Рішення № 83349464, 31.07.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 липня 2019 року Справа № 280/3039/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Мелітопольського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 26, м. Мелітополь, Запорізька область, 72309, код ЄДРПОУ 37834773)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Мелітопольського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною відмову відповідача у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого 26.06.1992 Постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ; зобов`язати відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого 26.06.1992 Постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв`язку з реєстрацією шлюбу та переміною прізвища, у травні 2019 року звернулась до відповідача із заявою про оформлення і видачу паспорту громадянина України у формі книжечки, відповідно до чинного «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за №2503-XII. Відповідач листом № 2318-2517\2318.1-19 від 25 травня 2019 року відмовив у видачі такого зразка паспорта з посиланням на відсутність законодавчого обгрунтування такої можливості та механізму оформлення паспорту у вигляді паспортної книжечки. Вказали, що не відмовляють у видачі такого паспорту , і у разі внесення змін у законодавство яким впровадять механізм отримання такого паспорту у вигляді книжечки , гарантують її отримання. Також, посилалися на відсутність бланків у вигляді книжечки в Мелітопольському підрозділі УДМС. Позивач вважаю, що такою відповіддю відповідач грубо і безпідставно порушує законні права та інтереси громадянина на свободу світогляду і віросповідання, на добровільне волевиявлення у питанні щодо обробки персональних даних, на ім`я, честь і гідність, здоров`я, навчання, працю та заробітну плату, розвиток особистості тощо, право на саме життя на ті права, що захищаються нормами ст.ст.21-24, 27-29, 31, 32, 34, 35, 41-43, 46-48, 53, 60, 67, 68 Конституції України.

Ухвалою судді від 01.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 29.07.2019.

26.07.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№31008), в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що при наданні відповіді позивачу, управлінням було роз`яснено порядок оформлення паспорта громадянина України відповідно до норм діючого законодавства. Вказує, що управління діяло виключно на підставах і в межах своїх повноважень, передбачений Конституцією та законами України.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Приписами частини 2 статті 263 КАС України, визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 05 грудня 2016 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , Відповідно до свідоцтва про шлюб, прізвище дружини, після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 .

Позивачка згідно з довідки від 16.06.2019 голови громади парафії Покрова Пресвятої Богородиці Запорізької єпархії Української православної церкви є парафіянкою Релігійної громади парафії Покрова Пресвятої Богородиці Запорізької єпархії Української православної церкви, виконує вимоги статуту Релігійної громади, приймає участь у Парафіяльних зборах.

В травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Мелітопольського міського відділу управління державної міграційної служби України в Запорізької області із заявою про оформлення і видачу їй паспорту громадянина України у формі книжечки у зв`язку із зміною прізвища внаслідок укладення шлюбу відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від' 26.06.1992 за №2503-ХІІ.

Також повідомила, що не має наміру оформлювати паспорт у формі пластикової картки.

25 травня 2019 року за результатом розгляду поданої заяви Мелітопольським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області надано відповідь позивачу, в якій зазначено: «… Наказ Міністерства внутрішніх справ від 13.04.2012 №320 про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, яким було затверджено заяву, яку необхідно подавати для видачі паспорта у формі книжечки та який регламентував порядок оформлення, видачі та обміну таких паспортів, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ №161 від 01.03.2018. Наразі порядок оформлення і видачі паспорта громадянина Украйни регламентовано Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи спеціальний статус» від 20.11.2012 року №5492-VІ (далі - Закон №5492-VІ). Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону №5492-VІ, паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Тобто, Закон №5492-VІ регламентує порядок дій лише при видачі паспорту у формі картки, у разі бажання отримати паспорт у формі картки буде прийнято рішення відповідно до Закону №5492-VI. Для цього Вам необхідно звернутись за місцем мешкання з необхідним переліком документів встановленим Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015. … У разі внесення змін в закони та урядові нормативно-правові акти, що впровадять механізм оформлення, видачу, обміну паспортів громадянин України у вигляді паспортної книжечки, УДМС України в Запорізькій області гарантує Вам отримання такого паспорту, при необхідності готові повідомити Вас у разі настання відповідних змін. …».

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" (далі Закон № 2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Водночас, Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (надалі Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно зі статтею 13 Закону № 5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.

Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону № 5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.

У разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

Відповідно до частини 7 ст. 16 Закону № 5492-VI, уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо:

1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;

2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);

3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;

4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Отже, положенням вказаної статті Закону № 5492-VI передбачено вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа.

Суд критично оцінює твердження відповідач, що відмова у видачі паспорта позивачу не надавалась, а на заяву ОСОБА_1 надано відповідь з роз`ясненнями щодо оформлення паспорту громадянина України.

Дійсно такі роз`яснення наявні, але визначено у відповіді, що при наданні вказаних документів видаються паспорти лише у формі ІD-картки, що обґрунтовано розцінене позивачем як відмова у оформленні і видачі паспорту у формі паспортної книжечки.

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", також передбачає можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки.

Так, відповідно до п.3 вказаної Постанови Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Враховуючи викладене, Мелітопольський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області безпідставно відмовив ОСОБА_1 в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.

Суд погоджується з твердженням позивача стосовно протиправного втручання в його особисте духовне життя, посягання на право на свободу віросповідання, закріплене у ст.35 Конституції України виходячи з положень ст.4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», де зазначено що громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов`язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, з огляду на таке.

Як зазначено у ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Звідси, позивач може реалізовувати своє право на свободу совісті лише в межах, передбачених ст.35 Конституції України, Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» та інших нормативно-правових актів України.

У ст.8 «Конвенції про захист осіб у зв`язку з автоматизованою обробкою персональних даних», ратифікованій 06.07.2010 Законом України №2438-VI, зазначено: «Будь-якій особі надається можливість: a) з`ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; b) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у статтях 5 і 6 цієї Конвенції; …».

Як зазначено у ч.1 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних», мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Первинними джерелами відомостей про фізичну особу є: видані на її ім`я документи; підписані нею документи; відомості, які особа надає про себе (ч.4 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних»).

Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством (ч.5 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних»).

Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч.6 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних»).

Згідно п.5 ч.1 ст.11 Закону України «Про захист персональних даних» підставами для обробки персональних даних є: необхідність виконання обов`язку володільця персональних даних, який передбачений законом.

Так, абз.3 ч.1 ст.4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» зазначена мета обробки персональних даних у Єдиному державному демографічному реєстрі: ідентифікація особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.

Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

Водночас, нормами права не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює порушення конституційних прав такої особи.

Відтак, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу використання традиційних методів ідентифікації особи (за фотознімком у паспорті).

Тобто, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Згідно з п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ч.4 ст.245 КАС України).

Суд вважає, що права позивача будуть поновлені, а інтереси захищеними якщо відповідача буде зобов`язано оформити та видати ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого 26.06.1992 Постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду 19.09.2018 у постанові по зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Мелітопольського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 26, м. Мелітополь, Запорізька область, 72309, код ЄДРПОУ 37834773) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Мелітопольського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого 26.06.1992 Постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ.

Зобов`язати Мелітопольський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого 26.06.1992 Постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 26, м. Мелітополь, Запорізька область, 72309, код ЄДРПОУ 37834773) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 31.07.2019.

Суддя А.В. Сіпака