Рішення № 83365535, 22.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18387/18

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі: Грінкевич А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Приватний нотаріус Гамаль Ірина Миколаївна, третя особа: Приватний нотаріус виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

у с т а н о в и в:

03.07.2019 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у якій представник просить суд ухвалити у справі додаткове судове рішення, яким стягнути з відповідача АТ «Укрсоцбанк» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати понесені у зв`язку з розглядом справи в загальному розмірі 3 450,00 грн.

Вимоги заяви мотивовано тим, що при 13.05.2019 було винесено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Приватний нотаріус Гамаль Ірина Миколаївна, третя особа: Приватний нотаріус виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолій Миколайович про визнання виконавчого напису № 5330 від 28.09.2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міького нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість в розмірі 585.558, 57 грн. - таким, що не підлягає виконанню. Вирішивши справу по суті позовних вимог, судом в рішенні не відображено питання про судові витрати на правничу допомогу.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, що не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України для ухвалення додаткового судового рішення у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Вивчивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом ст. 140 ЦПК України, розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач навів орієнтовний розмір судових витрат, які останній поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в загальному розмірі 9 359,00 грн.

До позовної заяви позивач додав копію договору про надання правової допомоги із адвокатом Лазько Сергієм Вікторовичем від 29 жовтня 2018 року, копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 29.10.2018 року, копію акту №1 прийому-передач виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги від 29.10.2018 (зміст акту підтверджує належне надання послуги та вартість наданих послуг у розмірі 3 450,00 грн.) та квитанцію до прибуткового касового ордера № 2 від 30 листопада 2018 року на суму 3 450 гривень 00 копійок.

У заяві про ухвалення додаткового судового рішення представник позивача навів детальний опис наданих послуг, а саме підготовка та подання адвокатського запиту, складання позовної заяви та додаткових процесуальних документів у загальній сумі 3 450,00 грн.

З огляду на зміст викладених норм чинного законодавства України, виконуючи положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України та враховуючи оцінені судом докази щодо понесення стороною позивача витрат пов`язаних з розглядом справи і встановлені судом обставини стосовно дійсного понесення судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача АТ «Укрсоцбанк» суми понесених позивачем витрат у розмірі 3 450,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 140, 141, 247, 263-265, 270, 280, 281, 354, 355, ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Приватний нотаріус Гамаль Ірина Миколаївна, третя особа: Приватний нотаріус виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 27 жовтня 1998 року адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 450 (три тисячі чотириста п`ятдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Яровенко