Рішення № 83350116, 31.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 545/2902/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

07.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якій просив:

- визнати протиправними дії Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо врахування до трудового стажу періоду навчання в технікумі після повернення зі служби в армії;

- зобов`язати Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області врахувати період навчання в Малинському лісотехнікумі з 12.11.1974 року по 01.03.1976 року до трудового стажу, зробити перерахунок загального страхового стажу та перерахунок розміру місячної пенсії станом на 13.12.2017 з компенсацією недоотриманих коштів.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що з лютого 2012 року перебуває на обліку в Полтавському ОУПФ України Полтавської області та отримує пенсію по інвалідності. Позивач неодноразово звертався до пенсійного органу із заявами про зарахування до страхового стажу періоду навчання у лісотехнікумі. Однак, відповідачем було відмовлено у зарахуванні періоду навчання. Вважає дії протиправними оскільки, записом №5 в трудовій книжці підтверджується період навчання в Малинському лісотехнічному технікумі з 01.09.1971 по 01.03.1976, з перериванням у зв`язку з проходженням військової служби з 11.11.1972 по 02.11.1974. Крім того було надано інші документи, які в сукупності підтверджують період навчання в Малинському лісотехнічному технікумі з 01.09.1971 по 01.03.1976.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 08.01.2019 відкрито провадження у справі №545/2902/18.

01.02.2019 відповідач надав до суду відзив (а.с.54-55), в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що період навчання позивача в Малинському лісотехнічному технікумі з 01.09.1971 по 01.03.1976 не підтверджено достатніми доказами. На підставі довідки Малинського лісотехнічного коледжу від 12.12.2017 №56/645 підтверджено та зараховано період навчання з 01.09.1971 по дату відрахування у зв`язку з призовом в армію - 11.11.1972. Дата подальшого зарахування до технікуму архівними даними не підтверджена.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 03.04.2019 справу №545/2902/18 передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 справу №545/2902/18 прийнято до розгляду.

Сторони у судове засіданні не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Полтавському ОУПФ України Полтавської області та отримує пенсію по інвалідності з 01.02.2012 (а.с.106).

З позовної заяви слідує, що в грудні 2017 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про зарахування до трудового стажу періоду навчання в Малинському лісотехнічному технікумі.

Суд зазначає, що ані позивач, ані відповідач (на вимогу ухвали суду) не надали копії вказаної заяви.

Листом від 18.01.2018 №15/К-14 Полтавське ОУПФ України Полтавської області на звернення позивача повідомило, що відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період навчання в технікумі зараховується до трудового стажу. Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання. Роз`яснено, що довідку може видати навчальний заклад чи його правонаступник (а.с.10).

В подальшому ОСОБА_1 знову звернувся до пенсійного органу із заявою про зарахування до трудового стажу періоду навчання в Малинському лісотехнічному технікумі (а.с.11).

Листом від 05.02.2018 №67/К-14 Полтавське ОУПФ України Полтавської області на звернення позивача повідомило, що згідно запису №5 трудової книжки від 15.07.1975 НОМЕР_1 період навчання в Малинському лісотехнічному технікумі тривав з 01.09.1971 по 01.03.1976, понад 5 років, хоча в 70-х роках термін навчання у технікумі на базі 10 класів не міг перевищувати 2 року. Згідно із заявою від 14.12.2017 перерахунок пенсії проведено з 01.12.2017 та до страхового стажу зараховано період навчання: з 01.09.1971 по 11.11.1972. В ході проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати зріс з 3315,79 грн до 3322,80 грн, страховий стаж збільшився з 38 р.01 р.20 дн. до 39 р.04 міс.00 дн. (а.с.12-13).

20.02.2018 позивач вчергове звернувся до відповідача із заявою про зарахування до трудового стажу всього періоду навчання в Малинському лісотехнічному технікумі (а.с.14-15).

Листом від 26.02.2018 №130/К-14/2 Полтавське ОУПФ України Полтавської області на звернення позивача повідомило, що викладених питань було надано вичерпну відповідь листом від 05.02.2018 №67/К-14/2 (а.с.16).

Також матеріали справи свідчать, що позивач звертався із зверненнями до ГУ ПФУ в Полтавській області (а.с.17) та до Голови правління Пенсійного фонду України (а.с.20-21).

Вважаючи дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимога позивача, суд виходить з наступного.

Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (в редакції чинній на момент взяття позивача на пенсійний облік) вказані види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. Пунктом "д" частини 3 згаданої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до статті 62 вищевказаного Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", а саме п. 3, згідно якого лише за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі за текстом - Порядок ведення трудових книжок), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110 встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

З трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.117-122) слідує, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1971 по 01.03.1976 навчався в Малинському лісотехнічному технікумі (запис під №5).

Пенсійний орган не сприймає даний запис як достатній доказ навчання ОСОБА_1 в Малинському лісотехнічному технікумі, оскільки в 70-х роках термін навчання у технікумі на базі 10 класів не міг перевищувати 2 року. А згідно записів у військовому квитку ОСОБА_1 проходив військову службу з 11.11.1972 по 02.11.1974, тобто мало місце переривання періоду навчання. Доказів, що позивач після військової служби приступив до навчання пенсійному органу не надано. Отже, позивачу зараховано період навчання лише з 01.09.1971 по 11.11.1972.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Згідно інформації наявної у військовому квитку НОМЕР_3 ОСОБА_1 проходив військову службу у період з 11.11.1972 по 02.11.1974 (а.с.123).

На виконання вимог ухвали суду від 04.07.2019 Малинський лісотехнічний коледж (правонаступник Малинського лісотехнічного технікуму) надав суду копії документів, а саме:

- наказ №223-к від 21.08.1971 про зарахування ОСОБА_1 на денну форму навчання з 01.09.1971 (а.с.145-148);

- особову карту студента ОСОБА_1 ;

- залікову книжку ОСОБА_1 зі змісту якої слідує, що протягом: лютого - березня та червня 1972 року позивач складав заліки з предметів, що зазначені у заліковій книжці; а також протягом: січня, квітня - травня, листопада 1975 року (а.с.132-143);

- дипломне проектування, видане 25.11.1975; захист 22.02.1976 (а.с.144);

- наказ №10-К від 01.03.1976 про відрахування позивача з навчання у зв`язку із закінченням навчання з 01 березня 1976 (а.с.149-150).

Отже, вказані документи підтверджують, що ОСОБА_1 після проходження військової служби приступив до навчання в Малинському лісотехнічному технікумі.

У пункті 8 Порядку № 637 визначено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Як встановлено судом, період навчання позивача підтверджено архівною довідкою від 05.10.2018 №56/401 (а.с.30), у якій зазначено, що позивач був зарахований на денну форму навчання 01.09.1971 (наказ №223-к від 21.08.1971), відрахований в зв`язку з призовом до військової служби 11.11.1972 (наказ №182-к від 31.10.1972), приступив до навчання не пізніше ніж 15.01.1975 (про що свідчать записи залікової книжки ОСОБА_1 ), книга наказів за 1974 рік втрачена; відрахований з навчання в зв`язку з закінченням навчання 1 березня 1976 року (наказ №10-к від 01.03.1976).

Отже з вищевикладеного слідує, що ОСОБА_1 проходив навчання в Малинському лісотехнічному технікумі в період: з 01.09.1971 по 01.03.1976, та при цьому мало місце переривання навчального процесу: з 11.11.1972 по 02.11.1974, у зв`язку з проходженням військової служби.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що під час розгляду заяви позивача відповідач діяв необґрунтовано та недобросовісно, а тому такі дії є протиправними.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги, вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту порушеного права, визнавши протиправними дії Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не врахування до трудового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в технікумі після повернення зі служби в армії та зобов`язати Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.12.2017 згідно норм пенсійного законодавча.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30,Полтава,Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не врахування до трудового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в технікумі після повернення зі служби в армії.

Зобов`язати Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.12.2017 про зарахування до трудового стажу періоду навчання в Малинському лісотехнічному технікумі, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко