Рішення № 83350639, 31.07.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/648/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Центральної районної аптеки № 24 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Центральної районної аптека №24 (позивача) до Управління Держпраці в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами (з урахуванням уточнення позовних вимог):

визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-248/18/321/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/104 від 07.06.2018 року про накладення штрафу;

визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-248/18/321/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/105 від 07.06.2018 року про накладення штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за результатами інспекційного відвідування відповідачем було складено акт №ЧВ-248/18/321/АВ від 15.05.2018 року на підставі якого було винесено оскаржувані постанови за №ЧВ-248/18/321/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/104 та №ЧВ-248/18/321/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/105 від 07.06.2018 року.

В обґрунтування протиправності постанови №ЧВ-248/18/321/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/104 позивач зазначав, що відповідач прийшов до помилкових висновків про те, що цивільно-правові угоди, укладені позивачем та фізичними особами містять ознаки трудового договору, а також до помилкових висновків про наявність відповідальності за неповідомлення контролюючого органу Державної фіскальної служби України про прийняття на роботу нових працівників.

Позивач вважає, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Предметом договорів про надання послуг, є виконання працівником певного визначеного обсягу роботи, за наслідками виконання якої замовник зобов`язувався оплатити виконавцеві виконану ним роботу, тобто, предметом є кінцевий результат, а не процес праці. Метою цього договору є отримання певного матеріального результату. За цим договором працівник не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовував свою роботу і виконував її на власний ризик, трудові функції виконував разово, так як після закінчення виконання визначеного завдання, вказаним договором, трудова діяльність робітника з позивачем припинилася.

Як наслідок у правовідносинах між позивачем та громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 містяться ознаки характерні саме цивільно-правовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, встановлено визначений обсяг виконання робіт та її кінцевий результат.

В обґрунтування протиправності постанови №ЧВ-248/18/321/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/105 позивач зазначав, що між адміністрацією та профспілковим комітетом Хотинської центральної районної аптеки №24 укладено колективний договір на 2013-2018 роки, який схвалений зборами трудового колективу 02.01.2013 року та зареєстрований Управлінням праці та соціального захисту населення Хотинської райдержадміністрації №26 від 22.04.2013 року та внесених змін до колективного договору на протязі 2013-2018 років.

Відповідно до змін №22 від 02.01.2017 року у колективний договір на 2013-2018 роки прийнятих на зборах трудового колективу 02.01.2017 року проведено перегляд посадових окладів працівників аптечного пункту № 2 ЦРЛ № 24 та встановлено їх з 1 січня 2017 року в розмірах передбачених штатним розкладом.

У зв`язку зі зменшенням обсягів реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення, виходячи з фінансової можливості підприємства працівникам аптечного пункту № 2 заробітну плату нараховано у 2017 році за фактично відпрацьовані години, доплату за роботу в нічний час включено до суми заробітної плати для розрахунку доплати до рівня мінімальної нараховано в розмірі 30% від суми нарахованої зарплати за відпрацьовані години на підставі розрахунку нарахування заробітної плати працівникам аптечного пункту № 2, які працюють в нічний час на 2017 рік погодженого з профспілковим комітетом.

Позивач зазначав, що так як колективним договором на 2013-2018 роки, змінами до колективного договору на 2013-2018 роки від 30.11.2016 року доплата за роботу в надурочний час не передбачена, нарахування заробітної плати працівникам аптечного пункту № 2 не проводилось.

Також, згідно змін № 21 від 30.11.2016 року до колективного договору на 2013-2018 роки, в аптечному пункті № 2 дозволено надання додаткових чергувань з оплатою за відпрацьовані години у 2017 році, згідно поданих заяв на період відсутності працівника аптечного пункту № 2 по поважній причині

Окрім того, на думку позивача, відповідачем при винесені оскаржуваних постанов було допущено порушення порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Так, 07.06.2018 року представник Центральної районної аптеки №24 з`явився відповідно до повідомлення №1434/0/04-2/18 від 25.05.2018 року до Управління Держпраці для розгляду справи однак вказаного розгляду по суті не відбулось натомість йому було вручено під розписку постанови про накладення штрафу.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову в якому зазначив, що зміни до колективного договору №21 від 30.11.2016 року в частині включення доплати за роботу в нічний час до суми заробітної плати для розрахунку доплати до мінімальної та нездійснення доплати за роботу в надурочний час при нарахуванні заробітної плати працівникам ЦРА №24 суперечать вимогам чинного законодавства, погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників і тому є недійсними.

При ознайомленні із нарахуванням заробітної плати за 2017 рік встановлено, що працівникам, які працюють в нічний час не здійснюється доплата в розмірі 30% за кожну годину роботи в нічний час, що суперечить вимогам ст. 108 КЗпП України, а також не здійснюється доплата за роботу в надурочний час, як це передбачено ст. 106 КЗпП України.

Крім цього, при ознайомлені із розрахунково-платіжними відомостями за період з січня 2017 року по квітень 2018 року встановлено, що заробітна плата за роботу в надурочний час враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру, хоча розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров`я, за роботу в нічний та надурочний час, роз`їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Таким чином заробітна плата за години роботи в надурочний час, ні в одинарному ні в подвійному розмірі не може враховуватись при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру.

Щодо надання працівникам додаткових чергувань з оплатою за відпрацьовані години, відповідач вважає, що до позовної заяви позивачем додані заяви працівників з проханням надати їм додаткові чергування в аптечному пункті № 2. Проте вказані заяви відповідач вважає такими, що додані з метою уникнути відповідальності за порушення законодавства про працю, а саме: всі додані заяви набрані на комп`ютері і працівники в них лише розписалися; у жодній із заяв немає дати її написання, а лише зазначений місяць та рік; в резолюції керівника аналогічно відсутня дата; ні до перевірки ні до позовної заяви недодані накази, якими працівникам надається право на додаткові чергування; 14.05.2018 року в ході інспекційного відвідування інспектору праці надана копія журналу наказів за 2017 рік та початок січня 2018 року, так як журнал заповнений лише по наказу № 8 від 02.01.2018 року і у вказаному журналі відсутні накази про надання працівникам додаткових чергувань, тощо.

Щодо твердження позивача про порушення порядку накладення штрафів з порушенням законодавства про працю та зайнятість населення, відповідач зазначав, 25.05.2018 року директору ЦРА № 24 було направлене повідомлення про розгляд справи за ст. 265 КЗпП України, яке мало відбутися 07.06.2018 року о 12.30 в приміщенні Управління Держпраці у Чернівецькій області по вул. Зелена, 3. Вказане повідомлення ЦРА №24 отримано 29.05.2018 року.

07.06.2018 року на розгляд справи прибув директор ЦРА № 24 ОСОБА_5 , голова Хотинської районної ради Плаксивий Олександр Васильович , голова Хотинської районної державної адміністрації Допіряк Петро Васильович . Під час розгляду справи, досліджено акт інспекційного відвідування № ЧВ-248/18/321/АВ від 15.05.2018 року, в якому відображені порушення законодавства про працю, додатки до нього. Заслухано директора ОСОБА_5 , голову Хотинської районної ради Плаксивого О.В. , голову Хотинської РДА Допіряка П.В. , які пояснили, що порушення відображені в акті зумовлені тяжким фінансовим станом аптеки і накладення штрафу призведе до закриття закладу.

Щодо оскаржуваної постанови №ЧВ-248/18/321/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/104 від 07.06.2018 року відповідач повідомив, що Управлінням Держпраці у Чернівецькій області вказана постанова не виносилася і відповідно не може бути оскаржена та скасована.

Зазначив, що на підставі акта інспекційного відвідування № ЧВ-248/18/321/АВ від 15.05.2018 року винесено постанову №ЧВ-248/18/321/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/104, а не №ЧВ-248/18/321/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/104 від 07.06.2018 року.

14.08.2018 року відповідачем подано до суду пояснення по справі, згідно яких щодо порушення позивачем ч. 3 ст. 24 КЗпП України зазначав, що позивачем всупереч вимогам трудового законодавства із 4 працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено цивільно-правові договора, які носять ознаки трудових.

Так, предметом ЦПД, які укладалися щомісячно впродовж періоду з січня 2017 року по травень 2018 року між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є ведення бухгалтерського обліку. Предметом ЦПД, які укладалися щомісячно впродовж періоду з січня 2017 року по березень 2018 року між позивачем та ОСОБА_4 є розвезення товару по аптечним пунктам та перевезення товару від постачальників впродовж терміну дії договору. Предметом ЦПД договорів між позивачем та ОСОБА_3 є прибирання приміщення ЦРА №24 та аптечного пункту №1.

Згідно договорів Замовник забезпечує Виконавців усім необхідним для виконання роботи. Зокрема, Виконавці ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) виконують умови договору на комп`ютерній техніці, яка знаходиться на балансі ЦРА №24. Виконавець ( ОСОБА_4 ) виконує розвезення товару по аптечним пунктам та перевезення товару від постачальників на автомобілі, який є на балансі аптеки №24.

Замовник виплачував за виконану роботу заробітну плату, матеріальну допомогу на поховання, разові виплати Виконавцям до Нового року, до Дня Фармацевта, до Дня 8 Березня, а не винагороду, як передбачено цивільно-правовим договором.

Вказував, що у договорах не зазначено, який саме результат роботи повинен передати Виконавець Замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не визначено в договорах переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Акти виконаних робіт не складалися.

Вищевказані робітники не могли самостійно організувати свою роботу, так як у них немає власних знарядь праці, матеріалів та роботу вони не можуть виконати без застосування допоміжних механізмів (комп`ютер, принтер, сканер, автомобіль), які знаходяться на балансі ЦРА № 24 і є його власністю. Згідно Договорів, на ЦРА № 24 покладений обов`язок забезпечити робітників всім необхідним.

Також оплата вказаним особам здійснюється не за об`єм виконаної роботи, який можна виміряти у конкретних фізичних величинах, а за факт виконання вказаної роботи, що також притаманно для трудових правовідносин.

На цій підставі, відповідач вважає, що постанова №ЧВ-248/18/321/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/104 від 07.06.2018 року винесена правомірно.

З огляду на викладене, відповідач вважає оскаржувані постанови законними та прийнятим в межах повноважень встановлених чинним законодавством.

Ухвалою суду від 18.07.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 16.08.2018 року.

Судове засідання призначене на 16.08.2018 року відкладено на 02.10.2018 року, у зв`язку із необхідністю надання відповідачем суду підтвердження надіслання письмових пояснень позивачу.

Ухвалою суду від 27.09.2018 року заяву Центральної районної аптеки №24, в інтересах якої звернувся представник ОСОБА_10 про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Хотинському районному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області вчиняти дії, що стосується предмета спору та зупинення стягнення на підставі постанов Управління Держпраці в Чернівецькій області про накладення штрафу за №ЧВ-248/18/321/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/104 від 07.06.2018 року та №ЧВ-248/18/321/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/105 від 07.06.2018 року - задоволено частково. У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в частині заборони Хотинському районному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області вчиняти дії, що стосується предмета спору - відмовлено. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні №ВП 57135421 з примусового виконання постанови Управління Держпраці в Чернівецькій області за №ЧВ-248/18/321/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/104від 07.06.2018 року про накладення штрафу, - до набрання законної сили судовим рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/648/18-а. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні №ВП57135187 з примусового виконання постанови Управління Держпраці в Чернівецькій області за №ЧВ-248/18/321/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/105 від 07.06.2018 року про накладення штрафу, - до набрання законної сили судовим рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/648/18-а.

У судовому засіданні призначеному на 02.10.2018 року оголошено перерву до 25.10.2018 року, у зв`язку із викликом свідків.

Судове засідання призначене на 25.10.2018 року відкладено на 29.11.2018 року, у зв`язку із неявкою свідків.

У судовому засіданні призначеному на 29.11.2018 року оголошено перерву до 21.12.2018 року, у зв`язку із повторним викликом свідків.

Судове засідання, призначене на 21.12.2018 року не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Григораша В.О. на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 24.01.2019 року.

У вступній промові представники позивача підтримали позов у повному обсязі, просили суд його задовольнити.

У вступній промові представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засідання призначеному на 24.01.2019 року за заявами представників сторін, суд перейшов до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження без участі сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Центральна районна аптека №24 (код ЄДРПОУ 01980584) знаходиться за адресою: 60000, Чернівецька область, м. Хотин, вул. Незалежності, буд. 28Б. КВЕД: 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах. Директор ЦРА №24 - ОСОБА_5 .

На підставі інформації Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 08.05.2018 року №12309/03, 11.05.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято наказ №229 про проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оплату праці, мінімальних гарантій в оплаті праці, в тому числі дотримання законодавства про працю неповнолітніх та прав і гарантій працівників, призваних на військову службу у Центральній районній аптеці № 24 за адресою вул. Незалежності, 28-Б, м. Хотин, Чернівецька область, тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 14.05.2018 року по 15.05.2018 року (а.с. 129 т.1).

Також, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Попович А.О. видано направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №04-090 (а.с. 130 т.1).

В період з 14.05.2018 року по 15.05.2018 року інспектором праці Попович Аллою Олександрівною проведено інспекційне відвідування в Центральній районній аптеці №24 з питань дотримання вимог законодавства про працю.

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЧВ-248/15/321/АВ від 15.05.2018 року, яким зафіксовано наступні порушення вимог законодавства про працю:

1) п.п. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України - впродовж 2017 року, січня - травня 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізацій державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу;

2) ч.1 ст. 94 КЗпП України - з первинних документів нарахування заробітної плати, а саме: книги нарахування заробітної плати за період з січня 2017 року по грудень 2017 року, табелів обліку робочого часу за період з січня 2017 року по грудень 2017 року, графіків змінності встановлено, що заробітна плата працівників нараховувалася не в повному обсязі за виконану ними роботу;

3) ч. 2 ст. 3-1 Закону України "Про оплату праці" - при ознайомлені із книгою нарахування заробітної плати за період з січня 2017 року по квітень 2018 року встановлено, що доплати за роботу в надурочний час враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального озміру;

4) ст. 108 КЗпП України - впродовж 2017 року заробітна плата нараховувалася без нарахування та виплати заробітної плати за роботу у нічний час та роботу понад встановлену норму;

5) ст. 106 КЗпП України - при перевірці графіків змінності та табелів обліку відпрацювання робочого часу за період з січня 2017 року по квітень 2018 року встановлено, що працівники аптечного пункту № 2 працювали понад встановлену норму тривалості робочого часу, проте, у зазначених первинних документах не визначено кількість надурочних годин (а.с. 145-146 т.1).

Громадяни ОСОБА_11 та ОСОБА_5 від надання пояснень відмовились на підставі ст. 63 Конституції України (а.с. 143-144 т. 1)

З метою усунення порушень встановлених актом інспекційного відвідування, відповідачем вручено позивачу припис №ЧВ-248/18/321/АВ/П від 15.05.2018 року, яким зобов`язано в строк до 15.06.2018 року усунути вказані вище порушення (а.с. 145-146 т.1).

Згідно витягу з протоколу №17 засідання з розгляду справи за ст. 265 КЗпП України, на порядок денний поставлено питання щодо розгляду справи на підставі акта інспекційного відвідування від 15.05.2018 року №ЧВ-248/18/321/АВ Центральної районної аптеки №24 (а.с. 72-73 т.2).

За результатами розгляду справи, 07.06.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області на підставі акта інспекційного відвідування №ЧВ-248/15/321/АВ від 15.05.2018 року винесено постанову №ЧВ-248/18/321/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/104 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на підставі статті 259 Кодексу законів про працю України, статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на Центральну районну аптеку № 24 накладено штраф у розмірі 446760,00 грн (а.с. 28-29).

Також, управлінням Держпраці у Чернівецькій області на підставі вказаного акта інспекційного відвідування також винесено постанову №ЧВ-248/18/321/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/105 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на підставі статті 259 Кодексу законів про працю України, статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на Центральну районну аптеку № 24 накладено штраф у розмірі 148920,00 грн (а.с. 30-31 т.).

Крім цього, судом встановлено, що постановою Хотинського районного суду Чернівецької області визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП. Накладено на ОСОБА_5 адміністративне стягнення: штраф у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень. Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 41 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.

В судовому засіданні досліджено також: Колективний договір між адміністрацією і профспілковим комітетом Хотинської центральної районної аптеки №24 на 2013-2018 роки та зміни до нього; Правила внутрішнього трудового розпорядку Хотинської центральної районної аптеки №24; розрахунки нарахування заробітної плати; заяви про надання додаткових чергувань, розпорядок роботи працівників аптечного пункту №2; витяги з книги нарахування заробітної плати; витяги з книги наказів ЦРА №24; цивільно-правові договори.

В судовому засіданні в якості свідків було допитано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Свідкам ОСОБА_12 та ОСОБА_3 було направлено повістки про виклик до суду, однак конверти були повернуті засобами поштового зв`язку на адресу суду без вручення адресату з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Не погоджуючись із постановами про накладення штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.1 Положення Про Державну службу України з питань праці державна служба України з питань праці (Держпраці), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 11 лютого 2015 року №100 управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби з питань праці.

Відповідно до п. 1 Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області, затвердженого наказом Держпраці від 03 серпня 2018 року №84 (далі - Положення №84) управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковуються.

Підпунктом 1 п. 3 Положення №84 визначено, що основними завданнями управління Держпраці є, зокрема реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно п.п. 5 п. 4 Положення №84 управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, в тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Тобто, закон визначає, що планові та позапланові заходи можуть здійснюватись у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).

Згідно п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема: за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Згідно п. 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до п. 10 Порядку №295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно п. 20-21 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до п. 23, 24 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07. 2013 р. №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до п.2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно п.3 Порядку №509 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Пунктом 8 Порядку №509 визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Судом встановлено, що у період з 14.05.2018 року по 15.05.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області проведено інспекційне відвідування у Центральній районній аптеці № 24 за адресою вул. Незалежності, 28-Б, м. Хотин, Чернівецька область, тривалістю 2 (два) робочих дні на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оплату праці, мінімальних гарантій в оплаті праці, в тому числі дотримання законодавства про працю неповнолітніх та прав і гарантій працівників, призваних на військову службу.

У зв`язку із виявленими під час перевірки порушеннями, 07.06.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову №ЧВ-248/18/321/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/104 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на Центральну районну аптеку № 24 накладено штраф у розмірі 446760,00 грн.

07.06.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову №ЧВ-248/18/321/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/105 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на Центральну районну аптеку № 24 накладено штраф у розмірі 148920,00 грн.

Частиною 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини третьої статті 265 Кодексу законів про працю України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Отже, абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачена фінансова відповідальність юридичних осіб за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Разом із варто зазначити, що за порушення вимог законодавства про працю, законодавцем визначено й адміністративну відповідальність.

Як зазначалось вище, в ході інспекційного відвідування відповідачем встановлено порушення позивачем п.п 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України - впродовж 2017 року, січня -травня 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізацій державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

У зв`язку із виявленням вказаного порушення, 07.06.2018 року управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову №ЧВ-248/18/321/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/104 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на Центральну районну аптеку № 24 накладено штраф у розмірі 446760,00 грн.

Щодо вказаного порушення суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (КЗпП України).

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Згідно ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання не індивідуально-визначеної роботи, а трудових функцій в діяльності підприємства за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правового договору є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Згідно якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, із аналізу вказаних норм видно, що цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) або між громадянами на виконання першим певної роботи, предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Суд зазначає, що основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Тому, цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу, виконує її на власний ризик та не претендує на соціальні гарантії від держави (наприклад, оплату лікарняного), на які можуть розраховувати працівники за трудовим договором. Кожна зі сторін у будь-який момент може розірвати договір. Разом із цим, Виконавець за договором отримує оплату не за процес праці, а її результати, які визначаються після закінчення роботи і оформляються актами передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Цивільно-правовим договором може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовим договором не робиться.

З матеріалів справи, судом встановлено, що 19.01.2017 р., 01.02.2017 р., 01.03.2017 р., 03.04.2017 р., 03.05.2017 р., 01.06.2017 р., 01.07.2017 р., 01.08.2017 р., 01.09.2017 р., 01.10.2017 р., 01.11.2017 р., 01.12.2017 р., 01.01.2018 р., 01.03.2018 р., 01.04.2018 р. та 01.05.2018 р. між Хотинською центральною районною аптекою (далі ЦРА №24) (Замовник) та громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (Виконавець) укладено цивільно-правові договори, згідно яких предметом є: Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи: ведення бухгалтерського обліку у строки, визначені в кожному договорі. Виконавець самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього розпорядку, не має права допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої договором. За виконану роботу Замовник виплачує Виконавцеві зарплату у чітко визначеному розмірі в гривні. Передбачено, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків згідно чинного законодавства.

Крім цього, судом встановлено, що 02.01.2017 р., 01.02.2017 р., 01.03.2017 р., 03.04.2017 р., 03.05.2017 р., 01.06.2017 р., 01.07.2017 р., 01.08.2017 р., 01.09.2017 р., 01.10.2017 р., 01.11.2017 р., 01.12.2017 р., 01.01.2018 р. та 01.03.2018 р. між Хотинською центральною районною аптекою (далі ЦРА №24) (Замовник) та громадянином ОСОБА_4 (Виконавець) укладено цивільно-правові договори, згідно яких предметом є: Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи: розвезення товару по аптечним пунктам. Перевезення товару від постачальників у періоди, визначені договорами, та виплата матеріальної допомоги на поховання. Виконавець самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього розпорядку, не має права допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої договором. За виконану роботу Замовник виплачує Виконавцеві зарплату у чітко визначеному розмірі в гривні. Передбачено, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків згідно чинного законодавства.

02.01.2017 р., 01.02.2017 р., 01.03.2017 р., 03.04.2017 р., 03.05.2017 р., 01.06.2017 р., 01.07.2017 р., 01.08.2017 р., 01.09.2017 р., 01.10.2017 р., 01.11.2017 р., 01.12.2017 р., 01.01.2018 р., 01.03.2018 р., 01.04.2018 р. та 01.05.2018 р. між Хотинською центральною районною аптекою (далі ЦРА №24) (Замовник) та громадянином ОСОБА_3 (Виконавець) укладено цивільно-правові договори, згідно яких предметом є: Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи: прибирання приміщень ЦРА №24 аптечного пункту №1 у періоди, визначені договорами. Виконавець самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього розпорядку, не має права допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої договором. За виконану роботу Замовник виплачує Виконавцеві зарплату у чітко визначеному розмірі в гривні. Передбачено, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків згідно чинного законодавства.

Згідно змісту п. 1.2. вищезазначених цивільно-правових договорів Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи.

Так, судом встановлено, що Виконавець ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконували та виконують умови договору (ведення бухгалтерського обліку) на комп`ютерній техніці (комп`ютер, принтер, сканер), яка знаходиться на балансі ЦРА №24. Виконавець ОСОБА_4 виконують умови договору (розвезення товару по аптечним пунктам) на автомобілі ВАЗ 2104, який знаходиться на балансі Центральної районної аптеки №24.

Відповідно до п. 2.1 цивільно-правових договорів, укладених між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві зарплату.

Разом із цим, Замовник сплачував Виконавцям разову виплату до Дня 8 березня в розмірі 500 грн.; разову виплату до Нового 2018 року в розмірі 1000,00 грн та разову виплату до Дня Фармацевта в розмірі 500 грн.

Відповідно до п. 2.1. цивільно-правового договору укладеного із ОСОБА_4 від 01.08.2017 р. Замовник виплачує Виконавцеві матеріальну допомогу на поховання.

Разом із цим, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з приводу відомих їм обставин у справі повідомили суд про наступне.

Так, свідок ОСОБА_4 пояснив, що здійснював розвезення товару по аптечним пунктам на автомобілі, який належить Центральній аптеці №24. На роботу приходив у зручний для нього час, не кожен день, а лише коли було потрібно. Заробітну плату отримував на карточку.

Свідок ОСОБА_2 пояснила, що в Центральній аптеці №24 здійснювала бухгалтерський облік. Працювала по цивільно-правовому договору. На роботу приходила не кожен день, а лише коли потрібно було. Виконувала конкретну роботу, яку їй давали. Заробітну плату отримувала на карточку.

Крім цього, свідки вказували, що отримували й додаткові виплати до святкових днів.

Свідки також повідомили, що акти виконаних робіт по цивільно-правовим договорах не складались, заробітна плата виплачувалась в сумі, що була визначена цивільно-правовими договорами.

Встановлені обставини справи свідчить про те, що громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виплачувалась заробітна плата, а не винагорода, яка має нараховуватись та виплачуватись згідно актів виконаних робіт, як це передбачено при укладенні цивільно-правових договорів.

Крім того, грошові виплати до свят, професійних свят та на поховання передбачені трудовим законодавством, а не цивільним.

Окрім того, оплата праці здійснюється не за об`єм виконуваної роботи, який можна виміряти у конкретних фізичних величинах, а за факт виконання певного виду роботи.

Суд зазначає, що у наданих до матеріалів справи цивільно-правових договорах не зазначено, який саме результат роботи повинен передати Виконавець Замовнику, процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, а вказано лише про загальну назву робіт, які мають бути здійснені без конкретного числового вираження обсягів та розрахунку оплати. Акти виконаних робіт між Замовником і Виконавцем не складалися.

В даному випадку предметом цивільно-правових угод про виконання робіт (надання послуг), які укладені між позивачем та фізичними особами, є виконання саме трудових функціональних обов`язків відповідно до обраного позивачем виду діяльності. Праця за даними угодами не є юридично самостійною.

Разом із цим, Виконавці цивільно-правових договорів не можуть самостійно організовувати свою роботу. Оскільки у них немає власних засобів праці, які їм необхідні для виконання їхньої роботи.

При цьому суд зазначає, що згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 8 вказаного Закону для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації:

- введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

- користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

- ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб`єктом підприємницької діяльності, само зайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;

- самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Отже, чинним законодавством не передбачено ведення бухгалтерського обліку підприємством на підставі цивільно-правового договору з фізичними особами.

Таким чином, встановлені обставини справи вказують на те, що відносини між позивачем та громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за цивільно-правовими угодами фактично є трудовими, а сторони таких угод прирівняні до працівників та роботодавця, а тому застосування до трудових правовідносин цивільно-правових норм є недопустимим.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як видно із матеріалів справи, постановою Хотинського районного суду Чернівецької області провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 41 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.

Проте, дослідженням даної постанови встановлено, що Хотинським районним судом Чернівецької області при прийнятті даного рішення не наведено жодних обставин, які б спростовували факт допуску директором Центральної районної лікарні №24 ОСОБА_5 громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, або ж підтверджували наявність цивільних відносин між сторонами.

Відтак, суд вважає, що Управлінням Держпраці у Чернівецькій області у відповідності до норм чинного законодавства прийнято постанову №ЧВ-248/18/321/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/104 від 07.06.2018 року про накладення штрафу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-248/18/321/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/105 від 07.06.2018 року про накладення штрафу суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що вказана постанова прийнята на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, згідно якого юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Так, в судовому засіданні представник відповідача вказував що під час перевірки позивача встановлено порушення:

- ч.1 ст. 94 КЗпП України з первинних документів нарахування заробітної плати, а саме: книги нарахування заробітної плати за період з січня 2017 року по грудень 2017 року, табелів обліку робочого часу за період з січня 2017 року по грудень 2017 року, графіків змінності встановлено, що заробітна плата працівникам ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , впродовж 2017 року нараховувалася не в повному обсязі за виконану ними роботу. Наприклад; в січні 2017 року ОСОБА_15 відпрацював 120 годин. Його посадовий оклад становить 2912 00 грн. Норма тривалості робочого часу у січні 2017 р. при 40-ка годинному робочому тижні - 159 год. За відпрацьовані 120 годин ОСОБА_15 Нарахована заробітна плата в сумі 1892,28 грн, а потрібно не менше ніж 2197,73 грн (2912/159*120) (недонараховано 305,45 грн). В лютому 2017 року, при місячній нормі 160 год. цей працівник відпрацювала 72 год. і йому нарахована заробітна плата в сумі 1135,37 грн, а потрібно не менше ніж 1310,40 грн (2912/160*72), що на 175,03 грн менше ніж потрібно.

В березні 2017 року, при місячній нормі 175 год. ОСОБА_16 , відпрацювала 72 год. і їй нарахована заробітна плата у сумі 1048,32 грн, а потрібно не менше ніж 1198,08 грн. В квітні 2017 року, при місячній нормі 152 год., ця ж працівниця відпрацювала 144 год. За відпрацьовані години ОСОБА_16 нарахована заробітна плата в сумі 2270,74 грн, а потрібно не менше ніж 2758,73 грн (2912/152*144), що на 487,99 грн менше ніж потрібно.

В травні 2017 р., при місячній нормі 159 год., ОСОБА_17 відпрацювала 96 год. Її посадовий оклад становить 2593,0 грн. За відпрацьовані години ОСОБА_14 нарахована заробітна плата в сумі 1347,84 грн, а потрібно не менше ніж 1565,58 грн (2593/159*96), що на 217,74 грн менше ніж потрібно.

В червні 2017 р., при місячній нормі 159 год., ОСОБА_13 відпрацювала 96 год. Її посадовий оклад становить 2593,00 грн. За відпрацьовані години ОСОБА_13 нарахована заробітна плата в сумі 1347,84 грн, а потрібно не менше ніж 1565,58 грн (2593/159*96), що на 217,74 грн менше ніж потрібно.

Аналогічно нарахована заробітна плата цим же працівникам серпні-грудні 2017 року.

Копії підтверджуючих документів: відомості нарахування заробітної плати за період з січня 2017 по грудень 2017 року, табеля обліку відпрацювання робочого часу за період з січня 2017 року по грудень 2017 року, графіки змінності.

Головному бухгалтеру ОСОБА_11 запропоновано надати пояснення щодо нарахування заробітної плати вище зазначеним працівникам, яка відповідно до статті 63 Конституції України відмовилася надавати пояснення.

- ч. 2 ст. 3-1 Закону України "Про оплату праці" - при ознайомленні з книгою нарахування заробітної плати за період з січня 2017 року по квітень 2018 року встановлено, що доплати за роботу в надурочний час враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Наприклад: ОСОБА_14 , в січні 2017 року відпрацювала всього 216 годин при нормі тривалості робочого часу 159 год. ()57 год. понад норму. За відпрацьовані 216 год. ОСОБА_14 нарахована заробітна плата в сумі 2883,82 грн та доплата до мінімальної заробітної плати в сумі 316,18 грн. Всього ОСОБА_14 в січні 2017 року нараховано 3200,00 грн., що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на законодавчому рівні, але з урахуванням заробітної плати за відпрацьовані надурочні години. В лютому 2017 року при нормі тривалості робочого часу 160 годин ОСОБА_14 відпрацювала 216 годин (56 годин понад норму). За відпрацьовані 216 годин їй нарахована заробітна плата в сумі 2883,82 грн та доплата до мінімальної заробітної плати - 316,18 грн. Всього ОСОБА_14 в лютому 2017 року нараховано 3200,00 грн., що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням заробітної плати за відпрацьовані 56 годин понад норму. ОСОБА_13 в лютому 2017 р. відпрацювала 192 годині (32 годині понад норму). За відпрацьовані 192 годині їй нарахована заробітна плата в сумі 2563,39 грн та доплата до мінімальної заробітної плати в сумі 636,61 грн. Всього ОСОБА_13 в лютому 2017 нараховано 3200,00 грн з урахуванням заробітної плати за відпрацьовані 32 години понад норму. В березні 2017 при нормі тривалості робочого часу 175 годин ОСОБА_13 Відпрацювала 240 год (65 годин понад норму). За відпрацьовані 240 годин їй нарахована заробітна плата в сумі 2956,82 грн та доплата до мінімальної заробітної плати в сумі 243,18 грн, що разом складає 3200 00 грн. Крім цього, в березні 2017 ОСОБА_13 нарахована виплата до Дня 8 Березня в сумі 500,00 грн. Всього нараховано 3700,00 грн ОСОБА_14

- ст. 108 КЗпП України - відповідно до режиму роботи аптечний пункт №2. місце знаходження: АДРЕСА_1 працює цілодобого. Працівники ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 працюють позмінно відповідно до графіків змінності. Тривалість однієї зміни 24 години, в тому числі 8 годин нічних. Наказом по підприємству від 02.01.2017 року №7 "Про встановлення доплати за роботу у нічний час" визначено працівникам аптечного пункту №2. розташованого в м. Хотин по вул. Б. Хмельницького, буд. 4 встановити доплату за роботу у нічний час у розмірі 30 % від посадового окладу з 01.01.2017 року. Перевіркою первинних документів, а саме: книги нарахування заробітної плати за період з січня 2017 року по грудень 2017 року, табелів обліку робочого часу за період з січня 2017 року по грудень 2017 року, графіків змінності встановлено, що заробітна плата працівникам ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 впродовж 2017 року за роботу у нічний час не нараховувалася і не виплачувалася. В графіках змінності та табелях обліку відпрацювання робочого часу зазначено загальну кількість відпрацьованих змін та загальну кількість відпрацьованих годин. Години роботи у нічний час, у святкові дні та відпрацьовані години понад норму не визначені. Наприклад: у грудні 2017 року ОСОБА_15 відпрацював всього 8 змін по 24 годині, що становить 192 години роботи. Норма тривалості робочого часу у грудні 2017 року - 160 годин. Святковий день - 25 грудня. Таким чином, ОСОБА_15 у грудні 2017 року відпрацював 192 годині, із них - 64 годині у нічний час, 56 годин понад встановлену норму та згідно табеля відпрацювання робочого часу - 24 годині у святковий день. Йому нарахована заробітна плата за 192 год. - 3201,87 грн, що на 645,81 грн менше (3207/160*192), за роботу у святковий день - 400,32 грн, надбавка за вислугу років - 641,00 грн, разова виплата до Нового року - 1000,00 грн. Всього нараховано 5243,00 грн. Заробітна плата за роботу у нічний час та за роботу понад встановлену норму не нараховувалась.

ОСОБА_16 у грудні 2017 р. відпрацювала всього 5 змін по 24 годині, всього 120 годин, із них 40 годин у нічний час. За відпрацьовані 120 годин їй нарахована заробітна плата в сумі 2001,17 грн, що на 403,63 грн менше (3207/160*120); надбавка за вислугу років - 435,88 грн; нарахована виплата до Нового року - 1000,00 грн; відпускні - 1214,30 грн. Всього ОСОБА_16 в грудні 2017 року нараховано 4651,35 грн. Заробітна плата за роботу у нічний час не нарахована.

ОСОБА_13 в грудні 2017 року відпрацювала 9 змін по 24 годині, що становить 216 годин, в тому числі 72 годині у нічний час та 56 годин понад встановлену норму. Їй нарахована заробітна плата: за відпрацьовані 216 годин - 3047,24 грн, що на 613,96 грн менше (2713/160*216), доплата до розміру мінімальної заробітної плати - 152,76 грн, разова виплата до Нового року - 1000,00 грн. Всього нараховано - 4200,00 грн. Заробітна плата за роботу у нічний час та за роботу понад встановлену норму не нарахована.

Аналогічно описаному прикладу заробітна плата нараховувалася впродовж 2017 року працівникам ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 без нарахування та виплати заробітної плати за роботу у нічний час та за роботу понад встановлену норму.

- ст. 106 КЗпП України - відповідно до вимог ч. 1 ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. При перевірці графіків змінності та табелів обліку відпрацювання робочого часу за період з січня 2017 року по квітень 2018 року встановлено, що в аптечному пункті № 2 працівники ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 працювали понад встановлену норму тривалості робочого часу, проте, у зазначених первинних документах не визначено кількість надурочних годин. За даними книги нарахування заробітної плати за період з січня 2017 по грудень 2017 року даним працівникам нараховувалася заробітна плата за загальну кількість відпрацьованих годин, тобто, за відпрацьовані години в межах норми та в окремих випадках в одинарному розмірі за години понад встановлену норму і то не в повному обсязі. Наприклад: в липні 2017 року при нормі тривалості робочого часу 168 годин ОСОБА_13 Відпрацювала 192 годині. В тому числі 24 годині понад встановлену норму. За відпрацьовані 192 годині їй нарахована заробітна плата в сумі 2488,51 грн. Посадовий оклад у липні 2017 року 2593,00 грн. Отже, з розрахунку видно, що ОСОБА_13 не донарахована заробітна плата за відпрацьовані години в межах норми, а за роботу понад встановлену норму заробітна плата не нараховувалася зовсім. До розміру мінімальної заробітної плати нарахована доплата в сумі 711,49 грн. Таким чином, всього ОСОБА_13 в липні 2017 року нараховано 3200,00 грн. За вказаний період аналогічно нарахована заробітна плата ОСОБА_14 , яка також відпрацювала 192 години. ОСОБА_16 за відпрацьовані 192 годині у липні 2017 року нараховано 2942,78 грн, що на 559,30 грн менше (3065/168*192); надбавка за вислугу років - 613,00 грн. Разом ОСОБА_16 в липні 2017 року нараховано 3555,78 грн. Заробітна плата за 24 надурочних годин в подвійному розмірі не нараховувалася.

Аналогічно описаному прикладу, нараховувалася заробітна плата працівникам ОСОБА_13 , ОСОБА_18 .. ОСОБА_16 , ОСОБА_15 впродовж 2017 року без нарахування заробітної плати за надурочні години в подвійному розмірі і лише в окремих випадках надурочні години оплачувалися в одинарному розмірі, проте не в повному обсязі. З січня 2018 року по березень 2018 року цим працівникам надурочні години оплачувалися в одинарному розмірі.

Позивач в обґрунтування своїх доводів посилався на те, що між адміністрацією та профспілковим комітетом Центральної районної аптеки № 24 укладено колективний договір на 2013-2018 роки, який схвалений зборами трудового колективу 02.01.2013 року та зареєстрований Управлінням праці та соціального захисту населення Хотинської райдержадміністрації №26 від 22.04.2013 року до якого на протязі 2013-2018 року вносились зміни. Колективний договір та зміни до колективного договору є основними юридичними документами, які відповідно до чинного законодавства регулюють трудові відносини в розділі "Оплата праці між адміністрацією аптеки і трудовим колективом в особі профспілкового комітету".

Позивач зазначав, що 30.11.2016 р. загальними зборами трудового колективу Хотинської Центральної районної лікарні внесено зміни у колективний договір на 2013-2018 роки, що оформлено протоколом №21. Загальними зборами затверджено, що у зв`язку із зменшенням обсягів реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення, працівникам аптечного пункту №2 заробітну плату нараховувати за фактично відпрацьовані години, згідно розрахунку на 2017 рік. Доплату за роботу в нічний час включати до суми заробітної плати для розрахунку доплати до рівня мінімальної. Доплата за роботу в надурочний час при нарахуванні заробітної плати працівникам ЦРА №24 не застосовувати.

Проте, на думку суду вказані вище зміни суперечать нормам чинного трудового законодавства, оскільки згідно статті 5 Закону України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.1993 року № 3356-XII умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.

Так, статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ч. 2 ст. 3-1 Закону України "Про оплату праці" при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров`я, за роботу в нічний та надурочний час, роз`їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Тобто, із аналізу вказаної норми видно, що при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються зокрема, доплати за роботу в нічний та надурочний час.

Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що працівникам аптеки нараховувалася заробітна плата у нижчому розмірі ніж передбачено чинним законодавством. Разом із цим, до суми заробітної плати позивачем включались доплати за роботу в нічний час, що суперечить вказаній вище статті.

Відповідно до ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

Однак, судом встановлено, що надурочні години оплачувалися позивачем в одинарному розмірі, що є порушенням ст. 106 КЗпП України.

Разом із цим, судом встановлено, що працівникам, які працюють в нічний час не здійснюється доплата в розмірі 30 % за кожну годину роботи, що є порушенням ст. 108 КЗпП України, відповідно до якої робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Окрім того, судом встановлено, що у зв`язку із вчиненням директором Центральної районної аптеки №24 ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, управління Держпраці у Чернівецькій області звернулось до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом.

Згідно вказаного рішення, судом встановлено, що в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в частині вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст. 41 КУпАП визнав.

Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає, що в діях позивача наявні порушення ч.1 ст. 94, 106, 108 КЗпП України, ч. 2 ст. 3-1 Закону України "Про оплату праці" та наявність підстав для прагнення його до відповідальності на підставі абз.4 ч.2 ст. 265 КЗпП України

Таким чином, суд приходить до висновку, що Управлінням Держпраці у Чернівецькій області у відповідності до норм чинного законодавства прийнято постанову №ЧВ-248/18/321/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/105 від 07.06.2018 року про накладення штрафу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є також необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, твердження позивача про те, що відповідачем при винесенні оскаржуваних постанов допущено порушення п. 7 та п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, є безпідставними, оскільки як вбачається із матеріалів справи, зокрема витягу з протоколу №17 засідання з розгляду справи за ст. 265 КЗпП України присутніми на засіданні був директор Центральної районної лікарні №24 із представниками районної ради: головою Хотинської районної державної адміністрації та головою Хотинської районної ради, яким на засіданні надавалось слово.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сукупність вищенаведених встановлених судом обставин справи, дає підстави для висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування спірних постанов. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність прийнятих ним рішень, та обставин на яких ґрунтуються його заперечення.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Центральної районної аптеки № 24 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанов, - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Центральна районна аптека № 24 (код ЄДРПОУ 01980584, вул. Незалежності, 28-Б, м. Хотин, Чернівецька область, 60000);

Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39888333, вул. Зелена, буд. 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58003).

Суддя В.О. Григораш