Вирок № 83360352, 30.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.07.2019

Справа № 320/5183/19

1-кп/320/907/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«30» липня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12019080140001550 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Мелітополя Запорізької області, громадянки України, яка має середню освіту, не заміжньої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

1)12.04.2019 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.1,2 ст. 125 КК України, призначено покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України,

за участю прокурора - Фурманенко М.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2019 року вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 призначено покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин. 20 травня 2019 року засуджену ОСОБА_1 попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбуття даного виду покарання та ознайомлено із графіком виконання громадських робіт, які вона повинна була проходити в КП «Чистота» та приступити з 21 травня 2019 року. Однак, маючи умисел на ухилення від відбування покарання, ОСОБА_1 , на відпрацювання громадських робіт згідно встановлених графіків з 21 травня 2019 року по 31 травня 2019 року та з 01.06.2019 року по теперішній час, систематично не з`являлася до місця відбуття покарання без поважних причин. Не зважаючи на письмові попередження щодо недопущення порушення порядку виконання громадських робіт, винесених 27 травня 2019 року, 04 червня 2019 року та 27 червня 2019 року, неодноразово допускала порушення порядку виконання громадських робіт. Станом на 27 червня 2019 року відпрацювала лише 32 години з призначених судом 200 годин громадських робіт, що становить 168 годин невідпрацьованих громадських робіт.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 389 КК України як ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт особою, засудженою до цього виду покарання.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, визнала повністю та пояснила, що дійсно систематично не з`являлася до КП «Чистота» для відбування покарання у виді громадських робіт. З графіком виконання громадських робіт та порядком відбування покарання була ознайомлена. Не відпрацьовувала оскільки їй було соромно.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, беручи до уваги, що обвинувачена ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності її позиції, тобто визнання нею вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченої в межах пред`явленого їй обвинувачення.

Таким чином, дослідивши зібрані у справі докази в їхній сукупності, суд доходить висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого злочину повністю доведена.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд згідно із вимогами ст.66 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання підсудної, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу підсудної, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, її щире каяття, правдиві і послідовні показання, які сприяли встановленню обставин у кримінальному провадженні, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Тому, враховуючи викладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України, оскільки зазначене покарання відповідає тяжкості та обставинам вчиненого злочину, особі обвинуваченої, що у сукупності, на думку суду, дає підстави вважати, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції її від суспільства, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання слід частково приєднати не відбуте покарання, призначене за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 12 квітня 2019 року, з урахуванням вимог п.4 ч.1 ст. 72 КК України, відповідно до яких одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений, майнової шкоди нікому не завдано.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченій у даному кримінальному провадженні не застосовувався.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити їй покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням вимог п.4 ч.1 ст. 72 КК України, приєднати покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначеного покарання і покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 12 квітня 2019 року, визначивши остаточне покарання ОСОБА_1 у виді арешту на строк 1 (один) місяць 1 (один) день.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

СУДДЯ: