у листопаді 2016 року - ТОВ «Зірка Півночі», посів «Редуктор 4125-80-52», у березні 2017 року - ТОВ «ТЕРРА ЕКО ПРОДУКТ» код постачання «Редуктор 1Ц2У160 - 31,5 - 21 У1».

ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано інформацію, що зазначені підприємства купували зовсім інший асортимент ніж той, що у подальшому реалізовувався по ланцюгу постачання через ТОВ «ТЕХСЕРВІС» на адресу ПАТ «Дніпроважмаш».

Отже, перевіркою встановлено первинне нереальне введення в обіг 1Ц2У160 - 31,5 - 21 У1 у листопаді 2016 року та редуктора 4125-80-52 у березні 2017 року, створення виключено штучного документообігу по операціям, які фактично не надавались зазначеними підприємствами.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про нереальність придбання товарів у ТОВ «ТЕХСЕРВІС» та, як наслідок, неправомірне формування ПАТ «Дніпроважмаш» витрат, які вплинули на фінансовий результат на суму 10 834,00 грн., у тому числі у 2016 році - 4 917,00 грн., у 2017 році - 5 917,00 грн. та податкового кредиту на суму 2 166,00 грн., у тому числі: у листопаді 2016 року – 983,00 грн., у березні 2017 року — 1 183,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено взаємовідносини ПАТ «Дніпроважмаш» з ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» у березні 2015 року на підставі договору від 24.03.2014 року №61/99.

В матеріалах справи наявні видаткова та податкова накладні з номенклатурою товару: феротитан ФТи35 на суму 34 000 грн., ПДВ на суму 6 800,00 грн.

В той же час, ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» перебуває на обліку у ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, у період взаємовідносин з ПАТ «Дніпроважмаш» - у ДПІ в Орджонікідзевському районі м Запоріжжя ГУ ДФС. Стан платника «0» - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності: 46.72 - оптова торгівля металами та металевими рудами. Остання звітність: податкова декларація з ПДВ за вересень 2016 року. Звітність у 2017, 2018 роках не подавалась.

Проведеним аналізом ЄРПН встановлено, що ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» у періоді з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року купувало: чавун, кокс, послуги по розміщенню реклами в газеті, оренда приміщень, бензин, дизельне паливо, послуги по перевезенню вантажу, підтвердження технічних характеристик, ремонт електрообладнання, пневморесора, реєстрація доступу до ресурсу, послуги у сфері інформатизації, шланг, фітінг, втулка та ін., натомість придбання феротитану ФТи35 - відсутнє.

Отже, перевіркою встановлено первинне нереальне введення в обіг феротитану ФТи35 у березні 2015 року та створення виключено штучного документообігу по зазначеним операціям, які фактично не надавались ТОВ «МІТАЛТРЕЙД».

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача щодо нереальності придбання феротитану ФТи35 у ТОВ «МІТАЛТРЕЙД» у березні 2015 року, та як наслідок неправомірне формування ПАТ «Дніпроважмаш» витрат, які вплинули на фінансовий результат у 2015 році у сумі 34 000 грн. та податкового кредиту у березні 2015 року на суму 6 800 грн.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ПАТ «Дніпроважмаш» з ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ» на підставі договору від 07.08.2013р. №121/77.

В матеріалах справи наявні видаткова та податкова накладні з номенклатурою товару метчик гайковий МЗЗ на суму 800 грн., ПДВ на суму 160 грн.

В той же час, ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ» перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, у період взаємовідносин з ПАТ «Дніпроважмаш» - у Лівобережній ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Стан платника « 0» - платник податків за основним місцем обліку». Основний вид діяльності 49.41 - вантажний автомобільний транспорт. Основні засоби на початок 2015 року відповідно до звіту за 2015 рік - відсутні, середня кількість працівників - 3 особи.

Проведеним аналізом ЄРП встановлено, що ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ» у періоді з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року (у період взаємовідносин з ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ») купувало: обробку даних для комплекту: сертифікат відкритого ключа електронного цифрового підпису та шифруваши постачання КП «Надійний засіб ЕЦП». Придбання метчика гайкового МЗЗ, електро-, ші водо-постачання, інших комунальних послуг, послуг оренди, транспортування товарів і надання послуг, які б свідчили про ведення господарської діяльності підприємства та будь - яких інших товарів, робіт, послуг - відсутнє.

Крім того, відповідно до АІС «Податковий блок» встановлено, що по ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ» 19.01.2017 року внесено ознаку фіктивності, у зв`язку з інформацію про порушення кримінальної справи №42017081280000013 від 19.01.2017 року за фактом скоєння злочину, передбаченого ст.205 Кримінального кодексу України.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача про нереальність придбання метчика гайкового у ТОВ «АЛЬКОР НЕКСТ», та як наслідок неправомірне формування ПАТ «Дніпроважмаш» витрат, які вплинули на фінансовий результат у 2015 році на суму 800 грн. та податкового кредиту у серпні 2015 року на суму 160 грн.

На підставі встановлених обставин та враховуючи викладене, суд погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, та вважає, що надані позивачем докази не дають можливості встановити реальність відображених у податковому обліку та розглянутих вище господарських операцій по зазначеним контрагентам, що дає підстави дійти висновку про їх сумнівність.

З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2018 року № 0018651401, № 0018661401, № 0018671401, які є предметом оскарження прийняті відповідачем відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст рішення у повному обсязі складений 15.07.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька