Рішення № 83361826, 29.07.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/768/17

Провадження № 2/626/287/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.07.2019 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дудченка В.О.

за участю секретаря Зінченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, у відсутності сторін, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК» 25.05.2017 року звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 30.04.2012 року у розмірі 60200,93 грн. та судовий збір 1600 грн.

21.06.2017 року Красноградським районним судом було винесено заочне рішення по справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 29.03.2019 року скасовано заочне рішення по справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено справу до розгляду.

В позовній заяві в підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що 30.04.2012 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Позивач зазначив, що за умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у розмірі 4500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://a-bank.com складає договір про надання банківських послуг.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, унаслідок чого станом на 27 лютого 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 60200,93 грн, з яких:

- заборгованість за кредитом 4441,80 грн.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом 49216,23 грн.;

- заборгованість за пенею та комісією 3200,00 грн.

А також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- штраф (фіксована частина) 500 грн.;

- штраф (процентна складова) 2842,90 грн.

Тобто, загальна сума грошових зобов`язань, що підлягає сплаті за кредитним договором станом на 27.02.2017 року загалом складає 60200,93 грн.

Від представника відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до суду надійшла письмова заява про застосування спливу позовної давності. В обґрунтування своєї заяви зазначив, що даний позов було подано до суду 23.05.2017 року. Згідно розрахунку заборгованості, позивач вказав останній рух коштів відповідачем 04.05.2014 року. В зв`язку з чим позивач подав позов після спливу позовної давності у три роки.

Від представника позивача до суду надійшла письмова заява в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, від представника відповідача надійшла письмова заява відповідно до якої просить при ухваленні рішення врахувати інформацію про часткове стягнення боргу із ОСОБА_1 на користь «АКЦЕНТ-БАНК» в сумі 2499,09 грн. у виконавчому провадженні на виконання заочного рішення.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Перевіривши письмові докази у справі, суд вважає позов ПАТ “АКЦЕНТ-БАНК” таким, що підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 30 квітня 2012 року міжПАТ “АКЦЕНТ-БАНК” укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 4500,00 грн, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанкуу вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Тарифи банку з обслуговування кредитних карт «Універсальна» тарифний план 55 днів та Умови та правила надання банківських послуг.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 27 лютого 2017 року становить 60200,93 грн і складається із: заборгованості за кредитом 4441,80 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом 49216,23 грн.; заборгованості за пенею та комісією 3200,00 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн.; штраф (процентна складова) 2842,90 грн.

Представник відповідача, відповідно до письмової заяви, просив відмовити у позові у зв`язку зі спливом позовної давності. В обґрунтування своєї заяви зазначив, що даний позов було подано до суду 23.05.2017 року. Згідно розрахунку заборгованості, позивач вказав останній рух коштів відповідачем 04.05.2014 року. В зв`язку з чим позивач подав позов після спливу позовної давності у три роки.

Згідно наданої інформації АТ «АКЦЕНТ-БАНК», який є правонаступником ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», термін дії картки № НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 до 03/16. Дана інформація вказана на картці, яка видана клієнту в єдиному екземплярі. Також до вищезазначеної картки клієнту надавалась додаткова картка № НОМЕР_2 , терміном дії до 02/16.

Тобто останнім днем дії картки є 31 березня 2016 року.

За таких обставин, враховуючи правові позиції, викладені в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року по справі №614цс14 та постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі № 181/467/17, початок перебігу трирічного строку позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі почався 01 квітня 2016 року, а щодо періодичних платежів з моменту несплати чергового платежу, зокрема щодо погашення процентів та сплати пені.

З поштового конверту, яким було надіслано позовну заяву до суду, встановлено, що датою подання позовної заяви засобами поштового зв`язку є 23.05.2017 року (а.с. 19).

Зважаючи на зазначене, до суду з даним позовом позивач звернувся 23 травня 2017 року, тобто без пропуску строку позовної давності, який дорівнює трьом рокам.

Але відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 30 квітня 2012 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 30 квітня 2012 року, посилався наТарифи банку з обслуговування кредитних карт «Універсальна» тарифний план 55 днів та Умови та правила надання банківських послуг та умови та правилами надання банківських послуг і тарифи банку, які викладені на банківському сайті http://a-bank.com як невід`ємні частини спірного договору.

Тарифи банку з обслуговування кредитних карт «Універсальна» тарифний план 55 днів та Умови та правила надання банківських послуг та умови та правилами надання банківських послуг і тарифи банку, які викладені на банківському сайті http://a-bank.com, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АКЦЕНТ -БАНКУ, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (http://a-bank.com) неодноразово змінювалися самим АТ «А-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (30 квітня 2012 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (23 травня 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифіи та Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Тарифи та Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ «А-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Отже, Тарифи банку з обслуговування кредитних карт «Універсальна» тарифний план 55 днів та Умови та правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 30 квітня 2012 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17).

За таких підстав, суд дійшов висновку, що відсутні підстави про стягнення з відповідача нарахованої заборгованості по процентам за користування кредитом 49216,23 грн.; заборгованості за пенею та комісією 3200,00 грн., а також штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн.; штраф (процентна складова) 2842,90 грн.

Але, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту 4441,80 грн., а в іншій частині позову, необхідно відмовити.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинні були стягнуті судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 4441,80 * 100 % / 60200,93 = 7,38%; 1600*7,38% / 100 % = 118,08 грн.

Але відповідно до постанови державного виконавця Красноградського РВДВС ГТУЮ у Харківській області про закінчення виконавчого провадження від 15.04.2019 року, під час виконавчого провадження з виконання заочного рішення від 21.06.2017 року № 626/768/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АКЦЕНТ – БАНК» заборгованості за кредитним договором, з ОСОБА_1 проведено стягнення боргу в сумі 2499,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем частково вже було погашено заборгованість за даним кредитним договором в сумі 2499,00 грн., тому з відповідача підлягає стягненню різниця між задоволеною судом сумою заборгованості та сплаченою відповідачем сумою заборгованості, що становить 1942,80 грн. (4441,80 – 2499,00).

Тобто з відповідача підлягає стягненню заборгованість за даним кредитним договором в сумі 1942,80 грн.

Також згідно постанови державного виконавця Красноградського РВДВС ГТУЮ у Харківській області про закінчення виконавчого провадження від 25.03.2019 року з ОСОБА_1 було стягнуто борг за сплату позивачем судового збору в розмірі 1600 грн.(а.с.81б).

Таким чином, оскільки судовий збір фактично сплачено відповідачем, то стягненню з відповідача він не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.4-5, 12, 76-83, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» (ПАТ “А-Банк”), правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК» (АТ “А-Банк”), (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро) заборгованість за кредитним договором б/н від 30.04.2012 року у розмірі 1942 (одна тисяча дев`ятсот сорок дві) грн. 80 коп. на рах. № НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд.

Суддя