Рішення № 83350118, 30.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1976/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`зання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просив:

- визнати протиправним та скасування рішення № 237 Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині відмови в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періодів роботи позивача з 24 січня 1980 року по 31 січня 2003 року; з 24 липня 2003 року по 09 вересня 2003 року; з 01 січня 2005 року по 31 січня 2005 року; з 01 березня 2006 року по 31 березня 2006 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати трудовий стаж позивача роботи на посаді тракториста з 24 січня 1980 року по 31 січня 2003 року; з 24 липня 2003 року по 09 вересня 2003 року; з 01 січня 2005 року по 31 січня 2005 року; з 01 березня 2006 року по 31 березня 2006 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначити позивачу пенсію з часу звернення із заявою.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після досягнення ОСОБА_1 55 років, у нього виникло право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у період з 24 січня 1980 року по 31 березня 2003 року працював трактористом на сільськогосподарських підприємствах. У зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з заявою про підтвердження періодів роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №237 позивачу, зокрема, відмовлено у підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за періоди: з 24 січня 1980 року по 31 січня 2003 року; з 24 липня 2003 року по 09 вересня 2003 року; з 01 січня 2005 року по 31 січня 2005 року; з 01 березня 2006 року по 31 березня 2006 року. Вказане рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки факт його роботи у вказані періоди на посаді тракториста підтверджується необхідними документами.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1976/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, викликано у судове засідання в якості свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

25 червня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 109-112), у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянуто заяву позивача з відповідними документами та винесено рішення №237, за результатами якого підтверджено період роботи, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за періоди: з 01 лютого 2003 року по 23 липня 2003 року, з 10 вересня 2003 року по 31 грудня 2004 року, з 01 лютого 2005 року по 28 лютого 2006 року, з 01 квітня 2006 року по 14 квітня 2006 року, та відмовлено в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за періоди: з 24 січня 1980 року по 31 січня 2003 року; з 24 липня 2003 року по 09 вересня 2003 року; з 01 січня 2005 року по 31 січня 2005 року; з 01 березня 2006 року по 31 березня 2006 року. Підставою відмови є те, що за 1980-2003 роки відсутні відомості про надання відпусток без збереження заробітної плати; відсутність відомостей про оплату праці, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах; робота на посаді, яка не дає права на пільгове пенсійне забезпечення.

У судовому засіданні, яке відбулося 09 липня 2019 року допитано в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що у спірному періоді працювали разом із ОСОБА_1 .

У розгляді справи оголошено перерву до 30 липня 2019 року.

В судове засідання, яке призначено на 30 липня 2019 року сторони не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у визначеному Кодексом адміністративного судочинства України порядку (а.с. 169-170).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06 грудня 2018 року позивач звернувся до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років із заявою про підтвердження стажу роботи, в якій просив підтвердити пільговий стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах з 24 січня 1980 року по 16 лютого 2000 року в колгоспі імені Кірова, з 17 лютого 2000 року по 31 травня 2003 року - в ТОВ "Нива", з 01 квітня 2003 року по 14 квітня 2006 року - в ТОВ "Вікторія" (а.с. 67). До вказаної заяви позивачем додано: довідку з ЄДР про ліквідацію підприємства, установи, організації без визначення правонаступника, трудову книжку.

Рішенням комісії при ГУ ПФУ в Полтавській області №237 на підставі аналізу документів та відповідних норм чинного законодавства вирішено: підтвердити ОСОБА_1 наступні періоди роботи, передбаченої підпунктом 3 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": з 01 лютого 2003 року по 23 липня 2003 року, з 10 вересня 2003 року по 31 грудня 2004 року, з 01 лютого 2005 року по 28 лютого 2006 року, з 01 квітня 2006 року по 14 квітня 2006 року; відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні роботи, передбаченої підпунктом 3 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": з 24 січня 1980 року по 31 січня 2003 року; з 24 липня 2003 року по 09 вересня 2003 року; з 01 січня 2005 року по 31 січня 2005 року; з 01 березня 2006 року по 31 березня 2006 року. Підстава відмови: у 1980-2003 роки відсутні відомості про надання відпусток без збереження заробітної плати; відсутність відомостей про оплату праці, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах; робота на посаді, яка не дає права на пільгове пенсійне забезпечення (а.с. 62-64).

Позивач не погодився з рішенням комісії при ГУ ПФУ в Полтавській області №237 в частині відмови в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періодів роботи позивача з 24 січня 1980 року по 31 січня 2003 року; з 24 липня 2003 року по 09 вересня 2003 року; з 01 січня 2005 року по 31 січня 2005 року; з 01 березня 2006 року по 31 березня 2006 року, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Також відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі Порядок №637).

Так відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За даними трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 13-15) 24 січня 1980 року позивач прийнятий на роботу трактористом в колгосп імені Кірова Диканського району. 17 лютого 2000 року ПСС ім. Кірова реорганізовано в ТОВ "Нива", дія договору продовжена. 31 березня 2003 року ОСОБА_1 звільнений з роботи в ТОВ "Нива" за згодою сторін. У періоди з 01 квітня 2003 року по 23 липня 2003 року, з 10 вересня 2003 року по 14 квітня 2006 року позивач працював трактористом в ТОВ "Вікторія".

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста (фактично механізатора), безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (надалі Порядок № 18-1).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 18-1 Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розглядають заяви про підтвердження стажу роботи та з відповідною пропозицією про задоволення або відхилення заяви, разом із вмотивованим висновком, направляють Комісії (пункт 14 Порядку № 18-1).

Положеннями пункту 15 Порядку № 18-1 визначено, що Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.

Суд зазначає, що у рішенні комісії при ГУ ПФУ в Полтавській області №237 підставою для відмови зазначено, що у 1980-2003 роки відсутні відомості про надання відпусток без збереження заробітної плати; відсутність відомостей про оплату праці, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах; робота на посаді, яка не дає права на пільгове пенсійне забезпечення.

Водночас необхідність подачі до пенсійних органів довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії виникає згідно з Порядком № 637, зокрема у випадку коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Як встановлено судом, за даними трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 73-81), зокрема, 24 січня 1980 року позивач прийнятий на роботу трактористом в колгосп імені Кірова Диканського району. 17 лютого 2000 року ПСС ім. Кірова реорганізовано в ТОВ "Нива", дія договору продовжена. 31 березня 2003 року ОСОБА_1 звільнений з роботи в ТОВ "Нива" за згодою сторін. У періоди з 01 квітня 2003 року по 23 липня 2003, з 10 вересня 2003 року по 14 квітня 2006 року позивач працював трактористом в ТОВ "Вікторія".

Суд зазначає, що трудова книжки колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містить інформацію про нарахування грошей позивачу за 1980-1982 роки, 1985-1993 роки, які внесені до трудової книжки на підставі Книги обліку розрахунків по оплату праці за 1980-1993 роки (а.с. 77), та за 1994 - 2006 роки (а.с. 78).

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно до архівної довідки Комунальної установи "Об`єднаний трудовий архів селищної та сільських рад Диканського району" від 05 листопада 2018 року №01-09/206 зазначено, що в книгах обліку праці і розрахунків з членами колгоспу ім. Кірова з подальшою реорганізацією в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Кірова, приватну спілку селян ім. Кірова, товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" Диканського району Полтавської області за 1980 - 1982, 1985-2003 роки значиться ОСОБА_1 і його дані про заробітну плату та кількість відпрацьованих людино-днів (а.с. 87-89).

Оцінюючи вищевикладене суд приходить до висновку, що трудовий стаж ОСОБА_1 на посаді тракториста за період роботи з 24 січня 1980 року по 31 березня 2003 року за відомостями трудової книжки та архівними довідками підтверджується з 24 січня 1980 року по 31 грудня 1982 року та з 01 січня 1985 року по 31 січня 2003 року;

Щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу період роботи позивача з 24 липня 2003 року по 09 вересня 2003 року; з 01 січня 2005 року по 31 січня 2005 року, з 01 березня 2006 року по 31 березня 2006 року, суд зазначає наступне.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , архівної довідки від 05 листопада 2018 року №01-09/209 та показань свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підтверджується, що позивач у 2003 році та 2005 році відробив повний польовий період, як тракторист, а тому суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області дійшло передчасних висновків про відмову у підтвердженні роботи ОСОБА_1 передбаченої пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період з 24 липня 2003 року по 09 вересня 2003 року; з 01 січня 2005 року по 31 січня 2005 року.

Однак, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 та архівної довідки від 05 листопада 2018 року №01-09/209 не підтерджюється, що ОСОБА_1 у 2006 році відробив повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах.

З огляду на викладене, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що рішення про результати розгляду заяви ОСОБА_1 №237 Комісії при ГУ ПФУ в Полтавській області про відмову щодо зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах період роботи з 24 січня 1980 року по 31 грудня 1982 року; з 01 січня 1985 року по 31 січня 2003 року; 24 липня 2003 року по 09 вересня 2003 року; з 01 січня 2005 року по 31 січня 2005 року, слід визнати протиправним та скасувати.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати трудовий стаж позивача роботи на посаді тракториста з 24 січня 1980 року по 31 січня 2003 року; з 24 липня 2003 року по 09 вересня 2003 року; з 01 січня 2005 року по 31 січня 2005 року; з 01 березня 2006 року по 31 березня 2006 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначити позивачу пенсію з часу звернення із заявою, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога про зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати трудовий стаж позивача роботи на посаді тракториста з 24 січня 1980 року по 31 січня 2003 року; з 24 липня 2003 року по 09 вересня 2003 року; з 01 січня 2005 року по 31 січня 2005 року; з 01 березня 2006 року по 31 березня 2006 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - задоволенню не підлягає.

Щодо вимог позивача про зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області призначити пенсію з часу звернення із заявою, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

У свою чергу частиною п`ятою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Враховуючи вищевикладене питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії не відноситься до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Разом з тим, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав ОСОБА_1 вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи від 06 грудня 2018 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення № 237 Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині відмови в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періодів роботи позивача з 24 січня 1980 року по 31 грудня 1982 року; з 01 січня 1985 року по 31 січня 2003 року; 24 липня 2003 року по 09 вересня 2003 року; з 01 січня 2005 року по 31 січня 2005 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи від 06 грудня 2018 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 384,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03 жовтня 2017 року.

Суддя С.О. Удовіченко