Ухвала суду № 83381111, 01.08.2019, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 640/19633/18

Провадження № 2/617/152/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання – Борщ Л.В.,

представників позивача - Агаєвої С.М., Лишняк І.В.,

представника відповідача ТОВ «Шестаківське» - Шустової В.Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вовчанську Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шестаківське», Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз ініціативних господарів» про визнання правочинів недійсними та скасування права власності на майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Товариство з обмеженою відповідальністю «Научно-производственный центр Даника-Плюс»,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Научно-производственный центр Даника-Плюс» (далі – ТОВ «НПЦ ДП»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз ініціативних господарів» (далі – ТОВ «СІГ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Шестаківське» (далі – ТОВ «Шестаківське») про визнання правочинів недійсними та скасування права власності на майно, в обгрунтування якого зазначив, що 17 липня 2002 року він, разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 створили шляхом заснування юридичну особу - ТОВ «НПЦ ДП».

В 2005 році відбулося рейдерське захоплення ТОВ «НПЦ ДП» шляхом незаконного виведення із складу засновників ОСОБА_1 та ОСОБА_4

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували за собою корпоративні права ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у ТОВ «НПЦ ДП», без виплати вартості майна Товариства, пропорційної часткам у статутному фонді учасників, яких було виключено із складу засновників Товариства, а також без виплати належної їм частки прибутку, одержаного Товариством в поточному році.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 лютого 2011 року визнано недійсними зміни до установчих документів ТОВ «НПЦ ДП», зокрема:

- від 12 травня 2005 року про внесення змін до Статуту Товариства про прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_5 та передачу їй ОСОБА_1 33 % частки у статутному капіталі;

- від 14 серпня 2007 року про затвердження нової редакції Статуту, де розмір статутного капіталу та часток учасників не змінювався;

- від 25 вересня 2007 року про внесення змін до Статуту про виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зі складу учасників Товариства;

- від 05 листопада 2007 року про внесення змін до Статуту про відчуження ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які набули частки у статутному капіталі без достатніх правових підстав, за договорами купівлі-продажу ОСОБА_8 (50 %) та ОСОБА_9 (50 %);

- від 26 серпня 2008 року про внесення змін до Статуту про відчуження часток у статутному капіталі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за договорами купівлі-продажу ОСОБА_10 (50 %) та ОСОБА_11 (50 %).

Отже, рішенням суду скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «НПЦ ДП» та відомостей про Товариство в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема, поновлено ОСОБА_1 у складі учасників ТОВ «НПЦ ДП» та керівника підприємства; встановлено, що ОСОБА_1 було незаконно виключено із складу учасників ТОВ «НПЦ ДП», внеском якого у статутний фонд була нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана нежитлова будівля була незаконним шляхом відчужена посадовими особами ТОВ «НПЦ ДП».

Таким чином, всі подальші дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були вчиненні після 2005 року, являються незаконним та не мають жодної юридичної сили.

21 грудня 2007 року було створено ТОВ «Аква-Сервіс». Засновником вказаного Товариства було ТОВ «НПЦ ДП» з розміром внеску до статутного фонду 70 000 грн. 00 коп. На той час засновниками ТОВ «НПЦ ДП» були ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які за 100 грн. 00 коп. кожен придбали корпоративні права в підприємстві, в статутний фонд якого було внесено цех по розливу питної води, площею 464,3 кв.м.

Статутний капітал ТОВ «Аква-Сервіс» було сформовано за рахунок нерухомого майна ТОВ «НПЦ ДП» - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підписання Акту прийому-передачі майна до статутного капіталу TOB «Аква-Сервіс» від 27 листопада 2007 року, підписаного ТОВ «НПЦ ДП» в особі директора ОСОБА_12 та громадянином ОСОБА_12 , який діяв на підставі протоколу № 1 Загальних зборів засновників ТОВ «Аква-Сервіс».

Майно, яке вносилось в статутний капітал ТОВ «Аква-Сервіс» було оцінено на той час на суму 70 000 грн. 00 коп., що станом на дату формування статутного капіталу становило 100 %.

На підставі Договору купівлі-продажу нерухомості від 12 вересня 2009 року № 2127, ТОВ «Аква-Сервіс» в особі директора ОСОБА_12 здійснило відчуження нерухомого майна - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «СІГ», в особі директора ОСОБА_13 .

Згідно умов вказаного договору майно було відчужено за 85 000 грн. 00 коп.

Після продажу нерухомого майна ТОВ «Аква-Сервіс» розпочало процедуру самоліквідації, а вже в 2010 році до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про припинення ТОВ «Аква-Сервіс» № 14541110004000526 від 30 червня 2010 року.

Саме ж підприємство ТОВ «СІГ» було створено20 листопада 2008 році, незадовго до купівлі вказаного майна.

30 жовтня 2009 року було створено ТОВ «Шестаківське», з зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Шестакове, вул. Ковалівська, суд. 30-А.

Одним із засновників вказаного підприємства було ТОВ «СІГ».

Статутний капітал ТОВ «Шестаківське» було сформовано за рахунок нерухомого майна - нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке було внесено до статутного капіталу Товариства шляхом підписання Акту прийому-передачі майна до статутного капіталу від 11 жовтня 2011 року.

При цьому варто відмітити, що вказаний акт ТОВ «СІГ» підписало в особі директора ОСОБА_13 , а з боку ТОВ «Шестаківське» вказаний акт було підписано його директором, все тим же ОСОБА_12 , який вже неодноразово «сам собі» передавав вказане майно.

Право власності ТОВ «Шестаківське» на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано на підставі рішення Виконавчого комітету Шестаківської сільської ради Вовчанського району Харківської області № 2 від 20 грудня 2011 року, на підставі якого Шестаківською сільською радою в особі Сільського голови Мотрикіна М. ОСОБА_14 . було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21 грудня 2011 року.

На сьогоднішній день, згідно офіційної інформації наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «СІГ» перебуває в стані припинення з 30 жовтня 2014 року, в зв`язку з неподанням протягом року документів фінансової звітності.

Об`єктивно вбачається, що ТОВ «Аква-Сервіс» та ТОВ «СІГ» було створено з метою незаконного відчуження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ТОВ «Шестаківське», внаслідок неправомірних дій осіб, які незаконно стали засновниками ТОВ «НПЦ ДП», неправомірно набуло право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яка являлась власністю ТОВ «НПЦ ДП».

Оскільки відчуження спірного нерухомого майна від ТОВ «НПЦ ДП» до ТОВ «Аква-Сервіс» шляхом внеску до статутного капіталу, є незаконним, в силу його недійсності, тому і подальше відчуження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від ТОВ «Аква-Сервіс» на користь ТОВ «СІГ», та останнім на користь ТОВ «Шестаківське» є також незаконним.

Таким чином, правочини, оформлені актом приймання передачі внеску до статутного капіталу та договір купівлі-продажу нерухомого майна, є таким, що не відповідають вимогам ч. 2 ст. 203 ЦК України, а його зміст суперечить вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а тому вказані правочин є недійсними з моменту їх укладення.

З огляду на наведене оскільки відчуження спірного нерухомого майна від ТОВ «НПЦ ДП» відбулось з порушеннями вимог закону, у зв`язку з тим, що правочини щодо передачі вказаного майна підлягають визнанню недійсними з моменту їх вчинення, відповідно до ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України.

При цьому, правовим наслідком визнання недійсними правочинів щодо передачі майна в статутний капітал Товариства є скасування державної реєстрації, права власності такого Товариства на відповідне майно, оскільки в даному випадку саме акти приймання-передачі, які фіксують вчинення відповідного правочину щодо передачі майна є саме тією підставою, що передбачена законом для державної реєстрації права власності.

Отже, визнання недійсними правочинів щодо передачі майна в статутний капітал Товариства має правовим наслідком скасування державної реєстрації юридичної особи.

Просив визнати недійсним акт прийому-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Аква-Сервіс» від 27 листопада 2007 року укладений між ТОВ «НПЦ ДП» в особі директора ОСОБА_12 та фізичною особою ОСОБА_12 ; визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомості від 12 вересня 2009 року № 2127, укладений між ТОВ «Аква-Сервіс» в особі директора ОСОБА_12 та ТОВ «СІГ» в особі директора ОСОБА_13 ; визнати недійсним акт прийому-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Шестаківське» від 11 жовтня 2011 року укладений між ТОВ «СІГ» в особі директора ОСОБА_13 та ТОВ «Шестаківське» в особі директора ОСОБА_12 ; скасувати право власності ТОВ «Шестаківське» на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване на підставі рішення Виконавчого комітету Шестаківської сільської ради Вовчанського району Харківської області № 2 від 20 грудня 2011 року (Протокол №11), реєстраційний номер майна № 34450526; визнати право власності ТОВ «НПЦ ДП» на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна № 34450526; витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ «Шестаківське» на користь ТОВ «НПЦ ДП» нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Ковалівка, буд. 30-А.

Ухвалою суду від 28 березня 2019 року за клопотанням позивача, відповідача ТОВ «НПЦ ДП» залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

У підготовчому судовому засіданні представником відповідача ТОВ «Шестаківське» заявлено клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначила, що вищезазначений спір, є спором між засновником та юридичною особою щодо права власності на майно, передане юридичній особі як вклад до статутного (складеного) капіталу, та належить до категорії майнових корпоративних спорів. Згідно з установчим договором від 16 липня 2002 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було засновано ТОВ «НПЦ ДП». 17 липня 2002 року вказане товариство було зареєстровано в якості юридичної особи, про що в єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців 17 липня 2002 року був внесений запис за № 14801200000000890. Згідно ст. 4 установчого договору про створення договору визначено, що частки осіб у статутному фонді, характер внеску та сума внеску визначена учасниками товариства наступним чином: ОСОБА_2 – характер внеску майновий, сума внеску 23333,34, частка у статутному фонді 1/3; ОСОБА_3 – характер внеску майновий, сума внеску 23333,34, частка у статутному фонді 1/3; ОСОБА_1 – характер внеску майновий, сума внеску 23333,34, частка у статутному фонді 1/3; Встановлено, що право власності на нерухоме майно – нежилу будівлю – виробниче приміщення по розливу питної води та лікувально-профілактичної води «Даніка», загальною площею 463,3 кв.м. з двома вбиральнями, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з 09 серпня 2004 року перейшло від засновника ОСОБА_1 до ТОВ «НПЦ ДП» як внесок до статутного капіталу. ТОВ «Шестаківське» просить провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справу не належить розглядати за правилами цивільного судочинства; стягнути з позивача на користь відповідача ТОВ «Шестаківське» судові витрати, пов`язані з явкою до суду відповідача та його представника, отже необхідністю переїзду в зв`язку з цим до іншого населеного пункту (з м. Харкова до м. Вовчанська) у розмірі 3416 грн. 59 коп.

Представники позивача просили відмовити у задоволенні вказаного клопотання, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним. Зазначили, що ОСОБА_1 був засновником ТОВ «НПЦ ДП», натомість на час звернення до суду із вказаним позовом він передав свої корпоративні права своїй дружині ОСОБА_15 , спірними правочинами зачіпаються саме його інтереси, як фізичної особи.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, сповіщались судом про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином.

Вислухавши думки з`явившихся учасників підготовчого судового засідання та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Із системного аналізу положень ст. ст. 88, 143 ЦК України, ст. ст. 88, 167 ГК України, ст. 10 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII «Про господарські товариства» вбачається, що корпоративні права учасників господарського товариства визначаються законом і статутними (установчими) документами. Корпоративні відносини виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав із моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю, а за своїм суб`єктним складом є такими, що виникають між господарським товариством та його учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками) господарських товариств, що пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства (крім трудових).

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ, що виникають із корпоративних відносин, слід керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним у частині першій статті 167 ГК України — корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» передбачено, що усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов`язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов`язків учасника господарського товариства, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб`єктного складу учасників спору.

З пояснень представників позивача та змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звертається до суду як особа, яка свого часу була засновником ТОВ «НПЦ ДП», однак вибула з учасників. ОСОБА_1 є керівником ТОВ «НПЦ ДП».

З наявного суб`єктного складу сторін по справі фактично вбачається, що спір між позивачем та відповідачами виник з корпоративних відносин засновника товариства, який вибув з учасників з самим товариством, учасником якого він був.

Крім того, виходячи з положень ГК України, господарський договір - засноване на угоді сторін і зафіксоване в спеціальному юридичному документі зобов`язальне правовідношення (зобов`язання) між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) господарських відносин, змістом якого є взаємні права і обов`язки сторін у сфері господарської діяльності. Таким чином, спірні правочини, укладений у ході здійснення господарської діяльності ТОВ «НПЦ ДП», ТОВ «СІГ», ТОВ «Шестаківське» є господарським договором, а спір щодо їх укладання - є спором щодо укладення господарських договорів.

У пункті 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» судам роз`яснено, що, визначаючи, чи є спір таким, що виникає з корпоративних відносин та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, ст. 15 ЦП К України), слід враховувати роз`яснення, надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Разом з тим у п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» судам роз`яснено, що Законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб`єктного складу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Згідно із п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як роз`яснено у пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17), Господарським процесуальним кодексом України (ст. ст. 1,12) Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Враховуючи те, що спір між сторонами виник з корпоративних відносин, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Щодо вимоги про стягнення з позивача на користь відповідача ТОВ «Шестаківське» судових витрати, пов`язаних з явкою до суду - необхідністю переїзду в зв`язку з цим до іншого населеного пункту (з м. Харкова до м. Вовчанська) у розмірі 3416 грн. 59 коп., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Разом з тим, з наданого представником відповідача ТОВ «Шестаківське» розрахунку від 01 серпня 2019 року та фотокопії квитанції від 31 липня 2019 року не вбачається, що саме товариство понесло витрати у сумі 3416 грн. 59 коп. для забезпечення участі в судових засіданнях 18 грудня 2018 року, 21 лютого 2019 року, 28 березня 2019 року та 01 серпня 2019 року, а тому у задоволенні клопотання у вказаній частині необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 255, 260, 261, 353 ЦПК України, ст. ст. 20 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ТОВ «Шестаківське» про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шестаківське», Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз ініціативних господарів» про визнання правочинів недійсними та скасування права власності на майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Товариство з обмеженою відповідальністю «Научно-производственный центр Даника-Плюс» – задовольнити частково.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шестаківське», Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз ініціативних господарів» про визнання правочинів недійсними та скасування права власності на майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Товариство з обмеженою відповідальністю «Научно-производственный центр Даника-Плюс», оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині клопотання представника відповідача ТОВ «Шестаківське» - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи Харківському апеляційному суду до або через Вовчанський районний суд Харківської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя -