Ухвала суду № 83390186, 30.07.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14359/16-ц

Провадження № 2-п/522/227/19

У Х В А Л А

про відмову в перегляді заочного рішення

30 липня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання – Скибінській Є.С.,

розглянувши справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2016 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 10.06.2019 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2016 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що про час та місце розгляду справи відповідач не була належним чином повідомлена, вся кореспонденція суду повернулась у зв`язку із закінченням термінів зберігання, а про наявність рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2016 року їй стало відомо лише під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення суду, копію якого відповідач отримала лише 31.05.2019 року, у зв`язку з чим просить суд поновити їй пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2016 року.

Окрім цього, відповідач зазначає, що кредитні кошти були видані позичальнику в грошовій одиниці – гривні, а не в доларах США та в сумі, меншій від заявленою позивачем. Окрім цього, відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутній меморіальний ордер та будь-які інші документи, які б свідчили про отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором саме в сумі та валюті, які вказані в позовній заяві, а також не надано належних доказів, які підтверджують реальний розмір заборгованості. До того ж, основна та додаткова вимоги за кредитним договором від 20.07.2007 року були заявлені після спливу строку позовної давності та у позивача взагалі відсутнє право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2016 року та призначити справу до нового розгляду.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив задовольнити.

Представник ПАТ «Дельта Банк» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. В наданих до суду письмових запереченнях на заяву про перегляд заочного рішення зазначив, що факт отримання відповідачем кредитних коштів у заявленій сумі та валюті підтверджується випискою по кредитному договору та звернення позивача до суду відбулось в межах строку позовної давності, тож відсутні будь-які правові підстави для скасування заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2019 року позов ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості за кредитним договором №11186683000 від 20.07.2007 року в сумі 290 504,12 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9147,43 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 226 971,08 грн., та заборгованості за відсотками в розмірі 2560,52 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 63 533,04 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, обов`язковою умовою для скасування заочного рішення суду є одночасна наявність зазначених вище умов.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення) судова повістка надсилається фізичній особі, яка не має статусу підприємця, за адресою її місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно відповіді з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області (а.с. 58) ОСОБА_4 з 12.11.2013 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що сповіщення відповідача відбувалося неодноразово за адресою її проживання, що зареєстрована у встановленому законом порядку, однак повістки повертались до суду із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, суд вважає, що судові повістки були вручені відповідачу належним чином згідно вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України (в попередній редакції).

Окрім того, надаючи заяву про перегляд заочного рішення відповідач вказала адресу проживання: АДРЕСА_2 , однак направлена на її адресу судова повістка повернулась до суду із зазначенням причини «адресат відсутній», що свідчить про свідоме неотримання відповідачем судових повісток та процесуальну недбалість.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин в нез`явленні відповідача до судового засідання при розгляді справи судом першої інстанції, який закінчився ухваленням заочного рішення у справі.

Щодо не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин, то необхідність подачі такого відзиву на дату ухвалення рішення не була передбачена нормами ЦПК України.

Окрім того, судом встановлена відсутність доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті.

Так, згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідач зазначає, що кредитні кошти були видані в грошовій одиниці – гривні, а не в доларах США та в сумі, меншій від заявленої позивачем. Окрім цього, відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутній меморіальний ордер та будь-які інші первинні документи, які б свідчили про отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором саме в сумі та валюті, які вказані в позовній заяві, а також не надано належних доказів, які підтверджують

реальний розмір заборгованості. До того ж, основна та додаткова вимоги за кредитним договором від 20.07.2007 року були заявлені після спливу строку позовної давності та у позивача взагалі відсутнє право вимоги до відповідача за кредитним договором.

На підтвердження доводів в цій частині відповідач посилається на наявність економічного дослідження заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, згідно якого розмір заборгованості складає 11 707,95 доларів США. Однак, висновок економічного дослідження відповідачем та її представником до суду надано не було.

Окрім того, заявляючи про наявність підстав для застосування наслідків спливу строків позовної давності, відповідач посилається на наявність меморіального ордеру, який підтверджує внесення нею останнього платежу в кінці 2011 року, однак на підтвердження доводів в цій частині відповідачем не було надано жодних доказів.

Зазначаючи про те, що кредитні кошти були видані позичальнику в грошовій одиниці – гривні, а не в доларах США та в сумі, меншій від заявленої позивачем, відповідачем не надано жодних належних та достатніх доказів, які б підтверджували звернення до банку чи суду з вимогою про визнання положень кредитного договору щодо видачі кредиту в валюті недійсними чи вимоги щодо належного виконання позивачем умов кредитного договору в частині видачі кредиту в сумі, передбаченій сторонами.

Ненадання суду доказів, якими заявник обґрунтовує необхідність скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси, унеможливлює встановлення істотності цих доказів для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

З урахуванням наведеного вище суд вважає, що відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, у зв`язку з чим заява підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

З урахуванням наведеного вище суд приходить до висновку, що відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, у зв`язку з чим заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 258-261, 287 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2016 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст.354 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 01.08.2019 року.

Суддя Д.Ю. Донцов