Рішення № 83374626, 25.07.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 291/533/17

Провадження № 2/288/78/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судового засідання - Франчук Ю.О.,

Позивача - ОСОБА_1 ,

представника Позивача - ОСОБА_2 ,

представника Відповідача Бердичівської місцевої прокуратури - Афійчука Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління державної казначейської служби України в Житомирській області, Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури та суду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - Відповідач 1), Головного управління державної казначейської служби України в Житомирській області (далі - Відповідач 2), Бердичівської місцевої прокуратури (далі - Відповідач 3) про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури та суду в якому з врахуванням уточнених позовних вимог /т.2 а.с.184-189/ вказує, що 04 лютого 2014 року відносно нього було порушено кримінальне провадження № 42014060290000001 (далі - кримінальне провадження) за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364 КК України. 30 серпня 2014 року Позивачу було вручено повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України.

В подальшому 02 вересня 2014 року, на підставі ухвал слідчого судді, Позивачу було обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання - прибувати до слідчих органів та суду за першим викликом; відсторонено Позивача від займаної посади - Ружинського селищного голови строком на 2 місяці; накладено арешт на належний Позивачу житловий будинок.

24 вересня 2014 року Позивачу вручено обвинувальний акт у кримінальному провадженні та 09 жовтня 2014 року справу призначено до судового розгляду. 24 жовтня 2014 року в процесі судового розгляду відносно Позивача було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання - прибувати до суду за першим викликом та не відлучатися за межі Ружинського району Житомирської області та продовжено строк відсторонення від посади Ружинського селищного голови строком на 2 місяці, який в подальшому додатково продовжувався на загальний час до 29 червня 2015 року.

Вироком Ружинського районного суду Житомирської області від 02 липня 2015 року Позивача було визнано винним за частиною другою статті 364 та частиною другою статті 366 КК України та призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно - розпорядчих обов`язків в органах місцевого самоврядування на строк 3 роки та зі штрафом у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень, стягнуто з Позивача на користь Ружинської селищної ради Житомирської області 339 000.00 гривень відшкодування за завдані збитки, залишено в силі арешт, накладений на його майно та запобіжний захід виді особистого зобов`язання.

24 лютого 2016 року ухвалою апеляційного суду Житомирської області вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 02 липня 2015 року було скасовано, а кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діях Позивача складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України.

13 жовтня 2016 року Колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за касаційною скаргою заступника прокурора Житомирської області, ухвала апеляційного суду Житомирської області від 24 лютого 2016 року була переглянута та залишена в силі.

Позивач зазначає, що в результаті незаконних дій органів досудового слідства та суду перебував під слідством та судом 27 місяців, а саме з 30 серпня 2014 року по 26 листопада 2016 року та має право на відшкодування шкоди, а саме внаслідок незаконного відсторонення від посади Ружинського селищного голови, яке тривало впродовж 10 місяців (з 02 вересня 2014 року по 29 червня 2015 року) він не отримував заробіток, сума якого становить 52450.56 гривень, яка з урахуванням компенсації за затримку виплати доходів становить 20953.45 гривень, а всього на загальну суму - 73404.01 гривень.

Час незаконного відсторонення Позивача від посади Ружинського селищного голови Житомирської області тривав із 03 вересня 2014 року по 29 червня 2015 року, за даний період не нараховувався заробіток та не сплачувались страхові внески, а тому його не буде враховано в загальному страховому стажі. Стягнення судом на користь Позивача коштів для відшкодування втраченого заробітку не відновить його права на включення цього періоду до загального страхового стажу за умови відсутності сплати відповідних страхових внесків. Даний час незаконного відсторонення необхідно зарахувати в загальний страховий стаж та стягнути кошти на сплату єдиного соціального внеску в розмірі 23078.16 гривень.

Негативні наслідки подій 2014 - 2016 років - часу проведення досудового слідства та судового розгляду у кримінальному провадженні № 42014060290000001 стосовно Позивача за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України до даного часу не втрачають своєї значимості і носять триваючий характер. Він тривалий час перебував під слідством та судом, був змушений докладати додаткових зусиль для підтвердження та доведеності своєї невинуватості у вчиненні інкримінованих злочинів, його було незаконно відсторонено від посади Ружинського селищного голови. Незаконне відсторонення від посади зганьбило його честь та гідність, завдало непоправної шкоди престижу та діловій репутації, а запобіжний захід обмежив його конституційні права на вільне пересування.

Поширення неправдивих ганебних відомостей про нього за допомогою ЗМІ за ініціативою прокуратури призвело до сформування стійкої думки громадськості про те, що ним вчинено злочин. Незважаючи на те, що його було виправдано судом, раніше поширена інформація про кримінальне переслідування суттєво зашкоджує репутації і сьогодні, її неможливо відновити виправдувальним рішенням суду, про яке прокуратура не оприлюднила жодної інформації.

Весь час ОСОБА_1 перебував у стані постійного страху і стресу, суттєво були порушені його нормальні життєві зв`язки та погіршились відносини з оточуючими людьми, він постійно був вимушений виправдовуватись перед рідними, колегами, знайомими та друзями. Через триваючий характер його переживань - мені до даного часу не вдалось відновити стан здоров`я, продовжується його погіршення, що погребує звернення до медичних закладів за медичною допомогою і відповідним амбулаторним та стаціонарним лікуванням. Ступінь та глибину його душевних страждань, завдану незаконним засудженням, істотність вимушених змін у житті, характер моральних страждань підтверджено результатами індивідуально - психологічного дослідження та висновком експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи.

Вважає за необхідне визначити розмір відшкодування завданої йому моральної шкоди в розмірі 1126710.00 гривень, виходячи з розміру моральної шкоди, враховуючи ступінь та глибину душевних страждань, завдану незаконним кримінальним переслідуванням і засудженням, істотність вимушених змін у моєму житті, характер моральних страждань, з розрахунку із 10 мінімальних заробітних плат за кожен місяць перебування під судом і слідством.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України спеціально визначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду на свою користь: - кошти в розмірі 73404.01 гривень, як відшкодування втраченого заробітку; - кошти в розмірі 120.40 гривень, як відшкодування понесених витрат; - кошти в розмірі 1126710.00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди; - кошти в розмірі 23078.16 гривень для оплати єдиного соціального внеску на суму втраченого доходу, зарахувати період незаконного відсторонення від посади Ружинського селищного голови Житомирської області, яке тривало із 03 вересня 2014 року по 29 червня 2015 року до загального трудового стажу ОСОБА_1 та стягнути понесені судові витрати в розмірі 42370.00 гривень, до складу яких входять витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз у розмірі 12870.00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29500.00 гривень. /т.1 а.с.3, 243; т.2 а.с.184 - 189, т.3 а.а.166-175/

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили його задоволити, обґрунтувавши його вищенаведеними обставинами.

07 травня 2019 року від представника Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що з огляду на незаконність відсторонення у період з 03 вересня 2014 року по 29 червня 2015 року Позивача від посади, ним не було отримано заробіток, який становить - 73404.01 гривень та підлягає стягненню. Строк перебування Позивача під слідством та судом становить 27 місяців, з 30 серпня 2014 року по 26 листопада 2016 року. Діями Відповідача, Позивачу завдано моральну шкоду, яка підлягає стягненню, оскільки її заподіяння доведено матеріалами справи та висновком експерта. Вимога про зарахування часу незаконного відсторонення в загальний страховий стаж, передбачена законодавством та підлягає задоволенню. Понесені Позивачем судові витрати є підтвердженими належними доказами та також підлягають задоволенню. /т.3 а.с.39-41/

Представник Відповідача 1 - Державного казначейської служби України та Відповідача 2 - Головного управління державної казначейської служби України в Житомирській області, в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. 21 серпня 2017 року надав до суду заперечення на позовну заяву в якому вказав, що строк перебування Позивача під слідством і судом становить 17 місяців та 25 днів, а тому і розмір моральної шкоди є завищеним та необґрунтованим. Надані докази на погіршення стану здоров`я Позивача не дають можливості пов`язати захворювання з кримінальним провадженням. Заявлена сума страхових внесків, включена до суми заробітної плати та окремому стягненню не підлягає. Також, безпідставною є вимога про стягнення коштів в розмірі120.40 гривень. Зазначає, що відсутні будь - які неправомірні дії зі сторони Відповідача 1 та Відповідача 2, а отже і відсутня вина. На підставі вищевикладеного, просить відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог до Державної казначейської служби. /т.1 а.с.216 - 218/

Представник Відповідача 3 - Бердичівської місцевої прокуратури в судовому засіданні позов визнав частково, лише в частині відшкодування моральної шкоди. 07 травня 2019 року надав відзив на позовну заяву в якому вказав, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення втраченого заробітку за період відсторонення від посади є безпідставними, оскільки судовими рішеннями не встановлено, що відсторонення Позивача від посади відбувалось в порушення вимог законодавства, як не підлягають до задоволення вимоги про стягнення витрат, понесених на отримання копій та витрат за прийняття бюджетних платежів, так як їх стягнення не визначено Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду». Позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України коштів в сумі 1126710.00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди не підтверджена належними доказами, які свідчать про завдання моральної втрати, застосування додаткових зусиль для організації свого життя, а висновок експерта ґрунтується на пояснення самого Позивача, його близьких родичів та бувших підлеглих. Додані медичні довідки, виписки з хвороби та копії квитанцій на купівлю ліків не свідчать про те, що перебування Позивача на лікуванні є наслідком саме притягнення до кримінальної відповідальності, а не проявом самих хвороб. У висновку експерта відсутня відповідь на питання, чи знаходяться у причинно - наслідковому зв`язку фізичні чи моральні страждання Позивача з діяннями Відповідача, висновок дає лише відповідь щодо можливого розміру грошової компенсації за завдані особі страждання, яке разом з визначенням вини заподіювача шкоди належить до виключної компетенції суду. Також, зазначає, що Позивач незаконно перебував під слідством та судом в період часу з 30 серпня 2014 року по 24 лютого 2016 року, що становить 17 місяців 25 днів, в зв`язку з чим, розмірі моральної шкоди складає - 74306.00 гривень. Позовна вимога про зарахування часу незаконного відсторонення в загальний страховий стаж та стягнення коштів на сплату ЄСВ в сумі 23078.16 гривень не відноситься до повноважень Відповідачів у даній справі та є безпідставною. Вимога про стягнення судових витрат, які поніс Позивач та очікує понести у зв`язку з розглядом справи в розмірі 40370.00 гривень не підлягають задоволенню, оскільки є недоведеною. На підставі вищевикладеного, вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню у частині відшкодування моральної шкоди у розмірі - 74306.00 гривень. /т.3 а.с.27-34/

20 червня 2019 року від представника Відповідача - 3 надійшло заперечення в якому він зазначив, що заявлені позовні вимоги про стягнення втраченого заробітку за період відсторонення від посади в розмірі 73404.01 гривень та про стягнення коштів в розмірі 120.34 гривень за понесені Позивачем на отримання копій та витрат за прийняття бюджетних платежів є безпідставними. Заявлена позовна вимога про стягнення коштів в розмірі 1126710.00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди не доведена та розмір її відшкодування повинен бути визначений судом. Вказаний Позивачем період перебування під слідством та судом - 27 місяців, не відповідає дійсності та становить 17 місяців 25 днів. Позовна вимога про зарахування часу незаконного відсторонення в загальний трудовий стаж та стягнення коштів на сплату ЄСВ в сумі 23078.16 гривень не входить до повноважень Відповідачів, в зв`язку з чим у її задоволення також слід відмовити. Щодо стягнення судових витрат, які поніс і очікує понести Позивач у зв`язку з розглядом справи в загальній сумі - 40370 гривень, представник Відповідача - 3 зазначає, що до вказаної суми включено кошти в розмірі - 21870.00 гривень, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз, які не підлягають відшкодуванню, так як вказані висновки експертиз є необґрунтованими та не можуть прийматися судом до уваги при вирішенні спору про стягненням моральної шкоди. Позивач в заяві про уточнення позовних вимог просить суд стягнути на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу загальній сумі 18500.00 гривень. На підтвердження чого надав копії актів здачі - прийняття виконаних робіт, квитанцій до прибуткового касового ордеру про сплату коштів за надані адвокатом (представником в суді) послуги. Вказані витрати на оплату послуг адвоката не є співмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг на виконання робіт. Крім того, враховуючи що представник Позивача - ОСОБА_2 є його рідною дочкою, представник Відповідача - 3 ставить під сумнів обґрунтованість та розмір понесених при розгляді справи Позивачем витрат на оплату послуг адвоката, можливості їх завищення або взагалі не понесення відповідних затрат Позивачем. Представник Відповідача - 3 підтримав раніше надані доводи у відзиві на позовну заяву та просив позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково у частині відшкодування моральної шкоди в результаті незаконного перебування під слідством та судом у розмірі 74306.00 гривень. /т.3 а.с.92-99/

Суд, вислухавши Позивача та його представника, представника Відповідача 3 - Бердичівської місцевої прокуратури, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні кримінальну справу № 291/1484/14-к - 1-кп/65/14/, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 було внесено 04 лютого 2014 року, відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 4201406029000001, з правовою кваліфікацією за частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України. /т.1 а.с.69/

Відповідно до повідомлення про підозру від 30 серпня 2014 року, повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України. /т.1 а.с.11-13/

Згідно ухвал слідчого судді Ружинського районного суду Житомирської області від 02 вересня 2014 року, застосовано до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком на 2 місяці, а саме: прибувати до слідчого, процесуального прокурора у справі, суду за першим викликом; не відлучатися з Ружинського району Житомирської області, на території якого проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання; відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 , від посади голови Ружинської селищної ради Житомирської області; накладено арешт на належний ОСОБА_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 , шляхом встановлення заборони на його відчуження. /т.1 а.с.14-18/

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 26342619 від 03 вересня 2014 року, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 84855444 від 12 квітня 2017 року, на підставі ухвали Ружинського районного суду Житомирської області від 02 вересня 2014 року, накладено арешт на майно ОСОБА_1 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.9, 129/

Відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором Ружинського району 24 вересня 2014 року, у кримінальному провадженні, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України за № 4201406029000001, ОСОБА_1 обвинувачувався в умисних діях, які виразилися в зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь - якої неправомірної вигоди для юридичної особи, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам та обвинувачувався в умисних діях, які виразилися в службовому підробленні, тобто складанні і видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки. /т.1 а.с.4-8/

Згідно позовної заяви від 16 вересня 2014 року, поданої в порядку статті 128 КПК України, прокурором Ружинського району Житомирської області в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради заявлено позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Ружинської селищної ради збитки, завданні вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України в сумі 3399000 гривень. /т.1 а.с.19-21/

Ухвалою судді Ружинського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2014 року, призначено кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ружинського районного суду Житомирської області на 05 листопада 2014 року на 11 годину 00 хвилин за участю прокурора, обвинуваченого, захисників. /т.1 а.с.22/

Відповідно до ухвал судді Ружинського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2014 року, задоволено клопотання прокурора Ружинського району Житомирської області, застосовано щодо обвинувачено ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, покладено на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати до суду за першим викликом, не відлучатися за межі Ружинського району Житомирської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання; продовжено ОСОБА_1 дію забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади голови Ружинської селищної ради Житомирської області строком на два місяці до 02 січня 2015 року. /т.1 а.с.23-26/

Відповідно до ухвал судді Ружинського районного суду Житомирської області від 25 грудня 2014 року, від 25 лютого 2015 року та 27 квітня 2015 року, задоволено клопотання прокурора Ружинського району Житомирської області, продовжено ОСОБА_1 дію забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади голови Ружинської селищної ради Житомирської області до 02 березня 2015 року, до 01 травня 2015 року та до 29 червня 2015 року. /т.1 а.с.27-33/

Вироком Ружинського районного суду Житомирської області від 02 липня 2015 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України і призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих обов`язків в органах місцевого самоврядування на строк 3 роки та зі штрафом в розмірі 8500.00 гривень. Визначено стягнути з ОСОБА_1 на користь Ружинської селищної ради завдані збитки в сумі 339900.00 гривень. Залишено арешт, накладений на належний Жарському житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом встановлення заборони на його відчуження. Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишено попередній - особисте зобов`язання. Вирішено питання про речові докази. /т.1 а.с.34-46/

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 24 лютого 2016 року, вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 02 липня 2015 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України скасовано, кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України. Заявлений прокурором в інтересах Ружинської селищної ради цивільний позов на суму 339900 гривень - залишено без розгляду. /т.1 а.с.53-68/

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 24 лютого 2016 року, щодо ОСОБА_1 залишено без змін, а касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області - без задоволення. /т.1 а.с.47-52/

Позивачем на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві додано витяги з засобів масової інформації, в яких вказано, що голову Ружинської селищної ради підозрюють у вчиненні корупційних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України. /т.1 а.с.70-87/

Позивачем також додано виписку з діагностичного центру РАМ від 21 липня 2015 року про проходження Позивачем дослідження - КТ головного мозку та чеки на придбання ліків за період з 06 вересня 2014 року по 29 липня 2015 року. /т.1 а.с.88, 103 - 105; т.2 а.с.209-210/

13 березня 2019 року за вих. № 413 КНП «Центр первинної медико - санітарної допомоги» Ружинської районної ради видано довідку ОСОБА_1 про те, що згідно медичної карти № 0937 у період із січня 2014 року по час видачі довідки ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою: - 04 липня 2014 року; - 04 вересня 2014 року;- 10 вересня 2014 року; - 28 травня 2015 року; - 21 липня 2015 року; - 22 липня 2015 року; - 01 березня 2015 року; - 28 червня 2016 року; - 31 січня 2017 року - 08 лютого 2017 року; - 03 лютого 2017 року; - 06 листопада 2017 року; - 21 лютого 2018 року; - 25 травня 2018 року - 29 травня 2018 року. З 27 січня 2017 року - 31 січня 2017 року був госпіталізований, з 17 січня 2019 року - 28 січня 2019 року був госпіталізований, з 29 січня 2019 року по 21 лютого 2019 року перебував на реабілітації в санаторії «Карпати». У період що передував вересню 2014 року, згідно записів медичної карти № 0937, ОСОБА_1 не звертався за медичною допомогою з приводу встановлених пізніше діагнозів. /т.2 а.с.190-191/ та додано підтвердження проходження лікування і медичних обстежень. /т.1 а.с.89 - 102, 106; т.2 а.с.192-208, 211-228/

Згідно табелів використання робочого часу з вересня 2014 року по червень 2015 року, ОСОБА_1 з 03 вересня 2014 року по 29 червня 2015 року був відсутній за місцем роботи. /т.1 а.с.107 - 117/

Відповідно до довідки № 285 від 10 травня 2017 року про середню заробітну плату (дохід) з доданим розрахунком середньої заробітної плати, виданої виконавчим комітетом Ружинської селищної ради Житомирської області, середня заробітна плата ОСОБА_1 складає - 5320.02 гривень. /т.1 а.с.118-119/

Відповідно до довідки № 286 від 10 травня 2017 року, виданої виконавчим комітетом Ружинської селищної ради Житомирської області, розмір втраченого доходу ОСОБА_1 за час відсторонення з 03 вересня 2014 року по 29 червня 2015 року, який підлягає нарахуванню становить - 52450.56 гривень. /т.1 а.с.120/

Відповідно до довідки № 287 від 10 травня 2017 року, виданої виконавчим комітетом Ружинської селищної ради Житомирської області, розмір заробітної плати, яка підлягає нарахуванню та розмір податків, які підлягають сплаті за час відсторонення ОСОБА_1 становить - 19039.58 гривень. /т.1 а.с.121/

Відповідно до довідки № 716 від 19 вересня 2017 року, виданої виконавчим комітетом Ружинської селищної ради Житомирської області, розмір заробітної плати, яка підлягає нарахуванню та розмір податків, які підлягають сплаті за час відсторонення ОСОБА_1 від посади з 03 вересня 2014 року по 29 червня 2015 року становить: 52450.56 гривень - сума заробітної плати, яка підлягає нарахуванню; 42222.73 гривень - сума до виплати; 20953.45 гривень - сума компенсації за затримку виплати доходів; 11539.08 - ЄСВ - 22 %, який підлягає нарахуванню на заробітну плату. /т.2 а.с.229/

Відповідно до довідки № 288 від 10 травня 2017 року, виданої виконавчим комітетом Ружинської селищної ради Житомирської області, сума компенсації за затримку виплати доходів ОСОБА_1 , розрахованої із середньої заробітної плати за два місяці травень - червень 2014 року становить - 4166.37 гривень. /т.1 а.с.122/

Як вбачається з протоколу Ружинської селищної виборчої комісії від 28 жовтня 2015 року, кількість голосів за кандидата на посаду міського голови - ОСОБА_1 становить - 874. /т.1 а.с.123 - 125/

Як вбачається з протоколу Ружинської селищної виборчої комісії від 31 жовтня 2010 року, кількість голосів за кандидата на посаду міського голови - ОСОБА_1 становить - 1910. /т.1 а.с.126 - 128/

Відповідно до довідки № 327 від 12 травня 2017 року, виданої виконавчим комітетом Ружинської селищної ради Житомирської області, у період з 03 вересня 2014 року по 29 червня 2015 року, ОСОБА_1 заробітна плата не нараховувалася у зв`язку з відстороненням, а тому утримання єдиного соціального внеску із заробітної плати та нарахування на фонд заробітної плати єдиного соціального внеску не проводилось. /т.1 а.с.198/

Згідно повідомлення Департаменту інформаційних систем та електронних реєстрів від 09 червня 2017 за № 6245/Ж-11, оскільки за період з вересня 2014 року по червень 2015 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформація про сплату страхових внесків відносно ОСОБА_1 відсутня, зазначений період не може бути зараховано до його страхового стажу. /т.1 а.с.202 - 203/

Комісійним висновком фахівців за результатами індивідуально - психологічного дослідження від 13 серпня 2018 року визначено, що: 1. Ситуація, пов`язана з рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури та суду, а також її наслідки були психотравмуючими для досліджуваного ОСОБА_1. 2. Психотравмуючий вплив на особистість ОСОБА_1 за обставин, які було досліджено, є глибокими та потенційно небезпечними для його психічного здоров`я. 3. Наявний прямий причинно - наслідковий зв`язок між завданою моральною шкодою та моральними стражданнями, психотравмуючими факторами досліджуваної ситуації стосовно ОСОБА_1. 4. Можливий розмір грошової компенсації ОСОБА_1 за завдані моральні страждання з урахуванням вираженості показників психотравмування в сукупності становить 536112 гривень. /т.2 а.с.26-40/

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 08 квітня 2019 року, за заявою ОСОБА_1 , на підставі рішення суду про скасування арешту на майно, справ № 291/1484/14-к від 18 листопада 2016 року, припинено обтяження про арешт нерухомого майна: - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . /т.3 а.с.163/

В судовому засіданні Позивача ОСОБА_1 , за його клопотанням, було допитано в якості свідка /т.3 а.с.136-142/ та він пояснив, що йому було вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, в подальшому апеляційним судом було справу закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень та вказану ухвалу залишено без змін касаційною інстанцією. За цей час його відсторонили від посади та не виплачували заробітну плату. Даними діями йому завдана моральна шкода, він почав часто хворіти, хвилюватися та в нього погіршилися стосунки з близькими людьми. Серед жителів селища про нього склалась негативна думка, що він отримав реальну міру покарання.

В судовому засіданні, представника Позивача ОСОБА_2 , за її клопотанням, було допитано в якості свідка /т.3 а.с.136-142/ та вона пояснила, що Позивач є її батьком. З 1980 року її батько працює на посаді селищного голови смт.Ружин, він поважна та шанована людина в селищі. Він болісно переживав те, що проти нього порушено кримінальне провадження. В засобах масової інформації відносно її батька була опублікована негативна інформація, що він вчинив посадовий злочин. Застосовані в кримінальному провадженні запобіжні заходи відносно нього призвели до того, що він не мав змоги поїхати на лікування в санаторій. В нього погіршився стан здоров`я, він уникав родинних свят та спілкування, перебував у пригніченому стані. Він проходив лікування, був госпіталізований до Інституту кардіології «ім..Стражеско» та проведено стентування. До цих подій, у ОСОБА_1 не було проблем зі здоров`ям. Порушеним кримінальним провадження йому завдано матеріальну та моральну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 /т.3 а.с.136-142/ пояснила, що вона є рідною сестрою Позивача та з братом вона постійно спілкується. Вона взнала, що відносно брата порушено кримінальне провадження за автомобіль, в телефонній розмові з нею він пояснив, що це неправда і він буде доказувати свою правоту. До цієї події він був нормальний, спокійний, веселий та життєрадісний. Після даної подій він змінився, уникав спілкування, став похмурим, емоційним, в нього погіршився стан здоров`я, хоча раніше він не хворів. Коли його відсторонили від посади, вона допомагала йому грошима, оскільки в нього були фінансові труднощі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 /т.3 а.с.136-142/ пояснив, що він знає ОСОБА_1 більше 30 років та перебуває з ним в дружніх стосунках. До порушення кримінального провадження Позивач був веселий, ініціативний, користувався авторитетом, був депутатом обласної ради, а кримінальна справа негативно вплинула на його авторитет і емоційний стан. Він став замкненим, пригніченим, втратив почуття гумору, став часто хворіти, частково втратив авторитет серед оточуючих. В публікаціях в засобах масової інформації не було вказано прізвище, проте всі здогадувалися про кого йде мова, оскільки селищний голова один.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 /т.3 а.с.136-142/ пояснив, що він знає ОСОБА_1 більше 30 років та перебуває з ним в дружніх стосунках. Свідок працював на посаді директора побут комбінату, а останні 10 років начальником архівного відділу Ружинської РДА та часто спілкувався з Позивачем. До судової справи ОСОБА_1 був веселою, компанійською людиною, хорошим оратором та не скаржився на здоров`я. В зв`язку з кримінальною справою його лишили заробітної плати, роботи, в селищі почали говорити про нього негативно, що його морально пригнічувало. Публікація в пресі, ініційована прокуратурою, сформувала відносно нього негативний імідж. В ОСОБА_1 погіршилося здоров`я, на даний час він постійно лікується, почав уникати спілкування, розповідав про свої проблеми та вказував, що він не винен.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 /т.3 а.с.136-142/ пояснила, що вона знає ОСОБА_1 з 2010 року, оскільки працювала в Ружинській селищній раді секретарем. Він був відкритим до людей, доброзичливим, а коли почалося досудове розслідування та його почали звинувачувати у вчиненні злочину, відсторонили від посади, він залишився без заробітної плати, був пригніченим, заходив на роботу рідко. В публікаціях в засобах масової інформації не зазначалося прізвище, проте всі розуміли, що у вчиненні злочину обвинувачується ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 /т.3 а.с.136-142/ пояснила, що вона за ухвалою суду проводила судово - психологічну експертизу, під час проведення якої встановлювалася наявність завданої ОСОБА_1 моральної шкоди. Розрахунок завданої Позивачу моральної шкоди було здійснено нею відповідно до Методики психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі.

Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої - третьої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, спеціальним законом, що регулює вказані правовідносини є Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01 грудня 1994 року (далі - Закон) та Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення).

Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (стаття 55 Конституції України).

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 1167 ЦК України, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, то моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом. Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Позивач ОСОБА_1 має право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, оскільки кримінальне провадження відносно нього закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України.

Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 3 цього Закону, у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, а також моральна шкода. Аналогічна норма закріплена також в пункті першому, п`ятому частини 7 Положення.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону, відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Позивачем в порядку відшкодування матеріальної шкоди, заявлено позовні вимоги про стягнення на свою користь: відшкодування заробітку в розмірі 73404.01 гривень /п.1.1./ та коштів для оплати єдиного соціального внеску на суму втраченого доходу у розмірі 23078.16 гривень /п.1.4/.

На обґрунтування зазначених вимог Позивачем проведені розрахунки: - розміру середньої заробітної плати; - розміру втраченого доходу; - розміру заробітної плати, яка підлягає нарахуванню та розміру податків, які підлягають сплаті; - розрахунок суми компенсації за затримку виплати доходів, розрахований із середньої заробітної плати за два місяці.

Відповідно до наданих розрахунків: розмір втраченого доходу ОСОБА_1 за час відсторонення від посади з 03 вересня 2014 року по 29 червня 2015 року становить - 52450.56 гривень /т.1 а.с.120/ та розмір компенсації за затримку виплати доходів ОСОБА_1 становить 19039.58 гривень /т.1 а.с.121/, а всього на загальну суму 73404.01 гривень, зазначена сума є обґрунтованою, доводить, що Позивачу було завдано матеріальну шкоду, яка є наслідком відсторонення Позивача від посади та її відшкодування передбачено вищенаведеним Законом.

Позовні вимоги про відшкодування коштів для оплати єдиного соціального внеску на суму втраченого доходу у розмірі 23078.16 гривень задоволенню не підлягає, оскільки відсутні підстави для її виплати, відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» (Закон).

Не підлягає задоволенню також, заявлена Позивачем вимога про відшкодування витрат у розмірі 120.40 гривень, оскільки вказані витрати понесені Позивачем на виготовлення копій та прийняття бюджетних платежів, проте вказані витрати не являються судовими витратами, які підлягають відшкодуванню на підставі пункту 3 статті 3 Закону.

Щодо заявленої Позивачем вимоги про зарахування періоду незаконного відсторонення його від посади селищного голови, яке тривало із 03 вересня 2014 року по 29 червня 2015 року до загального страхового стажу, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 7 Закону визначено, що термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного

стажу.

Позивачем не доведено, що Відповідачі будь - яким чином порушують, не визнають чи оспорюють його право на зарахування часу, протягом якого він не працював у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), до загального трудового стажу, є безпідставними з огляду на положення статті 16 ЦК України та задоволенню не підлягають.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою, другою пункту 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Частиною п`ятою, шостою статті 4 Закону визначено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону, відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Позивачем заявлено позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди та на обґрунтування заявлених вимог Позивач вказує, що було порушено його нормальні життєві зв`язки, накладено арешт на його майно, відсторонено від роботи, він був позбавлений свободи пересування, з огляду на застосований відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, одним з вимог якого було - не відлучатися за межі Ружинського району без дозволу слідчого, прокурора або суду. Також, Позивач, будучи особою, яка займає виборну посаду, був дискредитований як фахівець, з огляду на публікації в засобах масової інформації.

Наведені обставини доводять наявність спричинення Позивачу моральної шкоди, а саме завдання йому моральних страждань внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.

Суд при вирішенні питання відшкодування моральної шкоди має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діє на час розгляду справи. Дана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 02 грудня 2015 року в справі № 6-2203цс15. Аналогічні роз`яснення надавалися судам у частині другій пункту 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України в 2019 році», розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2019 року складає у місячному розмірі - 4173.00 гривень.

Стосовно обчислення періоду перебування Позивача під слідством та судом суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 114 ЦПК України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону чи аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Судом було відхилено та не приймається, в якості доказу висновок науково - правової експертизи від 31 липня 2018 року № 126/168-е Інституту держави і права «ім..В.М. Корецького». /т.2 а.с.41- 49/

Відповідно до статті 115 ЦПК України, висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року № 9-рп/99 у справі № 1-15/99 встановлено, що притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред`явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину.

Суд самостійно визначає, що період перебування Позивача під слідством розпочався з 30 серпня 2014 року /т.1 а.с.11-13/ та закінчився 26 листопада 2016 року /т.1 а.с.47-52/, а тому період перебування ОСОБА_1 під слідством та судом складав 26 місяців 24 днів/або повних 27 місяців. Таким чином, розмір відшкодування становить - 112671.00 гривень (мінімальна заробітна плата * кількість місяців).

В поданому позові ОСОБА_1 просить стягнути кошти в розмірі 1126710.00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

За клопотанням представника Позивача в цивільній справі було проведено судово - психологічну експертизу та згідно Висновку експерта за результатами проведення судово - психологічної експертизи від 27 грудня 2018 року № 1545/18-25: 1. Притягнення до кримінальної відповідальності, відсторонення від займаної посади, незаконне застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання (прибувати до суду за першим викликом та не відлучатися за межі Ружинського району Житомирської області без дозволу суду), накладення арешту на житловий будинок та незаконне засудження ОСОБА_1 є психотравмуючою ситуацією (обставинами) для нього. 2. Вказаними обставинами (притягнення до кримінальної відповідальності, відсторонення від займаної посади, незаконне застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, накладення арешту на житловий будинок та незаконне засудження) ОСОБА_1 завдано моральні страждання (шкоду). 3. ОСОБА_1 завдані моральні страждання (заподіяно моральну шкоду), грошова компенсація яких може становити від 139.5 до 279 МЗП (мінімальних заробітних плат) прийнятих на момент винесення рішення суду (від 582133.50 гривень - до 1164267.00 гривень). /т.2 а.с.83-159/

Відповідно до статті 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування, а якщо є підстави для стягнення шкоди у більшому розмірі, суд повинен обґрунтувати такий розмір шкоди, але з обов`язковим виконанням наведеної норми права.

При визначені розміру грошового відшкодування за завдану Позивачу моральну шкоду, суд приймає до уваги тривалість перебування Позивача під слідством та судом - 27 місяців, виникнення нервового стресу, негативного впливу обставин справи на близьких родичів та порушень у соціально-побутовій сфері, погіршення психофізіологічного й психоемоційного стану, погіршення стану здоров`я, пролонгований стресовий вплив, глибину його душевних переживань, оскільки перебування у статусі обвинуваченого не є звичним явищем для Позивача, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, тривалість обмежень, які були застосовані відносно Позивача, у зв`язку із застосуванням запобіжних заходів та обмеження у зв`язку із цим можливості реалізації Позивачем своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми.

Суд відзначає, що визначений, відповідно до статті 13 Закону, розмір відшкодування - 112671.00 гривень, не відповідатиме розміру дійсної завданої Позивачу моральної шкоди, зважаючи на вищенаведені обставини. Вказаним Законом обмежено лише мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди, що не зобов`язує суди визначати моральну шкоду саме у такому (мінімальному) розмірі.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь - яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний вираз.

Щодо зазначеного у висновку експерта розміру відшкодування, суд не приймає до уваги вказаний висновок експерта в частині визначення еквіваленту моральної шкоди в розмірі від 582133.50 гривень - до 1164267.00 гривень, оскільки вважає, що зазначений розмір є таким, що не відповідає вимогам поміркованості, виваженості, розумності і справедливості та на думку суду є значно завищеним, зважаючи на те, що Позивачу було обрано найбільш м`який запобіжний захід - підписку про невиїзд, який якнайменше обмежує права та свободи громадянина, а тому оцінює вказаний висновок критично і не вбачає підстав для його врахування за наведених обставин.

Підсумовуючи вищевикладене, з огляду на вищезазначені обставини та на обсяг моральних переживань та страждань, яких зазнав Позивач протягом 27 місяців, керуючись принципи поміркованості, виваженості, розумності, справедливості, а також враховуючи, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб Позивача, як особи, яка має право на відшкодування шкоди, відповідно Закону і не призводить до його збагачення, суд визначає розмір грошового відшкодування за завдану Позивачу моральну шкоду в розмірі 150 000 гривень.

Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно статті 35 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого постановою КМУ № 845 від 03 серпня 2011 року, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації):1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; 3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; 4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; 5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Таким чином, виконання судових рішень, які передбачають відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, здійснюється Державною казначейською службою України, за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За наведених обставин суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги, заявлені Позивачем підлягають до часткового задоволення, а саме підлягає стягненню на користь Позивача відшкодування матеріальної шкоди в розмірі - 73404.01 гривень та відшкодування моральної шкоди в розмірі 150000.00 гривень.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України).

Згідно ордеру серії КВ № 703651 /т.3 а.с.42, 57/ та Договору № 0101/18 про надання правничої допомоги від 01 січня 2018 року вбачається /т.3 а.с.58-59/, що адвокат Гудзь О.В. здійснює представництво клієнта - Жарського В.І. в справі № 291/533/17.

В пункті 3, пункті 5 Додатку № 1 до Договору 0101/18 про надання правничої допомоги від 01 січня 2018 року Сторонами погоджено, що для цілей визначення вартості фактично відпрацьованого часу за договором, вартість роботи адвоката незалежно від виду послуг становить - 1000.00 гривень за 1 годину. Фіксована сума винагороди за надання адвокатом правничої допомоги вказаної в Договорі у розмірі 5000 гривень за участь у суді першої інстанції, яка виплачується авансово у строк до початку розгляду справи по суті. /т.3 а.с.60/

Згідно пункту 1 Додатку № 1, Сторони погодили, що правнича допомога за Договором № 0101/18 про надання правничої допомоги складається з таких послуг: - представництво Клієнта та участь у суді першої інстанції - 5000.00 гривень (включаючи одне судове засідання) + 1000.00 гривень (за кожен наступний судодень); - складання заяв по суті справи - 500.00 гривень/сторінка; - складання заяв, клопотань - 500.00 гривень/сторінка; - складання проекту ухвали суду - 2000.00 гривень; - підготовка аналітичних матеріалів з урахуванням актуальної судової практики - 1000.00 гривень; - підготовка вихідних даних для проведення експертиз, досліджень по справі - 1000.00 гривень. /т.3 а.с.60/

Позивачем на підтвердження сплати коштів за послуги адвоката надано: - акт № ОУ -1 здачі - приймання робіт (надання послуг) та квитанцію № 1 від 10 січня 2018 року про сплату коштів в розмірі 1000.00 гривень за участь у суді 10 січня 2018 року; - акт № ОУ -6 здачі - приймання робіт (надання послуг) та квитанцію № 6 від 12 лютого 2018 року про сплату коштів в розмірі 1000.00 гривень за підготовку аналітичних матеріалів; - акт № ОУ -7 здачі - приймання робіт (надання послуг) та квитанцію № 7 від 12 лютого 2018 року про сплату коштів в розмірі 500.00 гривень за складання клопотання про проведення судово - психологічної експертизи; - акт № ОУ -12 здачі - приймання робіт (надання послуг) та квитанцію № 12 від 14 червня 2018 року про сплату коштів в розмірі 1000.00 гривень за підготовку вихідних даних та клопотання для проведення науково - правової експертизи по справі № 291/533/17; - акт № ОУ -13 здачі - приймання робіт (надання послуг) та квитанцію № 13 від 14 червня 2018 року про сплату коштів в розмірі 1000.00 гривень за підготовку вихідних даних та клопотання для проведення індивідуально - психологічного дослідження по справі № 291/533/17; - акт № ОУ -15 здачі - приймання робіт (надання послуг) та квитанцію № 15 від 22 червня 2018 року про сплату коштів в розмірі 9000.00 гривень за відшкодування витрат по оплаті науково - правової експертизи по справі № 291/533/17; - акт № ОУ -17 здачі - приймання робіт (надання послуг) та квитанцію № 17 від 15 серпня 2018 року про сплату коштів в розмірі 1000.00 гривень за участь у суді 15 серпня 2018 року по справі № 291/533/17; - акт № ОУ -21 здачі - приймання робіт (надання послуг) та квитанцію № 21 від 25 жовтня 2018 року про сплату коштів в розмірі 1000.00 гривень за підготовку вихідних даних для проведення судово - психологічної експертизи по справі № 291/533/17; - акт № ОУ -22 здачі - приймання робіт (надання послуг) та квитанцію № 22 від 25 жовтня 2018 року про сплату коштів в розмірі 1000.00 гривень за участь у суді 25 жовтня 2018 року по справі № 291/533/17; - акт № 03/04 здачі - прийняття робіт (наданих послуг) про сплату коштів в розмірі 2000.00 гривень за складання заяви про уточнення позовних вимог по справі № 291/533/17 на шести сторінках, обґрунтування на чотирьох сторінках; - акт № 06/05 здачі - прийняття робіт (наданих послуг) про сплату коштів в розмірі 1500.00 гривень за складання відповіді на відзив на позовну заяву відповідача по справі № 291/533/17 на п`яти сторінках; - акт № 10/05 здачі - прийняття робіт (наданих послуг) про сплату коштів в розмірі 1000.00 гривень за участь у судовому засіданні 10 травня 2019 року по справі № 291/533/17; - акт № 10/1/05 здачі - прийняття робіт (наданих послуг) про сплату коштів в розмірі 500.00 гривень за складання клопотання про розгляд справи спочатку по справі № 291/533/17; - акт № 10/2/05 здачі - прийняття робіт (наданих послуг) про сплату коштів в розмірі 500.00 гривень за складання клопотання про доручення доказів до матеріалів справи № 291/533/17; - акт № 10/3/05 здачі - прийняття робіт (наданих послуг) про сплату коштів в розмірі 500.00 гривень за складання клопотання про виклик свідків по справі № 291/533/17; - акт № 10/4/05 здачі - прийняття робіт (наданих послуг) про сплату коштів в розмірі 500.00 гривень за складання клопотання про допит позивача як свідка по справі № 291/533/17; - акт № 10/5/05 здачі - прийняття робіт (наданих послуг) про сплату коштів в розмірі 500.00 гривень за складання клопотання про виклик експерта по справі № 291/533/17; - акт № 10/1/05 здачі - прийняття робіт (наданих послуг) про сплату коштів в розмірі 500.00 гривень за складання клопотання про розгляд справи спочатку по справі № 291/533/17; - акт № 2/07 здачі - прийняття робіт (наданих послуг) про сплату коштів в розмірі 1000.00 гривень за участь у судовому засіданні 02 липня 2019 року по справі № 291/533/17; - акт № 25/07 здачі - прийняття робіт (наданих послуг) про сплату коштів в розмірі 1000.00 гривень за участь у судовому засіданні 25 липня 2019 року по справі № 291/533/17. /т.2 а.с.234-251; т.3 а.с.51-53, а.с.114-121, 160, 161/

Надано квитанції: - від 23 квітня 2019 року про сплату ОСОБА_1 коштів ОСОБА_2 в розмірі 1500.00 гривень; - від 15 травня 2019 року про сплату ОСОБА_1 коштів ОСОБА_2 в розмірі 1000.00 гривень; - від 25 червня 2019 року про сплату ОСОБА_1 коштів ОСОБА_2 в розмірі 3000.00 гривень; - від 15 травня 2019 року про сплату ОСОБА_1 коштів ОСОБА_2 в розмірі 2500.00 гривень; - від 16 липня 2019 року про сплату ОСОБА_1 коштів ОСОБА_2 в розмірі 2000.00 гривень. /т.3 а.с.123 - 126, 159/

Також додано прибуткові касові ордера: - № 1 від 10 січня 2018 року про сплату коштів в розмірі 2000 гривень авансової оплати гонорару по справі 291/533/17; - № 13/3 від 13 березня 2019 року про сплату коштів в розмірі 2000 гривень авансової оплати за складання заяв про уточнення позовних вимог у справі № 291/533/17 та квитанція до нього. /т.3 а.с.51, 53, 122/

Представником Позивача 25 липня 2019 року надано Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних по цивільній справі № 291/533/17, згідно якого Адвокат Гудзь О.В., відповідно до умов Договору № 0101/18 про надання правничої допомоги від 01 січня 2018 року по цивільній справі № 291/533/17, виконала роботи (надала послуги), за які Позивачем ОСОБА_1 була здійснена оплата: - за представництво та участь у суді першої інстанції з 10 січня 2018 року (в тому числі, судове засідання 10 січня 2018 року), оплачено - 5000.00 гривень; - участь у судовому засіданні 15 серпня 2018 року, оплачено - 1000.00 гривень; - участь у судовому засіданні 25 жовтня 2018 року, оплачено - 1000.00 гривень; - участь у судовому засіданні 10 травня 2019 року, оплачено - 1000.00 гривень; - участь у судовому засіданні 02 липня 2019 року, оплачено - 1000.00 гривень; - участь у судовому засіданні 25 липня 2019 року, оплачено - 1000.00 гривень; - підготовка аналітичної довідки з питань відшкодування моральної і матеріальної шкоди з урахуванням актуальної судової практики 12 лютого 2018 року, оплачено - 1000.00 гривень; - підготовка клопотання для проведення судово - психологічної експертизи 12 лютого 2018 року, оплачено - 500.00 гривень; - підготовка клопотання та вихідних даних для проведення науково - правової експертизи 14 червня 2018 року, оплачено - 1000.00 гривень; - підготовка клопотання та вихідних даних для проведення психологічного дослідження 14 червня 2018 року, оплачено - 1000.00 гривень; - підготовка додаткових вихідних даних для проведення судово - психологічної експертизи 25 жовтня 2018 року, оплачено - 1000.00 гривень; - складення заяви про уточнення позовних вимог - 6 стор./4 стор. обґрунтувань 03 квітня 2019 року, оплачено - 2000.00 гривень; - складення відповіді на відзив - 5 стор./3 стор. обґрунтувань 06 травня 2019 року, оплачено - 1500.00 гривень; - складення клопотання про розгляд справи спочатку 03 квітня 2019 року, складення клопотання про долучення доказів до матеріалів справи 03 квітня 2019 року, складення клопотання про виклик свідків 03 квітня 2019 року, складення клопотання про допит позивача як свідка 03 квітня 2019 року, складення клопотання про виклик експерта 10 травня 2019 року, оплачено - 2500.00 гривень. Всього оплачено на загальну суму - 21500.00 гривень. /т.3 а.с.165/

Із журналів судових засідань вбачається, що загальна кількість судових засідань у яких адвокат брала участь - 7, загальна тривалість судових засідань, у яких адвокат брала участь становить - 512 хвилин (- 10 січня 2018 року - 25 хвилин /т.1 а.с.247/; - 15 серпня 2018 року - 58 хвилин /т.2 а.с.52-54/; - 09 жовтня 2018 року - 10 хвилин /т.2 а.с.74/; - 03 квітня 2019 року - 14 хвилин /т.3 а.с.1/; - 10 травня 2019 року - 137 хвилин /т.3 а.с.67-70/; - 02 липня 2019 року - 162 хвилини /т.3 а.с.136-142/; - 25 липня 2019 року - 106 хвилин /т.3 а.с.178-179/) .

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виходячи із тривалості зайнятості адвоката у судових засіданнях, заявлених нею клопотань, складності справи, ціни позову та задоволених позовних вимог, розмір витрат на оплату послуг адвоката, враховуючи заявлене представником Відповідача 3 - Бердичівської місцевої прокуратури клопотання про неспівмірність рівня адвокатських витрат з часом, витраченим на професійну правничу допомогу, заявлена Позивачем сума витрат на правову допомогу в розмірі - 29500.00 гривень, підлягає зменшенню та встановлюється судом в розмірі - 9000.00 гривень, враховуючи кількість судових засідань, в яких приймала участь представник Позивача та подану заяву щодо уточнення позовних вимог.

Не підлягають відшкодуванню на підставі пункту 2 частини другої статті 133 ЦПК України, кошти в розмірі - 9000.00 гривень, сплачені адвокатом в якості оплати послуг за здійснення заходів, щодо забезпечення підготовки науково - правової експертизи (квитанція № 40-178К від 15 червня 2018 року /т.2 а.с.232/) та оплачені Позивачем за їх підготовку кошти адвокату, оскільки даний висновок судом було відхилено.

Також, не відшкодовуються понесені Позивачем витрати на проведення експертизи /т.2 а.с.77, 231/, а саме: - проведення судово - психологічної експертизи № 1545/18-25 від 27 грудня 2018 року в розмірі - 12870.00 гривень, так як даний висновок також відхилено судом.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи що Позивачем при поданні до суду позовної заяви звільнений від сплати судового збору та ним заявлено шість позовних вимог, з яких чотири майнового характеру та дві немайнового характеру, з яких судом задоволено дві позовні вимоги майнового характеру в розмірі 73404.01 гривень та 150000.00 гривень, відповідно, суд приходить до висновку, що сума судових витрат, яку належить компенсувати за рахунок держави пропорційно задоволених позовних вимог становить - 2234.04 гривень.

Керуючись статями 55, 56 Конституції України; Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»; Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01 грудня 1994 року; Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженим наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41; Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року; статтею 25 Бюджетного кодексу України; статтями 15, 16, 23, 1166, 1176 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 110, 114, 115, 128, 133, 134, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління державної казначейської служби України в Житомирській області, Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури та суду - задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 , кошти в розмірі 73404.01 гривень відшкодування матеріальної шкоди (втраченого заробітку) та кошти в розмірі 150000.00 гривень відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000.00 гривень.

Судові витрати в розмірі 2234 гривень 04 копійок компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник