Ухвала суду № 83378245, 31.07.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.07.2019 р. Справа № 914/1898/18

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., за участю секретаря судового засідання Сала О.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ВЕЕМ-Металавтопром” про відвід судді

у справі №914/1898/18

за первісним позовом: Товариства з додатковою відповідальністю “Львівський завод фрезерних верстатів”, м. Львів,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ВЕЕМ-Металавтопром”, м. Львів,

до відповідача 2: Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові, м. Львів,

до відповідача 3: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача 4: Давидівської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області, с. Давидів, Пустомитівський район, Львівська область,

предмет спору: визнання права власності на пожежний резервуар; скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації; скасування рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасування запису про право власності №20675290; зобов`язання відповідача 1 не чинити перешкоди в користуванні позивачем пожежним резервуаром; зобов`язання відповідача 1 відновити пожежний резервуар, привівши його до попереднього стану відповідно до технічного паспорта,

підстава позову: порушення відповідачами права власності позивача на спірну будівлю – пожежний резервуар,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ВЕЕМ-Металавтопром”, м. Львів,

до відповідача 1: Товариства з додатковою відповідальністю “Львівський завод фрезерних верстатів”, м. Львів,

до відповідача 2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів,

до відповідача 3: Державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича, с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові, м. Львів,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 3: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 за зустрічним позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів,

про визнання незаконним та скасування Переліку майна, переданого статутного фонду Товариства з додатковою відповідальністю “Львівський завод фрезерних верстатів”, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), скасування записів про право власності,

підстава позову: порушення відповідачами права позивача на належні йому на праві власності об`єкти нерухомого майна та оспорювання права власності іншою особою в судовому порядку,

за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом): Попович ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності № б/н від 12.07.19,

відповідача 1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився,

відповідача 2 за первісним позовом (третьої особи за зустрічним позовом): не з`явився,

відповідача 3 за первісним позовом (третьої особи за зустрічним позовом): Хміляр Христина Андріївна - представник на підставі довіреності № 4-2902-53 від 01.04.2019,

відповідача 4 за первісним позовом: не з`явився,

відповідача 2 за зустрічним позовом: ОСОБА_2 - представник на підставі довіреності № 18-11-02944г від 09.07.2019 року,

відповідача 3 за зустрічним позовом: не з`явився,

третьої особи на стороні відповідача 2 за зустрічним позовом: ОСОБА_2 - представник на підставі довіреності №18-11-00056 від 16.05.2019 року,

встановив:

у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за первісним позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Львівський завод фрезерних верстатів” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ВЕЕМ-Металавтопром”, до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові, до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, до Давидівської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності на пожежний резервуар; скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації; скасування рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасування запису про право власності №20675290; зобов`язання відповідача 1 не чинити перешкоди в користуванні позивачем пожежним резервуаром; зобов`язання відповідача 1 відновити пожежний резервуар, привівши його до попереднього стану відповідно до технічного паспорта, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ВЕЕМ-Металавтопром” до Товариства з додатковою відповідальністю “Львівський завод фрезерних верстатів”, до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, до Державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про визнання незаконним та скасування Переліку майна, переданого статутного фонду Товариства з додатковою відповідальністю “Львівський завод фрезерних верстатів”, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), скасування записів про право власності.

У судовому засіданні 19.06.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 25.06.2019 року. Судові засідання по розгляду справи по суті неодноразово відкладались, зокрема, 24.07.2019 року розгляд справи відкладено на 31.07.2019 року.

31.07.2019 року через канцелярію суду позивачем за зустрічним позовом (за підписом ОСОБА_3 .М.) подано заву про відвід судді Матвіїву Р.І. з підстав

- порушення вимог статті 9 ГПК України, не повідомивши вчасно відповідачів про розгляд заяви позивача про забезпечення позову, що підтверджено постановою Західного апеляційного господарського суду від 27 грудня 2018 року;

- наявності певних суб`єктивних внутрішніх переконань судді щодо правовідносин між сторонами, що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об`єктивному розгляду справи по суті, оскільки суддя постійно відмовляв у клопотаннях відповідача у даній справі, а всі клопотання позивача задовольняв, задовольняв клопотання позивача щодо участі у справі свідків, а клопотання щодо залучення свідків відповідачем відмовив, відмовив у клопотанні та не вжив заходів щодо отримання висновку експертизи з Пустомитівського районного відділу поліції, складеного в межах кримінального провадження №12018140060003281, зареєстрованого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України, про який вела мову друга сторона, також 16.10.2018 року постановив ухвалу про задоволення вимоги позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на об`єкт нерухомого майна: експериментальний цех та нежитлові будівлі, що в подальшому була скасована. Відтак, відповідач 1 за первісним позовом просить відвести суддю Матвіїва Р.І. від справи №914/1898/18.

У судове засідання 31.07.2019 року з`явилися представники позивача та відповідача 3 за первісним позовом, відповідача 2 та третьої особи на стороні відповідача 2 за зустрічним позовом. Присутнім учасникам справи суд озвучив подану відповідачем 1 за первісним позовом заяву про відвід судді.

Розглянувши заяву про відвід, суд зазначає про необґрунтованість поданої заяви та зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 35 ГПК України. Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу, що стосовно результатів вирішення клопотань, які викликають сумнів сторони в неупередженості судді, то про них відповідачу 1 за первісним позовом було відомо раніше, ніж 31.07.2019 року, адже представник відповідача 1 за первісним позовом був присутнім у кожному судовому засіданні. Попри це, заявник клопотання про відвід не пояснює, чому відвід заявляє лише на стадії закінчення строків розгляду справи по суті.

Щодо наведених відповідачем тверджень про порушення суддею вимог статті 9 ГПК України при призначенні до розгляду заяви про забезпечення позову, суд не вважає такі об`єктивними для відводу та зазнає, що вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення позову не означає автоматичного прийняття рішення на користь позивача (заявника клопотання), не свідчить про упереджене ставлення судді до сторони, до того ж ухвала суду була скасована судом вищої інстанції ще 27.12.2018 року, про що було відомо Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія ВЕЕМ-Металавтопром” та не було визначено ним як підставу для відводу судді Матвіїва Р.І. на стадії підготовчого провадження.

Щодо інших тверджень заявника, які стосуються вирішення клопотань про залучення свідків і про отримання висновку експертизи з Пустомитівського районного відділу поліції, суд зазначає, а протоколами судових засідань підтверджується, що суд не вирішував, у тому числі не відмовляв у задоволенні, клопотання про отримання висновку експертизи; щодо клопотань про виклик свідків, то у судовому засіданні 20.03.2019 року судом задоволено клопотання ТОВ “Компанія ВЕЕМ-Металавтопром” та ТзДВ “Львівський завод фрезерних верстатів” про виклик у судове засідання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (за клопотанням ТОВ «Львівський завод фрезерних верстатів») та свідка ОСОБА_7 (за клопотанням ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром»). Стверджуючи про те, що суддя постійно відмовляв у клопотаннях відповідача у даній справі, а всі клопотання позивача задовольняв, заявник не вказує, про які саме клопотання йде мова, наведене є лише безпідставним нечітким і неконкретним припущенням сторони, що не може бути підставою для відводу судді.

Крім таких узагальнюючих обставин, обгрунтування заяви про відвід фактично зводиться до незгоди сторони з судовими рішеннями судді, постановленими за час здійснення підготовчого провадження. Однак, суд звертає увагу, що згідно з ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відтак, наведені відповідачем 1 за первісним позовом обставини не підтверджують обґрунтованості вимоги про відвід судді Матвіїва Р.І. у даній справі.

Враховуючи наведене, суд зазначає про необґрунтованість заявленого відповідачем відводу.

Суд також звертає увагу на те, що про результати вирішення клопотань про вжиття заходів забезпечення позову та про виклик свідків сторона було обізнана ще на стадії підготовчого провадження, однак, відвід з таких підстав у визначені законом строки судді Матвіїву Р.І. не заявлявся. Визначена ж заявником підстава для відводу «не вжиття судом заходів щодо отримання висновку експертизи з Пустомитівського районного відділу поліції» стала відома стороні на стадії розгляду справи по суті, оскільки у двох останніх судових засіданнях відповідач 1 за зустрічним позовом усно наполягав на визнанні дій позивача за первісним позовом (неподання висновку експертизи) зловживанням процесуальними правами та просив вжиття заходів щодо отримання такого висновку. Враховуючи наведене та з метою усунення будь-яких сумнівів у сторони щодо неупередженості судді при розгляді даної справи, заява про відвід підлягає передачі для вирішення іншому складу суду.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді. У такому випадку згідно з п.9 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється до вирішення питання про відвід. Враховуючи закінчення строку розгляду справи, неможливість проведення судового засідання по суті 31.07.2019 року у зв`язку з з`явленням стороною відводу суду, беручи до уваги встановлений ч.7 ст.39 ГПК України строку для вирішення питання про відвід, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі для вирішення питання про відвід у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 39 ГПК України. Про поновлення провадження у справі судом буде постановлено ухвалу та повідомлено учасників справи.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Зупинити провадження у справі №914/1898/18 до вирішення питання про відвід судді Матвіїву Р.І.

2. Передати справу №914/1898/18 для вирішення питання про відвід судді Матвіїву Р.І. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 31.07.2019 року.

Суддя Матвіїв Р.І.